Опис породи бірманська кішка (священна бірма)

Категорія Кішки

Зміст

Походження бірманського забарвлення
Стандарт породи
Характер вихованця
Здоров`я
Догляд

Опис породи бірманська кішка (священна бірма)

Кішка отримала свою назву через незвичайне забарвлення, з походженням якого пов`язана цікава легенда. Бірманці вірять у те, що предки цієї породи кішок охороняли священні реліквії монастирів. Тому кішку також називають священною бірмою. Відмінними рисами представників породи є високий інтелект та кмітливість. Вихованця можна навчити виконувати прості команди, він охоче вчиться різним трюкам. Ще одна риса характеру кішки – чутливість, завдяки якій бірманська кішка вловлює зміни у настрої своїх господарів.

Походження бірманського забарвлення

У Бірмі популярна легенда, що пояснює історію походження забарвлення бірманської кішки. В одному з храмів стояла золота статуя богині, очі якої були зроблені з дорогоцінних синіх сапфірів, які мали велику цінність. На території святині проживав чернець на ім`я Мун Ха. У нього був кіт на прізвисько Сінх. Якось злодії проникли в храм, намірившись викрасти дорогу статую. Монахи під керівництвом Мун Ха хоробро захищали цінну реліквію, але сили були нерівні, і літню людину смертельно поранили. Грабіжники вже були готові святкувати свою перемогу, проте несподівано вони почули дивний крик. Перед ними постало незвичайне видовище: Сінх стояв на голові свого господаря, і із зовнішністю тварини відбувалися чарівні зміни. Шерсть кота набула золотистого відтінку, кінчики лап стали білими. Але особливо злочинців вразили небесно-блакитні очі тварини, такі ж, як і в богині храму.

Владний впевнений погляд сапфірових очей вселив надію в серця захисників храму і надав їм сил для перемоги над ворогом.

Шість днів хоробрий тварина нерухомо стояла на голові свого господаря, на сьомий день душі Мун Ха і Сінха піднеслися до раю. Згодом усі коти храму набули незвичайного забарвлення.

У 1920 році багатий американець, що подорожує Індокитаєм, придбав кілька кошенят у ченців храму і відвіз їх до себе на батьківщину. Через п`ять років бірманська кішка стала відома в Америці, звідки її слава поширилася по всьому світу.

Стандарт породи

Кошенята бірманської кішки

Опис породи - зовнішній вигляд кішки:

Блискуча шерсть без підшерстка. На дотик вона м`яка і шовковиста, тому її дуже приємно гладити. Забарвлення варіюється від кремового до шоколадного відтінків. Зустрічаються представники породи з червоним та черепаховим забарвленням. Кошенята народжуються білими, характерне забарвлення вони набувають з віком. На шиї шерсть утворює пишний комір, який є одним із прикрас представників породи.
Круглі, широко розставлені очі блакитного кольору.
На передніх лапах священної бірми можна побачити білі рукавички, які не виступають за суглоб на зап`ясті.
Міцна статура, масивні лапи, видовжений корпус. Пухнастий хвіст середньої довжини. Середня вага дорослого кота - 3-5 кг.
Широкий округлений череп, голова трохи вигнута. Пропорційні вуха, трохи закруглені до кінчиків.
Кругла морда, виразні щоки. Прикус правильний.

Характер вихованця

Кошенята бірманської кішки - цікаві та активні створення. Люблять грати з іграшками, тому господар має придбати їх для вихованця, щоб той не сумував. З віком характер тварини змінюється, на зміну активності приходить спокій. Кіт багато часу проводить за відпочинком, віддає перевагу спокійним іграм.

Кішки цієї породи не конфліктні, тому легко вживаються з іншими тваринами, якщо ті виявляють доброзичливість. Священна бірма не боїться незнайомих людей. Якщо в будинок приходять гості, вона привітно зустрічає їх. Але великих компаній цурається, від шуму воліє сховатися.

Розумну та кмітливу тварину неважко навчити різним командам. Кішка швидко звикає до нового місця. Розлуку з господарем переносить легко. Бірманські кішки здатні тонко вловлювати настрій свого господаря. Якщо вихованець бачить, що людина зайнята, вона ніколи не підійде до неї, не відволікатиме її від справ.

Здоров`я

У бірманських кішок міцне здоров`я, спадкові захворювання рідко передаються генетично. Але в деяких представників породи все ж таки бувають проблеми зі здоров`ям. Щоб вихованець гармонійно розвивався, необхідно регулярно відвідувати ветеринара та робити планові щеплення.

Можливі захворювання кішок цієї породи:

гіпертрофічна кардіоміопатія, що веде до зміни обсягу серцевих м`язів;
патологія вестибулярного апарату;
корнеальні дермоїди.

Якщо тварина погано почувається, відмовляється їсти і не проявляє активності, необхідно пройти обстеження у фахівця.

Тривалість життя – 12–14 років. Серед бірманських кішок є довгожителька - кішка Леді Каталіна, яка потрапила до книги рекордів Гіннеса. У 2013 році їй було 36 років.

Кішки важко переносять холоди, тому необхідно стежити за тим, щоб у приміщенні не було протягів. До прогулянок на вулиці представники цієї породи не пристосовані, але тварину не можна позбавляти свіжого повітря. Оптимальний варіант – випустити кішку на балкон, вікна якого захищені сіткою. Це необхідно для того, щоб цікавий вихованець був у повній безпеці.

Догляд

Поради щодо догляду за вихованцем:

На шерсті тварини не утворюються ковтуни, тому достатньо розчісувати її двічі на тиждень.
Представники породи охайні, тому кішка часто вилизує себе. Щоб запобігти розвитку захворювань, необхідно видаляти шерсть, яка надходить у кишечник тварини. Для цієї мети у зоомагазинах продаються спеціальні засоби.
Бірманці рідко гуляють вулицею, тому в частому купанні потреба не виникає.
Священна бірма не любить висоту - її лежанку не слід розташовувати високо.
У раціоні повинні бути джерела білка: риба, сир і м`ясо. Надмірною вагою кішки не страждають, тому з годуванням проблем не виникає.