Рибка скалярія: янгол в акваріумі?

Дискуси, які з першого погляду є родичами, також не зможуть існувати разом. Температура води в акваріумі різна для обох особин. Дорослі дискуси виростають великими, і вимагають більшого обсягу води.

Акваріум для скалярій – основні вимоги:

1. Об`єм не менше 100 літрів.
2. Температура для скалярій комфортна в межах 22–27 °C.
3. Наявність обов`язково фільтра та компресора.
4. Заміна однієї чверті води щотижня.
5. Відсутність прямого та яскравого світла. Добре присадити високі рослини, що створюють півтіні.
6. Створення можливості вільного плавання.

Забезпечувати укриття для скалярії не потрібно. Акваріумістика характеризує цей вид як легкий і оптимальним варіантом для початківців власників домашньої водойми.

Цікаво! За особливість будови тіла та форми плавників на Заході скалярій називають Ангелами.

Опис виду

У природі рибки живуть біля Південної Америки. Батьківщина розташовується у басейні центральної частини річки Амазонка та невеликих її притоках на території Перу чи Бразилії, а також у східних районах Еквадору. Їжа для особин, що живуть вільно – це мальки, дрібні безхребетні та комахи, рослини.

Масове розмноження скалярій почалося в 30-х роках ХХ століття. Тепер та риба, яка живе у природі та акваріумні скалярії – значно відрізняються. Тепер так само складно сказати про скалярію до якого з трьох підвидів вона відноситься, причина тому – численне схрещування.

1. PTEROPHYLLUM SCALARE, або звичайна. Середній зріст у довжину для такої особи, яка живе у неволі – 15 см, а термін життя близько п`яти років.
2. PTEROPHYLLUM LEOPOLDI, Леопольда. У цього підвиду є безліч подібностей із попереднім. Зростають скалярії Леопольда також як і звичайні, але забарвлення їх темних плям світліше, дві смуги на тілі і одна на плавнику.
3. PTEROPHYLLUM ALTUM, альтум – це підвид більшого розміру. Тримати складніше такі скалярії. Наприклад, вона може зростати до 40 см! Особлива характеристика такого підвиду – різке поглиблення між носом та лобом.

Цікаво! Вільні рибки здатні жити від 10 до 12 років, акваріумні, на жаль, вдвічі менше – 5–6 років.

Особливості годування

Корм для скалярій можна використовувати будь-який: живий, заморожений або штучний. Сухий корм високої якості може бути основою для годування, а підгодовувати рибок можна замороженим мотилем або артемією. Перекорм для них небезпечний, вони ненажерливі, швидко з`їдають те, що отримують і просять ще їсти. Мотиль – лише в обмежених кількостях. Якщо не хочеться мучити своїх вихованців здуттям, то можна взагалі утриматися від цього корму. Розведення молоді можливе, але у недосвідчених власників водоймища потомство рідко виживає в акваріумах, і корм для мальків теж краще використовувати сухий.

Є фахівці, які воліють готувати корм своїми руками і використовують дрібно посічені креветки або мідії.

Важливо! Один розвантажувальний день на тиждень дозволить запобігти виникненню невеликої кількості хвороб.

Розведення потомства

В середньому, на той час, скільки живуть скалярії в акваріумі, достатньо для виведення хоча б одного покоління мальків. Але треба враховувати, що пара активно нестиме і запліднює ікру, тільки потрібно не давати можливості іншим хижакам дістатися вмісту.

Для цих рибок, як і для інших цихлід характерно дбати про те, щоб з усього потомства виросла у великих риб його більша частина.

Вираженість статевих ознак між особинами помітна слабо. Немає можливості визначити стать у риб у віці до 9 місяців, а може бути і року. Купуючи малюків у магазині, правильним буде вибрати відразу кілька пар, серед яких більші мальки з більшою ймовірністю виявляться самцями, а ті, що дрібніші – самочками.

Є кілька ознак, якими досвідчені власники акваріумів розрізняють приналежність статі у риб цього виду.

1. Наявність жирового бугра на лобі. У самок відстань між очима та лобом має поглиблення, у самців – горб.
2. Потужний задній плавник та яскраво виражені смуги на ньому говорять про те, що ця особина – самець.
3. Особливості в поведінці, властиві кожній статі. Дівчатка – неприступні та трохи відсторонені. Оточені увагою самців. Хлопчики, у свою чергу, можуть виявляти агресивність по відношенню до інших осіб чоловічої статі, особливо це проявляється, якщо самок в акваріумі менше.

Робота селекціонерів у виведенні різних порід та забарвлень цих рибок дозволяє тримати у своєму акваріумі рибок різних розмірів та кольорів. Альбіноси та димчасті, яскраво-червоні та з димчастим відтінком, кольори шоколад або перлинні, з забарвленням тварин – леопардові, зебри, мереживні зебри, кобри. Яскраві сині або діамантові риби, виведені навіть безлуска підвиди.

Висновок

Немає нічого складного в тому, щоб утримувати цих красивих і неквапливих ангелів у своєму водоймищі. Потрібно намагатися максимально забезпечувати їм хорошу якість води, і тоді не потрібно буде дбати про тривалість їхнього життя.