Чим лікувати підодерматит на лапах у собаки між пальцями

На захворювання особливо схильні бульдоги, німецькі вівчарки, пекінеси, шарпеї, чау-чау, лабрадори, мастифи, боксери, бультер`єри. Особливо важко проходить підодерматит у собак із зайвою вагою.

Причини

Хвороба виникає на тлі ослаблення захисних функцій організму. Низький імунітет не в змозі впоратися з патогенною мікрофлорою, яка у певній кількості завжди знаходиться на шкірі тварини, тому вона починає активно розмножуватися.

Дуже важливо вчасно діагностувати хворобу. Тільки в цьому випадку можна боротися не зі слідством, а зі справжньою причиною піддерматиту.

Основні причини:

• паразитарні інфекції, наявність кліщів або гельмінтів (коростяний свербіж, ґрунтові нематоди);
• грибкові захворювання шкіри;
• контактний алергічний дерматит чи загальна алергічна реакція;
• аутоімунні порушення (системний червоний вовчак, еритема, васкуліт);
• гормональні порушення; хвороби ендокринної системи;
• онкологічне захворювання.

Крім хвороби, причиною кульгавості та хворобливих відчуттів у лапах можуть бути:

• травми, тріщини;
• гострі предмети, що вп`ялися в шкіру під час прогулянки;
• подразнення від тривалого контакту з асфальтовим або іншим покриттям.

Характерні симптоми

Підодерматит у собак може бути спровокований захворюваннями, що мають різну природу. Вони визначають основні симптоми хвороби.

Інфекційне або грибкове захворювання може виявлятися запаленням, почервонінням подушечок та міжпальцевих просторів, утворенням гнійничкових поразок та виразок. Температура у цій зоні, ймовірно, буде дещо підвищена.

При контактній алергічній реакції, що виникла після ходьби асфальтом, посипаним сіллю або хімічним реагентом, до запалення і почервоніння додається сильний свербіж, який дуже турбує собаку. Шерсть на лапах при цьому може випадати.

Загальна алергічна реакція проявляється тими самими симптомами, але вони зачіпають як лапи, а й інші частини тіла (морду, вуха).

Аутоімунний підодерматит - найважче діагностована форма хвороби. Щоб розпізнати її, потрібно провести чимало обстежень. Симптоми такі ж, як і при інших формах захворювання. Крім того, шкіра на подушечках лап може потемніти і ущільнитись.

Набряклістю, почервонінням шкіри в міжпальцевих просторах виявляються гормональні та ендокринні порушення.

Онкологічний підодерматит - найнебезпечніший вид. Для нього характерна поява ущільнень, новоутворень, виразок.

Діагностика

Для встановлення діагнозу необхідно звернутися до ветеринара. Збираючи анамнез, він попросить господаря відповісти на запитання:

1. Як давно почалося нездужання.
2. Хронічне воно чи сезонне.
3. Чи може воно бути пов`язане зі зміною способу життя чи харчування.
4. Чи був контакт з іншими тваринами.
5. Чи намагалися ви лікувати собаку в домашніх умовах.

Діагноз ставиться на основі відповідей господаря та за результатами всебічного обстеження. Воно має включати цитологічні дослідження, біопсію, проби на чутливість до антибіотиків, алергічні проби, аналізи крові та сечі.

Способи лікування

Загальної схеми, за якою відбувається лікування підодерматиту у собак, немає. У кожному випадку важливим є індивідуальний підхід.

Тактика лікування залежить від результатів діагностики. Мета - боротьба зі збудником основного захворювання.

За результатами обстежень може бути призначене наступне лікування:

• обробка місць ураження антисептичними засобами;
• антибактеріальна терапія;
• хірургічне втручання;
• антигрибкова терапія;
• антигістамінні препарати;
• дієтичне харчування;
• довічна підтримуюча терапія.

Вибір способу лікування залежить від того, з яким підодерматит (за типом запалення) ви зіткнулися.

Асептичний підодерматит

Проявляється стійким запальним процесом та больовим синдромом. Гнійне ураження тканин відсутнє. Основне лікування - ретельна обробка антисептичними препаратами. Її проводить господар самостійно.

Гнійний підодерматит

Захворювання, ускладнене гнійною інфекцією тканин. Цей вид має яскраво виражені симптоми: пес стогне від болю, підвищується температура тіла. Для лікування гнійного підодерматиту показана антимікробна терапія. А у тяжких випадках може знадобитися оперативне втручання. Лікар розкриває гнійники, промиває порожнини антисептиком з антибіотиками.

Заходи профілактики

Найкраща профілактика - ретельне дотримання правил утримання тварини - гігієна лап, організація здорового способу життя, регулярне відвідування ветеринара.

Щоб дотримуватися цих правил, потрібно:

• своєчасно коротити відрослі пазурі;
• вистригати шерсть, що росте між пальцями та навколо подушок;
• регулярно проводити дегельмінтизацію та знищувати шкірних паразитів;
• утримувати собаку у чистоті;
• мити лапи після прогулянок.

Будьте уважні до свого вихованця. Чим раніше ви помітите симптоми і вживете заходів, тим швидше настане одужання.