Діамантова перлова цихлазома: зміст та статеві відмінності

Діамантова цихлазома відрізняється своєю красою та великими розмірами, але при цьому вона є агресивною цихлідою. Її можна побачити у річках Північної Мексики та Техасу. Цихлазому часто плутають із геофагусом, але це дві різні риби. Акваріумісти часто заводять рибку у себе вдома, адже вона проста у змісті.

Зовнішній вигляд та характер

Серед цихлід діамантова цихлазома — одна з найбільших та агресивніших. Довжина її становить близько тридцяти сантиметрів, але акваріумні особини зазвичай досягають лише двадцяти. Тільце у риби овальне та потужне. Самки зазвичай менші за самців. У середньому вони живуть десять-п`ятнадцять років.

Акваріумісти дуже люблять цю рибу, хоч у неї і буйна вдача. Серед цихлід у них найцікавіше забарвлення. Саме тільце сіро-стального кольору, на поверхні багато яскраво-блакитних точок, які асоціюються з перлами. Якщо особина молода, то є кілька проміжних чорних плям, у дорослих дві плями — посередині тільця і ​​у хвостового плавника.

Рибки поводяться досить типово: копають ґрунт, висмикують рослини, перетягують гравій. Цихлазому сміливо можна назвати розумною рибою. Вона навіть здатна впізнавати свого власника. Але це не всі переваги діамантової цихлазоми. Зміст цього виду досить простий, але рибки не люблять ділити з кимось свою територію. Вони можуть нападати на декор, обладнання акваріума, руку господаря, так що краще утримувати цей вид окремо в резервуарі без великої кількості обладнання та рослин, які легко можна пошкодити.

У даному відео ви докладніше дізнаєтеся про дану рибу:

Життя у природі

Цихлазома діамантова короткотіла була згадана вперше у 1854 році. Вона відноситься до єдиної цихліди, яка проживає в США, не будучи акліматизованою або завезеною. Зараз її можна вже зустріти у Флориді та багатьох домашніх акваріумах по всій Землі.

Діамантова акара любить теплі місця, ховається серед рослин і заривається в ґрунт для пошуку їжі. Харчується переважно личинками, рибою, комахами, деякими рослинами. У цьому плані вона зовсім невибаглива. Все необхідне вона знаходить найчастіше в ґрунті на дні річки.

Труднощі утримання

Діамантова дискова цихлазома їсть практично все, але для новачків її все одно не рекомендують. Будь-який акваріум вона може перетворити на справжні руїни та нашкодити своїм сусідам. При їді риба сильно смітить, отже, не обійтися без потужного фільтра.

Харчуватися може як штучними та замороженими кормами, так і живими організмами. В основному це:

• дощові черви, цвіркуни;
• рибки (вуалехвости, гуппі);
• звичайні корми (мідії, мотиль, креветки).

Годують рибок невеликими порціями двічі на день. Краще не давати їм м`ясо ссавців. У яловичому серці та інших подібних продуктах міститься багато білка та жиру. Таке харчування призведе до неминучого ожиріння рибки.

Підготовка акваріуму

Якщо планується завести лише одну особину, то достатньо акваріума обсягом двісті літрів. Для пари потрібно вже вдвічі більше. Можна використовувати резервуар і менше, але тоді не варто дивуватися, чому рибка не росте досить великою.

Частину води треба міняти на регулярній основі, використовуючи зовнішній потужний фільтр. На дно можна покласти ґрунт товстим шаром, тому що рибки люблять у нього зариватися. Перевагу варто віддавати дрібному гравію, піску. Більшість рослин не можуть існувати з цихлазомами — їх просто з`їдять або ж викопають. Виняток становлять великі види з жорстким листям. Висаджувати їх краще у горщики. Для цих цілей підійдуть ехінодоруси або великі анубіаси.

Перлинним рибкам потрібно багато місця для плавання, тільки для укриття не варто забувати. Як укриття підійдуть:

• великі камені;
• печери;
• горщики, раковини;
• різні корчі.

Акваріум краще накривати. Риби частіше живуть на дні, але можуть іноді вистрибувати з води. До самої води діамантова цихліда невимоглива, треба лише підтримувати температуру в межах +24 °C, а жорсткість – до 8.

Сумісність із рибами

Для загального акваріуму цихлазома не буде вдалим вибором. Акваріум має бути просторим для однієї цихліди або двох. Багато залежить від характеру конкретної особини, але нерідкі випадки, коли рибка забивала своїх сусідів.

Молоді екземпляри цихлід страждають від старших - їм часто не вистачає корми. Споловозрілі риби позбавляються боязкості, стають злими та небезпечними.

Якщо хочеться утримувати цю цікаву рибку з іншими видами, то як сусіди їй слід підібрати великі екземпляри і бажано не цихлід. Риби-сусіди повинні вміти за себе постояти. Серед них можна виділити такі види:

• гігантські гурамі;
• плекостомуси;
• чорні паку;
• птеригопліхти парчові.

Іноді акваріумісти спостерігають сумісність із чорними ножами, оскільки цей вид водних мешканців діамантові не вважають рибою.

Статеві відмінності та розведення

У статевозрілих самців є на лобі жирова шишка - це друга їхня відмінність від самок після розмірів. Крім того, у них більш витягнутий анальний плавник.

Діамантові цихлазоми можуть схрещуватися з іншими схожими видами. У продажу можна знайти різні гібриди, які на вигляд навіть не відрізняються від чистого екземпляра. З популярних форм виділяють дискову цихлазому та червону.

Рибки можуть почати розмножуватися, як тільки самка досягне семи сантиметрів, а самець - десяти. Підвищення температури води в резервуарі стане стимулом для нересту. Самка готує поверхню для ікри, очищаючи дно акваріума або гладкий камінчик. За один раз вона може відкласти до тисячі ікринок. Обидва батьки стежать за ними та оберігають їх. Після розкриття ікринок самка переносить личинок у невелику ямку.

Мальки починають плавати в середньому через п`ять днів. Іноді потрібна ізоляція самки, тому що самець може почати нападати на неї - він надмірно дбає про мальки. Вже на такій стадії мальки можуть харчуватися наупілією артемією та іншими кормами.

Звичайно, акваріумістам-початківцям краще починати з розведення більш спокійних рибок, але якщо досвід вже є, то діамантова цихлазома стане вдалим доповненням домашнього акваріума.