Основні правила застосування «синулоксу» для котів

«Синулокс» для кішок – це популярний лікарський препарат, який належить до групи антибіотиків пеніцилінового ряду. Зазвичай ветеринари рекомендують його при захворюваннях бактеріальної природи. Випускається у формі таблеток та уколів, містить смакові добавки, що спрощує його прийом домашніми улюбленцями.

Опис та форми випуску

Основні правила застосування «Синулоксу» для котів

«Синулокс» від російського виробника «Зоетис» відмінно зарекомендував себе у ветеринарії як безпечний та ефективний засіб для лікування бактеріальних інфекцій м`яких тканин, органів дихання, сечостатевої системи та шкірних покривів.

Цей напівсинтетичний антибіотик пропонується у двох формах – ін`єкція або таблетка. Перший варіант – це суспензія для уколів, що має вигляд непрозорої маслянистої речовини бежевого кольору. Випуск проводиться у герметичних скляних флаконах об`ємом 40 та 100 мл. Пігулки мають рожевий відтінок, круглу форму та гравіювання. В упаковці 10 таблеток, що містять 50, 250 або 500 мг компонентів, що діють.

Відео «Як правильно давати пігулки кішці»

У цьому відео ветеринар розповість, як правильно давати пігулки кішці.

Основні властивості та склад

Дія препарату заснована на присутньому у складі антибіотику амоксициліну. Ще один ключовий компонент, клавуланова кислота, яка також належить до пеніцилінів, посилює дію амоксициліну. Такий засіб згубно впливає на мікроорганізми, що є збудниками інфекції, одночасно не порушуючи функціонування органів шлунково-кишкового тракту, печінки та нирок.

Ліки у формі уколів або таблеток допоможе домашній кішці при діагнозі метрит, цистит, ендометрит або піометрит (хвороби сечостатевої системи), піодермі або гнійних запаленнях шкіри, пневмонії, атрофічному риніті або бронхіті (проблеми з органами дихання). Відчутний позитивний ефект препарату спостерігається при стоматиті або гінгівіті, артриті, ранах або інфекціях, що залишилися після проведення операції, інфекціях у новонароджених кошенят – таких, як кальцівіроз, герпесвірус та інші.

Багатьох власників кішок цікавить, чи є аналог цих ліків. Можна купити аналоги антибіотика «Сінулокса» – «Нороклав» або «Амоксигард». Також допустимо застосовувати й інші препарати, до складу яких входять клавуланова кислота та амоксицилін – це «Флемоклав Солютаб», «Панклав» та «Амоксиклав».

Застосування та дозування

Основні правила застосування «Синулоксу» для котів

Щоб ліки надали свій позитивний вплив, потрібно суворо дотримуватися рекомендацій інструкції, зокрема дозування.

У разі таблеток разова кількість препарату розраховується з урахуванням живої ваги вихованця, на кожен кілограм якого слід брати 12,5 мг ліки. Попередньо тварину треба зважити. Розрахунок разової кількості препарату для таблеток з 50 мг діючої речовини проводиться за такою схемою: вага до 1 кг – півтаблетки, від 1 до 2 кг – стільки ж, 3–5 кг – 1, 6–9 кг – 2, 10–13 кг – 3 та 14–18 кг – до 4 таблеток.

Якщо в будинку проживає велика особина, вага якої становить 20 і більше кілограмів, краще придбати препарат у дозуванні 250 мг, щоб давати вихованцю 1 таблетку за раз. Ветеринар може призначити ліки у дозуванні 25 мг на 1 кг ваги, але лише за наявності важкої форми інфекції.

Давати засіб потрібно двічі на день після їди, з перервою 12 годин. Таблетки можна подрібнювати та змішувати з кормом. Тривалість терапії становить 1 тиждень, а при тяжких формах захворювання може тривати від 1,5 до 4 тижнів.

Коли використовується суспензія, засіб вводиться підшкірно у холку або внутрішньом`язово у стегно. Для уколів рекомендовано брати інсулінові шприци. Виробник радять використовувати 8,75 мг препарату на 1 кг живої ваги, тобто 1 мл на 20 кг.

Укол робиться 1 раз на день, перед застосуванням засіб збовтують і набирають у шприц. Переважно вводити його в холку, це менш болісно. Слід відтягнути шкіру та акуратно помістити голку в основу складки. Препарат обов`язково вводиться повільно, потім необхідно помасажувати місце уколу. Тривалість курсу ін`єкцій становить до 5 днів.

У яких випадках прийом заборонено

Суспензія не призначена для внутрішньовенного або внутрішньопорожнинного введення. Також не слід приймати ліки разом із бактеріостатичними антибіотиками. Засіб не призначають гіперчутливості тварини до одного з компонентів. Якщо кіт є алергіком, при використанні не виключена алергічна реакція на препарат.

Найчастіше ліки добре переноситься, його призначають навіть маленьким кошеням. Досить рідко може виникнути такий побічний ефект, як діарея чи блювота. Якщо у вихованця після прийому спостерігається закладеність носа, почервоніння очей, рясна слинотеча або інфільтрат у місці введення, необхідно показати його ветеринару.

Тільки лікар, залежно від стадії розвитку хвороби, психологічного стану тварини та особливостей організму, зможе підібрати найбільш підходящу форму препарату. Чим швидше ви доставите вихованця в клініку і почнете лікування, тим швидше він зможе повернутися до нормального життя.