Чорний кіт із зеленими очима

Зеленоокі кішки – одні з найпоширеніших і найпоширеніших. Зелений колір очей (від аґрусового до смарагдового), можна сказати, візитна картка кішок, і багатьом любителям цих граціозних тварин дуже подобається цей нюанс у зовнішності. Чорний кіт із зеленими очима – відсилання до булгаковського Бегемоту, який мав воістину космічну зовнішність.

Особливо ефектно виглядають синьо-чорні тварини з яскравими зеленими очима. Втім, чорні кішки теж не рідкість, тому що цей колір є домінантним і часто проявляється навіть у послідах безпородних кішок. Однак людині, яка хоче завести зеленоокого чорного кошеня, доведеться досить чекати успішного збігу генів у котячої пари без певної породи. Тому нижче ми наведемо кілька котячих порід, де поєднання «чорні очі – вугільна шерсть» найчастіші.

Чорний кіт із зеленими очима

Отримати насичені зелені очі у котів непросто

Як виходять зеленоокі кошенята?

Те, якого кольору та відтінку будуть очі у кошеня, залежить від того, скільки пігменту та якого кольору розташовані в задній та передній частині ока. Так, з моменту народження абсолютно всі кошенята мають блакитні очі, а до трьох-шости місяців набувають остаточного відтінку очної райдужки. Це пов`язано з тим, що ембріон має найбільшу кількість меланіну – пігменту, розташованого рівномірно і відбиває світло таким чином, що око здається блакитним або синім.

З віком у тварини змінюється пігментація очей, виробляється пігменти у передній та задній частині ока. Якщо саме передня частина пігментована сильніше, у кішки виходять жовті очі. Якщо ж у задній частині залишиться достатня кількість меланіну, який дає блакитний відтінок, то спрацює відоме багатьом змішування фарб. Тобто синій, що просвічує крізь жовтий, дасть зелений. Правда, побачити саме зелений відтінок, а не жовтий, вийде лише за певного ступеня розрідженості останнього.

Зелені очі – результат накладання двох пігментів

Виходить, що для досягнення яскраво-зеленого кольору очей, «задній пігмент» має бути насиченим, глибоким, але не надмірним, а «передній» – досить прозорим, але не надто. Якщо в задній частині очі буде занадто багато пігментованого меланіну, кішка матиме бірюзові очі, як морська вода, якщо пігменту буде більше в передній частині – очі будуть агрусові, жовто-зелені.

Якщо середній шар пігменту матиме середню насиченість, очі набувають бежево-зеленого відтінку, меланін у глибині рогівки дасть малахітовий, салатовий або насичено-смарагдовий колір. Саме це поєднання пігментів дарує кішкам таке різноманіття відтінків очної райдужки. І саме тому на котячих виставках експерти не можуть точно визначити назву кольору очей тварини, вказуючи в описах таких незвичайних відтінків, як «зелений горох», «жухла трава», «молода хвоя», «хакі» тощо.

Будова очі кішки

Чорне забарвлення у котів

Забарвлення вовни у представників сучасних домашніх кішок так само різноманітне, як і відтінки очей. Синя-чорна шубка у кішки пов`язана з наявністю еумеланіну – пігменту, контрольованого домінантним В-геном. До цього гену відносяться також темні забарвлення (бурий, шоколад, кориця), але до чисто-чорного вони рецесивні.

Щоб тварина отримала дійсно вугільний колір вовни, крім В-гену повинен бути присутнім домінантний D-ген. Обидва ці гени зустрічалися у найдавніших представників сімейства котячих, і досі чорне забарвлення вважається базовим і одним із найстаріших. Чорні кішки зустрічаються практично у всіх породах, і практично у всіх порід це забарвлення прийнято у стандарті.

На тлі чорної шубки смарагди очей виглядають дуже ефектно

Породи кішок із зеленими очима та чорною шерстю

Як ми вже з`ясували, зеленоокі кішки або кішки синьо-чорного забарвлення зустрічаються в багатьох породах. Але щоб знайти кошеня, що одночасно володіє і чисто-чорною, без жодної цятки, вовною, і смарагдовим поглядом, доведеться попрацювати. Розглянемо породи, до яких варто звернутися людині, яка мріє завести настільки ефектного вихованця.

Чорні кошенята відразу ж народжуються з вугільною шерсткою

Мейн-кун

Розкішні гіганти мейн-куни – одні з найяскравіших представників порід, у рамках яких зустрічаються зеленоокі чорні кішки. Синя-чорна шерсть для мейн-кунів вважається стандартною, і нерідко супроводжується виразним зеленим поглядом.

Мабуть, саме з чорного зеленоокого кота породи мейн-кун Булгаков міг змалювати свого Бегемота. Важливо, щоб шикарна чорна шерсть мейн-куна не мала бурих чи сірих вкраплень – частково це визначено генетикою, частково – вмістом тварини. Всі кішки чорного забарвлення можуть «вигоріти» на сонці, і тоді в деяких місцях шерстинки відливають теплим шоколадним відтінком. За стандартом мейн-кунів це неприпустимо.

Незважаючи на значні розміри мейн-кунів, вони є дуже доброзичливими та лагідними створіннями. За активний характер, високий інтелект та бажання всюди слідувати за людиною, їх називають кішки-собаки. На вулицях великих міст мейн-куни, що гуляють на повідку разом із господарем – звичайне явище.

Зеленоокий красень мейн-кун

Британська кішка

Чорні британські коти – не рідкість, а ось пошукати саме зеленоокого «чорнця» – труднощі. Справа в тому, що кішки британської породи, що мають чисто-чорне забарвлення вовни, зазвичай мають жовті, горіхові, мідні або навіть оранжеві очі.

Самі по собі солідні (однотонні) британці складні у розведенні, оскільки і осьова шерсть, і підшерстя повинні мати абсолютно ідентичні відтінки. Тобто, у повністю чорної кішки з-під остю повинен виглядати повністю чорний, без єдиної сірої або білої волосинки, підшерсток. У зв`язку з тим, що чорні британці схильні до перецвітання шерсті в бурий або сірий, синьо-чорні особини – рідкість. А якщо замість жовтих, класичних очей, кошеня має зелені, воно перетворюється на ексклюзив.

Кішки британської породи, незважаючи на плюшеву зовнішність, стримані та самостійні тварини. Багато власників відзначають «круту» вдачу своїх вихованців, а також незалежність і аристократизм. При цьому британець, який виріс із люблячим господарем, ніколи не відмовиться від ласки та спілкування.

Важливий зеленоокий британець

Орієнтальна кішка

Зеленоокий чорний орієнтал – мініатюрна граціозна пантера, яка із задоволенням приймає ласку та увагу людини. У орієнтальних кішок чорне забарвлення шерсті є стандартним і дуже поширеним, нерідкі і комбінації із зеленими очима різного відтінку.

У орієнталів великі мигдалеподібні очі, тому вся краса зеленого кольору розкривається в них сповна. Чорне забарвлення вовни у орієнталів зветься «ебоні» (калька на чорне ебонітове дерево), і передбачає, що тварина буде вугільно-чорною від мочки носа до подушечок на лапках.

Орієнтали - кішки з приголомшливим інтелектом, а ще однією їх особливістю вважається дуже гучний і виразний голос. Ці тварини вважають за краще «коментувати» всі свої дії, голосно мурчать і в принципі відносяться до «балакучих» пород. Орієнталу потрібен уважний і чуйний власник, що щодня дарує їм порцію спілкування, ласки та ігор.

Граціозна чорна орієнтальна кішка

Бомбейська кішка

Ця порода була виведена в США в 50-х роках - селекціонери-фелінологи прагнули отримати вугільно-чорних кішок, схожих на пантер. Відповідно, чорний колір для бомбейської породи вважається основним і класичним, як і зелений колір райдужної обстановки. Новонароджені кошенята цієї породи іноді мають світлу пляму в районі грудної клітки, яка зникає з часом. Особи ж, що набувають із віком соболиного забарвлення (чорно-шоколадне), вважаються шлюбом за стандартом.

Бомбейська кішка

Бомбейських кішок нерідко називають «тінью своїх власників», тому що представники цієї породи виключно комунікабельні, дуже прив`язані до людини і не виносять самотності. Незважаючи на брутальну зовнішність, це чуйні і лагідні кішки, які найбільше вважають за краще перебувати на колінах улюбленого господаря або грати з ним у рухливі ігри.

Як доглядати за бомбейськими кішками та чим годувати? Скільки коштує кошеня даної породи і де його можна придбати? Читайте в спеціальної статті.

Відео – Бомбейська кішка

Девон-Рекс

Смішні мініатюрні кучеряві кішечки, що називаються девон-рексами - ще одні представники чорних зеленооких вихованців. Однак, глибокого вугільного відтінку кішки цієї породи не мають. У стандарті зазначено, що близькі до чорного забарвлення – сріблясто-чорний, чорний на попелястому фоні або чорно-блакитний.

Втім, хвиляста структура вовни без підшерстка навряд чи дозволить зрозуміти, що тварина не повністю чорна. Більшість любителів цих ельфійських створінь погодяться з тим, що їх цілком можна віднести до кішок чорного кольору.

Девон-рексов називають вічними кошенятами за їхню невгамовну цікавість, бажання перебувати в центрі уваги та в колі сім`ї. Це абсолютно ручні кішки, ні дня не готові прожити без людської ласки та уваги. При цьому девон-рекси розумні, безстрашні і дуже віддані, тому готові вирушити зі своїм господарем у будь-яку подорож.

Девон-рекс забарвлення «чорний попіл»

Бобтейл американський

Смішні безхвості бобтейли також відносяться до пород, у яких чорний відтінок вовни є стандартним. Однак безліч представників породи мають білі плями на горлі, грудній клітці або мордочці. Шлюбом це не вважається, але й людину, яка прагне саме чорного кошеня, не влаштовує. На щастя, можна знайти і повністю чорного бобтейлу із зеленими очима.

Важливо розуміти, що в породі цілих три визнані забарвлення чорного: вугільний, чорно-попелястий і чорно-шоколадний. Коли кошеня маленьке, визначити остаточний відтінок вовни непросто, тому потрібно або довіритися заводчику, або набувати подращену тварину.

Американські бобтейли вважаються сімейними кішками, тому що в їхньому характері не любов і прихильність до одного члена сім`ї, а прихильність до всіх домочадців. Ця кішка із задоволенням прийме і спокійне проведення часу, і активні забави.

Вугільний американський бобтейл

Бобтейл японський

Японські бобтейли теж відрізняються коротеньким хвостом, але від своїх американських родичів відрізняються витонченістю форм та мініатюрністю. Також, на відміну від безхвістних кішок зі США, японці рідко бувають синьо-чорного, чистого кольору. Серед японських бобтейлів найбільш поширені плямисті забарвлення.

Але, якщо дуже постаратися, то можна придбати і однотонне чорне кошеня. Як і у всіх представників цієї породи, у нього обов`язково має бути короткий хвіст, закручений у вигляді хризантеми.

Японських бобтейлів нерідко порівнюють із невеликими собачками. Це пов`язано з їхньою відданістю господареві, бажанням завжди бути поруч із ним. Японському бобтейлу потрібна людина, яка повністю розуміє, що його вихованцю протипоказано самотність, і готовий приділяти кішці кожну вільну хвилину.

Чорний бобтейл із Японії

Турецька ангора

Чорні ангорські кішки - парадокс, оскільки спочатку порода виводилася виключно зі стандартним білим забарвленням. Але, ефектні кішки з пухнастим, що нагадує павиче перо, хвостом, зацікавили як селекціонерів, так і любителів, і з`явилися особини іншого кольору.

Чорне забарвлення – один із допустимих у ангор, нарівні з білим та блакитним. Вугільні кішки повинні мати рівномірне чорне забарвлення вовни та підшерстка, чорними також залишаються мочка носа, подушки лап і навіть шкіра.

Турецькі ангори – кішки з ніжним, поступливим характером, але при цьому дуже активні та допитливі. Жодна сімейна справа не пройде без участі цієї гарної кішки, а ізоляція від членів сім`ї чи самота буде згубною для ангори. При цьому ангорські кішки більше підходять самотнім людям, тому що дарують своє серце одній людині і виявляють до неї більшу прихильність, ніж до інших.

Незвичайна чорна ангора

Керл

Незвичайні та рідкісні в Росії кішки, що відрізняються вушками, твердими на дотик і ніби вивернутими навиворіт. Цю породу вивели в Каліфорнії, але добитися стовідсоткової «унікальності» вух не змогли досі - кошенята народжуються зі звичайними вухами, а характерний завиток з`являється пізніше, але приблизно у третини всього посліду.

У стандарті забарвлень керлів вказаний чорний колір, але не вугільний, а навпаки, теплий. Зазвичай це темно-коричневий або «гіркий шоколад». При цьому щільна блискуча шерсть керлів практично не відрізняється від синяво-чорної, і тільки знавець породи зможе визначити, що кішка насправді чорно-шоколадна.

Керл - одна з небагатьох порід кішок, які люблять дітей. Для дитини такий вихованець стане і другом по активним іграм, і затишною грілкою перед сном. При цьому керли - інтелегенти, які ніколи не нав`язують свою увагу членам сім`ї. Важливо, що ці кішки рідко нявкають, воліючи висловлювати свої емоції мурчанням.

Кумедний канадський керл

Норвезька лісова кішка

Надзвичайно ефектна порода, що зачаровує любителів масивних котів. Ці розкішні тварини відносяться до найстаріших кішок Європи, що сформувалися завдяки аборигенним кровам диких предків. Норвезька кішка має дуже густе довге хутро, а приставка «лісова» — данина кісточкам на вушках тварини. Тому норвежці вважаються родичами мейн-кунів.

Забарвлення норвезьких кішок різноманітні, в них присутній і чорний однотонний відтінок, і чорний варіації з сірим і чорний з бурим. Також існують темно-кавові кішки з настільки насиченим забарвленням, що коричневий відтінок виявляється лише на сонці. Зелений колір очей для норвезької лісової вважається класичним.

Гіганські норвежці – ніжні та м`які за характером кішки, в яких поєднується акуратність та терпимість до всіх. Норвезька лісова добре уживається з дітьми та іншими тваринами, але стане вірним другом самотній людині.

Лісова, але домашня кішка

Сибірська кішка

Чорна сибірська кішка – ще один чудовий та довгошерстий представник чорного забарвлення. Це перша порода, виведена та зареєстрована в Росії, і перші сибірські кішки були строкатими, патиколорними. За роки селекції утворилося безліч відтінків, визнаних стандартом, але синьо-чорний в арсеналі російських заводників не прижився.

Найтемніші забарвлення сибірських кішок – затемнена (або завуальована) шиншила, чорно-тигровий, мармур та чорний дим. Але, іноді в розплідниках народжуються практично вугільні кошенята, які вважаються рідкісними. Як правило, у чорних або майже чорних сибірських кішок завжди присутні зелені очі різних ступенів насиченості.

Солідні сибіряки – втілення гідності та бешкетництва. Про цих котів кажуть «гуляє сама по собі, але приходить на поклик господаря». Простіше кажучи, сибірська кішка завжди рада поспілкуватися з власником, любить і пограти, і полежати на колінах, але якщо її не звуть - завжди знайде, чим себе зайняти.

Чорна сибірська кішка з московського розплідника

Регдолл

Флегматичні та ліниві кішки, назва породи яких перекладається як «ганчір`яна лялька». Ці тварини вкрай популярні за кордоном через свій поступливий, зовсім не котячий характер. При цьому регдолли відносяться до великих кішок, що досягають ваги вісім-дев`ять кілограмів.

Ще одна особливість регдолів – ніжна шерсть, що за структурою нагадує кролячу, яка виглядає дуже ефектно через свою шовковистість. Зазначимо, що у стандарті породи немає чорного (та й у принципі однотонного забарвлення). Однак зустрічаються регдолли темно-кавового або чорно-шоколадного кольору, які виглядають практично вугільними.

Регдолл темного забарвлення

Рагамафін

Ці тварини – результат схрещування регдолів та безпородних кішок. На перший погляд, такі в`язки здаються марними, але саме так селекціонери-фелінологи привнесли в породу більшу різноманітність забарвлень, а також сильний імунітет. Саме через домішки кровей дворових кішок рагамафіни отримали свою назву, що перекладатися дослівно як «оборванці».

Власне, безпородні кішки і подарували рагамафінам чорне забарвлення, яке не існує у регдолів. Зелений колір очей у цій породі також поширений, причому в стандарті породи так і прописано: «чим насиченіший відтінок райдужної околиці, тим краще». Рагамафіни, придбавши нові забарвлення, зберегли поступливий характер редголів, який не змогли зіпсувати навіть жваві вуличні коти. Тому представники цієї чудової породи переросли у популярності своїх прабатьків.

Рагамафін «чорний попіл»

Корніш-рекс

Ці граціозні та лагідні кішки мають відразу два стандартні чорні забарвлення: «чорне вугілля» і «чорний дим». У першому випадку тварина повністю пофарбована в чорний колір, включаючи шкірні покриви, мочку носа та подушечки на лапках. У другому типі забарвлення у тварин допускається світла шкіра. Корніш-рекси не мають підшерстка, тому саме за рахунок світлого відтінку шкіри досягається димчастий ефект.

Незважаючи на аристократичний і витончений зовнішній вигляд, зеленоокі чорні корені – справжні пустощі. Це непосидючі кішки, залежні від уваги та компанії людини. Корніш-рекс не підійде тим людям, які віддають перевагу самотності, адже порода належить до однієї з найсоціальніших, товариських і доброзичливих.

Корніш-рекс забарвлення «чорний дим»

Перська кішка

Перси, як і британці - порода з поширеним чорним забарвленням. Але ось відшукати чорного зеленоокого кошеня вважається проблемою, тому що стандартний і класичний колір очей для цього забарвлення – мідний або помаранчевий. Насичено-смарагдової райдужної оболонки очей у персів не відшукати, максимум – відтінок хакі або агрусу.

Чорне забарвлення поширюється і на довгошерсті, і на гладкошерсті перських кішок. Що характерно – чим коротша шерсть, тим більш насиченим стає помаранчевий колір очей у кішки. Це пов`язано з тим, що коротший шерстий покрив краще пропускає світло, яке відображає пігмент очей.

Перські кішки – лагідні та ніжні істоти, а їх суворий погляд «з-під брів» тільки здається таким. Ця порода відмінно ладнає з людиною, воліючи проводити вечори на колінах господаря або на м`якому дивані, в колі сім`ї.

Перське кошеня з сіро-зеленими очима

Ла-перм

Ще одна порода незвичайних кучерявих кішок, шерсть яких закручується спіральками від самої основи. Ла-перми справляють враження мокрих, але на дотик вкрай приємні: їх шубка ніжна та шовковиста. Власне назва породи походить від англо-французького змішування словосполучення «перманентна завивка».

У стандарті ла-пермів забарвлення немає обмежень, тварини можуть бути будь-якого відтінку, від чисто-білого до вугільно-чорного. Щоправда, чисто-чорні кішки зустрічаються рідко, оскільки основна маса забарвлень має різні плями. Ла-перми нерідко народжуються з прямою вовною, яка починає завиватися у трьох-чотирьох місячних кошенят.

Характер ла-пермів – контактний та доброзичливий. За цією породою помічений інтерес до обличчя власника, під час спілкування ла-перми прагнуть торкнутися господаря лапкою, забратися на плечі чи навіть на голову.

Чорний ла-перм

Менкс

Безхвості кішки родом із Великобританії, що сильно нагадують класичну британську породу. Власне, через зовнішню схожість багато хто вважає, що це мутація короткошерстої британської кішки. Хоча, ряд фелінологів вважає, що це давня самостійна порода. Придуманий навіть міф, який пояснює відсутність у менексів хвоста – коли ця кішка останньою забігала на Ноїв Ковчег, двері зачинялися, і хвіст залишився зовні.

Якщо говорити про схожість менксів з британцями, то схожими у цих порід будуть і забарвлення - чорний колір також допустимий для менксів. Часто зустрічаються кішки повністю чорного, однотонного відтінку із зеленими очима.

Чорні Менкси

Скоттіш фолд і скоттіш страйт

Скоттіш фолди або шотландські висловухі кішки - незвичайна порода з генною мутацією, що зробила їх вушка маленькими і загнутими вниз і вперед. Іноді кошенята народжуються з прямими вушними раковинами, які з віком так і не закручуються, цей вид називають скоттиш страйт.

Обидві варіації породи можуть мати чорне або майже чорне забарвлення шерсті, зелені очі при цьому наближені до жовтих відтінків, таким чином представники породи мають швидше агрусові очі або відтінки сухого листя.

Висловухий шотландець

Сфінкси

Не всі канадські та донські сфінкси позбавлені шерсті – існують представники породи, що мають легкий короткий пушок (велюр чи браш). Тому сфінксів легко можна віднести до кішок, які можуть мати чорне забарвлення. У сфінксів буває і вовна вугільного відтінку, і сам шкірний покрив. Трапляються і комбінації, коли кошеня має чорну шерстку на мордочці, лапах і хвості, шкіра його при цьому темна, ключа подушечки лап і мочку носа.

Чорні сфінкси не вважаються рідкістю, забарвлення внесено до стандарту, і майже в кожному розпліднику періодично народжуються посліди з вугільними кошенятами. Сфінксів такого кольору власники ласкаво звуть вугіллям, адже, як відомо, голі породи кішок на дотик дуже теплі, практично гарячі.

Чорний сфінкс із черепаховою мамою-кішкою

Бурмілла

Витончена азіатська кішка, головна відмінність забарвлення якої - якась вуалевість. Навіть на однотонній вовні, наприклад, чорного відтінку, можна побачити тиковані волоски. Це означає, що кожна волосинка має кілька кольорів: від основи світліші, наприкінці – темні.

Якщо не придивлятися, то чорні бурміли здаються однотонними, але варто кішці лягти на сонці, як незвичайне забарвлення проявляється. Це – спадщина британських кішок шиншилового кольору. При цьому чорних забарвлень у бурміли відразу два – тепліший називається «чорний британський», а холодний, вугільний – «бомбейський», на честь однойменної синяво-чорної породи кішок.

Бурмілла чорного бомбейського забарвлення

Мандалай

Молода і дуже рідкісна порода з бірманським корінням. Кішки породи Мандала мають виключно темні забарвлення, а точніше, чорний і темно-кавовий. Відмінною рисою породи є насиченого оливкового відтінку ока, який варіюється від жовтого до світло-зеленого.

Мандалаї вийшли в результаті схрещування породистих кішок з вуличними, тому тварини відрізняються міцним імунітетом та гарною нервовою системою. Кішка породи мандалай - товариський, активний і терплячий вихованець, здатний порозумітися з усім домочадцями, включаючи маленьких дітей.

Мандалаї мають дуже приємну на дотик темну шерсть

Манчкін

Коротколапі забавні манчкини також відносяться до пород з чорним забарвленням, що допускається, і зеленими очима. Ці карликові кішки відрізняються великою різноманітністю відтінків вовни: від однотонних (вугільні, білі) до плямистих (біколори та патиколори). Чорний манчкін має чорний підшерсток, дзеркальце носа і подушки лап.

Зеленоокі кошенята манчкіна рідкістю не вважаються, хоча на чорному тлі частіше присутні очі жовтих і помаранчевих відтінків, але і всі варіації зеленого також зустрічаються.

Напівдовгошерстий манчкін

Підбиття підсумків

Чорні кішки завжди привертали увагу людей, їх оточували ореолом таємничості та навіть чаклунства. Забобонні люди досі вважають, що чорна кішка, що перебігла дорогу, приносить нещастя. Давно доведено, що ця прикмета не має підстав, тому любителі вугільних вихованців, вільні від забобонів, не чують у них душі.

Незважаючи на те, що такі кішки щодня «встають на заваді» своїх власників, це приносить їм лише щастя

Яскраві зелені очі – справжня прикраса чорної кішки, адже інших відтінків у її забарвленні не передбачається. Таке ефектне поєднання є у багатьох породах, і людина, яка бажає придбати чорного зеленоокого кошеня, може відштовхуватися від своїх переваг у характері вихованця.