Вовчий собака сарлоса

Вовча собака Сарлоса або саарлоський вольфхунд (англ. Saarloos wolfdog, нідер. Saarlooswolfhond) - порода собак, отримана в результаті схрещування німецької вівчарки та дикого вовка. Результат схрещування не виправдав надії Сарлоса, але порода не канула у Лету. Щодо молода порода, однак, визнана кінологічними організаціями.

Історія

Порода створена в Нідерландах у 20 столітті. На відміну від більшості стародавніх порід, вовчому собаці Сарлоса немає і сотні років, а її історія добре задокументована.

Вовчий собака з`явився внаслідок зусиль однієї людини — нідерландського заводника Лендера Сарлоса (Leendert Saarloos), якому прийшла ідея у 1930 роках.Хоча Сарлос дуже любив німецьких вівчарок, його не влаштовували їхні робочі якості, на його думку, вони були надто одомашнені.

У 1935 він починає роботи з схрещування собаки німецької вівчарки та суки вовка (лат.) на прізвисько Флера, яку він узяв у Роттердамському зоопарку (нідер. Diergaarde Blijdorp). Потім схрестив знову схрестив потомство з німецькою вівчаркою, в результаті отримавши цуценят кров яких на чверть складалася з вовчої.

Проте результат не задовольнив Сарлоса. Собаки були обережні, полохливі і не відрізнялися лютістю. Втім, займатися породою він не покинув аж до своєї смерті у 1969 році.

Після смерті Сарлоса породою продовжили займатися його дружина і дочка, та так успішно, що в 1975 році її визнав Нідерландський клуб собаківників (Dutch Kennel Club). На честь творця породу перейменували на Європейський вовчий собака (англ. European wolfdog) у вовчий собаку Сарлоса (англ. Saarloos wolfdog).

У 1981 році породу визнала найбільша європейська організація - Fédération Cynologique Internationale (FCI). У 2006 році породу визнав United Kennel Club (UKC).

У 2015 році було проведено генетичне дослідження, яке показало, що вовчий собака Сарлоса найбільш близький до вовка в порівнянні з іншими породами. На сьогоднішній день більшість собак цієї породи відносяться до поколінь F10-F15.

Переважання диких генів не дозволило зробити із породи службову. Хоча в минулому деяких собак успішно використовували як поводири для сліпих і пошукових собак, сьогодні більшість з них утримуються як домашніх вихованців.

Опис

Перше що спадає на думку побачивши цього собаки — вовк. Все в її образі нагадує вовка, тим більше, що і німецькі вівчарки дуже близькі до нього за екстер`єром.

Вовчий собака Сарлоса досягає в загривку 65-75 см, а важить до 45 кг. Пси помітно крупніші і вище ніж суки.

Статура атлетична, сильна, м`язова, але не важка. Рух легкий, зі швидкою зміною темпу, що характерно для вовка.

Шерсть густа, добре захищає від негоди. Шерсть середньої довжини, зазвичай характерного вовчого забарвлення, але може бути рудуватою або білою, хоча такі забарвлення рідкісні і обумовлені наявністю рецесивного гена.

Характер

Незважаючи на свій вигляд, вовчий собака Сарлоса не агресивний. Проте, вона має кілька рис отриманих від предка.

Насамперед це боязкість і недовіра до чужих людей. Потім сильний зграйний інстинкт, вони сприймають людину як лідера зграї.

І сильна воля, небажання підкорятися тому, хто нижчий за ранг.

Ці якості призводять до того що для успішного утримання вовчого собаки потрібні дві речі — твердий характер власника та розуміння ним психології собак.

Крім того, дуже важлива соціалізація, знайомство з іншими собаками, людьми, запахами, враженнями.

При правильному вихованні вовчий собаку можна успішно утримувати як у квартирі, так і в приватному будинку. Але, краще, щоб це був приватний будинок з просторим двором. Це енергійні та цікаві собаки, які можуть забути про все, слідуючи за цікавим запахом.

Через це, при утриманні у дворі необхідно оточити його високим парканом, тому що вони здатні досить високо стрибати та добре риють.

Нескладно здогадатися, що у вовчого собаки Сарлоса добре виражений мисливський інстинкт і без правильного виховання вони переслідуватимуть дрібних тварин.

У сімейному колі вони розслаблені та спокійні, формують тісні зв`язки з усіма членами сім`ї.

Однак, дітей можуть сприймати як низькорангові особини і домінувати над ними. Важливо встановити ієрархію, де всі члени сім`ї займають чільну роль.

І уважно стежити за стосунками собаки та дитини. У будь-якому випадку, не залишайте дітей без нагляду, навіть якщо йдеться про декоративні породи собак.

Для породи характерне дуже насторожене ставлення до чужих, але замість гавкоту чи агресії вони намагаються втекти. Що робить їх поганими сторожовими.

Крім того, вони уникають маленьких дітей, тому що ті надто енергійні та невгамовні. Все це робить соціалізацію собаки дуже важливою, а правильно соціалізувати вміє далеко не всякий власник.

Додайте сюди схильність жити в зграї, а це означає, що вони погано переносять самотність і нудьгу. Власникам бажано утримувати кілька собак, щоб ті не нудьгували та їх відсутність.

Вовчий собака Сарлоса не для новачків! Розуміння психології собаки, її зграйного інстинкту, уміння керувати ним, соціалізувати — все це дуже рідко зустрічає у тих, хто вперше заводить собі собаку.

Догляд

Звичайний, собака потребує регулярного, але не інтенсивного догляду.

Здоров`я

Середня тривалість життя 10-12 років, при цьому порода вважається досить здоровою. З генетичних захворювань вони успадковують ті, яких схильна німецька вівчарка, наприклад, дисплазії.