Як привчити кошеня кусатися
Маленькі пухнасті кошенята приносять радість у будинок та серця людей. Але це все позитивні сторони, які, звичайно, не завжди мають місце. Милі нешкідливі малюки іноді виявляють характер. Як наслідок цього їхні господарі ходять з роздертими та покусаними руками.
Агресія кошеня і як з нею впоратися
У генах кішок закладено риси хижака, тому подряпини, укуси – цілком нормальні явища. Але якщо кошеня загралося і почало виходити з-під контролю, потрібно це якнайшвидше виправити. Крім того, що грати з кішкою, яка дряпається, неприємно, так можна також зіпсувати стосунки з вихованцем.
Якщо дряпання часто є наслідком росту та розвитку кігтів, то причиною укусів найчастіше стає саме агресія. В основному такі випадки мають місце, коли кошеня часто і надовго залишається одне або отримує недостатньо фізичного навантаження. Тому під час гри кошеня може поводитися агресивно, але в нього немає бажання нашкодити. Він навіть не розуміє, що може завдати шкоди.
Важливо розуміти та вміти відрізняти ознаки агресії. На них бажано відразу ж реагувати. У нормальному стані у кішки спокійне вираження морди, паща частково відкрита. Коли кошеня загралося, воно стає затятим, збільшуються зіниці, вуха відводяться більше назад. Вихованець також починає інтенсивно віляти хвостом.
Найкраще рішення, коли за кошеням помічається такий стан - припинити грати, почекати трохи, щоб він заспокоївся. Потрібно відійти подалі, зайняти себе іншою справою або піти на якийсь час в іншу кімнату. Але ось так тікати весь час – зовсім непрактичний вихід. Тому від укусів та агресивних ігор кошеня потрібно відучувати.
Агресія вихованця може бути відповіддю на певні дії господаря. Тому в жодному разі не можна карати його фізичним чином. Навіть якщо спосіб не є болючим для кішки, вона налякається. Взаємини з твариною таким шляхом лише погіршуватись.
Кошеняті навпаки треба приділяти більше уваги, частіше грати з ним. Агресія найчастіше виявляється через нудьгу, відсутність того, на що можна витратити енергію. Хоча б трохи пом`якшити поведінку тварини можна завдяки заняттям з нею активними іграми по 10 хвилин щодня двічі.
Можна також накупити різних іграшок вихованцю. Вони мають бути різноманітними, оскільки не можна вгадати, чи сподобаються вони йому чи ні. Сучасний ринок надає широкий вибір. Їх можна використовувати не тільки для гри, але й підсовувати вихованцю, коли він намагатиметься вкусити за руку або подряпати.
Деякі вдаються до менш гуманних, але ефективніших методів. Це, наприклад, вода. За допомогою невеликої бризкалки кошеняті можна дати зрозуміти, що так поводитися не варто. Вода абсолютно нешкідлива, але викликає неприємні відчуття, коли навіть невелика її кількість бризкають у мордочку. Це формує певний рефлекс, через який кошеня через деякий час перестане кусатися. Іноді також використовують замість води слабке клацання по мордочці.
Усі, незалежно від того, позитивні чи негативні, дії кошеня виконує інстинктивно. На цьому потрібно ґрунтуватися, намагаючись перевчити її від агресивної поведінки. Головне у цій справі — зусилля та терпіння. Тільки так можна відучити кошеня від цієї неприємної звички та налагодити з ним стосунки.
Перша допомога при укусах
Укус кошеня, хоч би як це ніби здавалося на перший погляд, - дуже неприємне явище і може навіть призвести до певних наслідків. Господарі котів зазвичай не звертають на них особливої уваги. Але це серйозна помилка. Здавалося б, що небезпечне? Але в ротовій порожнині тварини є багато мікробів і навіть збудників вірусів. Вони потрапляють в організм людини навіть через крихітні ранки від зубів кошеня. За статистикою, у половині таких випадків відбувається зараження.
Найнебезпечнішими місцями укусу вважаються ступні, долоні, руки, оскільки вони постійно контактують із різними предметами з навколишнього середовища. Вони і так, крім інфекції від укусу, піддаються впливу мікробів. У таких випадках ризик того, що ранка запалиться, дуже високий.
Але що ж робити, якщо вкусив кошеня? Надати самому собі першу допомогу. У перші кілька хвилин ранку слід промити. Для цього рекомендується використовувати спеціально приготовлену суміш: туалетне мило (1 брусок), господарське мило (1/3 бруска), вода (0,5 літра). Господарське мило в даному випадку важливе, оскільки містить більше лугу, який, за деякими даними, здатний вбивати вірус сказу. Після на ранку наносять антибактеріальну мазь і закривають чистою пов`язкою з бинта.
Вищеописана процедура підходить для неглибокої ранки. Але якщо укус набагато глибший, промивати рану потрібно досить довго (хвилин 15). Якщо під час цього тече кров, не варто турбуватися, разом із нею витікає слина вихованця з мікробами, можливо, навіть заражена. Після того, як рана промита, а кровотеча зупинена, її обробляють будь-якою антисептичною речовиною, роблять перев`язку.
Крім того, приймають препарати, які сприяють виходу токсинів із організму. Але перед їх застосуванням потрібно запитати про доречність такої профілактики. Абсолютно нешкідливий метод з подібною дією - пити багато води та молоко.
Якщо вкусив домашнє кошеня, яке щеплене від сказу, то деякі маніпуляції не потрібні. Якщо ж вихованець домашній, але йому ще не робили ін`єкції, рекомендується поспостерігати за його поведінкою, щоб визначити, чи не сказ стало причиною укусу. У тварин воно проявляється досить швидко, тому встигнути звернутися по медичну допомогу вчасно цілком реально.
Щоб уберегти себе від наслідків, потрібно знати, в яких ситуаціях звертатися до лікаря потрібно відразу. По-перше, при укусах незнайомих кішок, або кішок, про які немає інформації про те, чи проводилася їм вакцинація проти сказу. По-друге, коли кіт напав просто так, без причини. По-третє, якщо у кота, який вкусив, з рота тече слина чи піна. Особливо важливо не діяти, коли рана глибока і довго кровоточить, а також при прояві анафілактичного шоку.