Південноросійська вівчарка – опис, особливості догляду та утримання

Південноросійська вівчарка має неймовірно красиву і граціозну зовнішність, а також аристократизм. Представники цієї породи користуються величезною популярністю та вважаються цінністю для будь-якого собаківника. Зовні цей вихованець більше нагадує болонку і здається дуже ніжною і добродушною істотою, але за невинною зовнішністю ховається досить агресивна та зла тварина.

Історія походження

Поява південноруської вівчарки нерозривно пов`язане з розвитком сільськогосподарської галузі в Малоросії. Ще в далекому 1797 році в Таврійські степи були завезені вівці, для утримання та розмноження яких приїжджали іноземні пастухи та фахівці, які привозили з собою грициків. Як стверджують історики, це були астурійські особини.

Але цей різновид собак був дуже слабкий для кліматичних умов таврійських степів і в той же час вони не могли впоратися зі степовими вовками, саме тому було прийнято рішення зайнятися виведенням сильнішої і пристосованішої породи, але в той же час, щоб вона мала чудові пастуші якості.

Південноросійська вівчарка має неймовірно красиву і граціозну зовнішність

Сказати з повною впевненістю на основі, якої породи були виведені російські вівчарки досить проблематично.

Опис породи

Південноросійська особина відрізняється високим інтелектом, кмітливістю та дисциплінованістю. Крім цього відмінною особливістю цих собак є їх неймовірно красива та граціозна зовнішність. Саме тому цуценята користуються величезною популярністю та попитом. Агресивність і злість, які властиві представникам цієї породи пояснюються тим, що собаки були виведені для того, щоб охороняти стада та пасти худобу.

До цього часу так і не виявлено даних про місце, де саме було виведено цю породу собак, але все ж є припущення, що вони з`явилися в результаті схрещування азіатських молосоїдів, що зникли кримських хортів та кримської вівчарки. Саме тому батьківщиною російської особи прийнято вважати кримський півострів.

Особливості зовнішності та розміри

Південна вівчарка відрізняється тим, що все її тіло вкрите густою та довгою вовною з досить сильно вираженим підшерстком. Вовняний покрив цієї породи збирається у хвилясті пасма абсолютно однакової довжини, які зовні нагадують шерсть вівці.

Крім цього у цих псів є такі відмінні риси:

• досить великий і довгастий череп з дуже великими та широкими вилицями;
• щільно притиснуті до черепа та високопоставлені вуха;
• широкий, гладкий і похилий лоб;
• плоскі щоки, що роблять морду скульптурною та сухуватою;
• у цих собак чітко видно вуса і борода, а ніс покритий довгою шерстю;
• щелепи дуже потужні з ножицеподібним прикусом;
• очі у дуже виразні широко поставлені, колір яких найчастіше коричневий або темний, при цьому вони практично повністю прикриті чубчиком;
• спина та груди досить міцні та потужні, а живіт помірно підтягнутий;
• хвіст у стандартної довжини, кінець якого згорнутий в кільце або півкільце, також повністю покритий вовною;
• ноги довгі та прямі, розташовані паралельно;
• на шкірі зовсім немає ніяких складок і схилів, шкірний покрив дуже еластичний.

Особини виростають у середньому до 68 сантиметрів у висоту і при цьому набирають приблизно по 56 кілограмів. Як у всіх інших породах собаки мають більш значні розміри в порівнянні з суками.

Південна вівчарка відрізняється тим, що все її тіло вкрите густою та довгою вовною з досить сильно вираженим підшерстком

Якщо порівнювати цих собак з іншими, то їх відмінними рисами можна вважати дуже густу вовну, подовжену голову і обірвані вуха, що мають трикутну форму. Головною перевагою представників цієї породи є граціозна шерсть білого або димчастого відтінку.

Особливості характеру

Багаторічні спостереження за цими собаками дозволили зробити висновок, що їм притаманні такі риси характеру, як самодостатність та впевненість у собі, а також грайливість та кмітливість. Що стосується агресивності, то ця риса в основному проявляється у цуценят і собак у віці до чотирьох років, після цього прояви агресії у собаки не спостерігаються.

Південні особини також відрізняються відданістю і за свого господаря, а також майно, що охороняється, готові віддати життя. Перед придбанням такого вихованця слід враховувати також те, що собака протягом усього свого життя може бути віддана тільки одній людині, тому, хто її виховує і доглядає її.

Щодо ставлення до чужих людей, то воно досить поблажливе. При цьому слід пам`ятати, що віддавати свого вихованця «у добрі руки» не рекомендується, особливо це стосується вже дорослих особин. Це пояснюється насамперед тим, що такі зміни можуть негативно позначитися на психічному стані.

Дресирування вимагає професіоналізму, зусиль та терпіння

У такої особини чудова пам`ять, тому собаки не прощають образ, які наносяться їй або її господареві. Собаки є дуже мстивими і можуть навіть через тривалий проміжок часу згадати образи та помститися.

З рештою домашніх вихованців собака може чудово ладнати і вміє відрізняти своїх від чужих. Для того, щоб надалі уникнути проблем і неприємних ситуацій, потрібно з самого раннього дитинства привчати собаку бути на своєму місці і слухатися господаря.

Дресирування вимагає професіоналізму, зусиль і терпіння, тому що тільки в такому випадку можна буде досягти успіхів.

Згідно з описами категорично не рекомендується заводити особину південноруської породи безвідповідальним, слабохарактерним і людям похилого віку, тому що в такому випадку тварина не буде привчена до порядку і почне відразу ж домінувати над людиною, а це в свою чергу може призвести до дуже плачевних наслідків.

Догляд та утримання

Якщо ви вирішили завести собі південноруську особину, слід бути готовим до того, що особливу увагу потрібно буде приділяти шерсті. При цьому потрібно регулярно доглядати за чубком пса і систематично проріджувати його за допомогою ножиць. Це потрібно робити для того, щоб собака змогла добре бачити.

У березні місяці слід ретельно починати вичісувати шерсть, для цього слід придбати спеціальний гребінець. Якщо не виконувати ці рекомендації, то тоді шерсть почне перетворюватися на повсть і вже за кілька місяців, вам доведеться стригтитварини і вона може втратити весь свій вовняний покрив, для відновлення якого знадобиться щонайменше близько двох років. Для того щоб запобігти виникненню таких неприємних наслідків рекомендується розчісувати свого вихованця змалку якомога частіше, а найкраще робити це щодня.

Категорично заборонено купати собаку, можна лише за необхідності протирати вовняний покрив та лапи вологою губкою.

Якщо ви вирішили завести собі південноруську особину, слід бути готовим до того, що особливу увагу потрібно буде приділяти шерсті

Незважаючи на те, що такі пси відрізняються прекрасним здоров`ям догляду за вухами та очима, слід приділяти пильну увагу. Для цього очі необхідно систематично протирати з використанням спеціального складу, а вуха регулярно чистити.

При утриманні вівчарки у квартирі слід обов`язково враховувати те, що вона потребує систематичних та значних фізичних навантажень, а також тривалих прогулянкахна свіжому повітрі.

Жити вівчарка може як у будинку чи квартирі, так і у вуличних умовах, оскільки її густий вовняний покрив допомагає їй переносити будь-які морози. Якщо ви приймете рішення утримувати її на вулиці, то тоді ви придбаєте в його особі прекрасного охоронця присадибної території.

Харчування південноруських вівчарок

Незважаючи на те, що представники цієї породи є досить великими собаками, їдять вони порівняно небагато. Годувати дорослого собаку рекомендується двічі на день в один і той же час. Як харчування можна віддавати перевагу як натуральній їжі, так і сухому корму. Незалежно від того який тип харчування буде вибрати у собаки постійно має бути вода, тому що на добу цим вихованцям необхідно від одного до трьох літрів рідини.

Якщо ви вирішили годувати тварину натуральною їжею, то в раціон харчування обов`язково повинні входити такі продукти:

• овочі та фрукти;
• нежирні сорти м`яса, такі як телятина, індичатина, курятина або яловичина;
• різні каші, виготовлені на бульйоні;
• кисломолочні продукти та сир.

Складаючи раціон харчування тварини, слід обов`язково враховувати те, що годувати собаку жирними продуктами харчування категорично заборонено. Не рекомендується давати псу і такі продукти, як капуста, картопля та горох, оскільки такі продукти можуть спричинити здуття. Також під забороною кістки, особливо трубчасті.

Виховання та дресирування

Згідно з описами та характеристиками породи російська вівчарка є досить специфічною породою, якій властива норовливість та територіальна агресивність. Саме тому заводити такого домашнього вихованця не варто недосвідченим власникам і тим людям, які ніколи не були пов`язані зі службовими собаками.

Як показує практика, характер собак цієї породи формується до трирічного віку.

Зверніть увагу! У однорічному або дворічному віці собаки цієї породи переживають кризу, під час якої можуть поводитися неадекватно та різко.

Так як ці пси з раннього дитинства вважають за краще показувати свою домінантність, то слід відразу ж дати зрозуміти собаці, хто є господарем і припиняти її некоректну поведінку, але при цьому не слід робити це надмірно грубо, тому що можна буде придушити її інстинктивні навички.

Згідно з описами та характеристиками породи російська вівчарка є досить специфічною породою

Знайти баланс у відносинах з російською вівчаркою досить проблематично, але все ж таки при правильному і професійному підході все ж таки можливо.

Що стосується дресирування цих домашніх вихованців, то воно має бути тривалим і проводитися покроково, чітко слідує продуманому плану. На генетичному рівні у цих тварин закладено самостійність, а також уміння стрімко приймати рішення залежно від ситуації, що склалася, і діяти, орієнтуючись на прийняте рішення.

Найкраще якщо весь процес дресирування буде побудований в ігровій формі. При цьому господареві слід обов`язково враховувати, що ці собаки дуже хитрі та розумні, тому підпорядкувати собі цього вихованця буде досить складно.

Як вибрати цуценя

При остаточному і зваженому рішенні про придбання собі в домашні вихованці південноруської особини, найкраще брати цуценя в спеціалізованому розпліднику або у перевіреного і серйозного заводчика. Тільки в такому разі можна бути впевненим у тому, що придбаний пес буде чистокровним та здоровим.

Будь-які домішки в породі небажані, тому що можуть негативно позначитися на характері тварини.

Купувати рекомендується цуценя тримісячного віку, тому що в цей період вони стають досить самостійними і у них починає формуватися характер та темперамент.

При виборі цуценя обов`язково слід ознайомитися з родоводом його батьків

При виборі цуценя обов`язково слід ознайомитися з родоводом його батьків і з усіх запропонованих собак вибрати найбільшого та рухливого.

Також вибираючи тварину, слід звернути увагу на її вовняний покрив, який має бути ще трохи коротким, але вже хвилястим і однаковою довжиною по всьому тілу. Також шерсть повинна мати здоровий зовнішній вигляд.

Якщо ви плануєте надалі відвідувати виставки зі своїм вихованцем, то тоді при покупці цуценя найкраще скористатися допомогою досвідченого кінолога, який знайомий з усіма особливостями і стандартами породи.

Захворювання російських вівчарок

Середня тривалість життя південних вівчарок становить близько сімнадцяти років, але, як показує практика, доживають до такого віку далеко не всі пси. Це пояснюється, насамперед, значними розмірами вихованця, оскільки стрімке зростання собаки провокується розвиток деяких захворювань та відхилень.

Також від незбалансованого харчування або перегодовування у собак може псуватися постав лап і відбуватися «розпускання» кисті.

Що стосується собак у старшому віці, то у них найчастіше діагностуються такі захворювання, як артрит, дисплазія тазостегнових та ліктьових суглобів.

Так як порода виведена для того, щоб працювати абсолютно в будь-яких погодних умовах, застудними захворюваннями чистокровні пси страждають дуже рідко, але незважаючи на досить хороший імунітет все ж таки не здатний впоратися з окремими вірусними інфекціями. Тому, щоб убезпечити свого вихованця від захворювань, потрібно проводити йому вакцинацію відповідно до належних термінів.

Особливу увагу слід приділяти кровососним паразитам, тому що позбутися їх через дуже густу вовну тварини дуже складно, тому слід систематично проводити обробку собаки в профілактичних цілях від бліх та кліщів. Робити це рекомендується не рідше одного разу на квартал, тільки таким чином ви зможете убезпечити свого вихованця від несподіваних сусідів, які можуть не тільки завдати собаці маси дискомфорту, але й спровокувати розвиток серйозних захворювань.

Також не слід забувати і про профілактику глистів, яку рекомендується проводити також один раз на три місяці, незалежно від того, де проживає тварина та способу його життя.

Тільки пильна увага та турбота про домашнього вихованця допоможуть уникнути розвитку захворювань та серйозних ускладнень.