Розведення папуг у домашніх умовах

Ці пташки добре розмножуються в домашніх умовах. І якщо у вашому будинку проживає улюблений, розумний і веселий птах, то напевно вам захочеться мати від нього пташенят. Що ж потрібно знати про розведення папуг? Які особливості процесу треба враховувати?

Про умови для розведення птахів

Перш за все, ви повинні переконатися, що у вас пара папуг - самець і самка. Адже часто трапляться так, що господарі звертаються за допомогою до фахівця після тривалих безуспішних спроб мати потомство… від одностатевої пари.

Найкращим часом для розмноження птахів є пізня весна. Саме в цей період день довгий, досить тепло, навколо багато зелені.

Щоб отримати здорове та міцне потомство, до розведення допускають самців старше 10 місяців та самочок, яким виповнився 1 рік. Не можна допускати до розмноження пташок старих, хворих, які одужують і ожиріли. Від таких здорове потомство отримати неможливо. Ожирілі самки, наприклад, погано сидять на яйцях, вони схильні до пухлин, тому їм дуже важко знести навіть одне яєчко. І линяючих птахів до розведення допускати не варто. Майбутні батьки повинні бути енергійними та уважними один до одного. Тому парі потрібно дати можливість адаптуватися один до одного.

Іноді трапляється так, що самка просто не підпускає до себе самця, не подобається він їй, і все! І таке буває. Господар може переконатися в тому, що пара склалася, якщо пташки весело цвірінькають поряд, цілуються, самець годує свою партнерку.

Про гніздування папуг

У передгніздовий період пташки можуть один одного задирати, у них тим часом на голові піднімаються пір`я. Самочки люблять щось погризти, тому в пташиному будиночку бажано присутність гілочок дерев.

Клітка для парочки має бути досить просторою. Саме через маленькі її розміри папужки можуть не гніздитися. Клітку потрібно розмістити у освітленому місці, але не в кутку, не поблизу газових та електричних приладів або на протягах. Приміщення має добре провітрюватись.

Якщо всі ці умови дотримані, парочка порозумілася, то парування можуть повторюватися протягом тижня-двох або взагалі тільки один раз. І цього буває достатньо для запліднення всіх яєчок. Сам статевий акт у папуг нетривалий, тому господар його може і не помітити.

Коли господар спостерігає появу теплих стосунків між птахами — настав час вішати гніздування. Будиночок для виведення пташенят повинен бути підвішений у клітці, наповнений тирсою і бути добре укріплений. Самочці знадобиться час, щоб його обнюхати, придивитися.

Організм жіночих особин у період розмноження вимагає більше поживних речовин, ніж зазвичай. На відкладання яєць пташка витрачає багато енергії. Кожні два дні вона може народжувати по одному яєчку. Тому в даний період треба давати самочку насіння, фрукти, яйце, моркву. Важливим елементом живлення є пророщені зерна.

Самочки папуг дозрівають по-різному. Одні після підвішування гніздування перше яєчко зносять через тиждень, інші ж через 3-4 тижні. Першими ознаками вагітності жіночої особи є збільшення апетиту та посліду, посмикування хвостиком у такт дихання.

Після появи першого яєчка самка його висиджує і відкладає наступні. Інкубація яйця триває у папуг 18 днів. Максимальна кількість яєчок у кладці – чотири.

Після виклювання першого пташеня і появи наступних матуся починає їх годувати зобним молочком. Самець теж може брати участь у годівлі, якщо вона його допускає у гніздо.

Догляд за пташенятами

Перший раз збирання в гнізді проводять через два тижні, коли молодняк трохи зміцніє, а матуся вийде звідти. Пташенят обережно перекладають у ємність з тирсою, проводять механічне чищення будиночка, насипають свіжу тирсу, повертають пташенят на місце. Якщо є потреба, то їхні лапки чистять від бруду, опускаючи в теплу воду. Пташенят папуг від батьків відсаджують у віці 32-33 дні. Але іноді така необхідність настає і раніше, якщо матуся виявляє по відношенню до них агресію.

Молодняк папуг розвивається дуже швидко. Годувати пташенят потрібно посилено. Для цього їм до 3-4 місяців потрібно давати білок курячого яйця двічі-тричі на тиждень, пророщені зерна пшениці. Далі харчування юних птахів не відрізняється від такого у дорослих.