Калліхт

У чому відмінність каліхту від торакатуму?

Калліхт та торакатум дуже схожі! Вони ж найближчі родичі (з однієї підродини). І розмір у них однаковий. Різниця лише трохи у забарвленні. Основний фон тіла калліхту – сіро-жовтий, а торакатума – коричневий з фіолетовим відтінком. І плями у калліхта розкидані довільно по всьому тілу (і видно майже завжди), а на спині - вертикальні штрихи. У торакатуму - плями розташовані правильними рядами і немає штрихів на спині. Але розрізнити ці "нюанси" можна тільки дуже пильним оком.
Але каліхтів ніде у світі не буває у продажу вже щонайменше років тридцять. Їх у неволі давно ніхто не містить. Про них відомо лише зі старої літератури.
Якщо у калліхта плями зникають, то він стає майже сіро-жовтим. А у торакатуму зникнення плям означає їхнє злиття - і тоді він стає дуже темним, майже чорним. Тобто, калліхт в цілому - набагато світліший за торакатум.

Далі розповідь піде про калліхт. В даний час існує 4 визнані види цього роду: Callichthys callichthys (Linnaeus, 1758), Callichthys fabricioi (Román-Valencia, Lehmann.A. & Muñoz, 1999), Callichthys oibaensis (Ardila Rodríguez, 2006), Callichthys serralabium (Lehmann.A. & R.E. dos Reis, 2004). Калліхт - панцирний сомик, рибка сірувато-коричневого кольору, з коричнево-чорними плямами. Самки крупніші за самців, спинний плавець їх округлий. У своєму природному ареалі проживання - Південної Америки, калліхт пристосувався до життя в найсуворіших умовах. Спекотного літа вода у ставках псується: гниють загиблі рослини, тварини. Але калліхту все байдуже. Діловито і юрко шпурляє він дном, ворушить худими, опущеними вниз вусиками, відшукуючи всіляку гниль, яка для нього вишукана їжа. І лише іноді швидко, майже гвинтом, спрямовується рибка вгору, щоб схопити пляшечку повітря.

Так чудово живе калліхт поспіль багато місяців. Але якщо потім не зміниться погода, прийде для рибки лихо. І винні у ній будуть не лише умови, а й... калліхтові предки. Справа в тому, що ці предки були звичайними рибами і, як всі звичайні риби, дихали киснем, розчиненим у воді. Дорослий калліхт позбавився цієї необхідності, а ось діти його, сомята, до місячного віку можуть дихати тільки киснем, розчиненим у воді, і тому в зіпсованій воді гинуть. У цей тяжкий час калліхт не нереститься. Він чекає – і, треба сказати, завжди чекає – відповідних умов. Інакше не може бути: за літом слідує осінь, йдуть дощі, вода освіжається.
У цей час самки калліхта кидають ікру. Спостерігати нерест в акваріумі дуже цікаво. Зробивши «мішечок» зі своїх черевних плавників, рибка опускає туди 2–4 ікринки, після чого починає швидко плавати, відшукуючи потрібне місце. Знайшовши його, приклеює туди ікру.
Що вона шукає? Яке місце вибирає? І чому вибирає? Адже не можна припустити, що поведінкою її керує свідомість! Звичайно, ні. Тут діє інстинкт.
Ікру калліхти відкладають там, де найбільше світла. Це дуже вигідно рибкам. Адже дощ освіжає насамперед поверхню, тобто ту частину водоймища, яка найкраще освітлена. Але цікаво, що добре забезпечене киснем місце каліхт знаходить не тому, що там легше дихається, а по освітленості. В акваріумі часто світло падає збоку і рибка «помиляється»: ліпить ікринки навіть біля дна.
Цей складний інстинкт виробився у калліхта завдяки багатьом століттям пристосування до умов життя та виживання найбільш пристосованих риб. Зрозуміло й те, чому саме світло визначає місце приклеювання ікри. Адже дорослий каліхт дихає атмосферним повітрям, тому нестачі кисню, розчиненого у воді, він не відчуває. А світло йому добре знайоме.
Ось ми й підійшли впритул до літер, які пише риба. Якщо трійку дорослих каліхтів (одну самку і двох самців) посадити в акваріум з дуже старою та брудною водою, а потім підлити туди води свіжою, то після цього змусити каллухта написати те чи інше слово вже просто.
Потрібно акваріум з усіх боків затемнити, а з боку, зверненого до світла, приклеїти папір з вирізаними на ньому літерами. Через 2-3 дні калліхти почнуть нереститися, і самка приклеїть ікринки точно по прорізах, що залишилися в папері. Якщо зняти папір, написані ікрою на склі букви виглядають дуже ефектно.
Залежно від температури ікра каліхтів розвивається 8-14 днів. Мальки вилуплюються великі, одразу їдять дрібних циклопів.
Під час нересту та розвитку ікри температура не повинна перевищувати 20 градусів. Щоб калліхти не дуже каламутили воду, їх можна поселяти в акваріуми з вистеленим круглим камінням дном. Великих каліхтів руками потрібно брати з обережністю: плавники їх колючі та ранки на руках погано гояться.

Рекомендовані видо-огляди