Чому у собаки сухий ніс
Багато власників собак про нормальне їх самопочуття судять за станом носа. Якщо він вологий, значить із вихованцем усе гаразд. Коли ж він сухий, це вже сигнал тривоги. В принципі, правильно вважати носа барометром самопочуття. Але що робити, якщо ніс сухий, і чи завжди це є сигналом небезпеки?
Коли сухий ніс є нормою
Невідомо звідки пішла традиція вважати стан носа індикатором здоров`я собаки. Але варто згадати фізіологію.
Орган нюху пса покритий зсередини і зовні слизовою оболонкою, що виділяє зволожуючі секрети. Собаки використовують ніс не тільки як орган нюху, він реагує на протяги, коливання повітря. Якщо у пса сухий і теплий ніс, варто відсіяти фізіологічні причини цього:
- Вік. Цуценятам це властиво. Зазвичай з віком проходить.
- Особлива будова носа у деяких собак проявляється пасивністю слизових оболонок, повільним обміном речовин. У таких псів сухим і теплим ніс може бути при хорошому самопочутті.
- Ранковий час. Якщо пес щойно прокинувся, його орган нюху може бути сухим. Домашні собаки, що живуть у комфорті, втрачають здатність до тривожності, що і «сушить» ніс у нічний час.
- Сон на спеціально обладнаному лежаку сприяє тому, що ніс пса просто вгрівається. Він стає теплим і сухим. Коли пес відійде від стану спокою, почне рухатися, то все прийде в норму.
- Стрес. Якщо собака перенервувала під час першого візиту до ветеринара, після переїзду, тривалої подорожі, то тривога може відобразитися і на носі.
- Перевтома. Після посилених фізичних навантажень пес втрачає вологу, що висушує і слизову оболонку його органу.
Як бачимо, ці причини не є приводом для тривоги уважного господаря. Всі вони з часом минають, і стан пса приходить у норму.
Що робити, якщо у собаки сухий ніс
Ветеринари радять спочатку поспостерігати за станом свого вихованця та з`ясувати, чи немає інших тривожних знаків погіршення самопочуття пса. Якщо все гаразд, то, напевно, причини вести собаку до ветеринара немає. Коли ж у собаки поряд із сухістю органу нюху підвищилася температура, то треба поспішати до ветеринара. Необхідно для свого ж спокою виключити, наприклад, демодекоз. Він нерідко призводить до сухості носа.
«Крижаний» ніс і холодні кінчики вух є явним симптомом переохолодження тварини. Тоді треба звернути увагу на те, чи немає у нього риніту, чи не утруднено його дихання. Швидше за все, пес дійсно застуджений, і допомога ветеринара таки буде потрібна. До речі, у тварин пневмонія набагато небезпечніша за людську. І смерть через запалення легенів у собак є кричущою халатністю господаря. Тому за найменших підозр на бронхіт або пневмонію не потрібно робити прогрівання і ставити гірчичники. Поспішайте до фахівця!
Дуже часто сухість носа є однією з ознак алергії. У цьому випадку пес ще буде закривати його лапою, смикатися без причин, свербіти від того, що його шкіра пересушена. Навряд чи господар сам зможе діагностувати у свого вихованця алергію. Так що без ветеринара не обійтися. Якщо діагноз підтвердиться, то потрібно буде собакі поміняти посуд на нержавіючий, прибрати із зони його доступу синтетику, натуральну шерсть, гуму. Гуляти із собакою поблизу квітучих рослин теж не можна.
Пухирчатка часто буває причиною сухості носа. Це захворювання супроводжується ще й появою на носі пухирів. Вони розкриваються і залишають скоринки. Підтверджується захворювання лише аналізами. Лікується воно індивідуально.
Травми собак теж зустрічаються часто. І не кожен господар може їх помітити. Якщо пес довгошерстий, то часом пошкодження на тілі просто не видно. Температура тіла при цьому підвищується, стає сухим та ніс.
Таким він буде і тоді, коли пса мучать гельмінти. Глисти викликають запори, інтоксикацію, підвищення температури.
Чумка - це небезпечне захворювання, яке швидко прогресує. І крім сухого носа, у пса спостерігається блювота, блідість слизових, судоми, непритомність. Поспішати до лікаря за такої симптоматики потрібно навіть уночі.
Як бачимо, хвороб тварин, що супроводжуються сухістю їхнього органу нюху, багато. Діагностувати їх самостійно та лікувати пса господар може лише у тому випадку, якщо він ветеринар.
