Причини появи слизу в калі у собаки та її лікування

Завжди погано, коли хтось хворіє, а коли це домашні улюбленці, які мовчки страждають і не можуть пояснити, де в них болить, погано подвійно. Господарям всього й залишається, що уважно стежити за найменшими змінами у поведінці собаки.

Поява слизу може свідчити про наявність гельмінтів.

Виявивши одного разу у фекаліях собаки слиз, не варто чекати, що щось зміниться. Слід відразу ж звертатися до ветеринара.

Класифікація причин

Як правило, наявність слизової оболонки в екскрементах не означає відсутності інших симптомів.

Не варто ігнорувати наявність слизового секрету в екскрементах.

Залежно від місця наявності патологічного процесу відзначатимуться супутні ознаки.

Одні наступають одночасно з основним явищем, інші трохи пізніше, але обов`язково відзначатимуться, тому ігнорувати цю ознаку не варто.

Коліт

Запалення товстого кишечника, розпізнати яке на початковій стадії дуже складно через тривалий безсимптомний період.

На першій стадії коліт у собаки розпізнати складно.

Ігнорування цієї недуги може призвести тварина до виснаження.

Симптоми

• Одним з перших і яскраво вираженою ознакою коліту є наявність проносу, часто з домішками слизу та крові. Характеризується невеликою кількістю фекальних мас. Відзначається збільшення живота, метеоризм, больовий очеревинний синдром.
• Участене сечовипускання, відмова від їжі, настання блювоти.
• Пес постійно їсть траву, поводиться агресивно, не дає торкнутися черева, може вкусити господаря.
• Якщо хвороба переходить у хронічну форму, відзначається поступове зниження ваги, аж до повного виснаження.
• Наявність виразкового типу - Собака випорожнюється кров`ю і слизом, відчуває різкі болі.

Пронос - головна ознака коліту.

Лікування

1. Гостра форма починається з лікування голодом доти, доки не припиниться діарея.
2. Далі вміст на дієті, до складу якої входить їжа з великим обсягом клітковини, знежирена та легка їжа, виключаються жири та м`ясо.
3. Рекомендується давати перетерте куряче м`ясо. Неприпустиме годування сухими кормами.

Медикаментозне лікування:

• калій хлорид;
• тилозин;
• метронідазол;
• очисна клізма;
• сульфазалазин;
• мезалазин;
• преднізолон.

Для лікування використовують препарат Тілозін.

Виразковий тип передбачає лікування за допомогою застосування антибіотика – енрофлоксацину, тому що на звичайні протизапальні засоби немає імунної відповіді.

Дисбактеріоз

На момент народження у цуценя в кишечнику стерильна мікрофлора, далі мати за допомогою годування молозивом наповнює його «позитивними» бактеріями.

Цуценята, харчуючись молоком матері, наповнюються «позитивними» бактеріями.

Під впливом патогенних факторів здатна відбуватися зміна кишкової мікрофлори, це називається дисбактеріозом.

Причини та симптоматика

Причиною дисбактеріозу може бути стрес.

• Серед можливих провокаторів вирізняються стреси, погана екологія, реакція на антибіотики або інші лікарські речовини залежить від індивідуальної непереносимості. Найчастіше дисбактеріоз виникає на тлі передозування антибіотиком.
• Справа в тому, що антибіотики здатні руйнувати нормальне кишкове середовище, що сприяє проникненню чужорідної мікрофлори. Як правило, чужорідна мікрофлора складається з грибків, стафілококу, синьогнійної палички, які не реагують на антибіотики.
• Клінічна картина складається зі втрати апетиту, різкого зниження ваги. Тварина пригнічена, відзначається млявість, пригніченість. Пес не хоче підніматися і проявляти активність, весь час лежить, намагається не рухатися. Частий рідкий стілець зі слизом.

Лікування

Терапія при дисбактеріозі – довга та клопітка справа.

1. Застосовується лікування, спрямоване на усунення супутнього захворювання. Використовуються ферменти, вітаміни.
2. Призначаються імуностимулятори, антигістамінні засоби. Рекомендовані ліки: біфітрилак, лактоферон, лактобіфід, кохамікс, прозим.
3. Поряд з медикаментозною допомогою потрібне витримування собаки на дієті. Виключається сухий корм, жирна, смажена, гостра їжа. Годують легкими супами, знежиреними молочними продуктами.

Для лікування використовують препарат Біфітрілак.

Гельмінтоз

Зараження глистами найчастіше відбувається при недогляді господарів.

Схильні до всіх пород, незалежно від віку або статевої приналежності. Зараження також не залежить від пори року та погодних умов. Локалізація паразитів може бути в будь-якому органі, але найчастіше відзначається у травному тракті. Крім того, що вони самі по собі завдають шкоди собачому організму, так ще й можуть викликати різні ускладнення у вигляді паралельних захворювань.

Гельмінтозу схильні до всіх пород собак.

Ознаки

• Наявність глистної інвазії у маленьких цуценят відбивається на їх розвитку та зростанні.
• Цуценята мало рухаються, на очному білку проступає синій обідок.
• Апетит зберігається, нерідко навіть посилюється, але, незважаючи на це, собака знижує масу тіла.
• Ознака здуття, при прослуховуванні відзначається вирування.
• Кал зі слизом, можлива наявність паразитів.
• Відбувається чергування запору та проносу.
• Велике зараження здатне викликати ознаки розладу центральної нервової системи судоми, парези, паралічі.

Наявність глистів впливає зростання цуценя.

Допомога

Лікувальні заходи спрямовують не тільки на знищення глистів, а й на усунення захворювань, які ті спровокували. Медикаменти для знищення паразитів:

• дронтал плюс-
• азінокс плюс-
• дронцит-
• вермокс.

Препарат Дронтал Плюс знищує паразитів у собак.

Приймати слід на голодний шлунок, раз на день. Після закінчення курсу роблять контрольний аналіз на предмет виявлення глистів.

Гастроентерит

Гострий запальний процес, який охоплює слизову оболонку шлунка та кишечника. У занедбаних випадках вражає м`язовий та серозний шар.

При підозрі на гастроентерит у собаки, реагувати треба швидко, інакше можна прогаяти час і занапастити тварину.

Гастроентерит небезпечний для собак.

Клінічні ознаки

Перша ознака – температурні стрибки, лихоманка. Відзначається млявість, пригніченість, очі западають, шкірні покриви втрачають еластичність та пружність. Мовою наліт, слизова рота пересохла, часта відрижка, метеоризм.

Температурні стрибки є ознакою гастроентериту.

Зниження або відсутність апетиту, втрата ваги, блювота. Живіт болісний, часті коліки. Частий пронос зі слизом, домішками крові. Смердючий запах з пащі.

Методи лікування

1. Перша допомога – компенсація втраченої рідини. Готують розчин, до складу якого входять: вода, сіль, харчова сода, калію хлорид, глюкоза або цукор. Випоювати вихованцю насильно, якщо відмовляється приймати.
2. Рекомендовані антимікробні препарати - сульфаніламіди: сульгін, бісептол, сульфатон, фталазол.
3. Нітрофуранові засоби - фурацилін, фуразолідон. Але також застосовують трихопол.
4. Антибіотики - Тетрациклін, пеніцилін, імодіум, левоміцетин, цифран.
5. Допускаються очисні клізми, адсорбенти – поліфепан, активоване вугілля, ентеросорбент. В`яжучі ліки – танін, вісмут. Використовуються фосфалюгель, розчин Рінгера, панзинорм, фестал, мезим, вітаміни, знеболювальні препарати.

Препарат Сульгін має антимікробну дію.

Профілактика

Найбезпечніше та дешеве лікування – профілактика. Щоб запобігти хворобам травної системи, не слід давати собаці будь-що. Не можна годувати недоїдками, зіпсованою або прокислою їжею, дешевими кормами низької якості.

Не слід годувати собаку недоїдками зі столу.

В обов`язковому порядку проводити дегельмінтизацію та пам`ятати, що багато гельмінтозів надзвичайно небезпечні і для людини. Грамотно розподілити фізичні навантаження, уникати стресових ситуацій.

Відео про гельмінтоз у собак