Плюси та мінуси кастрації кота, вік вихованця, протипоказання до процедури

Протипоказання

Не завжди така проста процедура можлива. Це пов`язано з такими факторами:

1. не кожна тварина здатна перенести наркоз внаслідок захворювань серцево-судинної системи;
2. наявність пухлин статевих органів;
3. крипторхізм та інші відхилення у розвитку;
4. мочекам`яна хвороба;
5. приховані статеві інфекції;
6. проблеми зі згортанням крові;
7. тварин виставкового класу, призначених для розмноження та поліпшення породи, також не можна каструвати;
8. коти похилого віку схильні до величезного ризику виникнення ускладнень після операції.

В якому віці?

Кожен кіт дозріває індивідуально, але у більшості випадків вони виявляють перші ознаки статевого потягу в період від семи місяців до року. Здорових та непородистих вихованців можна каструвати саме в цьому віці, коли закінчується формування скелета та м`язів, і тварина пройшла обов`язкову вакцинацію та профілактику паразитів. До зазначеного віку кастрація небажана, оскільки через хірургічне втручання в організм кошеня, що ще не сформувався до кінця, висока ймовірність розвитку запалення уретри, що в майбутньому загрожує її закупоркою.

Звичайно, з кожного правила є свої винятки. Наприклад, деякі заводчики породистих котів практикують ранню кастрацію особин, непридатних для розмноження, на 3-4 місяці. А в США у притулках для бездомних тварин кошенят каструють у віці восьми тижнів. Операція проходить лапароскопічним методом та вимагає наявності сучасного обладнання та досвідченого лікаря. Плюсом такої ранньої кастрації є те, що гормональному фону кота не потрібно багаторазово перебудовуватись.

Більш дорослу тварину до 6-8 років можна каструвати, якщо у неї немає хронічних захворювань і прихованих патологій.

Прооперувати без наслідків реально і дуже літнього кота, якому понад вісім років, але це припустимо лише за високої переносимості анестезії та відсутності в нього протипоказань до операції.

Більшість ветеринарів впевнені, що кастрацію слід проводити до моменту вступу кота до свого першого сексуального зв`язку з кішкою. Вважається, що такі тварини зберігають статевий інстинкт навіть після видалення тестикул. Але ця точка зору не зовсім вірна. Природно, що протягом деякого часу в крові тварини «гратимуть» гормони, тому її поведінка раптово не зміниться. Але через певний проміжок вироблення статевих гормонів припиниться, а репродуктивна функція та пов`язані з нею інстинкти згаснуть.

Позитивні та негативні сторони кастрації

Більшість ветлікарів стверджують, що ця операція має безліч переваг, які переважують її незначні недоліки. До безперечних плюсів цієї процедури можна віднести такі:

• Кастровані тварини мають вищу якість життя і живуть у середньому на кілька років більше.
• Кіт перестає залишати мітки і поводитися агресивно як до власника, так і до інших домашніх тварин. Якщо звичка мітити не пропала, то запах секреції не такий різкий, як у некастрованих вихованців.
• Тварина припиняє спроби втекти з дому в пошуках самки і більше не наражає своє життя на ризик, а себе різним недугам починаючи від бліх і глистної інвазії до захворювань статевої сфери. Припиняються й нестямні крики ночами.
• Впливає кастрація і на характер вихованця, він стає більш спокійним, поступливим. Кіт ще більше прив`язується до господаря, підлаштовується під його життєвий ритм, та його інтелектуальні здібності зростають.
• Кастровані коти практично не схильні до захворювань аденоми простати, різних злоякісних пухлин та інших статевих хвороб, і їх гормональний фон нормалізується.
• Вихованець більше не народжує безліч бездомних кошенят, приречених на страждання, що, з моральної точки зору, є великою перевагою.
• Кастрація домашнього кота дозволить уникнути різних травм та небезпек, пов`язаних з вуличними змаганнями та бійками між самцями за кішку.

До мінусів можна віднести:

• Кастрація вихованця, зроблена недобросовісним ветеринаром, здатна викликати ускладнення. Це відноситься і до якісно проведеної процедури, іноді у таких тварин виникають проблеми в роботі серцево-судинної системи відразу після операції, а також діабет.
• Якщо у кота погана переносимість наркозу, навіть така легка процедура становитиме небезпеку для його життя та здоров`я. Особливо це стосується літніх тварин.
• Процедура може виявитися безрезультатною, оскільки за вироблення статевих гормонів у дорослих особин відповідають не тільки сім`яники, а й гіпофіз. Тому навіть після кастрації тварина протягом періоду від півроку до року або більше поводитиметься як раніше. Проте поступово гормони виведуть з організму, і кіт перестане мітити територію.

Крім плюсів та мінусів кастрації кота, існують і міфи про неї, які деякі господарі через недосвідченість можуть зарахувати до недоліків такої процедури:

1. Після проведеної операції тварина схильна до ожиріння. Певною мірою його активність знижується, а вживає їжу кіт у тому ж кількості. Але ця проблема легко вирішується підбіркою правильних кормів та грамотним підходом до раціону.
2. Коти після видалення статевих залоз робляться лінивими, млявими та апатичними. Просто тварина стає більш спокійною, а ось інтерес до ігор у неї, навпаки, зростає за відсутності статевого інстинкту. Варто враховувати, що з кастрованим улюбленцем слід більше спілкуватися та грати.
3. Вихованець перестає полювати на дрібних гризунів. Мисливський та захисний інстинкти залишаються у кастрованої тварини на колишньому рівні, оскільки вони ніяк не пов`язані зі статевим потягом.
4. Кіт страждає через відсутність можливості продовжити свій рід. Після нормалізації гормонального фону він не буде схильний до інстинкту розмноження, а, значить, і переживати з цього приводу не стане.
5. Існує думка, що сечостатева система таких тварин більше схильна до ризику утворення каміння. Але на сьогоднішній день достовірно відомо лише те, що закупорка піском сечовивідних шляхів пов`язана не з кастрацією, а з ожирінням, яке виникає через неправильне годування.

Наслідки

Дуже важливим є догляд після операції за кастрованим котом, адже будь-яке хірургічне втручання є стресом для вихованця і має свої наслідки. До них можна віднести:

• Порушення координації рухів та орієнтації у просторі, загальмованість. Необхідно простежити, щоб кіт не забирався на високі поверхні, інакше він може впасти та отримати травму. До повної нормалізації стану зазвичай проходить від кількох годин до двох діб.
• Слід приділити тварині максимум уваги та організувати м`яку непромокаючу підстилку, оскільки в період відходу від наркозу вона не здатна контролювати процес сечовипускання та блювання.
• Спальне місце варто розташувати біля обігрівача або батареї, щоб вихованець не мерз. Дуже важливо забезпечити приплив тепла, оскільки під дією анестезії температура тіла знижується на кілька градусів.
• Потрібно час від часу робити коту легкий масаж вушок та лапок для відновлення порушеного кровотоку.
• Після операції зазвичай засмучується перистальтика кишечника і виникають проблеми з травною системою та сечовипусканням. Слід не годувати тварину протягом доби після процедури. Воду можна давати не раніше, ніж через п`ять – шість годин. Якщо вихованець не ходить до туалету більше чотирьох днів, слід негайно показати його ветеринару.
• Якщо післяопераційний шов почав кровоточити, мабуть, кіт надто сильно його вилизував. Потрібно надіти на тварину спеціальний комір і щодня обробляти шви антисептиком. При найменших ознаках запалення слід терміново звернутися до лікаря.