Ягдтер'єр, або німецький мисливський тер'єр

Ягдтер`єр, або Німецький мисливський тер`єр (Jagdterrier) – відома в певних колах мисливська порода, тер`єр. Ягдтер`єрів цілеспрямовано вивели німецькі фахівці у 30-40-х роках минулого століття. Творці цієї породи мали на меті отримати мисливську різнобічну собаку з визначними якостями, здатну працювати не тільки на землі і в норах, а й у воді. Крім іншого, передбачалося, що порода повинна бути невибагливою і простою у догляді. Ягдтер`єр відрізняється виключно розвиненим огородженим мисливським інстинктом, а також злістю до звіра, що заганяється. По породі всі робочі показники мисливських німецьких тер`єрів помітно вищі, ніж більшість інших тер`єрів.

Історія породи

Ягдтер`єри – це типова заводська порода, виведена цілеспрямованою селекцією на основі породи фокстер`єр з прилиттям крові від собак інших порід. На початку двадцятого століття фокстер`єри здобули незвичайну популярність у мисливців Європи. Такі собаки використовувалися в норному полюванні, а також у полюванні на копитних тварин та зайця. Тим не менш, мисливці віддавали перевагу не надто великим собакам, що володіють відмінними мисливськими якостями, злістю до видобутку та в`язкістю.

Творцем породи Мисливський німецький тер`єр прийнято вважати пристрасного мисливця, а також заводчика фокстер`єрів. Саме Вальтер Цангенберг та його сподвижники Рудольф Фріс та Карл-Еріх Грюеневальд придбали нестандартних цуценят фокстер`єру – пару сук та двох собак, які й стали згодом родоначальниками нової мисливської породи. З метою отримання необхідних робочих якостей, підрослі собаки, а також їх потомство спарювалися з різними фокстер`єрами темного фарбування, що мають відмінні мисливські характеристики.

Це цікаво! Трохи пізніше до селекційних робіт підключилися інші досвідчені собаківники, а потім було створено спеціальний Німецький ягдтер`єр-клуб, яким було сформульовано основну ідею породи.

Вона полягала у виняткових робочих якостях з різнобічним мисливським застосуванням, функціональності та практичності вигляду. Керував клубом та селекційною роботою відомий кінолог з Німеччини – Герберт Лакнер. На першій виставці-огляді нової породи було показано 22 собаки, а для компенсації негативних наслідків інбридингу виконано прилиття крові староанглійських тер`єрів та вельштер`єру.

Вже в 1934 році були опубліковані перші стандарти ягдтер`єра, представлені:

• винятковими фізичними якостями;
• добрим чуттям;
• безбоязним ставленням до води;
• добрим поставленим голосом;
• злістю та майстровитістю;
• бажанням наполегливо йти слідом;
• здатністю з упевненістю та наполегливістю працювати під землею;
• можливістю вести завзятий та жорсткий бій зі звіром.

Екстер`єр мав забезпечувати працездатність мисливського собаки. Після Другої світової війни на території ФРН поголів`я таких мисливських тер`єрів сприяло веденню розведення по лініях, а заводчики продовжили суворий відбір відповідно до робочих та екстер`єрних якостей на основі складної системи оцінок та випробувань. У НДР довоєнну чисельність породи довелося відновлювати з використанням уцілілих представників.

Це цікаво! До радянського союзу ягдтер`єри вперше потрапили на початку 70-х років, але дуже швидко завоювали величезну популярність і залишилися затребуваними багатьма російськими мисливцями досі.

Відмінні мисливські якості породи були продемонстровані на міжнародному змаганні тер`єрів, яке проводилось у рамках Всесвітньої собачої виставки. Цей захід пройшов на території Брно в 1965 році. Міжнародною кінологічною федерацією німецькі мисливські тер`єри були визнані у 1954 році, а перші міжнародні стандарти ягдтер`єру представлені породним клубом ФРН. На територію Америки ягдтер`єрів вдалося завезти на початку 50-х років минулого століття, але американським та англійським кеннел-клубом порода не визнавалася.

Опис ягдтер`єру

Зовнішній вигляд ягда позбавлений ошатності, яка властива багатьом мисливським собакам. Його вигляд відрізняється граничною функціональністю і повністю забезпечує заявлену працездатність мисливського собаки. Ягди – міцно збиті тварини трохи розтягнутого формату із встановленими вимогами щодо співвідношення обхвату грудей та висоти собаки.

На даний момент існують жорсткошерсті і гладкошерсті різновиди, які зараз дозволяється спарювати один з одним. Тим не менш, мисливські німецькі тер`єри надзвичайно витривалі та невибагливі, здатні жити на лоджії чи балконі, у будці на вулиці чи в умовах міської квартири.

Стандарти породи

Невеликий за розмірами, переважно чорно-підпалого забарвлення, компактного формату мисливський собака, що має хороші пропорції, повинен відповідати таким породним стандартам:

• подовжена і злегка клиноподібна голова з незагостреною мордою, яка трохи коротша, ніж черепна частина;
• череп широкий в ділянці між вухами, вузький між очима, плоский;
• стоп із слабкою виразністю;
• ніс гармонійний морді, без надто вузької чи маленької мочки, не розщеплений, чорного чи коричневого кольору;
• морда досить міцна, з виразним обрисом нижньої щелепи та сильно вираженим підборіддям;
• губи з щільним приляганням та гарною пігментацією;
• вилиці досить добре виражені;
• зуби великі, на міцних щелепах з відмінним і рівномірним ножицеподібним прикусом;
• на верхньому ряду різців відсутня зазор при заході на нижній ряд, а зуби розташовані перпендикулярно щелепі;
• зубна формула становить 42 зуби;
• очі темного кольору, маленьких розмірів, овальної форми, добре розташовані і досить захищені від пошкоджень прилеглими століттями;
• вуха не надто маленькі, високо посаджені, трикутні за формою, трохи піднесені на міцних хрящах;
• шия не надто довга і міцна, з гарним поставом та гармонійним переходом у плечову область;
• холка досить добре виражена, із прямою лінією верху;
• спина рівна і міцна, не надмірно коротка, з мускулистою областю попереку та потужним, горизонтальним крупом;
• груди не надто широкі, але глибокі, з ребрами, що добре простягаються і вигнутими назад;
• лінія низу витончено вигнута, з короткою та підібраною областю паху, злегка підтягнутим животом;
• хвостова частина добре посаджена на досить довгому крупі і купірована на третину, мчить трохи вгору, але без закидання на спину;
• передні кінцівки при погляді спереду паралельні та прямі, при погляді збоку вони добре розташовуються під корпусом;
• лопатки з косим поставом, спрямовані назад, довгі та з досить сильною, розвиненою мускулатурою;
• плечові кістки досить довгі, із сухою мускулатурою;
• лікті примикають до корпусу, не вивернуті всередину або назовні, з хорошим кутом між передпліччям та плечовою кісткою;
• передпліччя прямі, сухі та вертикальні, з досить міцним кістяком та зап`ястями;
• п`ясти з легким нахилом та міцними кістками;
• лапи передні з щільним приляганням пальців та досить жорсткими, товстими та дуже стійкими, пігментованими подушечками;
• задні кінцівки при погляді ззаду паралельні та прямі, з добре вираженими кутами скакальних та колінних суглобів, з міцним кістяком;
• стегна широкі, довгі та м`язові;
• коліна з достатнім кутом між гомілом та стегном, міцні;
• гомілки мускулисті, довгі та жилисті;
• скакальні суглоби низько розташовані та міцні;
• плюсни вертикальні та короткі;
• задні лапи округлі або овальні за формою, із щільним приляганням пальців один до одного, з досить товстими та потужними подушечками.

Хода розмашиста, вільна, з потужним поштовхом задніх кінцівок і достатнім виносом передніх кінцівок. Задні та передні кінцівки повинні рухатися прямолінійно та паралельно, не ходулеподібно. Шкірні покрови товсті, щільні, без складок. Вовняний покрив гладкий і густий, грубий і жорсткий або грубий і гладкий.

Забарвлення шерсті:

• темно коричневий;
• чорний;
• сіро-чорний з рудим.

Присутні з чітким обмеженням жовто-червоного кольору підпалини в області брів, морди та грудей, на кінцівках та у хвостової основи. Темна і світла маска рівноцінні, а наявність маленьких білих міток в області грудей і на пальцях терпимо. Висота дорослого кобеля і суки в загривку становить 33-40 см, при вазі в межах 9-10 кг та 7,5-8,5 кг відповідно.

Характер собаки

За дуже влучним визначенням багатьох мисливців, ягдтер`єри є так званими «динамітами в дрібній розфасовці». За задумом творців породи, ягдтер`єри повинні бути виключно злісними до звіра робітниками собаками, неприборканими, безстрашно кидаються в бій навіть із супротивниками набагато більшими за себе. Саме тому дуже часто ягди отримують всілякі травми або гинуть у процесі полювання.

Це цікаво! Незважаючи на те, що ягдтер`єри є чудовими мисливцями та сторожами, бродячі представники такої породи справді цілком можуть бути некерованими та дуже небезпечними.

Поряд з іншими норними мисливцями, ягоди дуже самостійні, неймовірно рішучі та абсолютно безкомпромісні. Досить неприборканий темперамент мисливського тер`єра найчастіше проявляється навіть у повсякденному житті. На думку фахівців, дорослі ягоди потребують дуже ретельного та грамотного виховання, яке обов`язково має бути засноване на взаємній та повній повазі господаря та собаки. Крім іншого, ягоди можуть мати досить агресивний настрій стосовно інших домашніх вихованців та собак.

Тривалість життя

Незважаючи на те, що у ягди практично повністю відсутні різні вроджені патології та спадкові хвороби, максимальна тривалість життя такого мисливського собаки найчастіше не перевищує чотирнадцяти-п`ятнадцяти років.

Зміст ягдтер`єру

Для такого мисливського собаки, як ягдтер`єр, ідеальним варіантом стане утримання в умовах заміського будинку з просторим і надійним вольєром. Але, неймовірно активний і рухливий собака вимагає максимально тривалих прогулянок навіть при вольєрному утриманні.

Догляд та гігієна

Німецькі ягдтер`єри не потребують надто складного, професійного щоденного догляду. Для такої тварини характерна наявність короткого, линяючого сезонно шерстного покриву, природної гідної конституції та малих розмірів. Купають домашнього вихованця мисливської породи дуже рідко, оскільки грубий шерстий покрив чудово відштовхує вологу та бруд, а також самостійно добре очищається.

Основні нюанси домашнього утримання ягоди стосуються виключно поведінкових проблем такого собаки. За своїми основними характеристиками Німецькі ягдтер`єри витривалі та активні, тому потребують регулярних вигулів та достатніх фізичних навантажень. Якщо собакою реалізується природна пристрасть до полювання, то вдома це буде спокійний та неконфліктний вихованець. В іншому випадку такий собака цілком здатний псувати речі, кидатися на домашніх, включаючи дітей.

Абсолютною протилежністю є так званий «диванний різновид» ягда. Через невеликих розмірів і приємного вигляду представників такої мисливської породи досить часто розглядають як милий і безневинний домашній улюбленець. Таке ставлення найчастіше закінчується дуже сумно – розгромленою квартирою, покусаними гостями та озлобленими сусідами.

Раціон, режим харчування

Правильний режим годування ягдтер`єра визначається віком мисливського собаки і має велике значення для зовнішності, рухливості та здоров`я тварини. З перших днів потрібно привчити цуценя до певного місця годування.

Це цікаво! Процедуру годування ягда можна доповнювати відпрацюванням заборонних команд, що дозволяє досягти щоденного вживання собакою їжі тільки за командою.

Не можна допускати перегодівлі собаки, але раціон харчування повинен бути різноманітним. Хороший результат дає використання з цією метою високоякісного сухого корми. Повністю виключається копчена, жирна, солодка та смажена їжа.

Хвороби та породні вади

Ягдтер`єри належать до дуже здорових від природи собак, а хвороби найчастіше пов`язані з травмами, отриманими на полюванні.

Серйозними недоліками та вадами є наявність:

• вузького черепа, вузької та загостреної морди;
• слабо вираженої нижньої щелепи, вузьких щелеп;
• неглибокого прикусу, будь-якої незначної нерегулярності у положенні різців;
• світлої або плямистої мочки носа;
• світлих, занадто великих чи опуклих очей;
• стоячих вух, надто маленьких і низько посаджених або важких вух;
• прямих плечей;
• м`якою або горбатою, занадто короткою спиною;
• короткої грудної кістки;
• надто вузького або надто широкого фронту;
• прямо-або високозадовільності;
• явно вивернуті всередину або назовні ліктів;
• бочкоподібного постава;
• іноходи, ходулеподібних або насіння руху;
• розпущених та плоских, котячих лап;
• нахиленого на спину хвоста;
• надто низько посадженого або висячого хвоста;
• короткошерсті і відкритої сорочки.

Дискваліфікуються тварини, що володіють агресивністю або боягузтвом, занадто слабким характером, острахом пострілів або дичини, перекусом і недокусом, перекосом щелепи, кліщеподібним прикусом, частково або повністю нерегулярно розташованими зубами, відсутніми зубами, ектропією та ентропією. До ознак, що дискваліфікують, також відносяться будь-які відхилення від забарвлення сорочки, порушення росту і формату.

Виховання та дресирування

До дресирування ягоди слід приступати після того, як собака досягне шестимісячного віку, а починати необхідно з найпростіших загальних команд.

Це цікаво! Перевантажувати ягда не рекомендується, але утримувати такого собаку без тренувань категорично не можна, тому що при малорухливості та дефіциті фізичних навантажень помітно скорочується тривалість життя.

Підготовку тварини до полювання найкраще довірити фахівцям-кінологам, які займатимуться з собакою протягом півроку по два рази на день.

Купити ягдтер`єра

Придбати ягдтер`єра рекомендується виключно у досвідчених та перевірених заводчиків або у вітчизняних та зарубіжних розсадниках, які давно спеціалізуються на розведенні чистокровних представників цієї породи.

На що звернути увагу

При виборі цуценя ягдтер`єра особливо увага приділяється його батькам, тому що робочі якості суки та собаки мають велике значення. Оцінюється стійкість психіки, стан здоров`я, забарвлення та екстер`єр.

Це цікаво! Хороше щеня вгодоване, досить активне і спритне, а занадто худі й апатичні малюки ягда можуть мати неправильно сформований кістяк.

Батьки справжнього мисливця повинні багаторазово брати участь у змаганнях та різних виставках. Тварина має бути міцною і врівноваженою, а також у міру настороженою, не виснаженою і не тонкокістною.

Ціна породистого цуценя

Середня вартість цуценят ягдтер`єра від робочих собак досить висока. Наявність відмінного родоводу та ветеринарних документів помітно підвищує ціну такої тварини. Ціновий діапазон представників породи, залежно від класу та перспективи, а також призначення собаки, може варіювати від 15 до 40 тисяч рублів і навіть помітно вище.

Відгуки власників

На думку більшості заводників, є виключно здоровими собаками, що цілком відповідає цілям виведення та основної ідеї цієї породи. До виявлених у породі спадкових захворювань відноситься лише дерматорексіс, який проявляється надмірною еластичністю та ранимістю шкіри. Крім іншого, ягди абсолютно невибагливі, а їх зміст не викликає проблем. Тим не менш, потрібно приділяти підвищену увагу вихованню та грамотному дресирування представників такої мисливської породи, що дозволить запобігти агресивній або неадекватній поведінці домашнього вихованця.

Відео про ягдтер`єра