Вид гризуна – сірий щур

Сірий щур є досить поширеним видом гризунів. По довжині особина досягає приблизно 16-26 см, не враховуючи хвіст. За вагою вона приблизно від 150 до 400 г. Ще такий різновид називають пасюками.

Зовнішній вигляд гризуна

Сірий щур відрізняється від інших видів тим, що тіло трохи коротше, а ось голова широка, з тупуватим кінцем. Молоді щури мають світлий сірий відтінок, але поступово набувають бурого кольору. Серед вовняного шару виділяються остові волосинки, які по-іншому блищать і набагато довші, ніж вся шерсть.

Зовнішній вигляд сірого щура

Як правило, цей різновид щурів здатний жити на всіх материках за винятком Антарктиди. Пасюки вважають за краще жити біля води - це для них найкращий варіант. Тут вони роблять нори завдовжки до 6 м. Досить часто їх можна помітити на звалищах, у каналізаціях. Головна умова для вибору території проживання – наявність поряд води та їжі.

Що стосується решти, то жодних відмінностей сіра щур не має від своїх побратимів. Тіло кремезне, має овальну форму. Мордочка видовжена, а очі та вуха невеликі. Хвіст майже голий, присутні тільки лусочки кільцеподібної форми і тонкі волосинки, але їх трохи. Хвіст по довжині такий самий, як і все тіло тварини, а іноді навіть більше.

Щелепи мають по 2 пари різцевих зубів, вони досить довгі і дуже гострі. Корінні зуби розташовані близько один до одного. Вони використовуються для того, щоб подрібнювати їжу. Між корінними та різцевими розташовується зона, де зуби зовсім не ростуть. До речі, у щурів зовсім немає іклів, хоча вони повністю всеїдні, у тому числі харчуються і м`ясом. Різці слід постійно сточувати, інакше особина не зможе закривати пащу. Це пов`язано з тим, що вони постійно зростають, причому коріння у таких зубів зовсім відсутні. Різці дуже міцні, покриті емаллю. Вони здатні сточити навіть цеглу та метали, хоча спочатку вони потрібні для подрібнення їжі рослинного походження.

Лапа щури

Шерсть гризуна щільна та густа. Мозолі на лапах, які потрібні для лазіння, погано розвинені, але, з іншого боку, такий недолік компенсує хороша рухливість пальців. Так що особини здатні не тільки до наземного, а й до напівдерев`яного способу життя. Іноді вони облаштовують власні гнізда в покинутих дуплах, де згодом і живуть.

Зір у щурів досить поганий. До того ж кут огляду невеликий – всього 16 градусів. Через це гризунам постійно доводиться крутити головою, щоб побачити якнайбільше. Весь світ вони бачать лише у вигляді сірих відтінків. Червоний колір для них дорівнює чорному. Слух та нюх розвинені добре. Запахи вони здатні вловлювати на великій відстані.

Спосіб життя гризуна

Сірі щури дуже витривалі та рухливі тварини. Вони добре бігають: якщо їм загрожує небезпека, то здатні розвивати швидкість до 10 км/год. У висоту вони можуть стрибати на 1 м. За добу гризунам доводиться пересуватися від 7 до 16 км. Вони здатні ловити рибу, вміють плавати та пірнати. У воді можуть бути до трьох днів безперервно, причому це не зашкодить їхньому здоров`ю.

Тривалість життя становить у сірих щурів приблизно 1,5 роки, але є рідкісні особини, які доживають до 3 років. Якщо одомашнити сіру особину, то вона проживе вдвічі більше. Згідно з рекордами Гіннеса, найстарішому відомому щуру було 7 років і 8 місяців.

Собаки та кішки - головні вороги щурів

Що стосується ворогів у природному середовищі, то це собаки та кішки. Крім того, на сірих щурів можуть нападати їжаки та тхори. Небезпечними для них є і свині. Птахи теж можуть на них полювати. Це можуть бути сова, яструб та інші.

Сірі щури проживають повсюдно, але найбільше вони прагнуть робити нори біля води та джерел їжі. Вони здатні існувати групами, хоча є одиночні особини. У першому випадку із сотень особин створюється суспільство, де панують самці та кілька самок. Зона такої групи може досягати 2 кв.км.

Пацюки сірого виду вважаються всеїдними. Їхній раціон повністю залежить від місця проживання. Доросла особина здатна споживати на добу приблизно 30 г їжі. До речі, голодування вони погано переносять. Вже за 3 доби вони навіть помирають без їжі. Відсутність води гризуни переживають ще гірше, ніж відсутність їжі. Для нормального життя дорослої особи потрібно приблизно 30 мл на день. Якщо корм буде вологим, то необхідний об`єм води зменшується до 10 мл на добу.

Сірі щури через свої потреби в протеїнах, як правило, харчуються більше їжею тваринного, а не рослинного походження. До речі, вони практично не створюють запасів їжі. Поряд з житлом людей гризуни будуть їсти будь-які продукти, які їм трапляються. Якщо щури живуть далеко від будинків людей, то вони здатні нападати на дрібних гризунів, можуть харчуватися молюсками та земноводними. Щодо останніх, це можуть бути тритони, жаби, жаби. Ще щури їдять яйця дрібних птахів. Що стосується рослинної їжі, то це може бути насіння, злаки, соковиті їстівні рослини.

В цілому, шлюбного сезону у сірих щурів не існує. Вони здатні розмножуватися весь рік, проте пік статевої активності – це літній та весняний періоди. У сірих щурів найбільший потенціал розмноження в порівнянні з іншими різновидами.

Кожна самка, що досягла статевої зрілості, спарюється з кількома самцями. Період вагітності займає приблизно 25 діб. Іноді він може затягуватися до 34 діб. Народжує самка в гнізді, який вистелений м`яким папером, тканиною, травою. Дитинчат може бути 1-20 штук. Ті щури, які проживають у будинках, більш плідні. Декілька самок проживають в одному гнізді, а потім разом дбають про потомство. Самці не беруть участі у вихованні малюків. Ті народжуються сліпими і без вовни. Їх годують самки дуже поживним та жирним молоком. Через 2-2,5 тижні дитинчата розплющують очі, а через місяць вже повністю самостійні. Статева зрілість настає через 3 місяці, але розмножуються вони лише через півроку після народження.

Новонароджені щура

Відмінність сірих щурів від мишей

Досить складно сплутати сірого щура з мишею. Вони відрізняються і за зовнішнім виглядом, і за характером, і за поведінкою. Ось основні відмінності:

1. Пацюк має довжину приблизно до 0,3 м, а ось у мишей довжина тіла до більше 0,2 м. До того ж у щурів тіло щільніше і мускулисте.
2. Сірий щур важить до 0,4 кг, а у миші вага не перевищує 30-50 г, хоча є різновиди мишей, які за вагою досягають навіть 100 г, але в будь-якому випадку вони набагато менше важать, ніж щури.
3. Морди у щурів витягнуті, ніс має подовження. У мишей голова відрізняється трикутною формою, вона більш плеската.
4. У мишей хвости можуть бути і повністю лисими, і покритими вовною. А ось у сірих щурів хвости зазвичай лисуваті, з тонкими рідкісними волосинками та лусочками.
5. У щурів очі маленькі, якщо порівняти з об`ємом голови, а ось у мишей, навпаки, вони досить великі в порівнянні з мордою.
6. У щурів шерсть досить жорстка, є осьові ворсини. У більшості різновидів мишей шерсть м`якша.
7. У щурів добре розвинена мускулатура, до того ж є сильні лапи. Це дозволяє їм стрибати у висоту до 1 м, а за небезпеки - навіть до 2 м. А ось миші такі трюки не можуть виконати. Максимальна висота стрибка становить до 0,5 м.
8. Щури обережніші, ніж миші. Вони ретельно досліджують місцевість, перш ніж почати обживати її.
9. Миші відрізняються боягузливістю, тому рідко потрапляють на очі людині. Вони намагаються відразу ж тікати. А ось щури не такі полохливі. До того ж, вони можуть бути навіть агресивними, тобто можуть і самі напасти на людину.
10. Сірі щури вважаються всеїдними. Улюблене місце для прийому їжі - це звалища з різними побутовими відходами-живуть щури теж іноді поряд зі звалищами. А ось миші більше воліють рослинні корми. Як правило, це різні зерна, насіння, крупи.

Сірий щур - найпоширеніший і найнеприємніший шкідник серед гризунів. Щороку їх колонії завдають шкоди сільському господарству, ягідним та лісовим насадженням. Часто вони є переносниками важких захворювань, тому завжди потрібно пам`ятати, що вони становлять небезпеку для здоров`я людини та домашніх улюбленців.