Ховаварт

Ховаварт (англ. Hovawart) - давня німецька порода собак. Назва породи перекладається з давньонімецького як вартовий двору і точно відображає її характер.

Історія породи

Перша згадка про породу відноситься до 1210, коли німецький замок Ordensritterburg був оточений слов`янськими племенами. Замок упав, його мешканці віддані мечу, включаючи і лорда.

Врятувався тільки син лорда, якого приніс у сусідній замок поранений пес. Згодом цей хлопчик стане легендарною фігурою в історії німецьких законів - Ейке фон Репгау. Він створить Sachsenspiegel (опублікований в 1274) - найстаріший звід законів Німеччини.

У цьому склепенні будуть згадані і ховавари, за вбивство чи крадіжку яких загрожує суворе покарання. Саме 1274 роком датується перша згадка про породу, але вони існували задовго до нього.

У 1473 році, порода згадана в книзі "П`ять благородних порід", як відмінний помічник у боротьбі зі злодіями та злочинцями. Це означає, що вона вже була сформована на той час, як окрема порода, що досить рідкісний випадок для середньовічної Європи.

Із закінченням Середньовіччя популярність породи пішла на спад. Особливо коли Німеччина об`єдналася та країну охопила технічна революція.

На арену виходять нові породи, наприклад, німецька вівчарка. Вона витісняє ховавартів на службі і до двадцятого століття вони практично зникають. У 1915 році група ентузіастів об`єднує зусилля для збереження та відновлення породи. Очолює цю групу зоолог та вчений Курт Кеніг.

Він збирає собак із ферм у районі гірського масиву Шварцвальд. Найкращих з них він схрещує з кувасом, ньюфаундлендом, леонбергером, бернським зенненхундом.

У 1922 році зареєстрований перший розплідник, у 1937 Німецький кінологічний клуб визнає породу. Але практично все було втрачено з початком Другої світової. Більшість собак гине, після війни залишається лише кілька штук.

Тільки в 1947 році ентузіасти знову створюють клуб — Rassezuchtverein für Hovawart-Hunde Coburg, який існує й досі. Вони знову відновлюють породу і в 1964 році її визнають однією з семи робітничих порід Німеччини, а згодом вона завойовує визнання і в інших країнах.

Опис

Ховаварт нагадує за додаванням та розмірами золотистого ретрівера. Голова велика, з широким, округлим лобом. Морда однакової довжини з черепом, стоп чітко виражений. Ніс чорного кольору, з розвиненими ніздрями.

Прикус ножиці. Очі темно-коричневого або світло-коричневого кольору, овальної форми. Вуха трикутні, широко розставлені.

Шерсть довга, густа, трохи хвиляста. Підшерстя невелике, на грудях, животі, задній частині лап і хвості вовна трохи довша. Забарвлення шерсті — палеве, чорно-підпале і чорне.

Добре виражений статевий диморфізм. Пси в загривку досягають 63-70 см, суки 58-65. Важать собаки 30-40 кг, суки 25-35 кг.

Характер

Існують значні відмінності у характері собак різних ліній. Деякі територіальніші, інші агресивніші до себе подібні, треті з вираженим мисливським інстинктом.

Метою даного опису є узагальнення характерних для породи якостей, але кожен собака індивідуальний!

Відповідальні заводчики не рекомендують цю породу для початківців. Пов`язано це з їх сильним характером, охоронними інстинктами та розумом.

Бути власником ховаварта означає приймати на себе відповідальність, приділяти час, гроші та зусилля для виховання та утримання свого собаки. Проте, для тих хто готовий на це, вона стане ідеальним компаньйоном.

Обмеженням тут може бути досвід. Це великі, розумні, свавільні собаки та недосвідченого господаря може чекати багато складнощів. Заводчики ховаварів рекомендують заводити цих собак, лише маючи певний досвід утримання інших порід.

Тим більше, що ці собаки досить активні і можуть досягати в загривку 70 см. При цьому чим більше вони рухаються, тим спокійніші і щасливіші.

Дуже бажано утримувати їх у будинку з просторим двором або часто і довго вигулювати. Квартира, навіть простора, недостатньо комфортна для їх утримання.

При дресируванні слід пам`ятати, що з ними працює лише позитивне закріплення. Вони люблять людей, але не рабують перед ними, їм потрібна додаткова мотивація.

Вони здатні самостійно приймати рішення та мислити незалежно. Їхній охоронний інстинкт не потребує дресирування, він уроджений. І собака легко стає некерованою, якщо дресирування засноване лише на покаранні.

Ховаварти чудово проявляють себе у рятувальних службах, охороні. Великі собаки, створені для охорони власності. Вони віддані, чуйні, дуже розумні та вперті. Їм потрібна робота, щоб не нудьгувати і не спрямовувати свою енергію у руйнівне русло.

Це собаки пізнього дорослішання, цуценятам потрібно до двох років, щоб остаточно сформуватися психічно та фізіологічно.

Щодо дітей вони обережні та ласкаві, але потребують соціалізації. Тим не менш, не варто залишати дітей без нагляду. Маленькі діти та цуценята — лише досліджують світ і можуть завдати один одному шкоди з необережності.

Самі собаки великі, досить легко можуть збити дитину з ніг, а вже про контроль собаки нічого й казати. Завжди доглядайте дитину, навіть якщо собака обожнює її!

Як уже говорилося вище, ховавори — захисники та сторожа. Проте, їхній інстинкт працює не від агресії, а від захисту. Найкраще його контролювати з раннього віку, приділяючи належну увагу соціалізації цуценя.

Це означає - собака повинен розуміти, як діяти в будь-якій ситуації. Без досвіду собака може прийняти своє рішення і воно вам не сподобається. Дресирування допомагає собаці ґрунтуватися не на інстинктах (часто недоречних у сучасному суспільстві), а на досвіді.

Догляд

Це та порода, догляд за якою досить простий, незважаючи на шерсть середньої довжини. Робочий собака, він ніколи не потребував шикарного екстер`єру.

Шерсть середньої довжини, розчісувати її потрібно один-два рази на тиждень.Так як підшерстя виражений слабо, то доглядати за вовною досить просто.

Ліняють ховавари рясно і в період линяння вичісувати шерсть потрібно щодня.

Здоров`я

Досить здорова порода, середня тривалість життя 10-14 років. У неї немає характерних генетичних захворювань, а відсоток собак, що страждають від дисплазії суглобів, не перевищує 5%.

Як для такого великого собаки – виключно низька цифра. Наприклад, у згаданого золотистого ретрівера вона 20.5%, згідно з даними Orthopedic Foundation for Animals.