Вміст леопардового еублефару в домашніх умовах

Багатьох людей приваблює тераріумістіка. Ящірки, равлики, павуки - всі ці створіння несхожі на звичайних домашніх вихованців. У них особлива зовнішність, поведінка та за ними цікаво спостерігати. Еублефар - прекрасний вихованець для людей-початківців. Його фірмова усмішка давно стала відмітною ознакою. Він легко приручається і не вимагає особливого догляду.

Загальна характеристика

Плямистий еублефар (іноді називається леопардовим) входить до сімейство Гекконів. Належить до напівпустельних ящірок. У природі його можна зустріти у напівзакріплених пісках та скелястих передгір`ях. Ящірка еублефар зустрічається:

• на кам`янистих схилах без рослинності;
• у напівстепах;
• у степах.

Поширена в таких країнах: Ірак, Пакистан, Афганістан і т.п. д. Довжина тіла з хвостом близько 30 см, самки коротші за самців. Забарвлення переважно жовте або сіре, по тілу розкидані темні плями. На хвості іноді видно два-три кільця. У природних умовах самці живуть близько 10 років, самки-одиначки — 8 років, самки, що постійно розмножуються, — 4 ​​роки. У неволі життя особин триває приблизно 20 років.

Еублефарові ящірки ведуть сутінковий та нічний спосіб життя. Вдень ховаються під камінням та в печерах. Живляться личинками членистоногих, дрібними тваринами, у тому числі й собі подібними. Ящірки соціальні. Утворюють групу із самця та кількох самок. Самець захищає свою територію від вторгнення інших самців.

В умовах неволі вони легко розмножуються, довго живуть і бувають різних кольорів (морф), тому вони користуються популярністю серед тераріумістів.

Облаштування тераріуму

Зміст еублефару в домашніх умовах допускається лише в тераріумі. Тільки в ньому можна створити комфортну температуру та рівень вологості. На одну особу потрібен об`єм не менше 60-70 літрів. Для групи з трьох особин знадобиться більший тераріум, краще щоб він був горизонтальним, тому що їм важливо багато бігати.

Сам тераріум може бути виготовлений зі скла. Обов`язково робиться кришка, тому що ящірки можуть розбігтися. Перевага цього виду матеріалу в тому, що він дозволяє зробити ємність будь-якого обсягу. Але рухати чи переміщати її буде незручно через вагу.

Пластикові контейнери є бюджетним варіантом. Вони продаються у великих гіпермаркетах та у будівельних магазинах. Обов`язково потрібна модель із кришкою. Для вентиляції потрібно зробити кілька дірочок у стінках. Для цього цвях нагрівається і приставляється до пластику. Під впливом температури він плавиться. Достатньо шести дірочок.

Правильне утримання еублефару (гекона) вимагає дотримання температурного режиму. Ящірки холоднокровні створіння, але без тепла вони не перетравлюють їжу. Найлегше організувати нижній підігрів - під тераріум підкладають термокилимок або термошнур. Бюджетний варіант - сушарки для взуття. Їх закопують у ґрунт. Температура в ємності має бути в межах +32°С. Обігріватися повинен один кут або ¼ тераріуму. Так досягається різниця температур. У теплу пору року обігрів вимикають на ніч. Перепад сприятливо позначається на самопочутті вихованців.

По всій площі ємності обов`язково розставляються укриття. Підійдуть половинки кокосу (без м`якоті) або спеціальні кам`яні будиночки. У теплий кут обов`язково ставиться волога ємність - невеликий контейнер із вологим субстратом.

Як грунт використовують спеціальні або звичайні придверні килимки. Для дорослих особин підійдуть камені та галька. Не можна використовувати пісок, оскільки ящірка може проковтнути його. З цієї ж причини заборонено будь-який дрібний ґрунт. Малюків тримають на вологих серветках та паперові рушники.

Догляд за вихованцями

Доглядати еублефари легко. Для напувалки використовують будь-яку невелику ємність. Ящірки можуть злизувати крапельки води з тераріуму, тому якщо його регулярно обприскувати, то потреби в напувалці не буде.

У природі еублефари харчуються різними комахами, не гидують і своїм молодняком. У домашніх умовах оптимально годувати їх цвіркунами та тарганами. Як ласощі дають зоофобуса і борошняного хробака. Не варто ними зловживати, оскільки вони призводять до ожиріння.

Влітку дають таких комах:

• коників;
• сарану;
• гусениць;
• метеликів (не волохатих).

Не варто давати еублефару незнайому комаху - вона може бути отруйною. Плюс завжди є ризик зараження глистами та іншими паразитами. Не можна давати опаришів та дощових хробаків. Деякі особини люблять фрукти, але вони викликають нетравлення шлунка. Самкам дають голяків (новонароджених мишей) у період розмноження.

Дорослу особину годують 2-3 рази на тиждень (приблизно 10 цвіркунів за раз). Обов`язково потрібні вітаміни та мінерали.

Домашні види не потребують зимівлі. Однак сплячка потрібна для стимулювання розмноження. Для цього потрібно поступово знижувати температуру та скорочувати світловий день. Період спокою триває приблизно два місяці.

Можливі проблеми

У Росії популярність ящірок привела до створення клубу любителів еублефарів. Його діяльністю є не лише популяризація тераріумних тварин, а й допомога любителям. Не у всіх містах є кваліфіковані ветеринари.

Небезпечне захворювання - це рахіт. Від нестачі кальцію відбувається викривлення лапок. Вони можуть бути «ікс» або «колесом». При спробі йти вони підвертаються. На наступній стадії відбувається викривлення хребта, а це спричиняє смерть особини.

Хвіст – індикатор стану здоров`я. Він не повинен бути сухим, облізлим і худим. Засохлий кінчик може свідчити, що ящірка погано полиняла. Особливістю еублефар є здатність відкидати хвіст. Роблять вони це в момент сильного переляку чи стресу. Новий хвіст ніяк не впливає на здоров`я вихованця. Але якщо він відростає наново, то на ньому немає пухирців і він гладкий.