Чому у собаки пронос із кров'ю і що робити

Причини

Для того щоб розібратися з причиною та локалізацією ураження, необхідно розрізняти різновиди геморагічного випорожнення:

• червона кров, що виділяється із заднього проходу, свідчить про поразку нижнього відділу товстого кишечника;
• Домішка крові у вигляді дьогтеподібного випорожнення говорить про те, що причина ураження локалізується у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту (шлунок, тонкий кишечник).

У собаки пронос із кров`ю може розвиватися з кількох причин. Інфекційна патологія. Якщо собака покакав кров`ю, це може бути проявом різних інфекційних захворювань:

1. Парвовірусний ентерит, чумний ентерит, шигельоз, лептоспіроз. Найбільшу небезпеку становить лептоспіроз – бактеріальна інфекція, яка часто призводить до летального результату.
2. Глистні інвазії. Наявність паразитів у шлунково-кишковому тракті також може призвести до кровотечі із заднього проходу. Найчастіше це пояснюється прямим ушкодженням слизової оболонки через прикріплення паразита.
3. Механічне пошкодження слизової оболонки. Такий стан може спостерігатися, якщо собака проковтнула якийсь гострий предмет. Найчастіше причиною є розгризання кісточки, уламки від якої і ранять слизову оболонку.
4. Пухлинний процес. Ще одна причина, чому виникає пронос із кров`ю – це новоутворення, яке локалізується у товстому кишечнику. Причому в цьому випадку кров буде червоного кольору.

Відео «У собаки пронос із кров`ю: причини та лікування»

У цьому відео ветеринар розповість, через що у пса може бути пронос із кров`ю та як його лікувати.

Вторинні прояви

Для того щоб визначитися із захворюванням, необхідно враховувати й інші симптоми, що супроводжують кривавий пронос:

1. Якщо собака ходить у туалет часто, але не продуктивно, то це може свідчити про помилкові позови до спорожнення. Часто це зустрічається у тому випадку, якщо відбувається постійне розтягування та подразнення стінок кишечника (наприклад, пухлиною). При помилкових позивах кал може бути у вигляді "ректального плювка" (суміш крові зі слизом).
2. Якщо собака не тільки паплюжить, але ще й рве, то це може говорити про отруєння або ураження слизової оболонки шлунка. Отруїтися собака може як хімічними речовинами, так і ліками, які передбачені для людини. Наприклад, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) викликають ерозивне ураження слизової оболонки шлунка. Клінічно це може виявлятися блювотою кавовою гущею та дьогтеподібним випорожненням.
3. Якщо рідкий пронос супроводжується підвищенням температури тіла, то, швидше за все, йдеться про інфекційне захворювання. Інфекція може бути як вірусної, так і бактеріальної природи.
4. Якщо крові в калі багато, і собака стає млявою, слабкою і втрачає свідомість, то, швидше за все, це ознаки масивної шлунково-кишкової кровотечі.

Діагностика

У собаки кров із заднього проходу може свідчити про безліч захворювань. Тому діагностика при цьому стані є досить складною.

З лабораторних досліджень можуть застосовуватись такі методи (конкретний список досліджень визначає ветеринар після об`єктивного обстеження собаки):

1. Загальний аналіз крові. Результати дослідження будуть говорити про постгеморагічні анемії (зниження рівня гемоглобіну та еритроцитів). Якщо причиною стану є інфекційне захворювання, то крім анемії, буде спостерігатися нейтрофільний (якщо бактеріальна інфекція) або лімфоцитарний (якщо вірусна) лейкоцитоз і підвищення швидкості осідання еритроцитів.
2. Біохімічний аналіз крові. Досліджують нирковий (креатинін, сечовина) та печінковий (АЛТ, АСТ) комплекси для діагностики ускладнень.
3. Аналіз калу для виявлення гельмінтів.
4. Вірусологічне дослідження крові, імуно-ферментний аналіз (ІФА) або полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) для діагностики збудника інфекційних захворювань.

Більш інформативним є проведення інструментальних досліджень. Для діагностики використовують такі методи:

1. Ендоскопічні (гастроскопія або колоноскопія) виявлення джерела кровотечі. Також ендоскопія застосовується за підозри на пухлинний процес.
2. Рентгенологічні (оглядова або контрастна рентгенограма) для визначення локалізації ураження.
3. Ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Виконується для оцінки внутрішніх органів та визначення наявності вільної рідини в черевній порожнині.

Лікування

Перше, що потрібно робити для того, щоб допомогти вихованцю – це звернутися до ветеринара за медичною допомогою. Кривавий пронос – це небезпечний стан, який може загрожувати життю тварини. У цьому випадку лікування в домашніх умовах може зашкодити.

Лікування собаки з кривавим проносом насамперед визначається причиною:

1. Якщо причиною є отруєння, необхідно промити собаці шлунок і провести дезінтоксикаційну терапію. Надалі проводять інфузії сольовими розчинами.
2. Якщо ж пронос викликаний інфекційним захворюванням, то потрібне проведення інфузійної терапії та призначення антибактеріальних засобів (у разі бактеріальної інфекції).
3. Якщо причина в сторонньому тілі, що ушкоджує слизову оболонку товстого кишечника (наприклад, роздроблена кісточка), то його необхідно витягнути. Швидше за все, застосовуватиметься хірургічна операція.
4. При пухлинному процесі собакі знадобиться хірургічне видалення новоутворення з подальшим проведенням променевої або хіміотерапії (залежно від виду пухлини).

Симптоматичне лікування полягає у зупинці кровотечі шляхом використання препаратів із гемостатичним ефектом.