Виявлення та лікування хейлетіозу у кроликів

Блукаюча лупа або хейлетіоз зустрічається у кроликів досить часто. Кліщі, що паразитують на шкірі, знижують імунітет тварини, що загрожує спалахами інфекційних захворювань.

Різноманітність білої лупи на шкірі кролика може бути ознакою хейлетіозу.

Хейлетіоз не відноситься до небезпечних хвороб, але за відсутності лікування призводить до величезних економічних втрат на фермах.

Поширеність хейлетіозу та збудники хвороби

Масовість поширення хейлетіозу пов`язують із ввезенням кроликів із зарубіжних країн. Найчастіше заражених тварин купують у зоомагазинах, де за ними немає особливого контролю, та відсутні умови для правильного утримання.

Кліщів можна принести разом із покупним кроликом.

Чи може захворіти людина від кролика?

ТАК!

У кроликів спалах захворювання викликає ектопаразит Cheyletiella Parasitovorax. Зрідка цей же кліщ зустрічається у котів. При тісному контакті з людиною ознаки зараження виникають і в неї.

Короткий опис

Хейлетієли – кліщі світлого кольору (біло-жовті), що мають 4 пари кінцівок, гнатосому з хеліцерами та щупальцями. Розмір ектопаразиту залежить від стадії його розвитку і коливається в межах від 0,2 до 0,6 мм.

Так збудник захворювання виглядає під мікроскопом.

Життєвий цикл хутряного кліща проходить на господарі та складає 21 день. Ектопаразит проколює шкіру кролика хеліцерами і живиться кров`ю, секретом сальних заліз. Яйця відкладає біля основи волосся.

При докладному розгляді вовни тварини можна помітити міграцію кліща. Складається враження, що переміщається лупа, насправді це рухаються ектопаразити, що мають світле забарвлення.

Ознаки зараження

Заразитися хейлетіозом кролик може при контакті з хворою твариною.

На початковій стадії захворювання у тварини з`являється свербіж та почервоніння шкіри.

Зазвичай це трапляється при завезенні на ферму нової партії молодняку. При хейлетіозі на шиї, спині, в ділянці хвоста з`являються лусочки. Початкова стадія зараження характеризується виникненням сверблячки. Кролик постійно розчісує шию, видно почервоніння, висипання. При обмацуванні шкіри відзначається її ущільнення. Шерсть набуває недоглянутого вигляду, звалюється і випадає. У кролів найчастіше хвороба починається з боку хвоста.

При розвитку захворювання у кролика спостерігається незначне випадання вовни.

При незначному ураженні кроликів кліщами, особливого занепокоєння у тварин не спостерігається. Клінічна картина слабо виражена, людина може не помітити жодних відхилень. Безсимптомно хвороба може протікати у дорослих особин. Молодняк страждає сильніше, що викликано підвищеною чутливістю до укусів кліща та його екскрементів, що виділяються у процесі життєдіяльності. У цьому випадку власник помічає у вихованця вогнища алопеції.

Ознаки можуть з`явитися і в людини, яка контактувала з хворим вихованцем. Особливого лікування не потрібно, т. до. кліщі не можуть завершити свій цикл життєдіяльності на людському тілі. При лікуванні тварин симптоми людини пропадають самостійно.

Підтвердження діагнозу

На темному хутрі переміщення кліщів видно неозброєним поглядом. Для уточнення діагнозу використовують лупу або дерматоскоп.

Паразита можна побачити, якщо уважно розглянути пошкоджені ділянки хутра.

Прозору липку стрічку (скотч) притискають до пошкоджених ділянок, потім приклеюють на скло і вивчають під мікроскопом.

Можуть використовуватись і інші способи:

• дослідження вирваної вовни на наявність яєць паразиту;
• проведення шкірного зішкріба;
• аналіз лусочок, вичесаних за допомогою щіточки.

Рекомендації щодо лікування

Всіх хворих та колишніх з ними в контакті тварин необхідно лікувати протягом 1,5-2 місяців, що пов`язано з 21-денним циклом розвитку ектопаразиту та його здатністю існувати у зовнішньому середовищі (поза господарем) близько 1 тижня.

Для лікування кроликів використовуються системні методи, що довели більш високу ефективність, ніж місцеві способи. Лікування проводиться такими препаратами:

• Івермектин вводять підшкірно з розрахунку 0,2 мг/кг. Препарат вводять 2-3 рази із двотижневим інтервалом між ін`єкціями.
  

  Препарат викликає параліч дорослих особин та личинок, що призводить до їх смерті.

• Селамектин призначається місцево (5-15 мг/кг) з 14-денною перервою. Лікування триває 1,5 місяця.
  
  

  Селамектин є діючою речовиною препарату Стронгхолд, що продається у ветеринарних аптеках у вигляді крапель для нанесення на пошкоджену шкіру тварини.

• Щотижня підшкірно вводять Дорамектин у дозі від 0,2 до 0,4 мг/кг. Тривалість лікування 6 тижнів.
  
  

  Вводити препарат необхідно з дотриманням правил антисептики, використовуючи сухі стерильні шприци та голки.

• Місцево призначають Моксидектин. Його використовують 2 рази в інтервалом 2 тижні.
  

  Засіб вбирається в шкіру і надає згубну дію на паразитів.

Місцево також використовують водний розчин піретрину (0,2%) , препарати з 2-3% lime sulfur, 0,02% масляний розчин бутоксу. Фіпроніл для обробки кролів не рекомендується через високу токсичність.

Обов`язково проводиться обробка приміщень та клітин протиблошиними засобами.

Прогноз на одужання добрий (при своєчасній обробці всіх тварин). При недотриманні санітарних норм утримання кроликів, можливі рецидиви хвороби.

Профілактичні заходи

При спалаху хейлетіозу на фермі проводять роботи з недопущення розповсюдження кліща.

1. Хворих тварин ізолюють.
2. Кроликів, що були в контакті з хворим, лікують вищезазначеними препаратами 2-3 рази, витримуючи необхідний інтервал.
3. Обробляють приміщення, клітини, інвентар інсектицидними засобами.