Вирощування гусей у домашніх умовах

Птахівництво по праву вважається одним з основних способів отримання доходу у сільській місцевості. У присадибних та фермерських господарствах добре зарекомендувало себе розведення водоплавного птаха, зокрема, гусей. Вирощування гусей у домашніх умовах не потребує великих витрат на корми, забезпечить сім`ю якісними корисними продуктами та принесе значний дохід.

Гусак розводиться як забійна птиця з метою отримання м`яса, жиру та пера. Раціональність гусіводства становить від 70 до 100% на витрачені вкладення. Наявність поблизу водойм та ярів істотно підвищує рентабельність вирощування водоплавної птиці. У цьому випадку дорослі птахи та молоді гусенята в літній період не потребують підживлення. Гуси витривалі, при необхідності вони задовольняються штучно створеними невеликими водоймищами у вигляді заритого в землю корита або чана з водою.

Вирощування гусей може стати високоприбутковим бізнесом. Сприятливі фактори — відносно низький рівень конкуренції та високий рівень рентабельності вирощування. Попит на гусяче м`ясо, печінку та перо постійно зростає. Зміст високоякісного жиру в гусячій тушці становить 46%. Цей побічний продукт гусіводства цінний лікувальними та водовідштовхувальними властивостями. Гусячий пух використовується у легкій промисловості, печінка є цінним делікатесом. Вирощування гусей у домашніх умовах необхідно максимально наблизити до природних умов. Більшу частину часу в природному середовищі птиці проводять на випасі, і для успішного розведення їм необхідна велика площа для вигулу.

Особливості годівлі гусей при домашньому вирощуванні залежать від низки факторів - пори року, віку птиці, достатку кормів на природному пасовищі. У теплу пору року дорослим особинам цілком достатньо їжі на природних луках та пасовищах, де вони поїдають до двох кг зеленої трав`яної маси.

При нестачі природного корму необхідна організація підгодівлі гусей до двох разів на добу. При одноразовому підживленні у вечірній час до раціону птиці додається зерно. Дворазове підживлення проводиться вранці і ввечері, до заходу сонця. Ранкова добавка раціону складається з вологої мішанки, увечері можна насипати в годівницю сухе зерно.

Годування гусей у зимовий період

Склад та кількість щоденного раціону птиці безпосередньо залежать від сезонного фактору. Виникає питання: чим годувати гусей у домашніх умовах у холодний період? Взимку фермери вважають за краще годувати птахів вівсом. Овес вважається найкращим кормом, він, на відміну кукурудзи, не викликає небажаного ожиріння гусей.

Особливу увагу харчовому раціону птиці потрібно приділити в підготовчий та племінний періоди. У цей проміжок часу гусям потрібне спеціальне комбіноване харчування. Корм дають 4 рази на добу, увечері насипають у годівниці зерно та 3 рази годують вологими мішанками.

У звичайний час режим годування триразовий. Для високого рівня несучості розроблені спеціальні раціони харчування з високим вмістом протеїну та вітамінних добавок. Головна вимога-збалансованість харчування. У племінний період обов`язково використання додаткового підживлення. Вона запобіжить втраті ваги, що відбувається у самців у цей час.

Добавки під час племінного періоду

1. сіно
2. запарена конюшина
3. кропива
4. сира картопля
5. морква
6. буряк
7. макуха
8. шроти
9. премікси

Також рекомендується додавання білка тваринного походження. Початок племінного періоду у гусей відбувається у лютому чи березні. До раціону птахів додають мінеральні речовини — подрібнений черепашник і вапняк.

Ці добавки рекомендують для компенсації підвищення мінерального обміну під час продуктивного періоду. Вапняк і фосфат повинні становити до 3% раціону кожен окремо, зміст кухонної солі в їжі допускається до 0.5%. Також необхідний контроль вмісту вітамінів у кормах, особливо вітаміну А.

Додаткове харчування для самців

1. пророщений овес до 100 гр.
2. сухі дріжджі до 5 гр.
3. риб`ячий жир до 2 гр.

Самцям дають додаткову їжу лише після випуску самок на пасовищі. Інакше самці проігнорують додатковий корм. Звикання до підживлення настане за кілька днів. Після підгодівлі на вигул випускають і гусей-самців. У гусіводстві найчастіше використовуються корми місцевого виробництва. Це морква, зелень, різні коренеплоди та їх бадилля, силос та пшеничне борошно.

Годування гусенят

Годування та утримання маленьких гусенят обумовлено низкою відмінних рис. Гусят починають годувати безпосередньо після того, як вони обсохнуть. У перші 8 днів життя маленьким гусятам необхідна їжа, багата на клітковину. Такий раціон харчування дозволить уникнути затримок у розвитку. У цей проміжок часу гусенят годують до 7 разів на день.

До місячного віку гусенят потрібно захистити від холоду та протягів, вони повинні перебувати в теплих приміщеннях. Не буде зайвим уточнити, що і дорослі гуси, при всій їхній витривалості, погано переносять протяги. Потім молодняк поміщають у неопалювані приміщення або загони, обладнані дахом, з підстилкою з нарізаної соломи. У теплу пору року з перших днів можна випускати гусенят на прогулянки, з місячного віку можливі водні вигули. До ставка або іншої водойми гусенят потрібно привчати поступово.

Основну їжу маленьких гусенят старше триденного віку складають комбікорми з додаванням преміксів. Свіжа подрібнена зелена маса, вологі мішанки з обрата, зелені, рубаного яйця, подрібненого зерна та гороху, протертого сиру та обвареної кропиви. Через 2 тижні раціон гусенят слід урізноманітнити вареною картоплею, змішавши його з висівками та капустяним листом.

Перші три дні раціон маленьких гусенят складається з мішанок, приготованих із подрібненої кукурудзи, меленого ячмінного борошна без оболонок та пшеничних висівок. Можна давати їм у їжу вівсяне тісто на молоці та розмочений у воді білий хліб. Комбікорм для маленьких гусенят повинен містити у своєму складі зерно, білок, сухі дріжджі та корисні мікроелементи. Пам`ятайте про те, що годівниці потрібно утримувати в чистоті. Зелень, призначена гусятам, має бути свіжою та соковитою, скошувати її краще вранці та ввечері.

Гусята добре поїдають конюшину, люцерну, горох. Млява зелень та рослини з грубими стеблами їм не підходять. Скошену траву краще давати одразу після підвезення з поля. Поміщають її в ясельні годівниці, частину трави можна подрібнити до невеликого розміру та додати до комбікорму. Обов`язково потрібно пам`ятати про харчування гусенят у ранній час доби, на зорі. У спеціальні годівниці слід насипати мінеральні добавки та подрібнений гравій. Кількість води в напувалках повинна дозволяти гусятам промивати дзьоб. Інакше маленьке гусеня може загинути через забивання носоглотки.

Гуси володіють неймовірною витривалістю, підходять для вирощування в різних кліматичних зонах та в умовах присадибного господарства. Домашній гусак невибагливий, нездатний до польоту і не завдасть багато клопоту. Йому потрібна мінімальна кількість злакових підгодівель, що робить вирощування гусей прибутковим і не вимагає великих витрат.