Маремма-абруцька вівчарка: особливості породи

Маремма-абруцька вівчарка: особливості породиГідний представник вівчарок, марремо-абруцька – порода давня, вперше про неї почули ще в античні часи, але й зараз ці собаки не втрачають популярності. Спочатку ці пси використовувалися для захисту овечих стад від нападу диких тварин. Проживаючи у нелегких умовах, вівчарки ідеально під них підлаштувалися, ось чому відрізняються розумом, кмітливістю, силою та витривалістю – ці якості і зробили таких собак справжніми мисливцями та вірними помічниками людей.

Своє походження порода веде від вовкодавів Тибету, історична ж батьківщина – Італія. Складну назву собакам дали два регіони цієї країни, які претендують на звання місця зародження білих гігантів.

Маремма: опис породи

Маремма-абруцька вівчарка: особливості породиМаремма-абруцька вівчарка – великий собака, відрізняється високорозвиненим інтелектом. Дізнатися породу можна за такими характеристиками:

  • Масивне тіло.
  • Висота в загривку залежить від статі: самці досягають 75 см, самки – близько 65 см.
  • Середня вага дорослої тварини – 40-45 кг.
  • Велика голова конічної форми, нагадує голову ведмедя.
  • М`язова шия коротша за голову.
  • Рухливі трикутні вуха розміщені на рівні вилиць. Довжина до 12 см.
  • Кінчики вух вузькі.
  • Лоб куполоподібний, плавно переходить до тупої морди.
  • Морда клиноподібна.
  • Очі середні, посаджені не глибоко, мигдалеподібної форми.
  • Ніздрі великі.
  • Мочка носа чорна.
  • Чорні губи невеликі, приховують зуби, з невеликою кишенею в куточках.
  • Вилиці невеликі.
  • Зуби (їх 42) гострі та міцні.
  • Густа шерсть.
  • Передні ноги прямі.
  • Пряма мускулиста спина.
  • Задні ноги прямі, укорочені, з м`язовими гомілками.
  • Округлі лапи із зібраними в грудку пальцями.
  • Низько посаджений хвіст покритий густою кудлатою вовною.

Стандарти породи були розроблені в 1924 році, а остаточно затверджені в 1958 році, у цьому виді вони використовуються до сьогодні. Щоб щеня повністю відповідало породі, купувати його краще в розпліднику.

Шерсть у собак породи маремма досить жорстка і густа, з підшерстком, деякі пасма на корпусі можуть трохи витися. Густий комір на шиї та плечах - також відмінна риса цих псів. Довжина вовни різна:

  • На корпусі – до 8 см.
  • Коротша – на голові та ногах.

Забарвлення - біле. Стандарт допускає слабкі лимонні або кремові відтінки. Коричневий колір або чорні плями є пороками породи і вибраковуються.

Цікавий факт. Собаки білого кольору вважалися у наших предків найкращими грициками завдяки тому, що їх добре видно в темний час доби. А вдень колір вовни допомагала їм маскуватися серед овець, плутаючи вовків.

Характер

Собака породи марремо-абруцька відрізняються норовою, погано піддаються дресировці, нерідко ставлять під сумнів авторитет господаря. Тому у вихованні цуценя слід виявити твердість, тоді пес стане на довгі роки вірним другом та помічником усієї сім`ї, включаючи дітей.

Важливо! Вихований пес буде вірний усім членам сім`ї, але у господарі вибере лише одну людину, розлука з якою стане для тварини справжньою травмою.

Для маремми невластива агресивність, вона чудово стереже стада, добре охороняє територію від злодіїв. Якщо пса роздратувати, то він стає небезпечним для сторонніх. Собака дуже витривала, переживе практично всі примхи погоди, крім зайвої спеки. Але не варто очікувати від неї покірності німецьких вівчарок – навіть ідеально видресована, маремма завжди почуватиметься з господарем на рівних.

Маремма-абруцька вівчарка

Ці пси відважні, не бояться вступити в бій із більшими тваринами, ось чому використовуються американськими фермерами для охорони стад від ведмедів. Маремма чітко розмежовує манеру поведінки вдень та вночі. Якщо при світлі дня ця добродушна тварина, яка привітно зустрічатиме гостей господаря, то вночі собака наче перевтілюється – і горе непроханому гостю! При цьому у псів добре розвинений інтелект, вона відмінно аналізує ситуацію і здатна самостійно приймати рішення, гостро відчуває прояви агресії та реагує на них.

Це дуже відповідальна тварина, яка готова виконувати покладені на неї функції: маремма не залишить довірене їй стадо навіть у поганому самопочутті . Відрізняючись незлобивою вдачею, така вівчарка не втрачає самоконтролю, вивести її із себе досить складно.

Догляд та виховання маремми

Маремма-абруцька вівчарка: особливості породиЯк правильно годувати маремма-абруцьку вівчарку? Ця велика порода собак потребує великої кількості корму, тому слід забезпечити їй дворазове харчування, що включає 2,5 стандартні раціони. «Меню» такої вівчарки обов`язково має містити:

  • багаті кальцієм продукти (вони допоможуть забезпечити швидке здорове зростання). Кальцій у пігулках можна давати окремо;
  • вологий корм (щонайменше 1/3 раціону);
  • свіже м`ясо, зокрема і сире;
  • молочні продукти.

Важливо! За один прийом їжі не можна давати собакі сухий корм та домашню їжу.

Маремма-абруцька вівчарка: особливості породиЦуценята потребують більш частого харчування – не менше 6 разів на день, з обов`язковим додаванням вітамінних препаратів, каш та молочних сумішей. Поступово підростаючих тварин переводять на дворазове годування. Важливо забезпечити тварині цілодобовий доступ до свіжої води.

Середня тривалість життя тварини – до 13 років.

Догляд за собакою не забере у господаря багато сил, але важливо пам`ятати – завдяки густій ​​шерсті тварина добре переносить холоднечу, але дуже страждає на спеку. Стрич таких вівчарок не можна, ось чому у вольєрі, де проживає маремма, слід забезпечити тіньову ділянку.

  • Доглядає такі процедури:
  • Тривалі прогулянки на свіжому повітрі, особливо для цуценят.
  • Регулярне вичісування жорсткою щіткою, привчати до процедури треба ще й цуценят.

Вирішивши завести настільки великого цуценя, важливо розуміти, що йому не місце в міській квартирі, ідеальний варіант - вольєр на території заміського будинку. Проте обов`язково потрібно організувати для собаки та прогулянки: молодого віку вони потребують серйозних фізичних навантажень. Більш дорослим псам навантаження можна скоротити.

Захворювання собакам породи маремма-абруцька вівчарка практично не властиві, але регулярні профілактичні огляди у ветеринара необхідні.

Маремма-абруцька вівчарка - відмінний сторожовий пес, кмітливий і розумний, але дуже важливо з раннього віку дресирувати тварину, інакше є ризик отримати примхливу і норовливу собаку, яка не сприймає господаря як такого. Якщо ж виховувати маремму суворо, то вона на довгі роки стане вірним другом та помічником усієї родини.

Відгуки

Завели собаку породи маремма, коли переїхали до заміського будинку. Купили в розпліднику. З таким великим псом жити дуже спокійно — точно знаю, що нікого зайвої ночі на нашу територію Маркіз не пропустить. Взяли ще цуценям, чоловік сумлінно дресирував, багато часу витратив, але результат того вартий. Зараз собака відданий нашій сім`ї, але свої обов`язки виконує сумлінно.

Олена, 29 років, власник

У мене живуть два собаки породи маремма-абруцька вівчарка. Купував у розпліднику одразу двох, ще цуценятами. Це напрочуд розумні та кмітливі тварини, не агресивні, не пустолайки, але двір стережуть краще за будь-яку новомодну охоронну систему. З дітьми та гостями лагідні, але чужого не пустять! Все, що пишуть про цю породу хорошого - все правда, жодного разу про покупку не пошкодував. Єдиний мінус - ціна в розпліднику досить висока. Але пси того варті!

Андрій Степанович, власник двох собак

Мій відгук про породу маремма-абруцька вівчарка позитивний. Собака мій, звичайно, норовливий, але мені вдалося знайти з нею спільну мову, тепер живемо душа в душу. Вона чудово охороняє територію, особливо вночі, злодіїв тепер не боюсь. Не гавкає, не вередує, добре їсть. Я задоволений.

Станіслав, 27 років, власник