Гуппі

Температура: 20 - 26;

Кислотність: 6,5 – 8,5 pH;

Жорсткість: до 25 gH;

Максимальний розмір: 6 см (самки), 3 см (самці);

Поведінка: мирні;

Гуппі (Poecilia reticulata) завжди була одна з найулюбленіших рибок не тільки у початківців, а й у професійних акваріумістів. Не дарма за бугром її ще називають "Millions Fish" - "рибка мільйонів". Її забарвлення індивідуальне так само, як папілярний візерунок на відбитку пальця. Кожна гуппешка унікальна і неповторна витвором мистецтва. Кожна гуппі – це шедевр!

Гуппі були найпопулярнішими рибками минулого століття. Заводчикам-ентузіастам того часу вдалося буквально за кілька десятиліть перетворити диких сірих і непоказних особин гуппі, на найкрасивіших і найрясніших мешканців домашніх водойм.

Ареал проживання гуппі

Мешкають у Північно-Східній частині Південної Америки, центральній Америці, Південній частині Карибського басейну, насамперед – це Венесуела, Гайана, Суринам, Французька Гвіана з островами Тринідад та Тобаго, Барбадос, Антігуа та Барбуда, Нідерландські Антильські острови. В даний час в результаті штучної акліматизації ці рибки поширилися по всіх континентах. Дикі екземпляри рідко зустрічаються в домашніх акваріумах, більшість риб представлених у наших магазинах – це селекція з комерційних ферм.

Відео-огляд гуппі

Цікаво, що незважаючи на всю свою крихкість, гуппі адаптувалися практично у всіх біотопах: від високогірних струмків до каламутних боліт та каналів. Деякі популяції також існують у водоймах із солонуватою водою. Проте, найбільш комфортно вони почуваються в місцях, де багато водних рослин.

Трохи історії про гуппі

Історія маленької рибки гуппі починається з моменту поселення на острові Тринідад, неподалік дельти південно-американської річки Оріноко, сімейства Роберта Гаппі (R. Guppy), адвокат за фахом. Син адвоката, Роберт Джон Лечмер Гаппі, палеонтолог, захоплювався ботанікою та колекціонував красиві тропічні квіти на околицях столиці Порт-оф-Спейн острова Тринідада. Через це містечко протікала річка Святої Анни, у верхів`ях якої, у 1866 році було знайдено невеликого розміру рибки. Пізніше, але в тому ж році Лечмер Гаппі відловив кілька екземплярів і забрав їх із собою до Англії. Під чуйним наглядом Лечмера Гаппі рибки благополучно перенесли чотиритижневу морську подорож і були представлені в Британському музеї природної історії, директором якого був найвідоміший тоді учений доктор Елберт Гюнтер. Рибки були описані, як належать до роду гірардинус і названі на честь Гаппі, що знайшов і доставив їх - Girardinus guppy. До речі, ці рибки зберігаються і досі в Британському музеї.

Однак, Елберт Гюнтер не знав, що сімома роками раніше ці рибки були описані професором Вільгельмом Карлом Хартвігом Петерсом за примірниками, отриманими з Венесуели, довжина яких становила 39 мм, а висота корпусу у самок 9 мм, через що назва Poecilia reticulate Peters року до 1861 року. А в 1861 році італійський дослідник Ф. Де Філіппі (De Filippi) вивчив отримані з Барбадосу заспиртовані екземпляри маленької рибки гуппі та описав новий рід Lebistes, а рибка отримала назву - Lebistes poeciloides. Надалі їх відповідно до правил наукового пріоритету назвали Lebistes reticulatus (Peters, 1859). Під такою назвою рибки згадуються в акваріумній літературі до 1963 року. У 1963 році під керівництвом іхтіологів Д. Е. Роузном та Р. М. Бейлі відбулася остання ревізія живородящих рибок, що відносяться до пецилідів (результати якої були опубліковані в 1963 році в Бюлетені Американського музею природної історії), на підставі якої рибці гуппі було повернено первісне найменування Poecilia reticulate Peters, 1859.

У країнах континентальної Європи прижилася викривлена ​​на німецький манер вимова слова Guppy, як Гуппі. А ось правильна англійська назва рибки - Гаппі, застосовується в США, Канаді, Великобританії та Австралії.

У різній літературі, гуппі можна також знайти під наступними назвами: Millions Fish, Fancy Guppy, Ornamental Guppy, Rainbow Fish, Fancy Millions Fish Guppy.

Опис гуппі

Велика різноманітність кольорів усередині виду, здатність легко і швидко розмножуватися, дозволили селекціонерам створити неймовірну різноманітність порід гуппі різних колірних поєднань і візерунків.

Гуппі – це невеликих розмірів рибка з подовженою будовою тілом. Аналогічно пеціліям, моллінезіями та меченосцами вони є членами сімейства пецілієвих риб, у яких спостерігається наявність зубів на верхній та нижній щелепах.

Довжина самця гуппі не перевищує 3 см, самки – 6 см. Тіло самця витягнуте в довжину, струнке, дещо сплощене з боків. Тіло самки також витягнуте в довжину, з більш сплощеною з боків задньою частиною. Самці гуппі набагато яскравіші і мають не тільки гарний малюнок, але й розкішні хвости і плавники, в той час як плавники у особин жіночої статі короткі, забарвлення слабке. У самців анальний плавник перетворився на орган запліднення - гоноподіюм.

Тривалість життя цієї чудової рибки у дикій природі досить мінлива, у середньому – близько 2 років. За сприятливих умов – в акваріумі рибка живе до 3 років. Варто згадати, що термін життя гуппі зменшується зі зростанням температури через прискорення метаболізму.

За довгі роки утримання гуппі в акваріумах та ретельній селекції було отримано безліч видів гуппі. В даний час класифікувати гуппі дуже складно, тому що в результаті численних схрещувань щороку виводяться нові породи. Основою для класифікації гуппі є забарвлення тіла (головним чином, у самців), розміри, форма і колір плавників. Нова порода отримує назву виключно за забарвленням хвостового плавника. Так, якщо гуппі має жовте забарвлення тіла та червоний хвіст, то вона називатиметься червоною гуппі.

Самки диких гуппі мають виключно прозорі та безбарвні плавники, а тіло рибок – сіру із зеленуватим, синюватим або оливковим відтінком забарвлення.

Згодом селекціонерами отримані самки з фарбованими плавниками, а також з 8 різними варіантами фарбування тіла:

Альбіноси (рецесивна) - характеризується повною відсутністю пігментації. У альбіносів повністю пригнічена здатність синтезувати меланін. Характерна ознака – червоні очі;

Біла (подвійний рецесив) – отримані у процесі схрещування світлих та синіх гуппі;

Золота (рецесивна) – характеризується подвоєною кількістю вмісту чорного пігменту.

Кремова (подвійний рецесив) – отримані в процесі схрещування світлих та золотих гуппі.

Світла (рецесивна) – для яких характерна повна відсутність темного пігменту у шкірі;

Сіра (природна) – отримана шляхом схрещування сірих гуппі з представниками будь-якого іншого фонового забарвлення, які у першому поколінні одержують потомство лише сірого кольору;

Срібна (подвійний рецесив) – отримані у процесі схрещування золотих та синіх гуппі;

Синя (рецесивна) – характеризується відсутністю на шкірі жовтого та червоного пігментів, проте можуть з`являтися червоні плями з жовтизною на плавниках.

Вибирати гуппі можна не тільки за фарбуванням, але й формою хвостового плавника. Розглянемо основні стандарти форм плавників, визнані селекціонерами:

1. Віялохвости (fan-tail) - Форма хвостового плавника - сектор кола (розкритий віяло). Довжина хвостового плавця становить від 8/10 до 5/10 довжини тіла. Кути біля основи від 90, не менше 75. Задній кінець хвостового плавця закруглений і опуклий. Верхній та нижній край хвостового плавця або закруглені, або прямі;

2. Віялохвости гострокутні - Форма хвостового плавника - витягнутий горизонтально рівнобедрений трикутник. Довжина хвостового плавця становить від 8/10 до 5/10 довжини тіла. Кути біля основи від 30 до 55. Задній кінець хвостового плавця має прямі краї. Спинний плавець вузький із загостреним кінцем;

3. Віялохвости обрізні - Форма хвостового плавника - рівнобедрений трикутник. Довжина хвостового плавця від 8/10 до 5/10 довжини тіла. Кути біля основи від 70, не менше 50. Задній кінець хвостового плавця має прямі краї. Спинний плавець розширюється від основи та має тупий кінець;

4. Верхній меч – форма хвостового плавця – овал. Довжина хвостового плавця становить від 6/10 до 9/10 довжини тіла. Кути біля основи хвостового плавця між верхніми та нижніми променями «мечів» і віссю тіла утворюють кут 15 або паралельні осі тіла. Спинний плавець вузький із загостреним кінцем.

5. Нижній меч (bottom sword) – форма хвостового плавця – овал. Довжина хвостового плавця становить від 6/10 до 9/10 довжини тіла. Верхні та нижні промені за формою дуже схожі на «мечі». Кути біля основи хвостового плавця між верхніми та нижніми променями «мечів» і віссю тіла не менше 15. Спинний плавець вузький із загостреним кінцем;

6. Подвійний меч (double sword) – форма хвостового плавця – овал. Довжина хвостового плавця становить від 6/10 до 9/10 довжини тіла. Верхні та нижні промені за формою дуже схожі на «мечі». Кути біля основи хвостового плавця між верхніми та нижніми променями «мечів» не менше 30. Спинний плавець вузький із загостреним кінцем;

7. Вуалехвости (veil-tail) - Форма хвостового плавця - спідниця. Довжина плавника становить від 8/10 до 5/10 довжини тіла, ширина - ¾ довжини хвостового плавника. Задній кінець увігнутий із загостреними верхнім та нижнім краєм. Спинний плавець вузький із закругленим кінцем;

8. Лопатохвості (spade-tail) - Форма хвостового плавця - штикова лопата. Довжина хвостового плавця становить 1/2 довжини тіла, ширина – 8/10 довжини хвостового плавця. Верхні та нижні краї плавника паралельні. Спинний плавець прямий із гострим кінцем;

9. Лірохвости (lary-tail) – форма хвостового плавника – ліра. Довжина плавника менше 4/10 довжини тіла. Нижні та верхні промені вигнуті та загострені. Спинний плавець вигнутий із загостреним кінцем;

10. Голкохвости (pin-tail) – основа хвостового плавця – кругла. Довжина хвостового плавця становить 4/10 довжини тіла. Спинний плавець тонкий із загостреним кінцем;

11. Круглохвости (round-tail) – форма хвостового плавця – кругла. Довжина плавика становить 5/10 довжини тіла. Спинний плавець закруглений і тягнеться до хвостового плавця;

12. Гостро або списохвости (pointed or spear-tail) - форма хвостового плавця - гостра спис. Довжина хвостового плавця становить 8/10 довжини тіла, ширина – 6/10 довжини хвостового плавця. Спинний плавець вигнутий із загостреним кінцем;

13. Флагохвости (flag-tail) – форма хвостового плавця – прямокутник, закруглений у основи плавника. Довжина плавника становить від 8/10 до 5/10 довжини тіла, ширина – 4/10 довжини хвостового плавця, має прямі краї. Спинний плавець вузький із загостреним кінцем;

Далі, друзі, давайте візуалізуємо популярні породи гуппі і вже поговоримо про їх зміст і сумісність.

Гуппі звичайна - природний вигляд

Морф або порід звичайної гуппі більше сотні варіантів, всі вони отримані внаслідок потужної селекційної роботи. Нижче наведемо лише невеликий список самих попсових гібридів - градацію за кольором і малюнком. Трохи докладніше про види та породи гуппі зморите статтю тут.

Умови утримання

Невеликі за розмірами, але активні гуппі потребують акваріуму невеликих розмірів. Для трьох гуппі цілком підійде ємність на 15 літрів. При виборі акваріума для гуппі варто врахувати їхню дуже хорошу плодючість. Кількість самок має бути рази в 2 – 3 більше за кількість самців.

Температурний діапазон вмісту гуппі досить широкий, головне - слідкувати, щоб температура була стабільною: t 20-26 С - gH до 25 - pH в межах 6,5 - 8,5. Різкі зміни температури та характеристик води (рН, gH) погано позначаються на стан плавників самців. Тому воду варто підмінювати частіше, але невеликими обсягами. Корисне додавання кухонної солі (1 столова ложка без гірки на 10 літрів води). Також слід уникати сильної течії. Як субстрат варто залишити перевагу дрібному гравію темного кольору, який тільки підкреслить красу та яскравість риб. Наявність корчів та каміння нададуть акваріуму природного вигляду. Переважно помірне освітлення з тривалістю до 12 годин на добу.

Варто згадати, що різка зміна температури та хімічного складу води, головним чином рH, можуть стати згубними для гуппі, а вміст тривалий час у "старій воді" знижує їх стійкість до хвороб. Отже, незабутнє тестування води спеціалізованими краплинними тестами. Т.е. як і для будь-яких інших риб, для гуппі неприпустима висока концентрація отрут: аміаку, нітритів та нітратів. Кожен свідомий акваріуміст повинен завжди мати під рукою набір крапельних тестів, хоча б на нітрат та фосфат. Благо вони зараз стали недорогими, проблем з їх асортиментом та придбанням немає. Наприклад, ми з чистою совістю можемо порекомендувати вам апробовані на собі круті краплі тести UHE, але вони продаються лише онлайн. У магазинах свого міста - офлайн, ви можете знайти недорогі тести Vladox.

Незайвим буде при глибоких підмінах води – чистим водопроводом, використовувати препарати, що нейтралізують шкідливі речовини. Наприклад, Tetra AquaSafe - він видаляє сполуки хлору, важких металів + містить вітаміни групи В, йод та інші акваріумні ласощі.

З рослин можна порадити папороть індійська, кабомбу каролінську, річчію, перестолистник, елодею канадську, лімнобіум пагононосний та ін.

У 100 літровому акваріумі з постійною аерацією та фільтрацією, регулярними замінами води можна містити до 300 самців гуппі, або близько 100-150 самок.

Сумісність гуппі

Сумісні з будь-якими мирними видами риб. Проте, їх "вуалева-малорухлива величність гуппі" небажано утримувати з такими невеликими рибами, як барбуси чи гурами. Останні їх пощипають.

Виходячи з досвіду можемо однозначно сказати, що з гуппі уживаються та сумісні з наступними рибками: мечоносці, моллінезії, Усе даніо, кардинали, неони, ліхтарики, коридораси (крапчастий сомік), розбори, дрібні тетри, акантофтальмуси, пристіли, коринопоми.

Звертаємо вашу увагу на те, що слід пам`ятати не тільки про спільність рибок, а й про обсяги акваріуму. Не перевантажуйте акваріум рибками, тим більше, що гуппі розмножуються, як кролики у весняно-шлюбний період. Також, бажано при підборі рибок, завжди враховувати параметри води, які будуть комфортні для всіх.

Чим годувати гуппі

Гуппі всеїдні. Їх не можна перегодовувати, оскільки риби схильні до ожиріння. Частота годівлі визначається віком рибок, в цілому, бажано годувати 1-2 рази на день, невеликими порціями. Мальків годують 3-4 рази на день, мікро порціями.

Годування акваріумних рибок гуппі має бути правильним, збалансованим, різноманітним. Це фундаментальне правило є запорукою успішного утримання будь-яких рибок, чи то гуппі, чи то астронотуси.

Ми рекомендуємо використовувати Tetra Guppy - збалансований корм, що складається з міні-пластівців, виготовлених спеціально для маленьких ртиків гуппі та інших живородячих рибок. Високий вміст рослинних інгредієнтів та мінералів сприяє здоров`ю та активному зростанню гуппі. До складу корму включені спеціальні підсилювачі фарбування риб – каротиноїди.

Слід зазначити, що при покупці будь-якого сухого корму, ви повинні звертати увагу на дату його виготовлення та термін зберігання, намагайтеся не купувати корми на вагу, а також зберігайте корми в закритому стані – це допоможе уникнути розвиненішої в ньому патогенної флори.

Усім же любителям саморобних кормів можемо порекомендувати заміс: «Модифікована формула Гордона». Для приготування суміші вам знадобиться 454 г яловичої печінки, 454 г сушеної артемії, близько 84 г вівсяних пластівців, 2 столові ложки кухонної солі. Відокремлюємо від печінки всі жилки і дрібно нарізаємо, заливаємо холодною водою і подрібнюємо в міксері протягом 3 – 4 хвилин. Потім додаємо сіль і перемішуємо. У результаті має вийти рідка суміш. Тепер засипаємо сушену артемію і перемішуємо до однорідної маси і лише потім починаємо підсипати вівсяні пластівці до отримання консистенції, схожої на пудинг. Отриману суміш укладаємо в невеликі банки та стерилізуємо у киплячій воді протягом 45 хвилин. Паста загусне і трохи світлішає. Закриваємо банки. Приготовлена ​​суміш може перебувати в акваріумі до 8 годин, не порушуючи параметрів води, після чого залишки при їх наявності видаляють з акваріуму.

Запам`ятайте, що, якщо ви їдете кудись на тривалий термін, не загодовуйте своїх гуппі. Доросла рибка гуппі здатна витримувати до місяця голодування.

Розведення та розмноження гуппі

Гуппі - це живородні рибки. Тобто, вони не викидають ікру, а народжують на світ вже повноцінних мальків. Малькам необхідно окремий акваріум, оскільки їм загрожує небезпека бути з`їденими у перші хвилини після появи світ. Гуппі схильні до канібалізму і сприймають своє ж потомство, як пельмішки з мазиком.

Як нерестовик для розмноження гуппі ви можете використовувати будь-яку ємність: пластиковий тазик (5 літрів), невеликий круглий акваріум (5 літрів) або просто трилітрову банку. Звичайно, кожна з ємностей повинна бути ідеально чистою.

Вагітність самки триває приблизно 5-6 тижнів. Ваше основне завдання стежити за зростанням черевця самки. Як тільки ви побачите, що анальний отвір самки трохи припух, почервоніло і на ньому з`явилася темна пляма - відразу пересаджуйте рибку в окремий акваріум! Іноді рекомендують разом із самкою пересаджувати і самця. Не бачимо в цьому абсолютно ніякого сенсу: самка вже запліднена, самець тільки заважатиме. До речі, особливість розмноження гуппі: одного разу запліднена самка, може сама, без повторного запліднення, вивести на світ нащадки кілька разів.

Tube-канал, щоб нічого не пропустити

Для розмноження гуппі необхідно підготувати акваріум: у ємність об`ємом літрів 5, кладуть трохи річки, а також трохи густих рослин. Температура води має бути +26-27 С, жорсткість і кислотність залишаємо, як і в загальному акваріумі. Весь цей час годуйте самку білковим кормом. Залежно від віку самки та самця, на світ з`являються від 20 до 100 мальків. Коли самка народила останнього малька, її необхідно відсадити.

Мальки народжуються в тонкій лицьовій оболонці, яка рветься після народження. Мальки не потребують батьківського піклування: вони тримаються зграйкою біля самої поверхні води, де тепліше. Найкращим кормом для них є інфузорія, нею малюків слід годувати щонайменше 4-5 разів на добу. У міру зростання, кількість годівель знижується до двох разів на добу, а сам корм стає більш «дорослим»: науплії артемії, рубаний мотиль і т.д.д.

При розмноженні гуппи особливу увагу приділяйте малькам. Мальки ростуть не дуже швидко, але біда не в цьому. Справа в тому, що мальки ростуть нерівномірно. У цьому випадку, дрібніші та слабкіші особини ризикують загинути від голоду: сильні та здорові мальки просто не підпускають до їжі слабших. Тому вам слід відсортувати мальків за розмірами та розсадити по різних банках.

Іноді під час пологів можуть виникнути «форс-мажорні» обставини: самка не може розродитися. У цьому випадку необхідно їй допомогти: зробіть підміну води в нерестилище (50%) і підніміть температуру до 29 С. У цьому випадку самка гуппі обов`язково розродиться. Статевої зрілості рибки досягають у віці 4-5 місяців.

Про селекцію гуппі

Гуппі

Гуппі здавна є чудовим екземпляром, що надає широкі можливості для селекціонерів. Сучасна селекція дозволяє отримати рибок практично, а то й повністю, ідентичних за всіма основними ознаками: забарвленням, формою та розмірами. І якщо кількість стійких варіацій налічується десятками, то загальна кількість гуппі, що розводяться та реалізовані через мережу зоомагазинів по всьому світу, налічується мільйонами. Гуппі, як і інші популярні живородки протягом багатьох років є лідерами комерційних рейтингів Європи, США та Японії.

Виведення нових порід - копітка і рутинна праця, що вимагає роздільного вирощування самців і самок в окремих акваріумах. Принагідно необхідно регулярно і обов`язково проводити вибраковування екземплярів з вадами у розвитку, формі, фарбуванні та інших селекційних ознаках. Кожна рибка виловлюється та оцінюється з точки зору відповідності всім селекційним ознакам.

За досягнення статевозрілого віку самок і самців гуппі починають об`єднувати, спочатку лише парами, а вже після, в міру закріплення необхідних ознак - групами. Дуже часто використовуються тільки три перші посліди рибок, зважаючи на те, що всі наступні посліди дають слабших і менших за розміром рибок, що у свою чергу вимагає великих зусиль для їх повноцінного вирощування.

Один з найважливіших факторів, що відповідає за успішну селекцію елітних гуппі - якість води, яка в даному випадку має три основні показники: чистота, кислотність, жорсткість.

Захворювання гуппі

Незважаючи на те, що гуппі є витривалими рибками, вони схильні до тих же захворювань, що і всі тропічні рибки. Найчастіше хворіють мікобактеріозом (Рибий туберкульоз) – рибка виглядає виснаженою, черевце втягнуте, спина вигнута. Таких рибок знищують та дезінфікують акваріум та обладнання- паразитом інфузорією триходина модеста - частіше схильні до ослаблені рибки, в першу чергу мальки- плистофорозом – небезпечна інвазійна хвороба- сколіозом - викривлення хребта- "плавниковою гниллю" – сприяє розпаду міжпроменевої тканини, більш схильні до шарфових форм гуппі- «червоною паршею» - поява яскраво-червоного нальоту на кінці хвостового плавника, яка поступово поїдає весь хвіст (більше піддаються самці)- «розколом» - поздовжнє розщеплення плавника (більше схильні до вуалевих самців гуппі);

Пам`ятайте, краще запобігти хворобі, ніж її лікувати. Тому необхідно забезпечити рибок усім необхідним і як можна повно відтворити природне місце існування.

1. Не плутайте ВИДИ ТА ПОРОДИ гуппі. Видів гуппі всього 8:

- це звичайна гуппі Poecilia reticulata.

- гуппі Ендлера Poecilia wingei (з 2 природними морфами - червоною та зеленою).

- та 5 видів Мікропецилій (кожна - з 2 колірними морфами).

Звичайна гуппі має понад 60 селекційних (штучних) порід. А решта видів - селекційних порід не мають.

2. Poecilia reticulate свого часу була ввезена в більшість країн третього світу для боротьби з малярією, т.до. ці рибки успішно винищують личинок та дорослих комарів Anopheles, які переносять малярію.

3. Існують стандарти, розроблені Міжнародною радою з селекції гуппі. Ця Рада постійно (близько 6 разів на рік) забезпечує всіх своїх представників різноманітних інформацією про результати конкурсів, нові напрямки в селекції та частини генетики, організовує різні міжнародні конкурси, удосконалює критерії оцінки гуппі.

4. В даний час створено та діють різні національні та міжнародні стандарти на селекційні форми гуппі. Регулярно проводяться міжнародні виставки та чемпіонати в Європі, Америці та Азії, які стали світовими центрами масового, комерційного розведення гуппі на експорт.

5. У 1911 році організовано перші у світі виставки гуппі в Лейпцингу та в Петербурзі, в яких взяти участь міг будь-хто, хто представив 10 самців власного розведення.

6. У Москві, починаючи з 1957 року, регулярно наприкінці першого тижня січня секцією «Гуппі» Московського міського клубу акваріумістів ім. Н. Ф. Золотницького проводилися виставки-конкурси гуппі, в яких могли брати участь усі бажаючі. На жаль, у перебудовні роки ця діяльність призупинилася.

Красиві фото добірка гуппі ретикулята та ендлера