Як доглядати за котом породи мейн-кун: особливості утримання вихованця в квартирі
Зміст
Коти породи мейн-кун відрізняються від інших домашніх породних вихованців своїми величезними габаритами та довгою шерстю. Дорослі особини досягають у вазі близько 15 кг. Незважаючи на те, що мейн-куни відносяться до напівдовгошерстих кішок, їхня вовна буває довжиною не менше 10 см. При утриманні представника цієї незвичайної породи кішок у квартирі, необхідно забезпечувати спеціальний догляд та дотримуватися низки правил.
Перш ніж придбати кошеня мейн-куна, варто підготувати всі необхідні умови для його комфортного проживання. Догляд за ним дещо відрізняється від догляду за дорослим вихованцем і це варто враховувати кожному власнику.
Коти породи мейн-кун відрізняються від інших домашніх породних вихованців своїми величезними габаритами та довгою шерстю. Дорослі особини досягають у вазі близько 15 кг. Незважаючи на те, що мейн-куни відносяться до напівдовгошерстих кішок, їхня вовна буває довжиною не менше 10 см. При утриманні представника цієї незвичайної породи кішок у квартирі, необхідно забезпечувати спеціальний догляд та дотримуватися низки правил.
Перш ніж придбати кошеня мейн-куна, варто підготувати всі необхідні умови для його комфортного проживання. Догляд за ним дещо відрізняється від догляду за дорослим вихованцем і це варто враховувати кожному власнику.
Створення умов для кошеня мейн-куна
Кошеня мейн-куна потрапляє в квартиру господаря у віці 3-4 місяців, вже привченим до звичайної їжі, лотка та спілкування з людьми. Проте до зустрічі з новим вихованцем власник повинен ретельно підготуватися і забезпечити кошеняті такі умови:
- Придбати прилади для годування. Для початку необхідно купити велику (близько 20 см у діаметрі) керамічну або сталеву нержавіючу миску та широку ємність для пиття. Миска для води має бути важкою, оскільки кошенята люблять кидати в неї свої іграшки.
- Купити підходящий корм для харчування. Найкращим чином підійде спеціальний корм для кошенят, з необхідним комплексом вітамінів у складі тієї ж марки, яким малюк харчувався в розпліднику.
- Придбати лоток та наповнювач для нього. Бажано віддавати перевагу великим лоткам з високими бортиками, щоб уникнути розкидання наповнювача навколо або купувати закриті туалети. Як наповнювач підійде будь-який і тут варто відштовхуватися від переваг самого вихованця.
- Купити предмети для догляду за котом. Для початку необхідно придбати гребінці для довгої вовни тварини. Перша повинна бути з зубами, що обертаються, а друга для вичісування підшерстка. Не зайвим буде запастися спеціальними косметичними засобами, призначеними спеціально для котів породи мейн-кун. При неправильному і недостатньому догляді, шерсть вихованця виглядатиме неохайно. Саме тому догляд за довгою вовною є головним критерієм утримання мейн-куна.
- Підготувати кігтеточку. Спеціальну кігтеточку необхідно високо прикріплювати, щоб вихованець міг повністю витягнутися. Можна купити відразу кілька кігтеточок та прикріпити їх у різних частинах квартири. Рекомендується також з раннього віку привчати малюка до когтерізки.
- Запастись перенесенням для можливих поїздок. Краще відразу купувати велике перенесення для дорослої особини, оскільки малюки швидко ростуть. Якщо поїздки плануються на зимовий час, на додаток до перенесення потрібно купити спеціальний чохол для її утеплення.
- Купити більше іграшок. Бажано взяти одну улюблену іграшку кошеня прямо з розплідника. Купувати краще різні м`ячики та мишок, оскільки їхнім малюкам буде зручніше тягати у зубах.
Всі перераховані вище предмети для догляду за кошеням мейн-куна можна купувати відразу для дорослої особини, оскільки кішки швидко звикають до нових предметів і не люблять різких змін.
Особливості догляду за дорослою особиною
Догляд за дорослим мейн-куном також має свої особливості. Особливої уваги вимагає його довга шерсть, але ретельно доглядати необхідно не лише її.
Догляд за мейн-куном у домашніх умовах вимагає виконання основних процедур, необхідних для будь-якої породної кішки. Полягають вони в купанні, вичісуванні, годуванні та спостереженні за станом очей, вух та ротової порожнини кота. Крім виконання домашніх процедур, не варто забувати і про щорічні профілактичні огляди у ветеринарного лікаря.
Стрижка пазурів
Довгі пазурі при ходьбі завдають домашньому улюбленцю хворобливих відчуттів і їх необхідно своєчасно підрівнювати. Для підрівнювання бажано використовувати закруглені ножиці, безпечні для судин, що прилягають до пазурів.
Якщо кігтики мейн-куна не пігментовані, то стригти їх буде нескладно. При хорошому освітленні потрібно уважно розглянути кожен кігтик і визначити місце, де розташований капіляр. Підстригати необхідно кінчик під невеликим кутом, щоб до капіляра залишалося ще кілька міліметрів.
З пігментованими кігтями справа набагато складніша і власнику доведеться діяти навмання. Відрізати слід лише пару міліметрів пазурів. Варто пам`ятати про те, що на задніх лапках пазурі трохи довші.
Вичісування вовни
Розчісувати представника цієї породи потрібно щодня, користуючись спеціальним гребенем із тупими зубчиками на кінцях. Для початку необхідно розчесати шерсть стороною з рідкісними зубчиками, а потім із частими.
Великої кількості часу та зусиль вимагатиме вичісування ковтунів. Вони найчастіше з`являються в області грудної клітки, шиї, задніх лапок, живота та за вушними раковинами. Не можна змочувати грудки вовни водою, оскільки вони стануть тільки щільнішими. Щоб швидше позбутися ковтунів, їх потрібно розділити на маленькі частини і вже потім почати вичісувати пуходеркою.
Якщо позбутися ковтунів за допомогою пуходерки не вдається, то варто вдатися до стрижки манікюрними ножицями. Необхідно затиснути грудку вовни біля основи, злегка її відтягнути і вистригти вовну прямо під ним.
Купання тварини
Головною відмінністю кішок цієї породи вважається те, що вони не бояться води і люблять приймати водні процедури. Мейн-куни за рідкісним винятком вважають за краще триматися подалі від води. Саме тому бажано привчати до водних процедур вихованця ще в ранньому віці.
Безпосередньо перед купанням необхідно розчесати кота та оглянути наявність ранок. Бажано також підстригти кігтики та почистити вушні раковини. Купати мейн-куна краще не у ванній, а у раковині або великому тазі, заповнивши його теплою водою на 10 см. Для того щоб лапки кішки не ковзали або не подряпали поверхню таза, потрібно постелити невеликий рушник.
Під час купання необхідно міцно, але м`яко тримати кота за загривок. У другій руці тримати змочену губку, за допомогою якої втирається шампунь. Косметичний засіб необхідно наносити рухом, а не терти його з боку в бік. Неправильне нанесення шампуню сплутає хутро вихованця. Мити голову тварини, не зараженої паразитами, немає потреби. Хворому вихованцю потрібно акуратно намилити голову, уникаючи попадання засобу в очі, вуха та носовий прохід.
Після завершення водної процедури, піну потрібно змити лійкою, допомагаючи руками. Напір струменя має бути слабким, а душ необхідно тримати на відстані не менше 2 см. Для надання шерсті мейн-куна блиску, варто скористатися спеціальним бальзамом-ополіскувачем, який змивається водою через дві хвилини.
Після купання необхідно вмочити шерсть мейн-куна махровим або паперовим рушником і приступити до сушіння. Здійснювати її найкраще за допомогою фена, якщо вихованець його не боїться. Якщо ж шум фена змушує кота нервувати, то потрібно залишити шерсть висихати природним шляхом, тоді в квартирі краще закрити вікна, щоб уникнути протягу.
Як тільки шерсть висохне, її потрібно розчесати за такою схемою:
- на грудній клітці, в області горла, вушних раковин та щік – знизу догори;
- з боків – догори;
- у сфері живота – від центру у різні боки;
- на лапах - злегка скуйовджена.
Водні процедури не повинні бути надто частими, оскільки можна порушити жирність шкіри. Рекомендується купати мейн-куна не частіше ніж один раз на 2 місяці. Перед виставками або при сильному забрудненні вовни можна здійснювати процедуру частіше.
Чищення вух, очей та ротової порожнини вихованця
За станом зорових органів, вушних раковин та ротової порожнини мейн-куна також необхідно ретельно стежити. Слиз, що накопичується в куточках очей, потрібно регулярно видаляти за допомогою ватного диска, змоченого в неміцному заварюванні чаю або в чистій воді. Використовувати для очищення очей відвар ромашки не можна, оскільки від нього починає випадати шерсть.
Вушні раковини у мейн-кунів дуже чутливі, оглядати їх на наявність забруднень потрібно акуратно. Здорові вуха мають зсередини рожеве забарвлення. За наявності сірки, потрібно видалити її за допомогою спеціального розчину, який продається в спеціалізованому магазині для тварин. Користуватися ватними паличками для очищення вух не рекомендується, оскільки вони можуть травмувати вушні раковини тварини. Після проведення процедури бажано присипати вушний прохід спеціальною пудрою для запобігання зараженню кліщами.
Мейн-куни схильні до утворення нальоту менше ніж інші породи кішок, але за гігієною їхньої ротової порожнини все ж таки варто стежити. Вкрай важливо спостерігати за станом зубів та ясен у період зміни молочних зубів, який припадає на 3–5-місячний вік кота. У цей період необхідно проводити огляд ротової порожнини не менше одного разу на тиждень та слідкувати за правильною зміною зубів. Якщо виникають проблеми, то вихованця потрібно вести на огляд до ветеринара. Чистити зуби мейн-куна необхідно за допомогою м`якої щітки та спеціальної пастою для кішок.
Правильний раціон
Годування є важливим і найскладнішим пунктом у догляді за дорослим мейн-куном. Раціон для вихованця можна скласти з натуральних продуктів або промислових кормів не нижче преміум-класу. Якщо власник віддає перевагу годівлі кормами, то варто віддати перевагу маркам Hills, Eagle Pack, Royal Canin або Nutro. До раціону бажано включити не тільки сухі корми, але й консервовані у співвідношенні 3:1.
При годуванні натуральною їжею не варто забувати про підживлення вітамінами та пивними дріжджами. Якщо кіт страждає від запорів, можна давати йому вазелінове масло по краплях. Однорічного вихованця потрібно годувати не менше 2 разів на добу, порціями по 15-200 грам.
Мейн-кунів бажано годувати стравами, виготовленими з таких продуктів:
- сира яловичина (100 г);
- відварене філе курки;
- яловича та куряча печінка та серце (кішкам зі світлою вовною небажано давати печінку, а серцем не можна годувати частіше 1 разу на тиждень);
- нежирна морська риба (краще давати зрідка, щоб уникнути застрягання кісток у горлі);
- яйця курки (давати можна лише жовток не більше 2 разів на 7 днів, розтираючи його з сиром);
- перепелині яйця (можна давати цілком, тільки в сирому вигляді);
- сир, кефір та інші кисломолочні продукти (годувати можна щодня у невеликій кількості або ж давати двічі на тиждень великими порціями);
- злаки (краще змішувати варений рис, вівсянку та гречку з м`ясом у співвідношенні 1:2);
- огірки, морква, цвітна капуста, гарбуз (давати овочі краще разом із м`ясом трохи більше 4 разів на тиждень);
- трава, вирощена в домашніх умовах (потрібно давати окремо для їжі);
- креветки (можна додавати як ласощі).
Категорично заборонено годувати мейн-куна свининою та кістками, а також додавати у страви прянощі, цукор та сіль. Субпродукти та м`ясо перед годуванням необхідно ошпарювати окропом. Вода для вихованця має бути відфільтрованою, не кип`яченою. Міняти її необхідно щодня, а у кішки має бути постійний доступ до миски з питвом.
Підготовка та догляд після кастрації
Бажано стерилізувати 8-місячну самку і не проводити процедуру більш дорослому вихованцю. Підготовка тварини до кастрації полягає в голодуванні. Годувати мейн-куна за 12 годин до призначеної операції.
Після кастрації знадобиться забезпечити коту належний догляд. У квартирі варто підготувати м`яке чисте місце, до якого не матимуть доступу інші домашні вихованці та діти. На нього також не повинні потрапляти прямі сонячні промені, оскільки вони можуть травмувати рогову оболонку ока кішки. За наявності шва протягом 10 діб після стерилізації необхідно оглядати його. Шов має бути чистим і сухим. у майбутньому догляд за кастрованим котом не відрізнятиметься від звичайного.
Особливості утримання у квартирі
Активному дорослому вихованцю в міській квартирі необхідно забезпечити такі умови для комфортного проживання:
- Підготувати два лотки. Представники цієї породи воліють справляти потребу в різних туалетах і тому бажано зробити роздільні лотки для сечовипускання та актів дефекації.
- Облаштувати на кухні куточок для годування. У відведеному місці необхідно розставити пару мисок для сухого корму або натуральної їжі, 1 миску для пиття та ще одну ємність для консервованої продукції або рідкої їжі.
- Обладнати місце для відпочинку. У вибраному місці потрібно не тільки поставити будиночок для вихованця, але й іграшку на мотузці та кігтеточку. Бажано купити спеціальний комплекс з поличкою, оскільки мейн-куни люблять лежати на височині.
Деякі заводчики не рекомендують заводити мейн-куна в малогабаритній міській квартирі, але кіт цієї породи здатний вжитися і в таких умовах.