Як успішно навчити кота ходити на унітаз після лотка

Переваги способу

Привчання кішки до унітазу несе у собі такі переваги:

• економія місця у приміщенні;
• не потрібно витрачатися для придбання наповнювача;
• квартира стане чистішою;
• шанси на появу у домочадців алергії на наповнювач стають мінімальними;
• не потрібно витрачати час на прибирання лотка. Тепер прибирання вимагатиме лише натискання кнопки для зливу води.

Власники тварин, натренованих ходити на унітаз, зможуть хвалитися успіхами свого улюбленця. Це теж є своєрідним плюсом.

Відео «Як привчити кота до унітазу»

З цього відео ви дізнаєтесь, як правильно проходить процес привчання кота до унітазу.

З чого почати

Привчати тварину до туалету потрібно у віці не менше 6 місяців. Інакше маленьке кошеня не зможе втриматися на сидінні. Падіння викличуть у нього негативне емоційне підкріплення, що унеможливить формування стійкої навички.

Дорослий кіт не завжди зможе навчитися новому навичці через те, що він уже сформувався як особистість. В цьому випадку процес навчання може затягнутися або виявитися зовсім неефективним.

Двері в туалет потрібно завжди зачиняти нещільно, щоб вихованець мав можливість самостійно в будь-який час справити потребу. Також кришка унітазу повинна завжди залишатися відкритою. Якщо цього не робити, то все навчання піде нанівець.

Навчити кота до нового варіанту справлення своїх природних потреб необхідно після того, як він звик ходити в лоток. Для прискорення процесу навчання слід ставити лоток впритул до унітазу.

Способи привчання

На сьогоднішній день існує кілька способів привчання цього пухнастого вихованця до відвідування туалету. Розглянемо їх детальніше.

Підручними засобами

На початку необхідно присунути стандартний котячий лоток максимально близько до основи унітазу. Робиться це поступово, тому що коти відомі своєю консервативністю і сприймають будь-які зміни у своєму житті в багнети. Тому кожен день відстань має скорочуватися максимум на 2-3 см.

Коли кіт звик до нового положення лотка, можна переходити на наступний етап – привчання до висоти. Прискорити процес навчання дозволять такі підручні засоби, як журнали, газети та коробки. Поступово лоток треба піднімати на невелику висоту, підкладаючи під нього старі газети та журнали. Головне, щоб конструкція була стійкою. Хиткість і падіння можуть відбити у вихованця будь-яке бажання ходити навіть у лоток, не те що в туалет.

Щодня лоток необхідно піднімати на 2 см. Підйом відбувається до тих пір, поки пристрій не стане в один рівень з сидінням.

Коли тварина навчилася застрибувати на лоток, що знаходиться на висоті, настає найвідповідальніший момент – поступове привчання до лотка, що знаходиться над унітазом. Щоб уникнути падіння тварини, з унітазу знімаються пластмасові деталі, а також кришка. Далі на нього зверху ставиться лоток.

Вихованець адаптується до таких нових умов найдовше. Тому тут не варто поспішати. Інакше можна або викликати у кота стрес, або ущемити його інтереси. В обох ситуаціях процес навчання буде утруднений.

Заключний етап навчання полягає в тому, що лоток забирається, а тварина повинна випорожнюватися в унітаз. Щоб вихованець не знайшов свій лоток, його бажано взагалі винести за межі квартири.

На заключному етапі привчання необхідно уважно стежити за поведінкою тварини. Якщо кіт не здивований відсутністю лотка, то формування нової навички завершиться успішно. Як тільки вихованець правильно почне ходити в туалет, його необхідно заохотити і приголубити.

Якщо виникли труднощі і кішка відмовляється виконувати потрібні дії, слід повернути лоток на унітаз і залишити його ще на пару днів. За кілька днів робиться нова спроба.

У разі повторної відмови можна піти на хитрість і зробити в лотку отвір, залишивши лише бортики. Такий прийом дозволяє впоратися навіть із найбільш консервативними особинами.

Спеціальними пристроями

Значно полегшити формування нової навички у домашньої кішки можуть спеціальні пристосування, які є своєрідними тренажерами (наприклад, «Унікот», «Домакот» тощо). д.). Вони виготовляються із пластику та мають вигляд насадки на унітаз. У них можна засипати наповнювач.

Спочатку навчання такий пристрій-тренажер вміщується максимально близько до туалету. Поступово воно піднімається на потрібну висоту. Далі насадка фіксується на унітазі. Потім необхідно періодично прорізати в тренажері отвори. Розмір дірки має збільшуватися поетапно.

Досвідчені заводчики відзначають, що домашній кіт повинен звикати до кожного розміру отвору не менше ніж 2 тижні. Однак деяким особливо консервативним особинам для звикання може знадобитися і 3 тижні.

Вихованець звикне до нового варіанту випорожнення протягом одного або декількох місяців. Застосування спеціальних пристроїв-тренажерів дозволяє значно спростити процес навчання.

Привчати кішку ходити на унітаз можна кількома способами. Який би підхід не був обраний, завжди потрібно залишатися послідовними у своїх діях.

Для формування стійкої навички власник пухнастого вихованця повинен запастися терпінням та організувати для тварин максимально комфортні умови переходу. Під час навчання не можна кричати або бити вихованця, якщо він сходив не туди. Тільки терпіння, ласка і ваша наполегливість дозволять швидко та ефективно привчити кота до ходіння на туалет. Інакше норовлива тварина навідріз відмовиться виконувати необхідні від нього дії.