Годування кошеня породи мейн-кун по місяцях: необхідний раціон

Загальні рекомендації

Для маленьких кошенят буде не зайвим додати в сухий корм трохи води: зуби у малюків ще не звикли до твердих шматочків і розгризти їх важко. Поступово кількість води, що додається, зменшується і зводиться нанівець. У лінійці промислових раціонів є сухі корми, паучи та консерви. Для кошеня корисно поєднувати сухі та вологі продукти протягом дня. Кошенятам подобається ніжна та м`яка текстура павучів, і вони із задоволенням вживають їх у їжу. Як правило, вологі корми дають вранці та ввечері, а сухі варіанти вдень.

Деякі бренди пропонують корми для кошенят мейн-куна з віком 3 місяців. Ці продукти зручно використовувати, тому що вони враховують усі особливості породи:

• Потужний скелет. Навантаження на суглоби вимагає у кормі спеціальних добавок. Глюкозамін, хондроїтин та поліненасичені жирні кислоти у складі раціону компенсують навантаження на скелет та сприяють збереженню еластичності хрящів.
• Густа та красива шерсть. Для підтримки вовни мейн-куна в ідеальному стані у складі спеціального корму є цинк, біотин, необхідні амінокислоти та Омега-3 та 6 жирні кислоти.
• Особлива будова щелепи. Довгі та потужні щелепи пристосовані захоплювати та ковтати великі шматки їжі, що враховано виробниками спеціальних кормів: особлива форма гранул змусить кошеня ретельно розгризати корм. Це сприяє профілактиці захворювань ротової порожнини та покращенню травлення.

У годуванні кішок існує два корисні правила:

1. Сухі продукти зневоднені: необхідно, щоб кошеня завжди мала свіжу воду в необмеженому обсязі.
2. Кішкам, які споживають сухий корм, категорично заборонено давати коров`яче молоко. Хороші сухі раціони містять достатню кількість білка. Молоко – це білок. Його надлишок провокує ризик виникнення сечокам`яної хвороби у вихованців.

Домашня їжа, щомісячний режим

Якщо власник кошеня має в своєму розпорядженні достатню кількість часу, він може забезпечити вихованцю якісне годування, використовуючи натуральні продукти. Це дуже добрий спосіб виростити здорового мейн-куна. Цей спосіб «прозорий»: господар кошеня завжди точно знає склад раціону вихованця, що допоможе виключити дію невідомих компонентів на його здоров`я.

Продукти, які необхідно використовувати при складанні раціону:

• М`ясо та субпродукти: виморожена сира телятина, нежирна яловичина, кролик, курка без шкіри та кісток, м`ясо індички, печінка, рубець, легені, серце.
• Риба та морепродукти: тільки морська відварена риба, мідії, кальмари та інші морепродукти.
• Яйця: жовтки. Курячий варений жовток або перепелиний сирий.
• Кисломолочні продукти: сир, кефір, кисле молоко, біфідокефір, адигейський та інші несолоні сири.
• Олія, жир: оливкова, соняшникова, кукурудзяна, лляна рослинні олії та вершкове або топлене.
• Крупи: рис, манка, геркулес.
• Овочі: броколі, цвітна капуста, кабачок, гарбуз, буряк, морква, огірок.
• Зелень: спеціально пророщені злаки для котів (пшениця, овес, ячмінь).
• Вітаміни: вітамінно-мінеральні комплекси для кошенят.
• Вода: повинна бути в мисці завжди.

Кішка - м`ясо тварина, основу раціону кошеня мейн-кун складає м`ясо тварин. Білок міститься в м`ясі, птиці та рибі.

Якщо умовно поділити добову дозу корму для кошеня на 3 частини, то м`ясні продукти становлять 2/3 раціону. Риба дуже корисна, але через фосфорно-кальцієвий склад її надлишок шкідливий, тому риба і морепродукти даються 1-2 рази на тиждень, як і яйця. Печінка пропонується раз на тиждень, а інші субпродукти – 2-3 рази. Кисломолочні продукти є відмінним джерелом кальцію і присутні у щоденному раціоні. Злаки та овочі потрібні кошеняті зовсім у невеликій кількості, хоча й корисні для травлення. Олія потрібна як джерело вітамінів. Годувати кошеня Мейн-куна спеціальною травою потрібно з дитинства: її вживання стимулює відрижку грудочок вовни, що накопичилися в шлунку.

Список небажаних продуктів у щоденному раціоні мейн-куна:

• курячі та рибні кістки;
• свинина;
• сіль, цукор, спеції, приправи;
• консерви;
• цибуля, часник;
• шоколад та солодощі;
• копченості;
• коров`яче молоко.

Їжа, яку їсть людина, непридатна для кошенят.

Малюків необхідно привчати до різноманітності їжі з перших місяців життя. Кішки вибагливі за природою, і чим дорослішає кошеня, тим складніше поміняти його харчові звички і збагатити раціон важливими продуктами.

1-й місяць життя

Кошенята у цьому віці найчастіше ще перебувають у матері та харчуються її молоком. До кінця першого місяця життя малюкам пропонують пробувати нову їжу: рідкі каші, зварені на молоці навпіл з водою, та м`ясо (яловичина, кролик) у гомогенному вигляді. Деякі заводчики пропонують кошенятам баночне дитяче м`ясне пюре. Але варто розуміти, що це неповноцінний м`ясний продукт. Чим старше стає кошеня, тим більше тваринного білка йому потрібне для зростання та розвитку. А також у цьому віці можна запропонувати малюку сир, кефір та жовток.

Якщо кошеня вже без мами, варто купити для нього замінник - спеціальне молочко. Всі нові продукти вводять в раціон поступово, починаючи з найменших доз, дотримуючись правила - не більше одного нового продукту на день. Тільки в цьому випадку організм, який не звик до нової їжі, зможе правильно його переварити. Основним продуктом у цьому періоді все ще залишається молоко кішки або його замінник.

2-й місяць життя

У цьому періоді життя кошенята продовжують знайомство з новою їжею, потроху, не більше одного продукту на день. Вони все ще п`ють молоко матері-кішки або його замінник, але обсяг підгодівельних каш потроху скорочується, звільняючи місце м`ясним інгредієнтам. Пора пропонувати трохи підварені та перетерті овочі, поливаючи їх декількома краплями олії. Кисломолочні продукти та яйця до цього часу вже введені в раціон. Раз на тиждень можна запропонувати субпродукти та рибу.

Зуби у підростаючих кошенят розвиваються і вимагають жорсткішої їжі, як і шлунок. Час давати шматочки м`яса. Мейн-куни, нехай навіть у маленькому віці, мають іншу будову щелепи, ніж звичайні кішки. Щоб не допустити заковтування шматків м`яса, необхідно порізати їх на довгі тонкі смужки. Так кошеня навчиться жувати м`ясо, що сприятливо позначиться на його травній системі та гігієні ротової порожнини.

Шлунок у кошеня ще занадто малий і не може вмістити одразу великий обсяг їжі. Тому годувати малюка правильно невеликими порціями, не рідше за шість разів на день.

3-й місяць життя

У цьому віці всі компоненти харчування повинні бути присутніми в раціоні. Нежирне м`ясо, сире, ошпарене, порізане довгими шматками, обов`язково пропонується щодня. Субпродукти, як найважливіше джерело вітамінів і мікроелементів, також присутні в раціоні: печінка не частіше ніж раз на тиждень, інші потрухи — до трьох разів. Риба - відварена морська: пікша, тріска, путасу, форель, сардина, хек (не частіше ніж раз на тиждень). Морепродукти - як ласощі.

Овочі, фрукти, ягоди – деякі кошенята із задоволенням їдять ягоди – потроху підмішують до м`яса чи каш. На овочевих або м`ясних бульйонах варять крупи, каші змішують із м`ясом. Будь-які кисломолочні продукти присутні у щоденному раціоні. Яйця даються раз на тиждень (варений курячий жовток або три сирі перепелині). Рослинна олія додається в овочі або каші по половині чайної ложки на день. Котяча трава в горщику та миска з водою є неодмінними атрибутами щоденного раціону.

Кількість годівель у цьому періоді – до п`яти разів на день.

4-5 місяців життя

У цьому віці раціон кошенят залишається незмінним, його обсяг залежить лише від ваги тварини.

До чотирьох місяців власнику варто визначитися з вибором типу годування: давати вихованцю їжу, приготовлену в домашніх умовах, або ж перейти на промислові варіанти. Кількість годівель скорочується до чотирьох разів на день.

6–12 місяців

У віці від півроку кошеня годують рідше, від трьох до двох разів на добу. Об`єм їжі, навпаки, збільшується. До року розвиток основних систем організму поступово зупиняється. Харчові звички закріплюються. Консерватизм у годуванні відіграє позитивну роль для здоров`я та поведінки тварини: помилкова думка, що кішкам набридає звична їжа. Навпаки, безладне та безсистемне годування призводить до проблем зі здоров`ям.

У всі періоди життя кошенятам дають комплексні вітаміни, але при повноцінному раціоні та присутності всіх життєво важливих інгредієнтів це необов`язково. Єдиною важливою добавкою є глюкозамін, що входить до складу хондропротекторів.

Кошенята мейн-куна ростуть занадто швидко, і дисплазія кульшових суглобів є «хворим місцем» цієї породи. Деякі виробники пропонують добавки з комплексом глюкозаміну та хондроїтину для кошенят з 1 місяця як профілактика захворювань опорно-рухового апарату. Речовини, що містяться в них, живлять хрящову тканину, прискорюють утворення гіалінового шару на поверхні суглобів, гальмують запальні процеси у суглобових сумках.

Норми добових годівель залежно від ваги кошеня

Приблизно добовий раціон кошеня мейн-куна дорівнює 10% маси його тіла. Середні норми для кошенят не підійдуть, тому що представники цієї породи в півтора-два рази важчі за своїх побратимів. Відповідно, найкращим варіантом зважуватиме свого вихованця для визначення його щоденного обсягу корму.

У кошенят цієї породи гарний апетит та постійна потреба у поповненні витрат енергії. Це варто врахувати при складанні щоденного раціону: перегодовування нічим не краще недостатньо збалансованого харчування. При схильності мейн-кунів до дисплазії надмірна вага вкрай небажана. Кількість їжі компенсується якістю.

Підсумки

Неможливо прорахувати до грама необхідну дозу їжі для маленького мейн-куна, тому показниками того, наскільки правильно годує його власник, буде:

• стабільний набір ваги;
• середній коефіцієнт вгодованості;
• добрий апетит;
• вологий ніс;
• густа блискуча шерсть;
• регулярний стілець;
• грайливість, гарний настрій.

Формування правильної харчової поведінки кошеня з самого народження закладає основу його здорового та активного життя.