Топ-10 найнебезпечніших порід собак

У собаки породи бандог високий больовий поріг, а при правильному вихованні і дивовижна риса — відрізняти звичайну або жартівливу поведінку людини від небезпечної та загрозливої

Ротвейлер

Ротвейлер - службова порода собак, яка в різні часи використовувалася для охорони та перегону худоби, перевезення вантажів, собачих боїв, захисту майна тощо. д. Через специфіку «професій» селекціонери підтримували в ротвейлерах аж ніяк не найпрекрасніші собачі якості. Ці вихованці відрізняються незалежною вдачею, пильністю та підозрілістю. За неправильної соціалізації це робить компаньйона непередбачуваним і жорстоким: відомі випадки, коли ротвейлери кусали господарів, які просто проходили повз, поки собаки спали. Порода схильна до домінування і потребує ранньої соціалізації. Досвідчені власники зможуть впоратися без кінологу, але за наявності проблем краще звернутися до фахівця.

У період з 1982 по 2014 рік у США та Канаді було зареєстровано 535 нападів ротвейлерів на людей, 85 з яких закінчилися загибеллю, а 296 – отриманням важких каліцтв. Порода посіла друге місце у списку найбільш агресивних собак.

Порода була названа на честь німецького міста Ротвайль, саме там з`явилися ці собаки та стався розвиток їх основних якостей

Американський пітбультер`єр

Пітбультер`єр - це один з найнебезпечніших собак. У США та Канаді з 1982 по 2014 рік зареєстровано 3397 випадків нападу. 295 з них завершилися летальним кінцем, ще в 2110 випадках жертви отримали каліцтва. Це не тільки великі і агресивні, але ще й собаки, що слабо піддаються дресируванні, здатні напасти як на чужу людину, так і на власника. Пітбультер`єри можуть бути соціалізовані, але слід починати з раннього віку. Бажана допомога кінологу. Порода заборонена до розведення у багатьох країнах Західної Європи.

Австралія забороняє імпорт пітбулів і проводить кастрацію будь-яких існуючих пітбулів у країні як спосіб повільно ліквідувати популяцію цього собаки

Вовкособ

Вовкособ - це збірна назва всіх гібридів вовків та собак. У Росії таких компаньйонів часто використовують на кордоні як службові. Соціалізацію подібні вихованці проходять важко, потрібна допомога кінолога. В цілому характер і дії вовкоособів непередбачувані, багато що залежить від виховання, але такі гібриди прирівнюються до диких тварин, тому тримати їх удома не рекомендується.

Археологічні розкопки неодноразово доводили: люди давно намагалися схрестити одомашненого собаку з диким вовком

Канарський дог

Канарський дог - це помісь вівчарських порід і мастифа. В даний час його використовують як охоронця. Від мастифа цей собака успадкував не тільки значні розміри і потужну щелепу, а й агресивність. Дресирувати канарського дога складно, з його навчанням та соціалізацією зможуть впоратися лише досвідчені власники, решті буде потрібна допомога кінолога. Розведення породи заборонено або обмежено в Австралії, деяких штатах США та Італії.

Собаки в породі дуже різнотипні-це пов`язано з тим, що існує багато ліній, які генетично між собою не перетинаються

Аргентинський дог

Порода була виведена для полювання на пум, кабанів та інших великих тварин. У цьому собаці об`єдналися витривалість, сила та швидкість. Вона практично не відчуває біль, тому при нападі жертву відпускає вкрай неохоче. Загалом кінологами ця порода описується як слухняна та дружня, проте така тварина обов`язково потребує соціалізації та виховання. Досвідчений власник впорається із собакою самостійно. Важливо навчити вихованця правильно розраховувати силу і ніколи не спрямовувати її проти людей. Навіть при правильному вихованні собака залишається агресивною до інших тварин. Порода заборонена до розведення в Іспанії, Румунії, Норвегії, Туреччині, Ізраїлі, Португалії та деяких інших країнах.

Середня тривалість життя аргентинського дога при правильному утриманні становить 14-16 років - це дуже високий показник для великого собаки

Неаполітанський мастиф

Мастиф - це охоронний і сторожовий собака, але в давні часи він використовувався як бойовий. Шкірні складки допомагали отримати вихованцям додатковий захист. При правильному вихованні компаньйон стане відданим охоронцем та сторожем. Проте достатньо однієї помилки при вихованні, щоб тварина стала неконтрольованим тираном. Навіть досвідченим власникам бажано регулярно відвідувати кінологи, щоб регулювати процес соціалізації та дресирування. Собаки становлять велику небезпеку через габарити, сили та безстрашність. Породу не розводять у Румунії, Сінгапурі та деяких штатах Америки.

У 2004 році сталася надзвичайна подія: до Книги рекордів Гіннеса внесли Геркулеса - неаполітанського мастифа - він володів надзвичайно великою вагою - 128 кілограм

Бразильська філа

Бразильська філа - це різновид мастифу. Ці собаки вважаються одними з найкращих ланцюгових псів. Через специфіку «роботи» у тварин підтримують підозріле ставлення до незнайомців, незалежність та помірну агресію. За сумісництвом це найкращий охоронець: при адекватному вихованні кохання собаки до господаря стає патологічним. Соціалізувати цю породу можна, вона піддається дресируванні, але недосвідченим власникам заводити бразильця не слід. Цей собака рідко зупиняється, коли нападає, тому він становить смертельну загрозу. Філа добре розуміє, де знаходяться життєво важливі органи. Цю породу не розводять в Іспанії, Данії, Норвегії, Великій Британії, Туреччині та деяких інших країнах.

Бразильський мастиф — дуже вірний господареві собака- в Бразилії навіть існує приказка: «Вірний, наче філа!»

Тоса-іну

Тоса-іну - це японський мастиф. Порода відноситься до бійцівських і досі бере участь у боях. У собакі генетично закладена агресія до інших тварин. Представники породи можуть бути соціалізовані, але за дотримання кількох умов. По-перше, програму дресирування потрібно розробляти з кінологом. По-друге, господарем має бути людина, яка вже мала досвід виховання бійцівських собак. По-третє, власник повинен майже постійно перебувати поруч із твариною і часто вигулювати її. Проте навіть вихованого собаку не можна залишати наодинці з маленькими дітьми, оскільки вони не терплять фамільярного поводження.

Головною умовою процесу навчання є завоювання лідерської позиції стосовно собаки

Чау чау

Чау-чау багатьом можуть здатися милими ведмежатами, проте насправді це не так. Вирощування та виховання такого собаки - це важка праця. Соціалізації вони важко піддаються. Досвідчений господар, можливо, впорається, хоча в деяких випадках все одно буде потрібна допомога кінолога, а у новачка шансів мало. Це дуже норовливі собаки, які прагнуть керувати власниками і не терплять фамільярного поводження. Вони непередбачувані та агресивні. У статистиці нападів у США та Канаді вони посідають 8 місце, причому переважна частина інцидентів пов`язана з дітьми. Зміст чау-чау заборонено в деяких штатах США.

Чау чудово розуміє всі команди та слова, яким ви його навчили, але виконує лише ті з них, які вважає відповідними на даний момент

Звичайно, далеко не завжди представники найнебезпечніших порід виростають убивцями. Однак важливо розуміти, що виховати таких собак набагато складніше. Якщо ви не готові регулярно займатися з кінологом, суворо дотримуватися програми виховання і все одно мати шанс отримання непередбачуваного результату, краще віддати перевагу іншим породам.