Бівер йоркширський тер'єр

Бівер йоркширський тер`єр - це різновид йорку, порода виведена в Німеччині в 1984 році. Російська Кінологічна Федерація у 2009 прийняла стандарт цього маленького собачки. Так як ця порода собак вважається новою, їх практично не можна зустріти на вулицях. Бівер має довгу густу вовну, яка не спадає з боків. Собачки виглядають злегка пихатим, тому їх найчастіше вибирають епатажні господарі. І тому одягнути волохатих модників не складно, регулярно виходять нові колекції від відомих дизайнерів. Для собак цієї породи характерна рівна постава та добре поставлена ​​шия, розміри тіла пропорційні. Бівер йоркширський тер`єр дуже уважний, тямущий, грайливий та енергійний. Заряду енергії собакам вистачає протягом усього життя. Бівер стане відмінним компаньйоном, оскільки він не вибагливий у догляді, витривалий і швидко адаптується до нової обстановки.

Характеристика породи: бівер йоркширський тер`єр

Бівер йоркширський тер`єр - це компактний песик, з добре складеною статурою, довгою прямою вовною, яка утворює проділ по всій довжині тіла. Голова не велика, пропорційна тілу. Череп обов`язково має бути плоским і не масивним, а шия довга. Для голови допустимо чорне, біле, золоте або блакитне забарвлення. Для тулуба чорний, блакитний або білий, передні лапи, живіт та груди мають бути білого кольору.

Розміри: вага, зростання

Стандартним зростом вважається 22 см, допустимі відхилення на 5 см. Важать бівери від 2 до 3,1 кілограми, для сучок допустимі відхилення на 0,5 кг.

Характер

За своєю природою бівер йоркширський тер`єр дуже веселий, живий і розумний собака. Легко контактує з оточуючими, і має більш урівноважений характер, ніж у йоркширського тер`єра.

Недоліки

Недоліками варто вважати будь-які відхилення від стандарту. Серйозність оцінюється пропорційно відхилення. Наприклад, до недоліків відносять: світлі очі, вислоухість, кучерява або хвиляста шерсть, більше 80% білого забарвлення на тілі.

Чим годувати бівер йоркширського тер`єру

Годувати цуценя бівер йоркширського тер`єру з двох до п`яти місяців чотири рази, у певний час. З п`ятого місяця до року собак годують тричі. Після року їх можна годувати двічі на день. Для годування краще придбати спеціальний столик, на якому має бути дві миски: одна з кормом, інша з водою (бажано кип`яченою). Після їжі не варто грати з цуценям деякий час, так як він може зригнути.

Дорослого собаку слід годувати вранці та ввечері. Миску забирати через 15 хвилин, незалежно від того, залишилася там їжа чи ні. У раціоні бівера має бути м`ясо. З м`яса собачки отримують усі необхідні мікроелементи та вітаміни. М`ясо можна давати сирим або зліга варити. Також обов`язково включати в раціон овочі та фрукти (особливо яблука). Третя складова раціону - каші. Будь-які зернові каші є чудовим джерелом магнію, калію, фосфору, вітамінів PP, B1 та B6. Перлова каша засвоюється досить погано, тому її варто рідше використовувати. А вівсяна каша може дати алергічну реакцію.

Не виключається варіант годування сухими кормами. У цьому випадку варто уважно вивчити склад кормів, оскільки вони відрізняються відповідно до віку, ваги, навантажень, темпераменту та необхідності догляду за вовною. Головне правило при годівлі сухими кормами - завжди поруч має бути миска, наповнена водою. Мити миски необхідно не рідше ніж раз на добу.

При переході з натурального типу корму на сухий обов`язково варто проконсультуватися у ветеринара або кінолога, щоб він допоміг правильно підібрати корм, це допоможе уникнути больових відчуттів і збалансувати обмін речовин.

Собачки хоч і не вибагливі, але не правильно підібрані компоненти раціону, можуть серйозно вплинути на здоров`я бівера або навіть призвести до загибелі.

Не можна годувати бівер йоркширського тер`єру:

• твердими кістками або кістками дичини;
• шинкою або іншими ковбасними виробами;
• жирними сирами;
• бобовими;
• річковою рибою;
• картоплею;
• випічкою;
• будь-яка капуста;
• свіжим хлібом;
• солодощами.

Як вибрати цуценя бівера

Оскільки бівер — порода відносно молода, не кожна пропозиція про її продаж буде гідною. Знаючи, що ці цуценята коштують досить дорого, і виглядають вони дуже цікаво, деякі продавці можуть скористатися незнанням покупця деяких нюансів, за якими експерти дуже суворо оцінюють собак на виставках. Тому, щоб не помилитися у виборі бівера, слід керуватися кількома порадами.

По-перше, потрібно ретельно вивчити стандарт породи. Потрібно пам`ятати, що дуже важливу роль відіграють деталі: колір вовни на тілі, наявність плям, симетрія. Прикус зубів також є одним із основних факторів. В ідеалі він повинен бути ножицеподібним, але допускається також і прямий. Але важливо знати, що при покупці бівера до зміни зубів, жоден продавець не зможе гарантувати правильність прикусу щеняти. Також слід звернути увагу на корпус, який має бути компактним та пропорційним голові, а на спинці має бути рівна лінія. Очі мають бути темними, середнього розміру, а мочка носа – чорною. Якщо відсутня можливість побачити бівера наживо, можна попросити у продавця кілька фотографій, бажано з усіх боків.

По-друге, дуже важливо знати родовід цуценя, вивчити титули останніх трьох поколінь, а наявність дітей у батьків майбутнього вихованця - чудова можливість дізнатися, чи були у них хороші бали експертів. Також неприпустимий факт схрещування найближчих родичів бівера з іншими породами. Важливим параметром є психологічний стан цуценя, він не повинен бути врівноваженим, не проявляти агресії або навпаки боягузливості. Інші якості собакі можна прищепити під час дресирування.