Наннакара блю неон – блакитна цихліда, якої немає у дикій природі

Колір очей у неонової рибки буває червоним або оранжевим.

Для представників цього виду характерна довгаста форма тулуба поряд із вигнутими лініями черевця та спинки. Саме тіло трохи стиснуте з боків. Верхня його частина облямована тривалим спинним плавником.

Рибки породи наннакара блю неон витривалі та невибагливі істоти, відрізняються своєю миролюбністю та високою стійкістю імунітету до дії зовнішніх факторів. Їх можна зустріти в колекції як досвідчених, так і акваріумістів-любителів-початківців. Ці рибки чудово звикають і підлаштовуються під різні характеристики водного середовища.

Наннакара любить простір. Обсяг акваріума визначається чисельністю сусідів та їх видовою приналежністю. Щоб поселити пару рибок, достатньо 70-літрової ємності. Але якщо вони житимуть із «сусідами», то обсяг має бути понад 150 літрів. Сам акваріум рекомендуємо забезпечити кришкою.

Бажано облаштувати місце проживання для нанакар за допомогою різноманітних декоративних аксесуарів. Для блю неон це можуть бути глиняні елементи або гроти різного розміру, а також каміння плоскої форми, корчі, виконані з дуба мореного або мопане.

Обов`язково при облаштуванні необхідно забезпечити достатнє фільтрування та аерацію товщі води в акваріумі. Без цих пристроїв не буде забезпечено належного догляду за неоновою рибкою. Щоб усі особини були здорові та активні, вони повинні перебувати в чистій воді, яка достатньо насичена киснем, тому не забувайте періодично чистити акваріум.

Спеціальних параметрів води для нанакари не існує - вона адаптується до умов середовища, що склалися. Але варто відштовхуватися від усереднених значень: краще вибирати тверду воду з рівнем кислотності в межах 6-8 рН. Температура її встановлюється +22 – +28 °C.

Грунт для акваріума також підійде будь-який. Радимо віддавати перевагу таким його різновидам:

• Великий кварцовий річковий пісок;
• Крихта коралова з мармуром;
• Фракція темного гравію 4 мм.

Нанакари рослини не чіпають, тому що розкопки ґрунту їм зовсім не цікаві. Тому в оформлення акваріума можна додавати всілякі живі рослини на свій розсуд. Важливо виділити простору область, вільну від декоративних елементів, де неонові рибки досхочу поплаватимуть, а також зону з густо розміщеною підводною зеленню – тут вони зможуть втекти, якщо відчують небезпеку або просто чогось злякаються.

Для комфорту мешканців акваріума, освітлення його має залишатися розсіяним, не надто інтенсивним та яскравим.

Годування рибок

Акваріумні рибки нананакар чудово їдять живий корм, але не відмовляться і від сухого корму високої якості, розрахованого на представників сімейства цихлід. Причому практично частіше застосовуються останнє, оскільки це дуже зручно.

Якщо в раціоні будуть присутні сухі корми, в ньому обов`язково повинні бути спіруліни зі шматочками попередньо ошпарених овочів. Годувати їх можна огірком, капустяним листом або кабачком. З живого корму підійде артемія чи мотиль.

Особливість цієї породи полягає в її ненажерливості. Особи активно відганяють інших мешканців акваріума від своєї їжі, але й за порушення правил сусідства можуть поласувати ними.

Сумісність

Цихліда нанакара – це повноцінний хижак. Характер особи буває різним. Формується він виходячи з сформованих умов та особливостей довкілля.

Зважаючи на хижу природу карликової цихліди, до неї не можна підселяти живність дрібного розміру – таких сусідів просто приймуть за їжу і з`їдять. Це такі види:

• Креветки.
• Равлики.
• Гуппі.
• Вуалеві рибки.

Аналогічно не можна селити до них і велику рибу, оскільки вона пригнічуватиме і ображатиме неонову наннакару.

Проблеми сумісності з іншими рибами виникають під час нересту блакитного неону. Але зазвичай така агресія обмежується захистом обраної території, коли особи просто відштовхують від чужинців. При цьому загибелі або нанесення їм серйозних каліцтв не відбувається.

Найкраще наннакара уживається з такими сусідами:

• Барбуси.
• Пірруліни.
• Даніо.
• Тетри.
• Гурамі.
• Скалярії.
• Моллінезії.
• Пецилії.
• Нанностомуси.
• Сомики.

Для доброзичливої ​​атмосфери в акваріумі та комфорту всіх його мешканців, варто подбати про достатній простір для кожного з них, наявність власної території, віддаленої від інших.

Статеві відмінності

Щоб на вигляд розпізнати статеву приналежність особи, до неї необхідно уважно придивитися. Так, самка відрізняється невеликими розмірами, тоді як самець більший. Довжина їх становить близько 6 см і 8 см відповідно. Ще у самців анальний і спинний плавець має витягнуту, загострену форму, по його кромці проходить темна смуга. Лоб крутіший. У жіночих особин верхні плавці округлі, акуратні. Самець виділяється яскравішим забарвленням.

Розмноження

Наннакара неонова блакитна, як і інші різновиди цихлід, виробляють потомство за допомогою метання ікри. Усі етапи процесу розмноження стандартні. Дорослі особини можуть самостійно впоратися з мальками, без стороннього втручання, навіть якщо утримуються у загальному акваріумі. Створення спеціальних умов для нересту самки не потрібне.

На практиці у розведенні нанакари немає нічого складного. Досить дотримуватися звичних умов водного середовища – звичайної жорсткості, температури та кислотності.

В рамках одного нересту самка вибирає найбільш темну, віддалену, захищену область акваріума під плоским камінням, де мечет близько 50-300 ікринок. Завдання самця у тому, щоб оперативно їх запліднити. На цьому його місія завершується, а подальший догляд лягає на самку. Вона не тільки не допускає до майбутнього потомства інших рибок, але й періодично обмахує ікринки плавниками, створюючи коливання та рухи водних мас.

Через три дні самка разом з ікрою переміщається в заздалегідь підготовлене поглиблення в акваріумному грунті. Мальки з`являться вже за п`ять діб. Спочатку вони разом з матір`ю освоять наявний водний простір, а потім почнуть розпливатися, як тільки отримають перші уроки виживання. На цьому етапі можна почати давати корм для малька у вигляді артемій або коловраток.

У період розмноження пари можуть поводитися по-різному. Іноді мати ревно захищає майбутнє потомство від усіх, у тому числі від батька. Він робить спроби вистрибнути за межі акваріума, щоб не бути з`їденим – у такому разі його краще тимчасово відселити. Але найчастіше батьки спільно стежать за ікрою, а потім оберігають і навчають молодняк, здійснюючи цілеспрямовані прогулянки.

Статева зрілість риб настає у віці 10-12 місяців. За нормальних умов нерест нанакари відбувається по кілька разів протягом року. Але в разі потреби цей процес можна контролювати та штучно загальмовувати. Для цього достатньо підтримувати постійну температуру води.

Висновок

Блакитні нананкари – це не тільки красиві мешканці акваріума, що відрізняються своїм яскравим та оригінальним зовнішнім виглядом, але й невибагливі у змісті риби. З ними впораються навіть акваріумісти-початківці. Все вийде і у вас! А якщо виникнуть якісь питання, то сміливо ставте їх у коментарях.