У кішки нетримання сечі: причини захворювання і що робити?

Причини

Нетримання сечі найчастіше свідчить про те, що тварина серйозно хворіє. Багато власників вважають, що кіт навмисне робить це вдома, намагається насолити господареві. Це не так. Деякі тварини втрачають контроль над собою, не можуть утриматися під час позивів.

Причиною мимовільного сечовипускання можуть бути десятки захворювань, різні травми, вік кота. Звірові необхідно надати своєчасну медичну допомогу, розпочати лікування в домашніх умовах. Інакше тварина вмирає.

Існує ряд можливих причин, через які виникає проблема:

1. Вроджені патології сечостатевої системи. Виявляються з дитинства. Маленьке кошеня самостійно не ходить на лоток. Власник вихованця намагається його привчити, але не знає, що тварина не може зробити це з об`єктивних причин. Визначити патологію самостійно неможливо.
2. Інфекційні захворювання. Найнебезпечніше з них – мікоплазмоз. Вражає не лише печінку тварини, а й інші органи. Проблеми з сечовипусканням можуть виникати при циститі, уроциститі, панлейкопенії, нефриті та нефрозі.
3. Неправильний раціон. Використання неякісного корму, незбалансоване харчування можуть призвести до виникнення сечокам`яної хвороби. Через неї виникає нетримання сечі.
4. Збої у роботі центральної нервової системи. Досить часто призводять до виникнення нетримання. Їх можуть викликати травми, запальні процеси у мозку.
5. Порушення обміну речовин в організмі тварини. Приводить не тільки до збоїв у роботі сечостатевої системи, але й до збільшення ваги та цукрового діабету.
6. Вік тварини. Часто стає причиною нетримання.
7. Пологи. Внаслідок пологової діяльності часто відбувається неконтрольоване сечовипускання. У цей момент сечовий міхур тварини сповнений, можуть з`являтися калюжі або краплі сечі. Власник тварини повинен поміняти підстилку кішки.
8. Парез, параліч, спазм, пухлина, травма. Ці причини може розпізнати лише ветеринарний лікар.

Панлейкопенія

Інфекційний гастрит (панлейкопенія) – це гостре захворювання, симптомом якого є нетримання сечі. Виникає патологія через вірус, який вражає кістковий мозок. Супроводжується лихоманкою, зневодненням організму, наростаючою інтоксикацією.

Вірус передається від зараженої тварини і через комах. Поширення відбувається через предмети побуту хворих звірів. Панлейкопенія реєструється в літній та осінній сезон. В цей час у тварин ослаблений імунітет.

У ранньому віці захворювання протікає гостро. Інкубаційний період становить не більше восьми днів. При гострому перебігу недуги першими симптомами є:

• часте сечовипускання;
• пригнічений стан;
• відмова від корму;
• підвищена до 40 градусів температура тіла;
• постійна спрага.

Сеча, що виділяється, стає темною. Тварина відчуває біль у ділянці живота та паху.

Цистит та уроцистит

Нетримання сечі у котів може бути наслідком появи циститу. Це запальний процес, що розвивається на слизовій оболонці сечового міхура. Він виникає в результаті ураження тканин сечовим камінням.

У кішок захворювання протікає паралельно з уретритом. Самці хворіють на цистит часто, незалежно від віку.

Недуга виникає у тих тварин, які довго сидять на підвіконні при відкритій кватирці. В результаті переохолодження розвиваються два захворювання: пієлонефрит та сечокам`яна хвороба.

Нетримання сечі у хворої тварини спостерігається у кількох випадках:

• при зараженні паразитами (порушується робота сечівника);
• у разі приєднання каліцівірусної інфекції або хламідіозу;
• через механічне пошкодження уретри;
• при неправильному годуванні.

Уроцистит - це ще одне поширене захворювання у котів. Являє собою запальний процес сечового міхура та сечовипускального каналу. Стає причиною розвитку бактеріальної патології в сечовому міхурі, викликає у котів поява сечокам`яної хвороби.

При запальних процесах виникають хвороби кінцівок, симптомом яких є нетримання сечі.

Гострий нефрит та нефроз

До поширених захворювань котів, що викликає нетримання сечі, відноситься гострий нефрит. Це запальний процес у нирках, який зачіпає проміжну тканину. Патологія виникає на тлі інфекційних захворювань та внаслідок перебігу незаразних хвороб, таких як застуда. Під час недуги страждає весь організм, порушується процес сечовипускання. Несвоєчасне лікування призводить до тривалого спазму судин.

Нефроз є захворюванням нирок, яке має незапальний характер. При отруєнні та серйозній інтоксикації можуть виникати нефрози, що супроводжуються нетриманням. До симптому можуть приєднуватися: слабкість, відсутність апетиту, швидка втрата ваги. Виявити наявність нефрозу можна під час проведення аналізу сечі.

Мікоплазмоз

Мікоплазмоз – це серйозне захворювання. Збудники недуги викликають появу запальних процесів на слизових оболонках та вражають усі органи. Заразитися інфекцією тварина може через грунт, воду, торкнувшись рослини.

Інкубаційний період триває від трьох днів до півтора місяця. Ознаки недуги специфічні, тому помітити захворювання досить складно. Під час розмноження бактерій виникають:

• нетримання сечі;
• кон`юнктивіт або риніт.

Під час гострої стадії мікоплазмозу кішка постійно чхатиме, а з носа з`являтимуться рясні виділення.

Часто до мікоплазмозу приєднуються: уретрит, ерозійні ураження, грип, глисти. На його фоні у кота може розвинутись алергічна реакція.

Вікові зміни

Нетримання сечі – це основна проблема, з якою стикається господар котів старшого віку. Причин утворення такого неприємного симптому безліч.

Тварина у віці може страждати:

• коліт;
• діабетом;
• патологією нирок чи кишківника;
• хворобами нижнього відділу сечовивідних шляхів;
• гіпертиреоїдизмом.

При цих захворюваннях коту стає важко випорожнюватися. Тваринові потрібно забезпечити максимально комфортні умови та лікування. Рекомендується використовувати лоток з низькими бортами, ставити його у найближчій доступності для тварини.

Причиною нетримання може бути стрес. Поштовхом для потрясіння може стати переїзд, зміна порядку дня. Щоб уникнути підвищення збудження, для кота можна придбати феромон-регулятор. Засіб заспокійливо діє на тваринах.

Іноді у вихованця виникає відразу до лотка або наповнювача. І тут слід заповнити ємність піском, шматками газети чи залишити порожній. Тварина вибере те, що йому більше підійде.

Як відлякуючий засіб рекомендується використовувати оцтовий розчин. Рідкістю потрібно промити місця, де мітив кіт.

Вікові зміни можуть спричинити агресію. Іноді тварина поводиться неадекватно у зв`язку з больовими відчуттями, розвитком артриту, втратою зору чи слуху. Постійний стан підвищеної тривожності також призводить до нетримання сечі.

Діагностика та прогнози

Власнику кота мало виявити нетримання сечі, потрібно встановити його причину. Для цього у ветеринарній клініці проводять дослідження:

• Аналіз сечі. Він проводитиметься для діагностики ниркової функції.
• Аналіз крові.
• Рентгенівське випромінювання з фарбою та без неї.
• Урологічне ультразвукове обстеження.

Залежно від отриманих результатів лікар встановлює точний діагноз та призначає оптимальне лікування. Воно може проводитися як у клініці, так і в домашніх умовах.

Прогнози на одужання можуть відрізнятися. Занадто пошкоджене здоров`я кішки складно відновити, тому часте сечовипускання буде неминучим. Лікування залежить від причини, що спричинила появу проблеми.

Лікування в домашніх умовах

Самостійно боротися з нетриманням сечі не рекомендується. Самолікування лише посилить стан тварини. Його наслідки можуть бути плачевними. Проводити ефективне лікування в домашніх умовах можна лише після консультації у лікаря:

• При запальних процесах сечостатевої системи котів лікують за допомогою Цистону, Канефрону та Папаверину. Ці лікарські препарати є антибіотиками. Їх можна придбати в будь-якій аптеці. Всі перелічені ліки призначені для людини, тому важливо розрахувати правильне дозування для тварини. Враховується вага кота та вид захворювання.
• Травми та пухлини прибирають за допомогою хірургічного втручання.
• Для лікування сечокам`яної хвороби використовують препарати для відновлення прохідності уретри. Призначають засоби, що розчиняють опади та допомагають впоратися з інтоксикацією.

Одужання тварини залежить не тільки від лікаря, а й від господаря. Основне завдання власника вихованця – оточити кота увагою, турботою. Навіть хвора тварина потребує ігор і ласки.

Травмованим кішкам знадобиться більше часу на одужання, тому господар гратиме головну роль у реабілітації тварини. Потрібно розуміти, що кішка повинна мати стимул. Паралізована тварина може на тлі свого фізіологічного стану страждати душевно. Господарю необхідно забезпечити максимально комфортні умови для нього.

Під час лікування кішки власник повинен щодня звільняти сечовий міхур тварини вручну. Проводити процедуру необхідно тричі на день. Це допоможе запобігти ризику розмноження бактерій, розвиток яких здатний посилити стан вихованця.

Фізіотерапевтичне лікування має важливе значення для одужання тварини. Кішці потрібно робити масаж, доглядати її шкірні покриви.

Особливу увагу варто приділити постійному виділенню сечі, що стає причиною опіку.

Важливо стимулювати появу у тваринного апетиту. Іноді кіт може повністю відмовлятися від їжі. Власник повинен згодувати як мобільного, так і знерухомленого вихованця. Тільки при повноцінному харчуванні кіт зможе швидко погладшати.