Бріар
У мультфільмах і кіно часто можна спостерігати забавного кудлатого собаку з чубчиком, який майже завжди заплющує очі. У сюжетах вони виконують роль або пастуха, або просто кумедної тварини. Так чи інакше, обидві ролі певною мірою виражають особливості породи «Бріар». Бріар - вдале поєднання ряду якостей, часто собак цієї породи називають універсальними. У світі з часом стає дедалі більше поціновувачів цієї породи.
Характеристика породи: Бріар
Про цих собак людині було відомо майже 10 століть тому. Порода сформувалася у Франції. За твердженням деяких джерел, повністю сформувалася в місті Брі, від якого і походить назва. Ще на початку їх використовували як пастухів.
Бріари мають гарну зовнішність. Шерсть довга, хвиляста, суха, приємна на дотик. Вона зручна у догляді, за якістю перевершує мохер і не має запаху. Шерсть бріарів росте постійно, не линяє. У разі пошкоджень вона швидко відновлюється. Зовнішній вигляд можна зробити ще краще за допомогою косметичних засобів, виготовлених спеціально для собак. Собаку потрібно регулярно розчісувати, інакше шерсть звалюватиметься. Не рекомендується дуже часто купати бріару, це може ускладнити догляд за вовною. Найкраще це робити, виходячи з умов оточення та їх впливу на те, наскільки швидко собака брудниться.
Зазвичай довга чубчик бріарів спадає на очі. За стандартами вона не повинна заважати їм, але часто можна зустріти протилежне. Дбайливі господарі намагаються зачепити її шпильками, гумками, щоб вона не завдавала вихованцю незручностей.
Бріар підходять не кожному, бо потребує багато енергії, сил та часу. Досвідчений власник зможе створити найбільш відповідні умови для його життя. Ці собаки також підходять і для утримання в міській квартирі. Але важливо приділяти увагу прогулянкам, фізичним навантаженням, інакше у вихованця може погіршитися настрій і навіть здоров`я.
Але, не дивлячись на всі складнощі, бріари мають сонячний, життєрадісний характер. Багато хто вважає їхню вдачу схожою з людською. Саме задоволення від спілкування з ними мало з чим можна порівняти.
Порода вважає у собі універсальні робочі якості, бриари здатні навчатися протягом усього життя, дуже розумні. Поєднання таких якостей з ефектною зовнішністю робить цю породу особливою. Бріари - розумні собаки, здатні швидко реагувати на навколишні обставини, можуть діяти самостійно, навіть якщо господаря поруч немає. Добре підходять для всіх видів тренувань.
Бріари бувають схильні до окремих хвороб. Найчастіше це - дисплазія тазостегнового і ліктьового суглобів, епілепсія, здуття живота, атрофія сітківки ока, нічна сліпота. Тому потрібно час від часу перевіряти стан здоров`я вихованця, чистити вуха, доглядати очі. Також бажано видаляти шерсть, що накопичилася у вухах і на подушечках лап. Постійно потрібно оглядати бріару на предмет паразитів, яких не так легко виявити в густій шерсті. Але, якщо проводити всі перераховані вище процедури, бриар буде довго здоровим і радувати своїх господарів.
Розміри: вага, зростання
Колір вовни у бріарів буває різним. Нормою є будь-яке однотонне забарвлення, крім білого та каштанового. Найчастіше зустрічаються палевий, чорний та сірий.
Палітра пальового забарвлення допускає різні варіації від світло-пісочного, аж до темно-рудого. Протягом життя такий бріар може змінювати колір вовни. Чорна шерсть може бути змішана з білим волоссям. Але при цьому не допускається формування окремих плям. Деякі собаки такого забарвлення можуть з віком перецвісти на сірий.
У собак із сірим забарвленням теж помічається здатність до зради кольору. Цуценята завжди при народженні темно-сірі, а дорослі собаки — світліші.
Добре виражені статеві особливості брієрів. Пси мужні, сильні, суки - елегантні. Корпус тіла розтягнутий, голова відносно велика, яскраво виражений волосяний покрив - борода, вуса та чубок.
Голова відносно велика, довга з прямокутною мордою. Мочка носа, незалежно від забарвлення, чорна. Губи щільні та сухі, прикус ножиці. Вуха прикриті шерстю, звисають, нещільно прилягають до голови. Великі, блискучі очі зазвичай темно-чорного або карого кольору, у сірих собак бувають сірими.
Кінцівки: прямі, паралельні, лапи міцні з міцними подушками та чорними кігтями.
Зріст:
- Пібель: від 63 до 70 сантиметрів;
- Сука: від 57 до 63 сантиметрів.
Вага собак обох статей особливо не відрізняється і коливається в межі 33-35 кг. Кобелі за стандартами на кілограм-два важчі.
Характер
Брієри від природи добродушні, кмітливі. На подальший розвиток їх характеру впливає середовище та виховання. Якщо з брієром поводяться погано, може почати поводитися люто, стати некерованою. Хороше ж середовище робить брієра відданим, він робитиме все, щоб догодити господареві.
Брієри люблять грати не тільки будучи цуценям, їх грайливість зберігається навіть у старості. З ними вже точно не скучиш. Особливість цієї породи в їх легкому навчанні незалежно від віку. Собаководи зауважують, що чим старший бріар стає, тим простіше йому виконувати складніші команди. Але він не буде сліпо слухатися наказів, колись він думає, що і як йому робити. Тому звичайні методи навчання не зовсім підходять. Найкраще працює заохочення правильно поведінки, навчання через спілкування.
Ця порода собак відрізняється також любов`ю до різноманітності. Їм завжди цікаві нові місця, ігри, заняття, охоче йдуть на контакт із новими людьми. Але з недовірою ставляться до змін у житті.
Ще на початку появи ця порода виконувала роль мисливців і пастухів овець. Це вплинуло формування у цих собак відповідних якостей. Бріари добре переносять далекі подорожі.
Хазяїн Брієр повинен відрізнятися особливою терплячістю, готовністю присвячувати вихованцю багато часу, гуляти з ним, тренуватися, незалежно від погодних умов.
Чим годувати бріару?
Бріари досить великі і їдять багато. Варто приділяти увагу їхньому харчуванню. Як і інших собак, їх можна годувати як сухим кормом, так і натуральною їжею. При годуванні бріара багато залежить від ваги вихованця та рівня його активності.
Особливою перевагою є те, що у цих собак практично не буває проблем із травленням. Щоправда, є один нюанс. Влітку бажано скоротити кількість споживаних калорій, оскільки в умовах спеки фізична активність бріару знижується. Також бажано зменшити споживання білків, додавши натомість вітамін Е, дріжджі або арахісове масло.
Недоліки раціону негативно впливають на вигляд шерсті собаки. Якщо ж зміни харчування вихованця протягом певного часу ніяк не покращують ситуацію, краще зводити його до ветеринару.
Різновид способів годівлі вихованця дозволяє господареві самому зробити свій вибір. Якщо це промисловий корм, варто знати, що він буває двох видів: сухий та вологий (консерви). Корисно поєднувати обидва види, це дозволити тварині отримувати всі корисні речовини та привчити до різних видів харчування.
Здоровий раціон повинен включати:
- М`ясо (30-60% раціону): практично будь-яке, але свинина небажана. Краще давати собаці жилисте м`ясо, якщо господар упевнений у його якості, можна й у сирому вигляді. До цієї групи продуктів відносять і рибу. Найкраще підходить морська, видаляти кістки обов`язково;
- Крупи (20-40%): рис, греча чи геркулес. Небажані: пшоно та манна каша;
- Овочі та фрукти (20-30%): можна все, але слід обмежити споживання картоплі, цитрусових, свіжої капусти та деяких видів зелені (кінза, селера);
- Молочні та кисломолочні продукти;
- Яйця: краще варити, давати разів чи два на тиждень, але не частіше;
- морепродукти;
- Хлібобулочні вироби: здоба і білий хліб шкідливі, але житній хліб піде на користь;
- Сіль цукор: цукор у чистому вигляді шкідливий, солі потрібно зовсім небагато;
- Рослинні олії;
- Горіхи та насіння.
Заборонені продукти: шоколад, трубчасті кістки, часник та цибуля, варена ковбаса та сосиски для собак, спеції.
Харчування - запорука здоров`я тварини. Дбайливий господар не пошкодує ні коштів, ні часу, ні зусиль для вихованця. Натомість бриар принесе багато позитивних емоцій. Ніяке докладене зусилля не можна порівняти з любов`ю бріара, його розумінням та готовністю захищати господаря за всяку ціну.