Собака вигризає шерсть: у чому причина?
Недосвідчені власники хвостатих вихованців іноді помічають незвичайну їхню поведінку, яка проявляється у завзятому вигризанні власної вовни. При цьому пес кусає то лапу собі, то хвіст, то спину. Що змушує собаку так себе мучити? Яка причина вигризання тіла та вовни? Що в такій ситуації має зробити власник? Розберемося докладно.
Про причини самовигризання
Собака в будинку - це друг, енерджайзер, пухнастий заспокоювач. Але часом труднощі утримання таких вихованців полягають у тому, що вони не можуть розповісти про свої болі та біди, про те, що турбує. Господарям доводиться губитися у здогадах. Так і з вигризанням вовни на тілі. Причин такої поведінки є чимало, і варто про них знати. Ось найпоширеніші:
- Алергічна реакція. Дуже часто ознакою алергії може бути сильне свербіння. Сам подразник, тобто алерген, важко визначити самотужки. Це можуть бути укуси комах, їх слина, підстилки зі штучного матеріалу, нові корми та продукти в раціоні. Собака чесатиме зубами ті зони тіла, які піддаються проявам алергії, сверблять. Власник повинен згадати, що нового з`явилося в житті його вихованця останнім часом, і таким чином спробувати вивити алерген.
- Блохи, воші. Ці паразити завжди завдають псам дискомфорту, адже розмножуються дуже швидко і харчуються секретом на шкірі собак, їх кров`ю. Шкіра після навали ектопаразит завжди зудить, тому тварина-донор нервується, свербить, часом навіть підскакує і поскулює. За допомогою зубів пес намагається боротися з бліхами та іншими комахами, при цьому здираючи свою шкіру до крові, вигризаючи клапті вовни. І такі явища спостерігаються не лише влітку. Сьогодні, у період глобального потепління, коли взимку стовпчик термометра показує плюсову температуру, паразити оживають, завзято атакуючи тіло собаки, а потім, коли настає морозна погода, вони впадають у сплячку. Пес заспокоюється до певного часу, адже паразити живуть і в щілинах будки, і у вольєрі.
- Підшкірні кліщі. Зона їхньої локалізації — морда, передні лапи, шия. Саме ці області тіла пес гризе або чухає лапами до крові. Вони можуть лисіти. Плеш має круглу форму.
- Екзема. Початок цього дерматологічного захворювання характеризується сильним свербінням, що змушує собаку сильно розчісувати і кігтями, і зубами. При екземі на тілі собак, особливо короткошерстих, можуть з`являтися рани, що кровоточать. Найчастіше від цієї патології страждають боки, основа хвоста, пахви, зона за вухами.
- Стрес. Собаки, як і всі ссавці, на емоційні потрясіння можуть реагувати свербінням. Тільки ось у них відчуття дискомфорту набагато сильніше. Помічено, що більше стресів і вигризанню вовни, як їх симптомам, схильні до декоративних псів. На відміну від стресостійких службових собак, ці важче переносять розлуку з господарем, переїзд в інше місто, фізичне покарання. На ґрунті переживань шерсть у них сама по собі може випадати.
Як допомогти вихованцю при вигризанні вовни
Почати треба із встановлення причини. Якщо це зовнішні паразити, то з ними треба грамотно боротися. Однією обробкою інсектицидними препаратами буде мало. Адже ектопаразити мешкають не тільки на тілі пса, а й у траві, на підстилці. Інсектицидна обробка тому має бути комплексною. Після використання крапель на холку або спрею обов`язково треба надіти псу протибілий нашийник.
Коли причиною викушування шматків шерсті є алергія, треба постаратися виявити алерген, згадати, що нового з`явилося у раціоні, у домі. Якщо алергеном все-таки є новий продукт харчування, його потрібно прибрати з району. Варіантом лікування може бути перехід із харчування звичайними сухими кормами на гіпоалергенні. Можливо, причина алергії – шампунь, нова підстилка. У будь-якому разі господареві самому буває дуже важко виявити алерген. Потрібно вдатися до допомоги спеціаліста. При сильному свербіні він пропише хвостатому вихованцю лікарські засоби та схему терапії. До лікарських призначень та приїзду ветеринара вихованцю рекомендується дати Екзекан. Препарат допоможе зменшити свербіж, полегшити стан підопічного. Пролікувати рани та підсушити їх допоможуть мазі Цимакс та цинкова.
Ветеринари попереджають, що при утриманні в будинку двох або більше собак та виявленні ознак сверблячки в однієї інших потрібно ізолювати.