Біохімічний та клінічний аналіз крові у собак

Лабораторні дослідження нерідко призначаються ветеринарами щодо діагностики різних захворювань у собак. Самостійно складно розібратися, що означають цифри у таблиці з аналізами. У цій статті ви дізнаєтесь, скільки груп крові у собак, і які нормальні показники в аналізі крові.

Що таке нейтрофіли та еозинофіли

Біохімічний та клінічний аналіз крові у собак

Нейтрофіли та еозинофіли – це білі тільця, які виробляються в кістковому мозку та циркулюють із током крові. Вони, як і всі лейкоцити, виконують захисну функцію. Їхні відмінності полягають у наступному:

  1. Нейтрофіли. Гранулоцитарні лейкоцити, основна функція яких полягає у фагоцитозі. Вони перші реагують на потрапляння чужорідного агента до організму. Пересуваючись у напрямку джерела запалення вони захоплюють і знищують чужі клітини. Розрізняють кілька різновидів нейтрофілів: юні, паличкоядерні та сегментоядерні.
  2. Еозинофіли. Гранулоцитарні лейкоцити, які також здатні до фагоцитозу. Проте їхня основна функція полягає в участі в алергічних реакціях. Еозинофіли здатні поглинати та вивільняти медіатори запалення (гістамін), впливаючи таким чином на чужорідні агенти.

Відео «Берем кров собаки на біохімію»

У цьому відео ветеринар поділиться порадами, як брати аналіз крові у собаки.

Причини підвищення показників

Оскільки і еозинофіли та нейтрофіли є лейкоцитами, то основна причина підвищення їхнього рівня – запалення.

Підвищений рівень нейтрофілів (нейтрофілоз, нейтрофільний лейкоцитоз) найчастіше вказує на наявність бактеріальної інфекції. Причому лише за рівнем клітин не можна припустити локалізацію інфекції. Нейтрофільоз це лише маркер того, що десь в організмі є інфекція і, швидше за все, вона має бактеріальну природу.

Якщо у собаки підвищені сегментоядерні нейтрофіли, а юні та паличкоядерні форми в нормі, то це говорить про наявність хронічної інфекції. Причини підвищення паличкоядерних нейтрофілів у собак (зсув лейкоцитарної формули вліво):

  • запальний процес;
  • гострі інфекційні захворювання;
  • перезбудження;
  • інтоксикація.

Якщо у собаки підвищені еозинофіли, то найчастіше це свідчить про наявність алергічної реакції або глистової інвазії. Знову ж таки, на локалізацію алергії або її вид кількість еозинофілів не вказує.

Ще одна причина, чому можуть підвищуватися еозинофіли – онкологічна патологія.

Комплексні аналізи крові

Аналізи крові собаки, спрямовані на діагностику захворювань, бувають двох видів: загальний та біохімічний. Групу крові у собак визначають для проведення трансфузії крові. У собак немає резус-фактора, а груп крові – понад 12. Клінічно важливим є визначення групового антигену DEA (Dog Erythrocyte Antigen).

Біохімічний

Біохімічний та клінічний аналіз крові у собак

Біохімічний аналіз крові у собак спрямований на виявлення локалізації ураження і є більш специфічним, ніж загальний аналіз крові. Матеріал для дослідження – венозна кров. Розшифровка біохімії крові наступна:

  1. Глюкоза (норма – 3,4-6,0 ммоль/л). Свідчить про стан вуглеводного обміну. Підвищитися показник може при патології підшлункової залози та розвитку цукрового діабету. Зниження рівня глюкози може говорити про пухлину підшлункової залози (інсулінома). Крім того, гіпоглікемія може бути наслідком підвищеного фізичного навантаження вихованця.
  2. Загальний білок та його фракції (55,1-75,2 г/л). Характеризує стан білкового обміну. Підвищується рівень білка при недостатності нирок або надлишку м`ясного компонента в раціоні.
  3. Цитолітичні ферменти: аланінамінотрансфераза (АЛТ) – 8,2–57,3- аспартатамінотрансфераза (АСТ) – 8,9–57,3. У собаки підвищений АЛТ буває при захворюваннях печінки, дуже часто при гепатиті у фазі цитолізу. АСТ у собак підвищений при ураженнях серця та скелетних м`язів. Наприклад, якщо у собаки міокардит, інфаркт міокарда чи міозит.
  4. Креатинін (44,3–138,4), сечовина (3,1–9,2) – показники ниркового комплексу. Їх рівень підвищується при ураженні нирок, якщо вони не справляються з функцією фільтрації. У цьому випадку відбувається накопичення продуктів азотистого обміну.
  5. Білірубін (0,9-10,6). Підвищено рівень прямого білірубіну у разі механічної жовтяниці. Наприклад, при холецистит, наявності каменю в жовчовивідних шляхах. Непрямий білірубін може збільшуватися як наслідок гемолітичної анемії.
  6. Холестерин, тригліцериди (ХС – 3,3–7,0, ТГ – 0,56). Є показниками ліпідного обміну. Їхній підвищений вміст говорить про ризик розвитку атеросклерозу у собак.
  7. Лужна фосфатаза (10-150). Підвищення рівня цього ферменту може говорити про ураження кісток, печінки, у самців – передміхурової залози.

Клінічний чи загальний

Біохімічний та клінічний аналіз крові у собак

Загальний аналіз крові – це вид лабораторного дослідження, результати якого показують стан організму загалом. Матеріал для дослідження – венозна кров. Усі показники можна згрупувати у 4 категорії:

1. Показники червоної крові. Свідчать про рівень кровонаповнення та про те, скільки організм отримує кисню:

  • гемоглобін (норма – 120–180 г/л). Зниження рівня гемоглобіну свідчить про анемію різного ступеня тяжкості. Це означає, що еритроцити переносять недостатньо кисню, клітини організму страждають від гіпоксії;
  • еритроцити (норма – 5,5–8,5 млн/мкл). Зменшення кількості еритроцитів також свідчить про наявність анемії. Підвищуватись рівень еритроцитів може з кількох причин: зневоднення, опіки, посилення гемопоезу. Крім того, еритроцитоз може спостерігатися при ураженні нирок, оскільки саме цей орган синтезує еритропоетин;
  • гематокрит (37-55%). Є показником співвідношення клітин крові до плазми. Підвищується при дегідратації (крововтрата, діарея, блювання), а знижується при анемії, вагітності.

2. Показники білої крові (лейкоцитарна формула). Говорить про наявність та характер запалення в організмі:

  • лейкоцити (6-17 тис./мкл). Лейкоцитоз спостерігається при запаленні різної етіології. Фізіологічний лейкоцитоз може розвиватися в тому випадку, якщо собака переживає страх, стрес. Відносний лейкоцитоз може бути ознакою зневоднення. Лейкопенія розвивається як вторинна реакція при вірусних інфекціях, при ураженні кісткового мозку;
  • лімфоцити (12-30%). Лімфоцитоз свідчить про запальний процес, швидше за все вірусної етіології;
  • нейтрофіли (60-77%). Збільшується кількість нейтрофілів при бактеріальній інфекції, особливо якщо є гнійне вогнище. Нейтрофільоз за рахунок сегментоядерної фракції свідчить про хронічний процес, а за рахунок юних та паличкоядерних форм – про гостру патологію. Нейтропенія розвивається при ураженні кісткового мозку як наслідок прийому деяких лікарських засобів з цитостатичним ефектом;
  • Еозинофіли (2-10%). Еозинофіли збільшуються при алергії або глистних інвазіях. Значне збільшення еозинофілів може свідчити наявність онкологічного процесу;
  • Базофіли (0-2%). Збільшення вмісту базофілів спостерігається при алергічних реакціях, паразитарних захворюваннях, при лейкозі. Вдруге може бути проявом гіпотиреозу або вагітності.

3. Тромбоцити (200-500 тис.)./мкл). Первинний тромбоцитоз утворюється при лейкозі, вторинний є наслідком іншої патології (цироз печінки, онкологічні захворювання, туберкульоз). Відносний тромбоцитоз може з`являтися при дегідратації або значних опіках. Тромбоцитопенія зустрічається при ураженні кісткового мозку або є наслідком деструкції тромбоцитів (частіше за аутоімунної патології).

4. Швидкість осідання еритроцитів (0-13 мм/год). Підвищення ШОЕ завжди свідчить про наявність запального процесу в організмі собаки.