Хвороби хвилястих папуг

Кожен вид домашніх тварин має свої специфічні недуги. Про них потрібно знати і власникам папуг, щоб вчасно звернути увагу на характерні ознаки, звернутися до орнітолога та розпочати адекватну терапію. Отже, озброїмося корисною інформацією.

Кнемідокоптоз

Цю недугу викликають кліщі виду Knemidokoptes. Вони викликають сильне свербіння у пернатих, поселяючись у верхніх шарах епідермісу, навколо очей, клоаки, восковиці, лапок. На кінцівках і дзьобі з`являються губчасті розростання, шкіра птиці сильно свербить. Якщо недугу запустити, це може призвести до загибелі пташки.

Зазвичай кліщ вражає птахів із ослабленим імунітетом. Вони так сильно страждають від сверблячки, що починають висмикувати собі пір`я. Найкращим варіантом лікування кнемідокоптозу є обробка зон ураження аверсектиновою маззю. Препарат ефективний, не викликає алергію у пташки. Обробку маззю рекомендується проводити один раз на три дні. При цьому використовується ватна паличка, засіб наноситься тонким шаром. Як показує ветеринарна практика, досить трьох-чотирьох процедур змащування зон ураження для одужання хвилястого папуги. У терапії кнемідокоптозу використовується і вазелінове масло, але воно менш ефективне.

Пухопереїди

Ці паразити найчастіше спостерігаються у птахів при вольєрному утриманні та нестачі санітарії. Пухопереїди видно неозброєним оком, не можна не помітити і результат їх діяльності - посічені пір`я. Ектопаразити до них прикріплюються та харчуються борідками, епітелієм шкіри. При цьому папуги нервово сверблять, погано їдять, часто обтрушуються. Оперення стає матовим, скуйовдженим, воно втрачає блиск. У деяких зонах тіла просто утворюються залисини.

Виводять цих паразитів за допомогою спеціальних спреїв. Головне в процесі терапії — точно дотримуватись дозування призначеного орнітологом препарату. Адже інсектициди можуть спричинити інтоксикацію у невеликих пташок.

Харчові та інші отруєння

Якщо корм птиці прострочений, або вона наклеювалася неякісного зерна чи солі, то отруєння неминуче. Пташка відчуватиме сильну спрагу, з`явиться діарея, млявість. Крім їжі, папуги як дуже цікаві пернаті можуть випадково ковтати ліки, препарати побутової хімії. Небезпечні речовини завжди треба ховати і тримати поза зоною доступу вихованців. Особливу небезпеку для цього виду пернатих становлять інсектициди – порошки від молі, тарганів, мурах. Вони часто призводять до загибелі хвилістиків.

При підозрі на отруєння господар насамперед повинен дати підопічному абсорбент, наприклад, Смекту, Поліфепан, Фільтрум, Ентеродез. При гострому отруєнні такі препарати пташкам дають тричі на день, а у важких випадках – навіть через кожні 2 години протягом 3-5 діб. Також при отруєнні вихованця треба зігрівати, тому що у нього порушується терморегуляція. Для цього можна використовувати лампу. У напувалку птиці треба капати сік лимона та грейпфрута для підтримки імунітету.

Запалення зоба

Його причиною в більшості випадків є згодовування підопічного недоброякісного зерна, бродячих кормів. Симптомом недуги є відригування їжі із зобного мішка. Це пташці дається насилу. Папуга стає млявою, взагалі відмовляється від їжі, з дзьоба чути гнильний запах.

Запалення зоба швидко призводить до смерті птиці, якщо відразу ж не вжити заходів. У лікуванні використовується Карсил для підтримки функції печінки та профілактики виснаження хвилястих папуг. Зоб промивають 5% розчином соди або 3% розчином борної кислоти. У хворий орган вводять відвар насіння льону або шлунковий сік коня.

Травми

Падіння та удари під час польотів, частіше в період линяння, можуть стати причиною переломів, розтягувань кінцівок. Адже в цей час в організмі птахів знижується кількість кальцію. Симптоми пошкодження лап уважний господар помітить за труднощами у пересування птиці. Потрібно зробити правильну фіксацію, інакше птах залишиться калікою. Підтримати пташку потрібно посиленням раціону харчування, забезпеченням повного спокою. Іноді травмованим хвилястим папугам призначають Гамавіт.

Якщо папуга знаходиться на дні клітини, то їжу та воду розміщують ближче до птиці. Постраждалого не можна випускати з пташиного будиночка, обмежуючи таким чином його пересування.