Скільки років живуть кішки в домашніх умовах

Тривалість життя кішок у домашніх умовах

У наш час домашні кішки живуть набагато довше, ніж 30 років тому. Це пояснюється тим, що власники стали грамотнішими, консультуються у ветеринарів і правильно годують тварин, а медицина розвивається швидкими темпами, тому при своєчасному зверненні до лікаря можна запобігти чи вилікувати багато захворювань.

Зараз домашня кішка живе в середньому від 12 до 15 років, а рекордсмени серед котячих можуть похвалитися солідним віком від 20 до 30 років.

Найстарішою кішкою у світі вважається Люсі з Південного Уельсу: вона прожила майже 40 років, і цей факт був офіційно зафіксований у книзі рекордів Гіннеса у 2011 році. Наприкінці життя кішка оглухла, а в іншому відчувала себе цілком здоровою. Вона народилася 1972 року. Друге місце серед довгожителів котячої породи займає Крим Пафф із Техасу, яка дожила до віку 38 років.

Кішка Люсі з Великобританії поки що зберігає звання найстарішої у світі: її рекорд - 39 років життя

Оскільки у породистих тварин часто зустрічається спадкова схильність до певних хвороб, то загалом безпородні кішки живуть на 5 років довше. Зазвичай кіт вважається літнім після 10-річного віку.

Тварини, що існують у вуличних умовах, живуть набагато менше — лише 5–7 років. Цьому сприяють напівголодне існування, несприятлива температура навколишнього середовища, всілякі інфекції та хвороби, від яких не захищені бездомні тварини, та численні небезпеки (транспорт, собаки, бійки, травми та люди). А ті кішки, які були домашніми, але вимушено виявилися безхатченками і зуміли пристосуватися до життя на вулиці, живуть ще менше — лише 3–4 роки.

Умови проживання кішки багато в чому визначають тривалість її життя

Тривалість життя домашніх котів та кішок можна збільшити приблизно на 3 роки операцією кастрації. Статеве полювання та розмноження швидко виснажують котячий організм.

Що ж до породи тварини, цей чинник немає вирішального значення, оскільки зустрічаються окремі представники, тривалість життя яких перевищує вікові рамки породи (іноді 5–10 років). Все залежить від здоров`я вихованця та умов його утримання. Однак господарям потрібно звертати особливу увагу на схильність породистих кішок до конкретних захворювань з метою їх профілактики та своєчасного лікування. Це дозволить вихованцю прожити максимально довго, зберігаючи активність і хороше здоров`я навіть у поважному віці.

Таблиця: тривалість життя та типові захворювання породистих кішок

Чинники, що знижують тривалість життя

Багато власників кішок, незважаючи на любов до своїх вихованців, не усвідомлюють помилок, що ведуть до зниження якості та кількості років, прожитих котом чи кішкою. Несприятливі фактори можуть ніяк не відбиватися на поведінці та здоров`я кішки кілька років, але в результаті призводять до хронічних захворювань та ранньої старості.

Тіснота та замкнутість приміщення

Кішки, що живуть у будинках і квартирах, перебувають у вигіднішому становищі, ніж вуличні: їм не загрожує голод та холод. Але вони потребують простору для активного життя: бігу, стрибків, ігор, імітації полювання. Адже кішки – маленькі хижаки з розвиненими інстинктами. Тому не варто заводити тварину у тісній маленькій квартирі чи кімнаті, де рухливість буде обмежена, а активність недоречна.

У будинку має бути не тільки вільний простір для активного проведення часу, але й затишні місця, спеціальні споруди, високі полиці, на яких вихованцям дозволено перебувати та спостерігати за обстановкою в будинку. Тоді кішка багато рухатиметься і підтримуватиме себе у добрій формі.

Ідеальна квартира, з погляду кішки, це коли зручно та дозволено лазити скрізь, де хочеться

Деякі господарі випускають своїх вихованців гуляти на вулицю або вивозять їх улітку на дачу. З одного боку, це безумовний плюс для тварини, адже вона потрапляє у природне середовище, де й має жити. Найчастіше кішка цьому дуже рада, а якщо її не випускати, вона всіма силами рветься назовні і іноді навіть втікає з дому. Але, з іншого боку, вуличні прогулянки підвищують небезпеку травматизму, інфекційних захворювань та зараження паразитами, що може зменшити термін життя вихованця. У цьому випадку вибір – випускати улюбленця на вулицю чи ні – залишається за господарем.

Домашній кішці, що самостійно гуляє на вулиці, обов`язково потрібно зробити все можливе щеплення і регулярно давати глистогонні препарати

Неправильне харчування

Дуже часто господарі неправильно годують своїх вихованців, що веде до хронічних захворювань та передчасної смерті. Харчування будь-якої кішки має бути збалансованим і містити в собі всі необхідні вітаміни та мікроелементи. Можна годувати кішку звичайною їжею, але раціон має бути підібраний з урахуванням її потреб та фізіології. Набагато простіше годувати улюбленця якісним готовим кормом преміум-класу, у складі якого є все, що потрібно. Без сумніву, скоротять тривалість життя дешеві корми, а також годування кішки недоїдками з людського столу, часто надто жирними чи несвіжими.

Годування кішки недорогими кормами значно скоротить термін її повноцінного існування

При абсолютно правильному годуванні треба враховувати в раціоні: кількість МДж енергії, перетравного протеїну, перетравного жиру, БЕВ, клітковини, незамінних жирних кислот, критичних незамінних амінокислот, безлічі вітамінів, безлічі макро- та мікроелементів. І відповідно до цього потрібно підбирати різні за вмістом інгредієнти і розраховувати співвідношення їх в раціоні з урахуванням норм для різних видів, порід, фізіологічних статусів, (стаття, вік, вага, активність, наявність захворювань, кастрація / стерилізація, вагітність (її термін) , продукція (продуктивність, вид продукції), та ін.) тварин, ніж нашого часу нормальні люди без комп`ютера не займаються.

Зайва вага

Неправильне і занадто рясне харчування часто призводить до повноти, а то й ожиріння домашніх кішок, що негативно позначається на їхньому здоров`ї та тривалості життя. Інстинкти змушують кішок постійно випрошувати чи добувати собі їжу, а завдання господарів – контролювати цей процес, не перегодовуючи своїх тварин. Ще один фактор, що веде до набору зайвої ваги у вихованців - нестача фізичної активності. Домашні улюбленці рухаються набагато менше від своїх вуличних побратимів. Тут два виходи: змусити кішку більше рухатися або годувати її менше, з огляду на те, що вона не встигає витратити отриману з їжею енергію.

Хронічне захворювання

Хронічні захворювання ведуть не лише до скорочення життєвого терміну, а й до зниження якості життя. Не дуже приємно проходити складні курси лікування, обстеження та операції, дотримуватися обмежень у раціоні. Щоб цього уникнути, треба своєчасно і регулярно (починаючи з дитячого віку) показувати тварину ветеринару, особливо за наявності будь-яких симптомів, а також суворо дотримуватися рекомендацій фахівців щодо особливостей дієти або способу життя.

Важливо своєчасно проводити вакцинацію та дегельмінтизацію тварин, а також позбавляти їх від бліх та інших зовнішніх паразитів

Якщо тварина не планується до розведення, то її краще каструвати: це знизить ймовірність захворювань, пов`язаних із функцією розмноження, які часто зустрічаються у некастрованих тварин. Вихованець стане набагато спокійнішим і дружелюбнішим, його настрій залежатиме від обстановки в будинку та стосунків з людьми, а не від гормональних сплесків. І господарям буде житися набагато комфортніше без неприємних наслідків статевої поведінки у квартирі: міток, подертих меблів та криків ночами.

Існує поширена помилка, що кастрація - для котів, стерилізація - для котів. Однак це не так. Кастрацією (оваріогістеректомією) називається повне видалення репродуктивних органів: яєчників та матки – у кішок, яєчок – у котів. Стерилізація (вазектомія) - це позбавлення тваринного здатності до зачаття, яке досягається перев`язуванням фалопієвих труб у кішок, і сім`явивідних проток - у котів. При цьому статеві залози не видаляються, зберігається статеве полювання і всі пов`язані з нею «принади».

Стресові ситуації

Негативні емоції та стреси знижують імунітет та зменшують тривалість життя тварини. У цьому кішки нічим не відрізняються від людей. Усіх стресів не виключити, тому що звичайне життя наповнене ними, але потрібно постаратися позбавити кішку таких травмуючих ситуацій, як:

• крик, лайка та рукоприкладство господарів по відношенню до тварини;
• постійне існування на самоті, коли людей немає вдома;
• ігнорування потреб кішки, її особливості;
• жорстокі дитячі ігри, у яких кіт використовується як іграшка;
• введення до будинку інших тварин, відносини з якими не складаються, а спільне існування неминуче;
• часті подорожі, переїзди (кішки схильні сильно прив`язуватися до будинку).

Як продовжити життя кішки в домашніх умовах

Що ж може зробити дбайливий господар, щоб максимально продовжити життєвий термін свого улюбленця? Кішка житиме довше, якщо вона має:

• правильне харчування;
• нормальна вага;
• фізичну активність;
• постійне спостереження у ветеринара;
• проведення всіх профілактичних та лікувальних заходів;
• відсутність чи мала кількість стресів.

Сюди ще можна додати наявність у будинку інших кішок чи собак. Кішки, як і люди, вміють дружити, і їм потрібна компанія для гри та спілкування. Але це правило працює не для всіх, деякі представники котячих не переносять конкуренції. У характеристиках різних порід, як правило, міститься інформація про те, наскільки вони здатні ужитися з іншими тваринами.

Кішки та собаки часто відмінно уживаються між собою, а наявність у будинку товариша прикрашає існування обох вихованців

Але головна умова, яка сприяє тривалому життю вихованця - любов і турбота господарів. Якщо кішка відчуває, що вона улюблена і потрібна, а люди ставляться до неї з повагою і приділяють достатньо уваги, багато несприятливих факторів можуть втратити своє значення.

Кішки відплатять доброму господареві відданістю, любов`ю та ласкою

Хочу поділитися з читачами особистим досвідом. Котів я люблю і життя без них не уявляю. Зараз у моєму домі їх двоє: молодий бенгальський кіт та стара кішка тайської породи. Ось про неї я хочу розповісти. Їй уже 17 років, і всі наші друзі дуже дивуються, дізнавшись, що наша Мілка ще жива та відносно здорова. Напевно, Мілка ставиться до кішок-довгожителів, бо у наших знайомих та родичів до такого віку не дожив жоден вихованець. До того ж Мілка не була кастрована, і одного разу в житті їй випала випадкова радість – народити та виховати кошеня. Мілка своїм існуванням доводить, що без кастрації можна прожити довго.

Однак без захворювань не обійшлося. Два роки тому у Мілки розвинулася типова для старих кішок хвороба - пухлина молочної залози. На жаль, онкологія є частою причиною смерті літніх тварин. У такій ситуації господарі зазвичай дотримуються двох стратегій. Перша — дати кішку спокій, не лікувати, нехай проживе стільки, скільки їй відпущено природою. При цьому вони часто спостерігають як кішка повільно помирає від хвороби, а далі перед ними постає питання про приспання тварини. Я одразу вирішила, що так вчинити не зможу. Друга стратегія - боротися до останнього, лікувати тварину навіть ціною небезпеки для її життя. У нашому випадку це означало відправити кішку на операцію з видалення пухлини під загальним наркозом. Лікарі попередили: немає гарантії, що кішка у віці 15 років опиниться від наркозу. Ми зробили Мілці електрокардіограму, здали аналізи та пішли на операцію. Все пройшло добре, їй вирізали пухлину, вона прийшла до тями від наркозу і відразу почала пеститися до ветеринара, яка робила їй операцію. Та повернула нам кішку зі словами: «Яка у вас лагідна дівчинка!» і попередила, що у такому віці пухлини можуть з`явитися знову. До речі, ми віддали за операцію та аналізи дуже значну суму, але ні на хвилину не пошкодували про це.

Мілка відновилася і живе після операції вже 2 роки, пухлин поки немає, кішка відносно здорова. І навіть іноді ганяє молодого кота. Проте всі ознаки старіння у неї виявилися повною мірою саме останні 2 роки: тобто вона різко постаріла у віці 15 років, і сталося це саме після операції. Велику частину часу Мілка спить біля батареї. Ночами вона завжди спить зі мною. Іноді кішка грає з людьми або з котом. Наш кіт, звичайно, сильно її втомлює. Ми влаштували Мілці справжній стрес, завівши в нашому будинку в її поважному віці (їй тоді було 14 років) не просто кошеня, а представника дуже активної та веселої породи. Але, з іншого боку, саме завдяки коту Мілка багато рухається, тому що періодично він полює на неї, як на мишу. Іноді вони сплять разом або зворушливо лижуть один одного. Так що все на краще.

І насамкінець наведу сумний приклад подруги, яка надійшла відповідно до першої стратегії і залишила свою кішку з пухлиною доживати без лікування. Кішка прожила ще приблизно півроку та померла. Їй було 14 років. Я впевнена, що якби господарі пішли нашим шляхом, кішечка могла б тішити їх своєю присутністю ще довго. Вона була розумниця і улюблениця всієї родини. Бережіть своїх вихованців і не шкодуйте грошей та часу на лікування старих тварин. Нехай вони ще трохи спонукають з вами.

Як визначити вік кішки за зовнішніми ознаками та поведінкою

З часом у кішок поступово змінюється зовнішність, і досвідчений ветеринар здатний, оглянувши тварину, приблизно визначити її вік. Можна спробувати самостійно оцінити кількість прожитих котом років, проте необхідно пам`ятати, що багато ознак старіння, описані нижче, можуть говорити про захворювання вихованця. В цьому випадку потрібно якнайшвидше звернутися до лікаря.

Зуби

Найпростіше визначити вік кішки за кольором та станом зубів.

У молодих тварин зуби білі, з плином життя вони все більше жовтіють. Жовтуватий наліт на зубах з`являється у віці 3-5 років, значне пожовтіння спостерігається в 5-10 років, а в 10-12 років зуби набувають інтенсивного жовтого кольору.

Стан зубів оцінюють за різцями та іклами. Перші ознаки зношування та стирання помітні вже у 3–5 років, значне стирання, а іноді й випадання різців верхньої та нижньої щелепи – у 5–10 років. У цей же час у кішки часто з`являються тріщини та утворюється зубний камінь. З віком до цих неприємностей можуть додаватися і хвороби ясен.

У старості у кішки поступово випадають різці та ікла, залишаються лише моляри

Після 10 років часто випадають різці. Якщо випали не тільки різці, а й ікла, а також значно стерлися моляри, то кішці більше 15 років. Звичайно, її треба переводити на м`який або напіврідкий корм, інакше довго вона не проживе.

Зазначимо, що стирання зубів та утворення зубного каменю безпосередньо пов`язані з способом життя та харчуванням тварини. Завдяки турботі господаря та своєчасному вирішенню проблем, що виникають у ротовій порожнині, кіт може мати здорові зуби та у літньому віці.

Вовна

З віком вовняний покрив кішки тьмяніє, малюнок стає більш розмитим, а на дотик шерсть не така густа і м`яка, як у молодої тварини. Зміни поступово відбуваються з 6-річного віку, а ближче до 10 років при ретельному розгляді окремих волосків можна помітити сивину.

Потрібно допомагати літній кішці доглядати свою шерстку, регулярно вичісуючи спеціальною щіткою

У старих тварин можуть бути лисиці в шерсті, але це не вважається винятковою ознакою старості. Втрата вовни часто є симптомом захворювання у котів будь-якого віку.

Загалом у кішок взимку шерсть густіша, ніж улітку. Механізми пристосування до пори року та перепадів температур працюють і у домашніх тварин.

Вуса

Як і шерсть, вуса у кішок з часом починають сивіти. Спочатку серед вусів з`являється окреме безбарвне волосся, з часом їх кількість збільшується і поступово всі вібріси набувають білого кольору. Відбувається це ближче до 10-річного віку тварини, а іноді й раніше.

Вуса у котів із віком сивіють

Очі

У молодих кішок очі прозорі, райдужна оболонка яскрава, чиста та рівна. З віком вона витончується, стає неоднорідною, на ній з`являються лінії, цятки, зморшки.

Погляд у літньої тварини вже не такий бешкетний і цікавий, як у молодої

Після 10-15 років життя очі старої тварини тьмяніють, на них може розвиватися катаракта, часто спостерігаються виділення, сльозотеча. Потрібно допомагати літньому вихованцю доглядати за очима: регулярно промивати їх та прибирати виділення.

Читайте також - Вік кошеня: розгадуємо таємницю

Опорно-руховий апарат

Приблизно з 8-10 років у кішок з`являється спочатку легке, потім явне провисання хребта. Кістки плечового пояса та лопаток випирають, зникає жировий шар на спині. М`язи та шкіра стають в`ялими, живіт може звисати складками. Літні тварини частіше худорляві, але також можуть мати надмірну вагу.

Хода тваринного похилого віку відрізняється «дерев`яністю»: гірше згинаються лапи, незграбнішими виходять стрибки, порушується координація рухів. Тому старій кішці потрібно влаштувати затишний притулок не дуже високо, щоб туди можна було забратися, не докладаючи особливих зусиль. Тим паче кігті літніх тварин, незважаючи на швидке зростання, стають менш гнучкими, і кішки набагато гірше їх контролюють.

У старіючих кішок остеоартрит найчастіше вражає плечові та ліктьові суглоби

Поведінка

Як і люди, кішки похилого віку набагато менш активні. Вони рідко грають, мало цікавляться тим, що відбувається в будинку, можуть бути полохливими та неспокійними.

Найулюбленіша справа старих кішок — відпочивати

Швидше за все, у кішки 10-15 років вже розвинулися хронічні захворювання, такі як запалення суглобів, серцева недостатність або порушення сечовипускання. Тому стару кішку має спостерігати ветеринар. Можливо, їй потрібна особлива дієта або курси лікування.

Чим старша тварина, тим більша ймовірність виникнення складнощів з використанням лотка. Кішка може просто не встигати дійти в потрібне місце, оскільки контроль за функціями сечовипускання та випорожнення з віком знижується. Не треба лаяти і карати вихованця, адже це зайва психологічна травма для ослабленої тварини. Краще поставити лоток ближче або скористатися одноразовими пелюшками. У крайньому випадку допоможуть спеціальні підгузки для тварин.

Як визначити вік кішки за людськими мірками

Насправді, точну аналогію віку кішки та людини провести неможливо, оскільки ми належимо до різних біологічних видів, тривалість життя яких відрізняється у кілька разів. Проте людям хочеться знайти якусь систему числення, завдяки якій можна зрозуміти вік кішки за людськими мірками. Таких систем створювалося досить багато, але вони не витримували критики та перевірки життям.

Зараз найчастіше використовується схема, в якій перший рік життя тварини дорівнює 15 років людини, другий 9 років, а за кожен наступний рік життя тварини додають по 4 людські роки.

Є й складніші схеми розрахунку, проте ця є оптимальною по поєднанню простоти та об`єктивності

Друга популярна схема відповідності віку котів та людей взята з міжнародного ветеринарного паспорта для собак та котів.

Таблиця: схема відповідності віку котів та людей

Однак не слід забувати про те, що все залежить від породи, стану здоров`я та індивідуальних особливостей кожної тварини. Втім, як і у людей.

Відео: котячий вік

Довге та щасливе життя домашньої кішки можливе при виконанні кількох умов. Головні з них - любов і турбота господаря, повага до особливостей тварини у будь-якому віці. Особливо багато терпіння та сил знадобиться на етапах дитинства та старості вихованця. Умови утримання та дієта, постійне спостереження у ветеринара також безпосередньо впливають на здоров`я та життєвий термін тварини. Не можна забувати про те, що для господаря кішка – частина життя, а ось для кішки господар – все життя.