Плямистий леопардовий еублефар

Плямистий леопардовий еублефар (лат. Eublepharis macularius) відноситься до великих гекон роду еублефарів. Це дуже популярне плазуне, що часто утримується в домашніх умовах любителями екзотичних тварин.

Опис плямистого еублефару

Один з найбільш яскравих і досить великих представників дуже численного сімейства Еублефарові отримав у вузьких колах назву «леопард», завдяки характерному плямистому забарвленню.

Зовнішній вигляд

Загальна довжина тіла самця гекона цього виду коливається в межах чверті метра або трохи більше. Розміри самки, як правило, дещо менші. Фарбування спини еублефару жовте, сірувато-жовте або сіре. Боки плазуна світлі, практично білі.

Це цікаво! Дитинчата плямистого леопардового еублефара мають інше забарвлення: на тлі світлого сірого, майже білого фарбування по всьому тілу і в хвостовій частині розташовуються досить широкі поперечні кільця чорного кольори.

Верхня частина голови, губи, область спини і хвіст домашнього вихованця характеризуються наявністю дрібних і нерівномірно розкиданих, неправильних формою темних цяток.

Крім усього іншого, на хвостовій частині можуть бути досить добре помітні два або три поперечно розташовані, бузкові кільця.

Види леопардового гекона

В даний час відомо і дуже добре вивчено кілька видів еублефарів, які відрізняються не тільки зовнішніми даними, а й ареалом поширення:

• Еublерhаris аngrаmаinyu або Іранський еублефар – наземна нічна тварина. Розміри тіла дорослої особини від носа і до початку хвостової частини найчастіше не перевищують 14,7 см. Довжина голови, як правило, не перевищує 3,9 см при ширині 3,2 см. Довжина хвостової частини сягає 10 див;
• Еublерhаris fusсus або Західно-індійський еублефар – популярний підвид леопардового плямистого еублефару. Має рівні, середні ламелі на пальцях ніг. Характерний малюнок у ділянці спини представлений плямами, а голову покриває плоска луска;
• Еublерharis hаrdwickii або Східно-індійський еублефар – відрізняється щільним тілом та наявністю відносно коротких лапок та невеликих пальців. Довжина дорослої особини становить 20-23 см, а довжина носа дорівнює відстані між очними западинками. Вушні отвори великі, формою нагадують вертикальний овал. Поверхня голови вкриває багатокутна луска;
• Еublерhаris turсmеniсus або Туркменський еублефар - вид, що має довжину тіла не більше 14,5 см при довжині хвостової частини до 9,4 см. Середня маса тіла не перевищує 65 г. Самка відчутно дрібніша за самця. Особливістю плазуна є досить велика, високо посаджена і чітко обмежена від тіла голова. Хвостова частина сильно потовщена всередині.

До нових видів відноситься Еublерhаris sаtрurаеnsis. Це середніх розмірів еублефар, а довжина тіла дорослої особи не перевищує 13 см. Відмінною особливістю виду є наявність 46 або 48 лусочок навколо очей, а також трьох світлих поперечних смуг, розташованих від області потилиці до хвостової основи.

Образ та тривалість життя

Поряд з іншими геконами, еублефари ведуть сутінковий або нічний спосіб життя, а денні години проводять у різних укриттях або норах. У природних умовах проживання середня тривалість життя самця становить 8-10 років, а самки-одиначки – не більше 5-8 років.

Самка, що активно розмножується, живе не більше 3-4 років. При утриманні в тераріумі середня тривалість життя еублефару сягає двадцяти років.

Ареал і житла в дикій природі

Еublерhаris аngrаmаinyu або Іранський еублефар населяє Іран, Ірак, Сирійську Арабську Республіку та Туреччину. Еublерhаris fusсus або Західно-індійський еублефар в даний час широко поширений на території Західної Індії та у південно-східній частині Пакистану.

Переважаючий ареал поширення Еublерharis hаrdwickii або Східно-індійського еублефара представлений Східною Індією та Анаімалайськими горами, Західною Бенгалією, Гуджараті та Мадхья-Прадеш, а також Уттар-Прадеш та Бангладеш.

Новий вид Еublерhаris sаtрurаеnsis є ендеміком штату Мадхья - Прадеш на території Індії, а також мешкає в гірській зоні Сатпура. Ареалом проживання Еublерhаris turсmеniсus або Туркменського еублефара є західні та центральні гори Копетдага на території Туркменістану, а також Туркмено-Хорасанські гори та північна частина Ірану.

Зміст еублефару гекона будинку

Еублефара гекона досить легко утримувати та розмножувати в умовах неволі. Крім усього іншого, селекціонерам вдалося вивести дуже велику кількість колірних форм, яких не існує в дикій природі.

Це цікаво! Популярна в нашій країні тераріумна тварина легко приручаються, тому згодом здатна відрізняти свого власника від інших, сторонніх людей.

Вибір та наповнення тераріуму

Для утримання пари еублефарів оптимально підходить якісний тераріум із загальною площею 60×40 см і висотою не менше 40 см. Рекомендується купувати скляні, а не пластикові тераріуми, тому що другий варіант швидко прийде в непридатність при дряпанні стін гострими кігтями.

Як підстилковий грунт для тераріуму оптимально підходить чистий пісок або досить дрібна галька, поверх якої слід розмістити плоскі, великих розмірів камені, що розташовуються в хаотичному порядку.

Пісок не повинен бути надто дрібним, оскільки піщаний пил провокує засмічення дихальних шляхів еублефару і стає основною причиною виникнення проблем із дихальною системою домашнього вихованця.

Дуже бажано розміщувати всередині тераріуму корч і висаджувати кілька рослин, в якості яких можна використовувати фітонію або традиційні фіалки. Такі рослини використовуються домашнім улюбленцем як легкі укриття.

Крім усього іншого, при виконанні зрошувальних заходів та обприскування рослинності, в тераріумі вдається створити та підтримувати сприятливий для домашньої тварини мікроклімат.

Важливо! Пам`ятайте, що еублефари категорично не переносять протяги, а за їх наявності у домашнього вихованця часто виникають застудні захворювання, які супроводжуються нежиттю та кашлем.

Еублефари дуже люблять, як і кішки, згортатися клубочком, і протягом майже всього дня грітися під сонячним промінням або лампочкою. Освітлювальний прилад встановлюється, як правило, безпосередньо над тераріумом або трохи збоку від нього.

Крім традиційної настільної лампи, обов`язково потрібно придбати якісну ультрафіолетову лампу, яка повинна включатися через день з метою ефективного знищення патогенної мікрофлори.

У зимовий період та ввечері, перед відключенням освітлювального приладу, тераріум рекомендується прогрівати, що зробить нічне перебування ящірки комфортним.

Догляд та гігієна

Оптимальний рівень вологості повітря в тераріумі дозволяє еублефарам легко та безпроблемно линяти. Однак, якщо на поверхні тіла в процесі линяння залишається навіть маленький шматочок старої шкіри, його необхідно обережно видалити за допомогою пінцета, змоченого в теплій воді.

Плямистий леопардовий еублефар дуже чистоплотний, тому всі відходи життєдіяльності такого домашнього вихованця накопичуються в певній частині тераріуму, що значно полегшує догляд та чищення житла ящірки.

Чим годувати плямистого еублефару

У тераріумі обов`язково має постійно знаходитися стандартна напувалка, наповнена чистою водою. Зміну води потрібно здійснювати кожні два дні. Оптимальним раціоном стануть цвіркуни та коники, а також таргани та новонароджені миші. Добре, якщо простір тераріуму дозволяє еублефару полювати живий корм.

Їжа дається дорослому домашньому вихованцю один раз на два дні, але молодих особин слід годувати щодня. Хороший результат дає додавання до корму порошку кальцію. Важливо пам`ятати, що гекони можуть кілька днів повністю відмовлятися від прийому їжі.

Здоров`я, хвороби та профілактика

При дотриманні умов утримання плямистий зублефар хворіє досить рідко, але будь-який збій у режимі годування або догляду може стати причиною появи наступних проблем:

• дистоція;
• виснаження;
• випадання клоаки;
• дизекдіс;
• респіраторна хвороба;
• стоматит;
• пошкодження шлунка та кишечника.

Особливу небезпеку для домашнього вихованця становить чума 21 століття - Криптоспорідіоз. Збудниками цієї хвороби є найпростіші ящірки, що передаються за допомогою корму, води та предметів догляду. Дуже часто тварини заражаються від інших ящірок-носіїв та через комах.

Важливо! Групами еублефари не містяться, оскільки самці здатні виявляти один до одного занадто виражену агресивність, тому рекомендується заселяти тераріуми тваринами-одинаками або парами.

Крім усього іншого, потрібно враховувати той факт, що дорослі одностатеві особини плямистого леопардового еублефару здатні досить сильно травмувати один одного.

Розмноження та потомство

Самців можна використовувати в спарюванні з віку півроку, а самок – з півтора року. На кожного статевозрілого та добре розвиненого самця має припадати не більше п`яти самок. При підборі пари слід звернути увагу на те, які морфи здатні дати потомство з оптимальними показниками.

Зазвичай саме самка підсідає до самця на тиждень у період розмноження. Якщо пара ящірок міститься в тераріумі спільно, то парування відбувається регулярно, як правило, у вечірній час.

Найперша пара запліднених яєць дозріває приблизно за півтора місяці, а кожна наступна пара — за пару тижнів. Нащадок з`являється в процесі інкубації.

Купити плямистого еублефару, ціна

При виборі плямистого еублефара необхідно звернути увагу на такі основні параметри:

• хвостова частина повинна бути досить товстою і довгою, тому що саме в цій частині міститься основний запас поживних речовин;
• підлогу домашнього еублефара можна безпомилково визначити лише у віці півроку, тому більш раннє придбання домашнього вихованця може бути пов`язане з певними труднощами;
• при візуальному огляді тварини, що купується, потрібно виключити наявність на поверхні тіла подряпин і садна;
• очі та повіки повинні бути повністю здоровими, без пошкоджень та виділень;
• на пальчиках лапок повинна бути відсутня стара шкіра, що залишилася після линьки;
• область живота має бути досить пружна, але не роздута;
• ознаками рахіту можуть бути зайва худорлявість, тонка шия, відсутність товстого хвостового відділу, апатія і млявість, викривлені лапки, а також хиткість при ходьбі;
• не можна брати зажиріла тварина, що має характерні звисаючі боки.

Важливо відзначити, що дитинчата і підлітки геккона в міру дорослішання дуже часто змінюються у забарвленні, тому слід бути готовим до кардинальної зміни фарбування. Вартість особи, в залежності від віку, варіюється від однієї до шести тисяч рублів.

Відгуки власників

Плямистий леопардовий еублефар - популярний і оригінальний екзот, який не вимагає до себе особливої ​​уваги. Такий домашній вихованець швидко привчається до випорожнення в якомусь одному місці тераріуму, тому основна територія житла не вимагає частого очищення та заміни ґрунту.

Крім усього іншого, леопардовий геккон не ненажерливий, і годувати дорослу особину можна раз на три дні, використовуючи з цією метою пару тарганів або чотири цвіркуни. Молоду ящірку потрібно годувати дрібнішими таранами та цвіркунами.

Важливо! Як показує практика, до їжі плямисті еублефари досить невибагливі.

Такий домашній вихованець дуже охоче поїдає не тільки тарганів, цвіркунів та коників, а й борошняних хробаків, а також павуків і навіть маленьких ящірок. Можна побалувати дорослих екзотів шматочками таких фруктів, як банани, яблука та груші, а також овочами, включаючи капусту та моркву.

Гекони здатні приймати їжу і перетравлювати її при температурному режимі в 14-16 ° С, але для збереження здоров`я і хорошого самопочуття такому домашньому вихованцю потрібна температура в межах 30-35 ° C в зоні обігріву.

Через внутрішньовидову агресивність не можна містити спільно, в одному тераріумі більш ніж одного дорослого самця, але до віку півроку допускається садити в одне житло групи, що складаються з чотирьох або п`яти самок та одного самця. При створенні сприятливих умов плямисті еублефари цілком можуть прожити чверть століття і навіть більше.

Відео про плямистий леопардовий еублефар