Особливості окисно-відновного потенціалу води
Зміст
Багато взаємодій, що відбуваються в природі, відносяться до окисно-відновних. У воді завжди присутні речовини, що є окислювачами або відновниками. Залежно від того, який тип речовин переважає, вода набуває негативного або позитивного окислювально-відновного потенціалу. Ця величина називається також redox потенціалом (від латинських слів "відновлення" - reductio і "окислення" - oxidado).
Важливість ОВП для акваріуму
Значення окисно-відновного потенціалу води знати дуже корисно. За показаннями ОВП можна зрозуміти, у яких формах у воді ті чи інші речовини. Від цього залежить їх засвоюваність мешканцями акваріумної флори.
Високі позитивні показники ОВП означають, що багато мікроелементів, окислившись, перейдуть у недоступну для рослин форму. Без можливості отримувати життєво важливі елементи рослинні культури значно уповільнять зростання або зовсім перестануть рости.
Подібну ситуацію зазвичай намагаються вирішити за допомогою коригування світлового дня та підживлення рослин. Часто це не дає позитивного результату саме через порушений баланс окислювачів та відновників в акваріумі. Добрива, що вносяться, не засвоюються.
Збільшення окисної спроможності
Сприятливою для мешканців штучних водойм вважається активна аерація води та насичення її киснем, оскільки для риб украй важлива висока концентрація цього компонента у воді.
Для рослин подібна ситуація може бути несприятливою. Велика кількість кисню означає, що вода має високі показники ОВП. Усі мікроелементи, що потрапляють у воду, швидко окислюються активним киснем. Перебуваючи у вигляді оксидів, вони вже не можуть бути засвоєні рослинами. Завищені значення ОВП також перешкоджають фотосинтезу.
Існує також залежність цього показника від температури. Її підвищення призводить до прискорення обмінних процесів, а отже, до більшої потреби жителів акваріуму в кисні. При цьому сама концентрація речовини зі збільшенням температури води зменшується, відповідно, знижується та ОВП.
До збільшення ОВП призводить також додавання свіжої води до резервуару з рибками. Якщо в акваріумі присутні рослини, чутливі до підвищення цього показника, заміну рідини слід проводити невеликими порціями. Окисний потенціал також збільшують:
- хлор;
- перекис водню;
- озон.
Використання озону та перекису часто обґрунтовано при певних проблемах та хворобах риб, але має бути вкрай обережним.
Зниження значень
Низькі показники означають, що у воді переважає середовище відновників. Цим терміном зазвичай називають органічні речовини, що потрапляють у воду в результаті життєдіяльності акваріумних жителів, а також деякі неорганічні сполуки, здатні вступати в активну взаємодію з окислювачами.
Зниження редокс-потенціалу відбувається за значного забруднення акваріума органікою (відходами життєдіяльності риб, залишками їжі). Більшість подібних речовин накопичується в ґрунті. До них відносяться:
- сірководень;
- аміак;
- метан;
- з`єднання сірки;
- солі амонію (нітрати та нітрити);
- з`єднання магнію;
- з`єднання заліза.
Всі ці сполуки накопичуються в товщі ґрунту, призводячи до зниження окисно-відновного потенціалу рідини.
За наявності у воді великої кількості відновників відбувається поглинання кисню, внаслідок чого ОВП знижується. Така ситуація може бути сприятливою для рослин, але небезпечна для представників тваринного світу акваріума.
Контроль показників
Для підтримки балансу, при якому тварини в акваріумі отримують достатньо життєво необхідний кисень, а рослини насичуються потрібними їм мікроелементами, слід контролювати значення ОВП.
Вимірювання цього показника проводиться ОВП-метром. Виражається він у мілівольтах (мВ). Існує також біохімічна величина редокс-потенціалу reduction Hydroqenii, яка виражається в умовних одиницях rH. У спеціальній літературі існують таблиці, за якими значення в мілівольтах можна перевести до умовних одиниць rH.
У природних прісних водоймищах значення ОВП коливаються між 25 і 35 rH. В умовах акваріума зона комфортного існування гідробіонтів трохи менша - від 26 до 32 одиниць rH. У деяких джерелах можна зустріти значення редокс-потенціалу, комфортні для тих чи інших рослин. Для одних із них максимальний рівень для комфортної життєдіяльності — 27 одиниць, за його перевищення рослина швидко гине. Інші можуть існувати і за 32 одиниць.
При заселенні акваріума необхідно враховувати особливості кожного мешканця. Риб, яким потрібен високий рівень кисню, не варто селити в акваріуми з рослинами, що не витримують підвищення ОВП.