Чому у кішки гарячий ніс і що робити?

Хороший апетит і бадьорий стан, спокійний сон і стабільна робота всіх функцій організму сигналізують про здоров`я домашнього вихованця. Але важливо визначити своєчасно, коли кішку щось турбує. Як правило, у такому випадку доцільно звернути увагу безпосередньо на ніс тварини. Для кішки він є найважливішим органом дотику. За допомогою носа тварина пізнає світ. Саме ніс є своєрідним індикатором стану здоров`я вихованця.

Яким має бути ніс у кота?

Вважається, що у здорових кішок ніс холодний і вологий, у хворих - гарячий і сухий. Однак тут бувають винятки, наприклад, сон. Після відпочинку, та й під час нього, ніс у кішок досить теплий. Це зовсім не сигналізує про погане самопочуття тварини або про розвиток певного захворювання. Але сухі ніздрі і гарячі вуха повинні насторожити, якщо вихованець стає млявим. Приводом для занепокоєння є погіршення апетиту та надто тривалий сон.

Кішки, по суті, належать до сімейства хижаків. У них природою закладено звичку та потребу відстежувати свій видобуток. Помірна вологість носа підвищує чутливість цього органу дотику. Це дозволяє краще вловлювати різні запахи, безпомилково визначаючи, де знаходиться видобуток. Зволоження відбувається завдяки рідині, що виділяється безпосередньо зі слизових оболонок, а також через слину, що проникає в ніс при облизуванні.

Отже, саме помірна вологість вважається нормою. Вона сигналізує про хороший стан здоров`я вихованця. Протягом доби вологість може неодноразово змінюватись. Як правило, у представників порід, що мають плескату мордочку, ніс більш вологий. Вони часто його облизують. У таких вихованців нерідко виникають захворювання дихальних шляхів, адже дихання не може через сплюснутих носових хрящів.

Що означає гарячий та сухий ніс (причини):

Виявивши сухий гарячий ніс у кота, власники відразу ж думають, що першопричиною такого явища стала якась недуга. Насправді це далеко не завжди так. Котам властиво стежити за власним носиком. Вони його облизують, якщо той пересихає у спекотний день, вмивають, використовуючи лапки та язик.

Проте господареві все-таки потрібно періодично оглядати носа вихованця, обмацувати його. Це дозволить своєчасно виявити підозрілі симптоми. Тильною стороною долоні потрібно злегка торкнутися носа. Здоровий орган відрізняється помірною вологістю. Він блищить, прохолодний, рівний, не має лущення. Хоча такий варіант теж не завжди гарантує ідеальне здоров`я відповідної тварини.

Втрата нюху для котів рівносильна загрозі смерті, адже вони втрачають можливість орієнтуватися у просторі, відмовляються від їжі. Тому необхідно вчасно зрозуміти, чи мають місце побутові фактори пересихання носа або все-таки патологічні. Уважне ставлення до вихованця дозволить виявити проблему на початковій стадії.

- побутові

Сухість носа може виникати з побутових причин і вважатися нормою у певних ситуаціях. Наприклад, під час сну або протягом 20-30 хвилин після того, як кіт прокинувся, його орган дотику буває справді гарячим і досить сухим. Крім того, до побутових причин такого явища відносять:

• тривале перебування на сонці, біля опалювальних приладів, у спекотному, погано вентильованому приміщенні;
• активні ігри чи тривалі фізичні навантаження;
• сильний переляк або стресові ситуації.

Однак у літніх котів ніс часто стає сухим, і це не вважається патологією. У бадьорому стані пересихання носа може виникнути через переїдання, недоїдання або початкових стадій застуди. У більшості випадків проблема вирішується мимоволі протягом кількох днів.

- патологічні

Якщо протягом дня сухість носика у тварини не змінюється, необхідно виміряти котику температуру тіла. Для цього термометр змащують вазеліном та обережно вставляють у задній прохід. Як правило, у здорових тварин температура тіла становить 38-39⁰. Вищі або нижчі показники - привід придивитися до тварини уважніше. Адже підвищена температура може сигналізувати про отруєння, запалення, вірусну інфекцію або наявність стороннього тіла в носовому проході.

Якщо ніс довго залишається сухим, то найімовірніше це свідчить про розвиток певної недуги. Важливо врахувати та зміни кольору органу дотику:

• пожовтіння - ознака захворювання печінки або нирок;
• посиніння - сигналізує про нестачу кисню або про серцево-судинні недуги;
• посвітлення - симптом порушення роботи кровоносної системи, отруєння чи переохолодження;
• почервоніння — сигналізує про пошкодження, розвиток гаймориту або нежиті, про алергічні реакції, перепади тиску або температури.

Звичайно ж, у цьому питанні не все однозначно. На зміну кольору може вплинути навколишня температура, порода та забарвлення вихованця. Адже в деяких тварин ніс темніє при холоді, а в інших він, навпаки, світлішає. Щоб визначити стан здоров`я вихованця, важливо врахувати та інші симптоми. млявість, малорухливість, відмови від води та їжі, блювання або розлад стільця - явні показання для подальшої консультації ветеринара. Досвідчений профільний спеціаліст визначить першопричини перелічених проявів та надасть кваліфіковану своєчасну допомогу.

Перша допомога вихованцю

Насамперед необхідно оглянути тварину, визначити стан вовни та шкіри, з`ясувати наявність або відсутність новоутворень та виразок, виділень з очей, вух, носа. У нормальному стані ротова порожнина кота – блідо-рожева. Якщо вона стає червоною, то, найімовірніше, у вихованця розвивається стоматит або виникли виразки. Важливо промацати живіт та сечовий міхур, визначивши наявність больових відчуттів. Також потрібно простежити за частотою та характером виділень сечі та калу.

Важливо розуміти, що температура вух та носа у кішок часто відрізняється. При деяких недугах температурний показник не зазнає змін. Як правило, тварину негативно сприймають кінчик термометра, щедро змащений вазеліном. Тому деякі профільні фахівці рекомендують застосовувати не звичайний ртутний термометр, а електронний: він швидше покаже результат, у результаті тварина зазнає менше дискомфорту.

Господар повинен визначити частоту дихання кішки. Для цього достатньо покласти руку вихованцю на живіт. Нормою для здорових кішок вважається кількість 18-33 вдиху/видиху. Однак слід врахувати й інші фактори. Серед них різниця в диханні у самок і самців, погодні умови, вагітність, емоційні потрясіння.

Незайвим буде також виміряти пульс і зважити тварину. Норма пульсу визначається по стегнової артерії на внутрішній частині стегна, вона дорівнює 100-120 ударам за одну хвилину. Чим кішка молодша, тим її пульс вищий. Але на ці показники також впливає стан тварини та рівень активності вихованця. Важливо також зважити кішку. Виявлені характеристики полегшать ветеринару діагностику. Усі показники потрібно записати. Найкраще завести щоденник хвороби тварини. Там слід записувати вимірювання пульсу, температури, а також ваги тварини.

Коли звернутися до ветеринару?

Якщо ніс вихованця стає гарячим і сухим, а також покривається струпами та тріщинами, то домашнє лікування неприпустимо. В цьому випадку зволікати не можна. Особливо, якщо поведінка тварини змінюється, виникає ряд супутніх відхилень, серед яких сонливість, пронос, втрата апетиту, блювання.

Якщо вихованець постійно чхає, відчуває труднощі з диханням, то найімовірніше це сигналізує про респіраторну інфекцію. Наявність сухих новоутворень у носових проходах – ознака розвитку пухлини. Але неможливо поставити діагноз самостійно. Без лікарського огляду тут не обійтися, адже знадобиться проведення ендоскопії та цитологічного обстеження носових пазух. До походу до лікаря слід давати коту більше води, зволожувати повітря у приміщенні. Це полегшить стан вихованця, якому хворіти.

Крім того, звернутися до ветеринара потрібно, якщо у кота западають очі, пересихають ясна, частішає дихання, знижується еластичність шкіри. Така симптоматика найчастіше супроводжує лихоманку. Точні причини дискомфорту зможе виявити лише досвідчений лікар.

Важливо оцінити в`язкість слини, відкривши пащу тварини. Не варто забувати про тургор шкіри. Щоб визначити, чи не знизилася еластичність шкірного покриву, кішку піднімають за загривок, після чого опускають на підлогу. У нормі шкірний горбок зникає практично за секунду. Звичайно, подібна оцінка суб`єктивна, але звернутися до лікаря не буде зайвим.

По суті, досить складно самостійно зрозуміти, чому ніс у кішки стає гірким. Тому важливо запам`ятати головне правило: приводом для занепокоєння є зміна поведінки вихованця. Якщо кіт активний і добре їсть, отже, гарячий ніс — зовсім не ознака патологічного процесу. Інакше консультація ветеринара явно не завадить.

Спеціально для ua.animalukr.ru – Іра Романій