Чому у кота течуть слини

Симптоми підвищеного слиновиділення у котів

Щоб помітити гіперсалівацію, не потрібно заглядати в рот до вихованця. Ознаки великого слиновиділення:

1. Біля рота весь час прозорі або пінисті слини. Слини течуть навіть уві сні.
2. Шерсть на грудці, підборідді та горлі кішки весь час мокра.
3. Тварина часто ковтає слину і дуже ретельно і довго вмивається.
4. Кінчик язика кішки постійно висунуто з рота.
5. Тварина наполегливо треться мордочкою об меблі, ноги людини, стіни.
6. У довгошерстих вихованців на шерсті з`являються «бурульки».
7. Лежанка мокра від слини.

До цих ознак можуть приєднатися й інші: млявість, ротова піна, нервозність, активне вилизування вовни.

Чому у кішки течуть слини – фізіологічно та патологічні причини

Причини птиалізму (підвищеного слиновиділення) можуть бути різними, тому не варто займатися самолікуванням – діагноз повинен поставити ветеринар.

Борг господаря – помітити аномалію та показати вихованця спеціалісту.

За своєю природою всі причини поділяються на три великі групи:

• фізіологічні,
• психологічні,
• патологічні.

Почнемо з найбезпечніших – фізіологічних:

• Безумовний рефлекс – реакція на корм. Деякі кішки занадто чутливі - у кішки течуть слини, коли вона бачить і нюхає свій улюблений корм. Таке явище називається лжептіалізм. Тут варто змінити корм на найкращий.
• Аналогічна реакція може бути на неприємні лікарські препарати: но-шпу, антигельмінтні засоби.
• Період статевого полювання (течки). Слини з`являються через гормональний сплеск в організмі тварини.
• Зростання та зміна зубів можуть супроводжуватися запальними явищами в ротовій порожнині – слиновиділення посилюється, у кота пахне з рота.

Фізіологічні причини не потребують втручання ветеринарного фахівця.

Психологічні причини підвищеного слиновиділення:

• Реакція на ласку господаря. Коли прасуєш занадто чутливу кішку або свербиш її за вушком, вона пускає слини від задоволення. Така поведінка властива довгомордям породам кішок: сфінкс, орієнтальна кішка та ін.
• Стресовий стан. У кота течуть слини з рота, коли тварина відчуває стрес через настирливу увагу, зміну місця проживання, появу нового вихованця або велику кількість гостей. Тут допоможе Стоп-стрес.
• Поїздка в транспорті - у кота течуть слини через заколисування. Тварина може знудити.

Якщо жодна з вищезгаданих причин не є, то треба бити на сполох і звертатися до ветеринара.

Патологічні причини гіперсалівації

До патологічних причин відносять заразні та незаразні захворювання та інші хворобливі стани.

Заразні хвороби:

1. Котячий лейкоз (вірусна лейкемія). Хвороба вражає кровотворну систему, пригнічує імунітет тварини. Основні симптоми: гінгівіт, втрата зубів, хронічний стоматит, рясне слиновиділення.
2. Сказ – заразно для людини, смертельно небезпечне захворювання. Супроводжується підвищеною агресивністю тварини, світлобоязню, неадекватною поведінкою. У кішки висунуто мову, у рота піна.
3. Інфекції дихальних шляхів: ринотрахеїт, каліцивіроз та ін. До гіперсалівації додається чхання, виразки у роті, підвищення температури, виділення з очей та носа.
4. Стовпняк. У кішки порушується рухливість м`язів, з`являються спазми та судоми, утруднюється дихання.

Незаразні захворювання:

1. Хвороби шлунково-кишкового тракту: грижа стравоходу, метеоризм, виразка, пухлина стравоходу.
2. Захворювання ротової порожнини: гінгівіт, стоматит, зубний камінь, карієс.
3. Хронічна ниркова недостатність.
4. Черепно-мозкові травми: струс головного мозку, забій головного мозку.
5. Цукровий діабет.
6. Портосистемний (придбаний) шунт – аномалія, коли частина кров`яного потоку не проходить очищення печінкою. Це призводить до інтоксикації організму та розвитку печінкової енцефалопатії. Захворювання супроводжується порушеннями роботи центральної нервової системи, гіперсалівацією.
7. Доброякісні та злоякісні утворення у слинних залозах та ротовій порожнині.

Інші стани, що характеризуються птиалізмом

1. Отруєння щурячими та мишачими отрутами, хімічними речовинами (побутова хімія), ліками, краплями від бліх, отруйними рослинами.
2. Вивих щелепи - кішка не може закрити рота, з нього течуть слини.
3. Попадання стороннього тіла в ротову порожнину: кісточка, шматок іграшки.
4. Укуси бджіл, ос, джмелів.
5. Алергічна реакція на речовину-подразник.
6. Тепловий удар.
7. Поїдання специфічної їжі: ящірок, жаб, комах.
8. Глистні інвазії.
9. Травми слинних залоз.
10. Закупорка кишечника грудками вовни (трихобезоарами).

При всіх цих захворюваннях та патологічних станах необхідна точна діагностика в умовах ветеринарної клініки та оперативна лікарська допомога.

Лікування підвищеного слиновиділення у котів

Як ми вже говорили - самолікування не допустиме! Діагностику має проводити ветеринар. Після встановлення діагнозу буде призначена схема лікування, якої необхідно суворо дотримуватися.

Якщо течуть слини у кішки, а вона абсолютно здорова – причини птіалізму носять психологічний або фізіологічний характер, такий стан швидко проходить самостійно. Дайте кішці можливість відпочити та поспати після перенесеного стресу або високих фізичних навантажень.

Якщо слини течуть після взаємодії з жабами, комахами, ящірками – промийте ротову порожнину вихованця, слинотеча припиниться. Стороннє тіло в ротовій порожнині можна дістати самостійно, використовуючи пінцет або руками. Після цього обробіть слизову оболонку рота «Хлоргексидином».

Патологічні причини гіперсалівації визначаються лише у клініці за результатами діагностичних досліджень. Лікар оглядає ротову порожнину, щоб виявити виразки, новоутворення та ранки. При підозрі на стороннє тіло в стравоході роблять УЗД. Аналіз калу дозволяє виявити глистну інвазію. Для виявлення соматичних захворювань проводять аналізи крові та сечі тварини. Змив зі слизової оболонки, біопсія тканин - проводяться при необхідності.

За результатами досліджень лікар призначає лікування. Глистна інвазія лікується антигельмінтними препаратами: «Селамектин», «Мілбеміцин», «Празицид» та ін. При виявленні захворювань печінки, нирок, ШКТ – призначаються лікувальна дієта та медикаментозна терапія. При виявленні новоутворень потрібне оперативне втручання. Травми та хвороби ротової порожнини лікуються спеціальними мазями та краплями.

Стоматологічні проблеми усувають відповідними препаратами: нітрат срібла, фтористий натрій. Хворі зуби видаляють. Вірусні інфекції вимагають прийому антивірусних препаратів: «Вітафед», «Гамавіт», «Фоспреніл».

Вихованця, що отруївся, промивають шлунок, дають йому активоване вугілля і забезпечують багатим питвом. Якщо вихованець отруївся лугом або кислотою, необхідний прийом спеціальних розчинів в умовах клініки. Сказ невиліковний - кішку присипляють.

Профілактика

Що робити, щоб проблема зайвого слиновиділення обійшла стороною вашого вихованця:

1. Використовуйте захисний комір при обробці кішки від бліх - тварина не зможе випадково злизати ліки.
2. Дотримуйтесь режиму харчування – не давайте кішкам прострочену їжу, в кормі не повинно бути кісток.
3. Зберігайте засоби домашньої побутової хімії, отруйні речовини, лікарські препарати в недоступних для домашніх тварин місцях.
4. Регулярно давайте своїм вихованцям антигельмінтні препарати (раз на квартал).
5. Обмежуйте доступ до отруйних кімнатних рослин. Відмовтеся від розведення отруйних кольорів.
6. Чистіть ротову порожнину вихованця (зуби, язик). Робіть це на постійній основі.
7. Не пропускайте планову вакцинацію від інфекційних хвороб.
8. Завжди тримайте відро для сміття закритим, щоб кішки не отруїлися його вмістом.
9. Забороніть собі та домочадцям давати тваринам їжу з людського столу. Особливо небезпечні копченості, консерви, ковбаси, соління та солодощі.
10. Не нехтуйте плановим профілактичним оглядом.

Дотримуйтесь цих простих правил, щоб ваш вихованець не захворів.

Відео пояснення