Турецька ангора

Ангорська кішка, або турецька ангора - це добре відома в нашій країні порода домашніх кішок, створена досвідченими селекціонерами Америки та Європи. За основу було взято групу особин, яких вдалося вивезти з турецького зоологічного парку Анкари ще в середині ХХ століття. В даний час турецька ангора визнана практично всіма світовими фелінологічними клубами та організаціями.

Історія походження породи

Поряд з усіма іншими відомими породами домашніх кішок, турецька ангора є нащадком одомашненої африканської або близькосхідної дикої кішки. З території Туреччини короткошерсті одомашнені кішки були завезені в Єгипет, де і було здійснено їхнє подальше одомашнення.

Як свідчать останні генетичні дослідження, всі представники турецької ангори походять від одомашнених найдавніших кішок, а генна мутація стала основною причиною зміни довжини вовни.

Це цікаво! Турецька ангора була офіційно зареєстрована понад сорок років тому CFA, але в перші чотири роки реєстрації підлягали ангори виключно білого забарвлення.

Опис та зовнішній вигляд турецької ангори

На сьогоднішній день білобарвних турецьких ангорських кішок стає все менше, а багато заводчиків віддають перевагу більш сучасним і незвичайним забарвленням.

Стандарти породи

Турецька ангора – це елегантна, не надто великих розмірів та з гнучким тілом кішка. Голова середня по довжині, з дуже характерною клиноподібною формою. Область підборіддя виражена та сильна. Морда середня по довжині, відносно вузька, з плавним контуром. Профіль відрізняється дуже легким та м`яким переходом. Очі мигдалеподібної форми, трохи косо поставлені.

Вуха великі, відкриті, загострені, високо та досить близько поставлені один до одного. Шия витончена, переходить в подовжений і трохи сухий, гнучкий і добре розвинений тулуб. Кінцівки високі та відносно сухі, закінчуються невеликими та практично овальними лапами.

Хвіст довгий, із загостренням на кінчику, опушений на зразок страусового пера. Шерсть тонка та шовковиста, практично без підшерстка. Загальновизнаними вважаються тварини з білим, кремовим, черепаховим, чорним та мармуровим забарвленням.

Характер ангорської кішки

Для породи турецька ангора характерною є інтелектуальність та допитливість, достатня активність та грайливість. Такий чотирилапий вихованець намагається бути завжди в центрі уваги, тому важко переносить самоту або довгу розлуку з господарем.

Як показує практика, кішки породи турецька ангора за характером більше схожі на собаку, тому дуже люблять приносити домочадцям різні предмети, а також здатні легко навчитися відчиняти двері або вмикати та вимикати світло.

Це цікаво! У турецької ангорської кішки дуже незвичайна, своєрідна манера мови. Досить часто доросла тварина видає при закритій пащі не звичне для людини нявкання, а дуже специфічні муркотливо-утробні звуки.

Тривалість життя

Середньостатистична тривалість життя домашнього вихованця породи турецька ангора, як правило, варіюється в межах 12-15 років. Однак, при дотриманні всіх правил догляду за твариною та забезпеченні повноцінного раціону харчування, таку породу можна цілком заслужено віднести до категорії довгожителів, тривалість життя яких становить майже два десятки років.

Утримання турецької ангори будинку

У давнину така довгошерста кішка була поширена лише на території Турецької держави. Тварина коштувала нечуваних грошей, тому придбати її могли собі дозволити лише дуже впливові особи або короновані персони, включаючи султанів та європейських монархів.

Догляд та гігієна

Доглядати турецьку ангору зовсім нескладно. У такої породи повністю відсутня виражена підшерстя, а вовняний покрив не сплутується і не звалюється. При правильному розчісуванні вовни один раз на тиждень ковтуни не утворюються. Водні процедури потрібно здійснювати приблизно раз на квартал, але частіше слід купати вихованців з білою вовною. Щоб уникнути жовтизни, використовуються спеціальні шампуні-кондиціонери.

Очі вихованця протираються щодня ватними дисками, змоченими у відварі трав або просто чистій воді. Можна використовувати з цією метою спеціальні аптечні лосьйони. Також до гігієнічних процедур потрібно віднести регулярне чищення вух та зубів, видалення зубного каменю та періодичне підстригання пазурів.

Раціон – чим годувати ангорську кішку

Щоб шерсть турецької ангори не набувала жовтизни, необхідно виключити з раціону харчування такого домашнього вихованця продукти, представлені морською капустою, а також лівером у вигляді серця та печінки. Годування тварини не можна здійснювати надмірно солоними чи пряними, насиченими спеціями, смаженими чи солодкими продуктами.

Дуже важливо повністю виключити з раціону цибулю та часник. Харчування має бути повноцінним та повністю збалансованим, із вмістом достатньої кількості вітамінів та основних мінеральних компонентів.

Оптимальним варіантом є годування професійними кормами преміум класу. Рекомендується віддавати перевагу раціонам від виробників Royal Саnin, РroРlаn та Hill`s, а також Jams. Такі корми виготовляються з найкращих сортів добірного м`яса та додаткових натуральних складових. Барвники та підсилювачі смаку у складі якісного корму завжди повністю відсутні.

Важливо! Домашньому чотирилапому вихованцю цілодобово має бути доступна чиста та якісна вода, що особливо актуально при використанні для годування турецької ангори сухих раціонів преміум-класу або сучасних холістиків.

Прихильникам натуральної годівлі свійської тварини слід пам`ятати, що раціон повинен на третину складатися з білкових компонентів. Можна використовувати індичку, курятину, філе морської риби. З круп слід віддавати перевагу рису, вівсянці та гречці. Також їжу потрібно доповнювати овочами та зеленню.

Хвороби та породні вади

До найпоширеніших хвороб представників породи турецька ангора можна віднести вроджені захворювання серцевої та судинної системи, включаючи гіпертрофічну кардіоміопатію. Коти-альбіноси досить часто страждають уродженою глухотою.

Підвищений ризик піддаються тварини з білою вовною і з різнокольоровими очима. Тільки представники турецької ангори страждають від атаксії, яка стає причиною досить серйозних порушень у координації рухів.

До основних породних недоліків відносяться зайве великі розміри тварини або груба зовнішність. До дискваліфікуючих ознак відноситься тіло на кшталт «кобі», наявність вузлів і заломів на хвості, а також виражена косоокість. Неприпустимим забарвленням для породних стандартів є наявність лілових та шоколадних відтінків, а також такі кольори, як цинамон та фавн.

Купити турецьку ангору – поради та рекомендації

В результаті проведення численних селекційних робіт вдалося збільшити кількість відтінків забарвлення вовни, тому самостійно здійснити правильне визначення якості породи непрофесіоналу, що реалізується, може бути дуже складно. В останні роки часто несумлінними заводчиками схрещуються породні вихованці з різними безпородними кішками.

Де купити і на що звернути увагу

При виборі кошеня турецька ангора слід пам`ятати, що під виглядом породної тварини останнім часом все частіше реалізуються безпородні особини, а також кошенята порід ангорська шиншила, короткошерста турецька кішка та анатолійська або ванська. Вкрай важливо вибирати і купувати домашнього вихованця тільки в перевірених розплідниках, що мають гарну репутацію. В цьому випадку ризик придбання нечистокровної домашньої тварини відсутній повністю.

Це цікаво! Як правило, стандартний послід турецької ангори представлений трьома або чотирма кошенятами, і саме з цієї причини найчастіше на тваринах цієї породи записуються в чергу.

Не надто великі посліди безпосередньо відбиваються на вартості чистопородного кошеня. При виборі насамперед слід пам`ятати про можливі проблеми зі слухом у кошенят з білою вовною.

Щоб виключити вроджену глухоту у тварини, слід здійснити перевірку слуху бавовною в долоні. Також до можливих недоліків, які іноді бувають притаманні кошенятам породи ангора турецька, слід віднести водовідштовхувальний підшерсток, а також наявність розтягнутого та не сухого покривного волосся. Не вітається і тварина, яка має орієнтальний тип.

Ціна ангорської кішки

Для американського типу турецької ангори характерною є наявність виражено великих, екстремально високо поставлених вух. Така тварина має полегшений типаж, дуже збалансовану і пропорційну будову, високий інтелект та гарний виставковий темперамент.

Середня вартість кошеня ангорської породи американського типу починається з 15 тисяч рублів. Ціни на середньостатистичну тварину багато в чому залежать від класу кошеня, популярності та популярності розплідника, а також наявності родоводу та основних умов утримання вихованців. Чи не виставкового кошеня можна придбати за 7-8 тисяч рублів. Вартість елітних кошенят часто перевищує 25-30 тисяч рублів.

Відгуки власників

Як показує практика та відгуки власників, такий вихованець, як турецька ангора дуже любить підбиратися по предметах інтер`єру, меблів та килимів, тому запобігти псуванню домашнього майна дозволить лише придбання спеціальних кігтеточок та різних котячих комплексів, що розвивають рухові рефлекси. Оптимально підходять для занять з такими домашніми улюбленцями різні хутряні імітації дрібних тварин та невеликі м`ячики.

Це цікаво! Основні породні переваги представлені спокійним і лагідним характером, розумом і кмітливістю, прихильністю до свого господаря та всіх домочадців, здатністю співпереживати людям, активністю та товариськістю. Такий домашній вихованець дуже відданий і вірний, чудово ставиться до інших тварин та маленьких дітей.

Однак, порода турецька ангора не позбавлена ​​й деяких недоліків, серед яких слід зазначити надмірну чутливість. Тварина може страждати від вродженої глухоти, а в похилому віці часто відзначається онкологія, утворення зубного каменю, ураження кардіоміопатією та атаксією. Саме з цієї причини слід уважно поставитися до раціону годівлі домашнього вихованця, а спостереження у ветеринарного лікаря обов`язково має регулярний характер.

Відео: ангорська кішка