Барбус мутант (puntius tetrazona)

Барбус мутант або моховий (лат. Puntius tetrazona) це рибка яка походить від суматранського барбуса. І він навіть красивіший за його предок, колір тіла темно-зелений, з блакитним відливом. Коли риба стає дорослішою, колір тіла дещо блідне, але все одно це красива та активна рибка, яка дуже популярна у акваріумістів.

Як і суматранський барбус, мутант досить невимогливий, і підходить як початківцям, так і просунутим акваріумістам. Він відрізняється від суматранського лише забарвленням, а за умовами утримання вони ідентичні.

Це не означає, що його можна містити в будь-яких умовах. Навпаки, мутант любить стабільні параметри та свіжу, чисту воду.

В акваріумі з ними краще посадити багато рослин, але важливо, щоб було і вільне місце для плавання. Втім, ніжні пагони рослин вони можуть обгризати, хоча роблять це досить рідко. Мабуть, при недостатній кількості рослинної їжі в раціоні.

Важливо утримувати барбусів мутантів у зграї, у кількості від 7 штук і більше. Але пам`ятайте, що це хуліган, неагресивний, але задерикуватий. Вони із захопленням обриватимуть плавники вуалєвим та повільним рибам, так що сусідів потрібно підбирати з розумом.

А ось утримання в зграї значно зменшує їх задиристість, тому що встановлюється ієрархія і переключається увага.

Для того щоб створити дуже гарну зграю, спробуйте посадити разом барбуса мутанта та суматранського. При однаковій поведінці та активності, вони дуже різняться за кольором і такий контраст просто заворожує.

Проживання у природі

Оскільки він не мешкає в природі, розповімо про його предка

Суматранський барбус вперше був описаний Блекером у 1855 році. Мешкає він на Суматрі, Борнео, у Камбоджі та Таїланді. Спочатку він зустрічався на Борнео та Суматрі, проте зараз поширився. Декілька популяцій навіть живуть у Сінгапурі, Австралії, США та Колумбії.

У природі вони живуть у тихих річках і струмках, розташованих у густих джунглях. У таких місцях зазвичай дуже чиста вода з високим вмістом кисню, на дні пісок, а також каміння та великі корчі.

Крім того, дуже щільна кількість рослин. Харчуються комахами, детритом, водоростями.

Опис

Високе, округле тіло із загостреною головою. Це невеликі рибки, у природі вони виростають до 7 см, в акваріумі дещо менше.

При хорошому догляді тривалість життя до 5 років.

Звичайно ж, особливо красиве його забарвлення: глибокий зелений колір з різними відливами, що залежать від освітлення.

Чорний смуги, які відрізняють суматранського барбуса, у мшистого відсутні. Плавники з червоними смужками по краях, і під час нересту у них червоніють мордочки.

Складність у змісті

Дещо більш вибагливі ніж звичайні барбуси, вони все ж таки добре підходять для великої кількості акваріумів і можуть утримуватися навіть початківцями. Непогано переносять зміну місця проживання, при цьому не втрачаючи апетиту та активності.

В акваріумі має бути чиста та добре аерована вода. І утримувати його можна далеко не з усіма рибками, наприклад, золотим рибкам буде забезпечений безперервний стрес.

Годування

Їдять усі види живих, заморожених чи штучних кормів. Бажано годувати його найбільш різноманітно, для підтримки активності та здоров`я імунної системи.

Наприклад, основу раціону можуть становити якісні пластівці, а додатково давати живі корми – мотиль, трубочник, артемію та коретру.

Також бажано додавати пластівці, що містять спіруліну, так як мутанти можуть псувати рослини.

Зміст в акваріумі

Барбус мутант тримається у всіх шарах води, але воліє середній. Це активна рибка, для якої потрібно багато вільного місця. Для статевозрілих риб, які живуть зграєю у 7 особин, потрібен акваріум у 70 літрів і більше.

Важливо щоб він був досить довгим, з простором, але при цьому і засаджений рослинами. Пам`ятайте, що вони чудові стрибуни і можуть вистрибувати з води.

Вони добре пристосовуються до різних параметрів води, але найкраще почуваються при pH 6.0-8.0 та dH 5-10.

У природі вони живуть у м`якій та кислій воді, так що нижні цифри будуть кращими. Тобто рН 6.0-6.5, dH близько 4. Температура води - 23-26 °С.

Найважливішим параметром є чистота води – використовуйте хороший зовнішній фільтр та регулярно її підмінювати.

Сумісність

Це активна зграйна рибка, яку потрібно утримувати в кількості від 7 особин. Вони дуже часто агресивні, якщо зграя менша і обривають плавці сусідам.

Зміст у зграї значно зменшує їхню агресивність, але не гарантує повного спокою. Так що повільних риб із довгими плавниками краще з ними не утримувати.

Не підходять: півники, ляліуси, мармурові гурамі. А добре вони вживаються зі швидкими рибами: звичайно ж з суматранскими барбусами,Данио Реріо, терненням, конго.

Статеві відмінності

Дуже складно розрізнити до настання статевозрілості. У самок більше живіт і помітно округліший.

Самці ж яскравіше пофарбовані, менше за розмірами і під час нересту у них червоніша мордочка.

Розведення

Розлучається так само як і суматранський, досить нескладно. Стателозрілими вони стають у віці 4 місяців, коли досягають довжини тіла в 3 см. Для розведення найпростіше вибрати пару з зграї, найяскравіших та найактивніших риб.

Ікромечні, які не дбають про своє потомство, більш того, жадібно поїдають свою ікру за найменшої можливості. Так що для розведення знадобиться окремий акваріум, бажано із захисною сіткою на дні.

Щоб визначити підходящу пару, барбусів купують зграйкою та вирощують разом. Перед нерестом пару рясно годують живими кормами протягом двох тижнів, а потім відсаджують у нерестовик.

У нерестовику має бути м`яка (до 5 dH) і кисла вода (pH 6.0), багато рослин з дрібним листям (яванський мох) і захисна сітка на дні. Як варіант можна залишити дно голим, щоб одразу помітити ікру та відсадити батьків.

Як правило нерест починається на світанку, якщо пара не почала нереститися протягом одного — двох днів, то потрібно підмінити частину води на свіжу і підвищити температуру на два градуси вище тієї, до якої вони звикли.

Самка відкладає близько 200 прозорих, жовтих ікринок, які самець відразу запліднює.

Як тільки вся ікра запліднена, батьків потрібно видалити, щоб уникнути поїдання ікри. У воду додати метиленовую синь і приблизно через 36 годин, ікра проклюнеться.

Ще 5 днів личинка вживатиме вміст жовткового мішка, а потім попливе мальок. Годувати спочатку його потрібно мікрочервем та інфузорією, а потім переводити не більші корми.