Редфілд рулить: подача добрив в акваріум із рослинами

Поштовхом для написання даного матеріалу став саботаж, який останнім часом виник навколо праць Редфілда. Його пропорція, з комерційних спонукань, почала нівелюватися. При цьому, якщо побачити в корінь, то зроблено все це тільки для просування лінійки своєї нової продукції та маркетингу.

Сумно, що багато блогерів та соц.паблики підхоплюють це і несуть у маси. Тим самим, на радість виробнику, нативно просуваючи "вау-продукцію", але при цьому остаточно руйнуючи мозок новачків та недосвідчених любителів акваріумістики.

Прелюдію почати необхідно з того, що Редфілд – це не якийсь там сорт броколі, а американський вчений дослідник (Альфред Кларенс Редфілд), який у 1934р. виявив атомарне співвідношення С-Вуглерод|N-Азот|P-Фосфор і вивів пропорцію - 106C:16N:1P, названу на його честь.

Це атомарне співвідношення було досліджено на фітопланктоні, а надалі вивчалося вплив зміни цього співвідношення на життя різних видів водоростей. В результаті досліджень були зроблені приголомшливі висновки, у тому числі які допомагають нам - акваріумістам.

Далі рекомендуємо подивитися наш ролик, який чудово доповнює текстову частину статті.

А тепер таблиця Редфілда.

З таблиці вбачається, що важлива як концентрація добрив NO3:PO4, а й їх пропорція. ПРОПОРЦІЯ! АКЦЕНТУЄМО УВАГУ! Багато акваріумістів нехтують пропорціями і тримають їх довільно, «типу є ж добриво і те й те», значить рослини лопають все, що їм необхідно. А насправді – це грубий одвірок.

Ця пропорція перевірена мільйонами акваріумістів, ми – ФанФішівці на власній практиці, на власних експериментах також констатуємо, що пропорція Редфілд кермує! І закликаємо вас до її дотримання.

Подивіться ще раз на таблицю і дайте відповідь собі, яке співвідношення нітрату до фосфату краще: PО4=0,1 до NО3=1 або PО4=1 до NО3=15?І той і той показник хороший!?...

Ви, напевно, здогадуєтеся, чого ми хилимо. Про це ми вже говорили у своєму Акваріумний навігатор для початківців «Підводні сади Семіраміди».Зрозуміло, що N і P необхідні і працюють у зв`язці один одним, але чомусь усіма декларується пропорція ~ 1:20, а не скажемо 0,1 до 2 або навпаки 10:200? Наприклад, концентрація фосфору та азоту в природних водоймах дуже мала: PO4=0.05 мг/л і менше, NO3 0.5мг/л і менше. Чому ж в акваріумі з рослинами, ми вносимо добрива у вищезгаданих пропорціях?

У природних водоймах співвідношення біомаси рослин до обсягу води незрівнянно менше, ніж у акваріумі, і навіть якщо рослини постійно споживають Р, його запаси у воді навколо рослин відразу ж відновлюються за рахунок вирівнювання концентрації.

Акваріум - це майже замкнута система, самостійного вирівнювання концентрацій фактично не відбувається. Вони або обнуляються, або, що частіше буває в акваріумах у початківців, навпаки, зашкалюють.

Зі сказаного ми можемо зробити висновок про те, що теоретично можна тримати співвідношення P до N у пропорції 0,1:2, тобто в 10 разів менше рекомендованої брендами пропорції. Але з практичної точки зору зробити це дуже складно, оскільки азот і фосфор швидко споживатимуться рослинами і обнулятимуться. Для відновлення концентрацій нам доведеться додавати добрива по крапельці і щодня. Що незручно та непрактично.

Понад те, слід пам`ятати, що N і P необхідні й іншим гидробионтам. Найочевидніший приклад азоту - бактерії нітрифікатори, тобто бактерії що у азотному циклі. Споживаючи азот, вони є прямими конкурентами для рослин. Теж саме з P, яке необхідне всім живим організмам.

ТАК, АЛЕ! Коли ми декларуємо пропорцію 1:20 ми все ж таки надаємо можливість водоростям харчуватися надлишками. Компанія ADA (Такаші Амано) та провідні акваскейпери світу тримають мінімальні концентрації нітрату та фосфату у воді (з урахуванням пропорції), не даючи жодного шансу водоростям. Так - це практично додавання зробити, зате дає приголомшливі результати. До того ж є електронні автодозатори добрив на тому ж АліЕкспрес (хоча з ними теж проблеми, але все ж таки). Все ж таки досить спокійно можна тримати середню пропорцію в ручному режимі, вносячи добрива не раз на тиждень, а хоча б два рази на тиждень, а краще через день, а ще краще щодня (що роблять більшість скейперів – встають з ранку, снідають і ллють удо) =).

Тепер два слова про те, що повна пропорція Редфілда включає і С-вуглець. Про це теж усі забувають чомусь. В цілому, давайте не забувати про інтенсивність освітлення, мікродобрива і все інше, що налаштовує бомбічний фотосинтез рослин.

І ще одне слово =) Пропорція Редфільда ​​допускає відхилення ~ 20%, плюс до всього, часто можна зустріти різні варіації пропорції: 1:20, 1:10, 1:15, 1,2:25. Чому так? Тому що є різні схеми запуску травника від баби АДИ, від дядька Кнотта, від єнота... де є свої штрихи. Наприклад, при ступінчастому методі освітлення «світан-зеніт-захід» рекомендується пропорція NO3:PO4 1 до 15-25.

Разом, червоною ниткою, строкатою стрічкою проходить думка, що важливо не кількість макродобрив NO3|PO4 та атомарного N|P, А ЇХ ПОСТІЙНЕ СПІВДІЛЕННЯ ТА УТРИМАННЯ.

Але повернемося до нашої хейт-теми. Які аргументи висувають прихильники позиції "Редфілд = Міф". Вони кажуть, що:

1. "Редфілд та його послідовники вивчали співвідношення азоту та фосфору (та інших елементів) у живих організмах, рослинах. Не у воді, і вже тим більше не акваріумною (Редфілд не займався акваріумістикою), а саме в самих мікроорганізмах та рослинах, переважно в океанах."

2. "Деякі акваріумні сайти приплели сюди Редфілда просто щоб надати науковості своїм міркуванням."

3. "За нашими дослідженнями (право ці дослідження ніде не опубліковані і найшвидше поодинокі - зроблені без урахування впливу різних факторів), різним акваріумним рослинам необхідне різне співвідношення N до P. В одного рослини - це 30/1, в іншого 10/1." (Прим. від автора статті - але не воді =). З цього робиться висновок про те, що орієнтуватися на концентрацію нітрату та фосфату у воді не можна... тим більше, що фосфати мало не блискавично "йдуть у ґрунт"... Усе "просунуті" повинні орієнтуватися тільки на дозу добрива, що вноситься, і підбирати її виключно орієнтуючись на той чи інший вид рослини.

4. Крапельні тести брешуть з розкидом у 25%. Дізнатися точну пропорцію нітрату до фосфату і тримати її в акваріумній воді - дуже складно.

Давайте ж розіб`ємо об акваріумні скелі всі ці аргументи, так щоб бризки розлетілися по всьому інтернету.

Для початку, давайте згадаємо, що вся ця тема народилася з комерційних спонукань, а самі "АнтиРедфілдці" пишуть, що незважаючи на всі їхні міркування, все ж таки: "Найкращий показник - це стан та габітус рослин". Тобто, виходить, що і їх методика - це не гарантія успіху, а просто підведення, залучення і мотивація до покупки саме їх продукту.

Тепер давайте пройдемося по особистість. Так, Альфред Редфілд не був акваріумістом, але як би і Архімед не акваскейпер. Бог із ним із Архімедом... якийсь там велосипедист і фотограф, як його там звати, а Такаші Амано та його компанія ADA будують свою концепцію саме на пропорції Редфілда. Що ж виходить? Що Такаші Амано – лох? А найпрестижніший міжнародний конкурс акваріумного дизайну IAPLC - це збіговисько юродивих, які наївно все ще вірять у дідуся Редфілда...

Проблема "АнтиРедфілдцев" полягає в тому, що вони неправильно збудували свою комерційну концепцію. Адже, якщо узагальнити, то в їхніх аргументах є правильні думки – посил до відносності. І саме так необхідно було будувати свою позицію, а не йти у жорстке заперечення і тим більше писати жорсткі гасла "РЕДФІЛД=МІФ". Через це і виникає наше обурення, адже, по суті, їхня ж комерційна пропозиція валиться про їхні ж тезові-переконання. І ось чому.

Виробник пропонує самому акваріумісту, щоразу готувати комплексне макро-добрива в індивідуальній пропорції, виходячи з того, який вид рослини знаходиться в акваріумі (який переважає). Звідси одразу лізе практичне питання – навіщо третя пляшечка та змішування, коли ми маємо два моносклади (брендова вода нітрату калію KNO3 і монофосфату калію KH2PO4), за допомогою яких ми можемо відразу зробити будь-яку пропорцію нітратів і фосфатів, хоч по Редфілду, хоч по Обі Ван Кенобі із Зоряних воїнів... Виходить, що третя пляшечка є лише гарною ігровою формою.

Тепер давайте пройдемося на думку про те, що кожна акваріумна рослина має своє індивідуальне співвідношення N до P, якого необхідно дотримуватися.

Зазначимо, що як би дідуган Редфілд і вивів загальну пропорцію, що власне і не ховається у його працях. І їжачку зрозуміло, що кожна рослина, кожен окремий вид планктону, та будь-який живий організм має свої особливості та свої співвідношення. Але є загальне для всіх середнє значення, яке максимально підходить для всіх.

Навіть у найпростішому акваріумі у новачка не одна рослина, і навіть не два, що вже говорити про аматорські акваріуми, в яких десятки видів, мовчимо вже про голландські травники та акваскейпи. Яку пропорцію нітрату та фосфату нам лити у таких випадках? Під яку траву з десятка видів? На наш погляд, виходить якась дурість заважати індивідуальну пропорцію макро в третій пляшці, щоб що...? Щоб зрештою знову вийти на середнє значення по лікарні 1:10-20.

Ну і наостанок, давайте пройдемося з аргументів про неточність акваріумних тестів, про те, що фосфати йдуть у ґрунт... Все це правильно, але якщо ви говорите "А", говоріть і "Б", домовляйте панове виробники. Чому ви говорите тільки про один механізм догляду фосфатів із води? Чому б не сказати, що акваріум – це взагалі офігенно складна екосистема і кожну секунду, там протікають тисячі різних процесів. Чому б не сказати, що прямими конкурентами за азот в акваріумі є ті ж нітрифікатори бактерії та інші мікроорганізми що беруть участь в азотному циклі. Чому б не сказати, що фосфати є важливими поживними речовинами не тільки для рослин. Вони необхідні всім живих організмів. Чому б не сказати, що в акваріумі постійно відбуваються процеси окислення, випадання елементів у нерозчинний осад, відбуваються процеси аніонного, катіонного обміну, рослини чудово беруть азот із NH4, NO2, а NO3 для них "незручним". Чому б не сказати, що N і P береться не тільки із суворої пропорції макро-добрив (нітрату калію та монофосфату калію), а й з корму для риб, їх екскрементів, з корчів, гниючих листочків та іншої відмерлої органіки... І!!!!І!!! Якого художника ви вплітаєте сюди ні в чому невинного Редфілда?! І що дасть запропонована вами схема внесення МАКРО не за Редфілдом? Повністю нічого. Нітрат і фосфат так і буде окислюватися, поїдатись і розходиться на всі чотири сторони – асимілюватись та дисимілюватись. Іншими словами, не можна тішити себе надіями, що вивірена пропорція нітрату та фосфату для блікси японської - "5:1" повністю дійде до адресата. У цьому плані акваріум, алегорично, можна порівняти з "Поштою Росії".

Давайте в спокої дамо спочинку Редфілду, його пропорція вірна. Варіативність внесення пропорції (по таблиці) залежить лише від досвіду акваріуміста, типу травника, ґрунту, кількості та видів рослин, методів освітлення та багатьох інших факторів конкретно взятого проекту.

На підставі викладеного, доводи про те, що "РЕДФІЛ = МІФ" є дуже категоричними та спірними. Як мінімум у такому разі необхідно висвітлювати та промовляти всі аспекти вмісту рослинного акваріуму "за новою методикою". Наводити приватні випадки та ситуації, витрачати роки і навіть десятиліття на практичні досліди та дослідження.

Можливо, деяким читачам буде складно зробити висновки із прочитаного. Тому резюмуємо сказане і в тезах викладемо проблематику запропонованого «нового методу внесення макродобрив в акваріум»:

1. Внесення чіткої пропорції «за новим методом» не означає, що вся вона дістанеться саме рослинам. Біотичні та хімічні процеси, що протікають в акваріумі, не дозволять цього зробити.

2. Кавун – це один вид рослини. Але ми знаємо, що у кожному окремо взятому кавуні свій вміст нітратів. Інакше б СЕС не встановлювало їм норму в 60 мг/кг. Буферизація нітрату в рослині залежить від багатьох факторів, зокрема від того, за яких умов виріс той чи інший окремо взятий кавун. Таким чином, виникає багато питань до проведених досліджень та пропорцій для окремого виду акваріумної рослини.

3. Джерелом азоту та фосфору в акваріумі є не тільки добрива. Внесення добрив на око, без розуміння вихідних даних (нехай навіть приблизних) загрожує проблемами. Таким чином, ми знову упираємося в тестування акваріумної води (єдиний доступний спосіб для любителів), а ідея внесення добрив «за новою методикою» підлягає коректуванню з урахуванням вихідних даних вмісту нітрату та фосфату… хоча б у воді.

4. У більшості випадків, акваріум-травник складається як мінімум з 3-N рослин. Підбираючи пропорцію «за новою методикою» ми в кінцевому підсумку впораємося в середнє по лікарні.е. у пропорцію Редфілда.

5. Не плутайте поняття "варіативності застосування пропорції Редфілда" з "її не дотриманням". Варіативність передбачає дотримання пропорції для окремого випадку.

6. Будь-яка пропорція нітрату та фосфату «за Редфілдом» або «за новою методикою» не є гарантією відсутності водоростей та гарного габітусу рослин. Це лише один елемент у цілому ланцюжку, що веде до успіху.

Як же бути нашому читачеві, який прочитав усе це? І думає, ось жеж млинець... так скільки лити добрив, еу-травень?! Постараємося відповісти коротко:

1. Дотримуйтесь пропорції Редфілда.

2. Намагайтеся тримати її в оптимально-мінімально можливій пропорції. Як ми раніше говорили, тримати мінімальні пропорції складно. Крім того, є різні стадії життя травника, різні схеми освітлення та інші фактори. Ваше завдання полягає в аналізі свого проекту в часі та підборі досвідченим шляхом пропорції Редфілда.

У цьому плані дуже добре зарекомендував себе метод дроблення обсягу щотижневої заміни води і відповідно дозування добрив. Тобто, розбивайте щотижневий об`єм води, що підмінюється, в травнику на 2-3 рази і після вносите нову порцію добрив. Таким чином, ви уникнете накопичення надлишків елементів і в той же час зможете швидко відчути, яке дозування добрив не тільки макро, але й мікро необхідно вносити до вашого акваріуму.

3. Користуйтесь моноскладами нітрату та фосфату. Це дозволить вам без будь-яких хоботів варіювати N і P у вашому акваріумі. Макро-комплекси не дозволяють цього зробити.

4. Сміливо користуйтесь краплинними тестами. Ми можемо погодитися з тим, що вони не дадуть супер-точного значення (у багатьох виробників шкутильгає навіть друкарня колірної шкали), але тим не менш - це орієнтир і гарний інструмент в умілих руках. Більше того, ніколи не полийте добрива на око, завжди необхідно знати вихідні значення у воді. Крім того, як писалося вище, рідкі акваріумні добрива - це далеко не єдине джерело азоту та фосфору в акваріумі. Періодичне тестування акваріумної води буде хорошим орієнтиром для вас.

Наприклад, ми з чистою совістю можемо порекомендувати вам апробовані на собі вітчизняні краплинні тести UHE, але вони продаються лише онлайн. У магазинах свого міста - офлайн, ви можете знайти недорогі тести Vladox.

І рекомендуємо ми їх тому, що в будь-яких тестах може бути розкид у значеннях або навіть шлюб після закінчення терміну придатності або при порушенні умов зберігання. Але погодьтеся їсти різниця купити вітчизняний тест за 200р. або буржуйський за 1200р. І той і той у поодиноких випадках, але можуть бути косячними.

5. Слідкуйте за реакцією рослин та водоростей, відстежуйте габітус рослин. Лімітуйте зростання рослин лише за рахунок P.

Компанія ADA наголошує на живильному субстраті, т.е. харчування рослин через ґрунт. При цьому намагається не обмежувати доступ азоту (через ґрунт), обмежується лише фосфор. Фосфати - головний обмежувач росту як водоростей, так і рослин.

6. Варто розуміти тип вашого проекту. Важливо враховувати характеристики живильного субстрату, основного ґрунту. Розуміти принцип поєднання та посадки рослин. І всього іншого...

Пропорція Редфілда є лише відправною точкою у визначенні пропорції УДВ для НАШОГО АКВАРІУМУ з рослинами, а основне наше завдання - забезпечення рослин збалансованим харчуванням.Успіх залежить від правильного поєднання всіх складових. Що досягається досвідом та практикою. В цьому і є головна цінність акваріумістики, яка закохує нас у себе надовго.

Все сказане вище, є думкою, з якою ви можете погодитись, а можете і заперечити. Червоною ниткою другої частини цієї статті є думка про те, що пропорція Редфілда не є міфом, вона має лише варіативність під індивідуально взятий випадок.

Круті ролики про рослини і травник від ФанФішки