Собака дінго – спосіб життя, походження та опис

Зовні собака динго нічим не відрізняється від звичайного різновиду. Вона виглядає дуже міцною, маючи при цьому середні розміри. Брати собі такого вихованця фахівці не радять людям, які не мають досвіду у утриманні собак. Це пояснюється тим, що у цього виду дуже розвинені мисливські інстинкти, і вони дуже нагадують вовка, відповідно вимагають особливого ставлення до себе.Коли вийдете на довгу прогулянку зі своїм вихованцем ви можете завжди взяти з собою https://pronatek.ru/sneki-chipsy-orehi/sneki-chipsy-orehi-semechki-chiko

Історія походження

Навколо генези диких собак Австралії існує безліч різних легенд і домислів. Багато обізнаних людей у ​​цій галузі стверджують, що їх завезли переселенці Азії, інші навпаки вважають, що пси походять від домашніх китайських собак. Треті взагалі припускають, що динго є нащадком індійських вовків. Але, на жаль, жодна з перерахованих вище версій не підтверджена, але все ж таки найпоширенішою є та, яка говорить про те, що пси були завезені з Азії.

За досить короткий проміжок часу сталося стрімке поширення цих псів, і вони стали просто незамінними помічниками для аборигенів, які проживають в Австралії. Вони виступали в ролі прекрасних сторожів житла, а також виявляли свої найкращі якості під час полювання. Але час минав, і люди стали покидати цих вірних і відданих псів, внаслідок чого і сталося їхнє здичавіння.

Адже після того як люди покинули місця, де жили собаки динго, їм нічого не залишалося іншого, як самостійно освоювати територію Австралії і добувати собі їжу в цих місцях. На щастя, умови материка виявилися вельми сприятливими, і представники виду змогли не тільки самостійно існувати, а й навіть регулювати чисельність кроликів та травоїдних, що проживають на континенті.

Зовні собака Дінго нічим не відрізняється від звичайного різновиду

В даний час на континенті спеціально споруджено огорожу, яка відокремлює родючу частину від посушливої, її щорічно підтримують у доброму стані. Вздовж цієї огорожі постійно ходять патрулі, які відстрілюють тварин, що проникають за неї. Такий спосіб боротьби з цими псами почали ще в ХІХ столітті, коли на континенті стало стрімко розвиватися вівчарство, а пси полювали на овець і тим самим завдавали значної шкоди господарству. Такий спосіб безпеки, як уже було сказано раніше, існує, і досі.

Тримати в домашніх умовах диких австралійських собак динго не прийнято, а в деяких країнах взагалі заборонено, але це не заважає деяким людям все ж утримувати пса як домашню тварину. Деякі навіть стверджують, що динго донго є чудовою і невибагливою твариною, яка при правильному вихованні стає відданим другом і чудово ладнає не тільки з людьми, але й іншими вихованцями, що мешкають у вашому будинку.

Опис

Як уже говорилося, ці домашні вихованці відрізняються дуже міцною статурою при середньому зростанні і витягнутому тілі. Загалом тварини простежуються також схожі риси з вовком або койотом.

Крім того, ці собакитакож відрізняються ще й такими характеристиками:

• що стосується зростання цих собак, то він варіюється від 47 до 68 сантиметрів при вазі від 10 до 20 кг. Такий розкид у параметрах пояснюється місцем проживання пса;
• голова цих тварин має квадратну форму, з високим лобом;
• прикус правильний і ножиці;
• у пащі розташовані досить міцні зуби, ідеально білого кольору;
• вуха відрізняються трикутною формою та невеликими розмірами, при цьому вони у псів стоячі та розташовуються порівняно високо;
• ніс чорний з великими ніздрями;
• тварини відрізняються ще й тим, що є володарями дуже розумних та красивих очей, переважно темно-карого кольору;
• шерсть коротка, густа та щільна з добре вираженим підшерстком;
• найчастіше динго мають руде або жовте забарвлення, при цьому можуть бути присутніми на тілі світлі плями;
• в окремих випадках у цих псів може бути чорне, строкате, сіре або кремове забарвлення.

Характер

Дінго відрізняються досить складним характером, саме тому в деяких країнах утримання таких псів у домашніх умовах категорично заборонено, це стосується і Австралії, де вони можуть жити виключно в диких умовах.

Але все ж таки деякі люди наважуються завести динго. Перед тим як завести собі такого друга обов`язково варто ретельно подумати, адже навіть домашній собака цієї породи відрізняється досить сильними мисливськими інстинктами, позбутися яких абсолютно неможливо. Саме тому утримувати динго з іншими домашніми тваринами досить проблематично.

Зверніть увагу! Дикі особини мають відмінну особливість, яка проявляється в тому, що тварина зовсім не може гавкати, а тільки гарчати і вити як вовки.

Дінго відрізняються досить складним характером, саме тому в деяких країнах утримання таких псів у домашніх умовах категорично заборонено

Крім всього іншого ще однією проблемою пов`язаною з динго можна назвати те, що під час прогулянки вихованець може порахувати здобиччю кого завгодно і відразу ж погнатися за нею, тому вигулювати вашого пса слід тільки повідку або в тих місцях, де він не зможе нікуди втекти.

Умови проживання

Представники породи вважають за краще жити, збираючись у зграї від трьох до дванадцяти особин. При цьому молоді порослі можуть, як приєднуватися до зграї, так і проживати окремо, як тільки вони зможуть самостійно полювати, і добувати їжу.

У дикій природі Австралії ці тварини дуже обережні, кмітливі та рухливі.Вони ніколи не стануть, є отруєних приманок і дивним чином зможуть обійти будь-яку пастку, навіть найхитрішу пастку.

Для того щоб забезпечити нормальне та безпечне існування цуценят, їхні батьки влаштовують їм своєрідні лігви, які облаштовуються в печерах, серед коріння дерев, а також роя нори поблизу водойм. Найчастіше в таких укриттях знаходиться близько шести-восьми цуценят.

Представники породи вважають за краще жити, збираючись у зграї від трьох до дванадцяти особин

Цуценята народжуються сліпими та покритими вовняним покривом, але їх розвиток відбувається досить стрімко і тварина може вже з трьох місяців самостійно виходити на природу, звичайно ж, перебуваючи при зграї. Молочне годування цуценят закінчується після восьми тижнів і з цього моменту дбати про малюка починають абсолютно всі пси, які перебувають у зграї.

Що стосується схрещування диких і домашніх псів, то якщо така ситуація з незалежних від людини причин все ж таки відбувається, то всі народжені цуценята обов`язково знищуються. Це необхідно робити внаслідок того, що таке потомство виростаючи буде відрізнятися агресивністю незалежно від соціалізації та способів виховання.

Цуценята Дінго

В даний час цей вид в Європі та Америці стали розводити в розплідниках та реалізовувати тварин місцевому населенню. Крім того, собаки також беруть участь у різноманітних виставках. Цуценятаз таких розплідників чудово піддаються дресируванні, абсолютно невибагливі у догляді та при правильному та професійному вихованні стають дуже лагідними та відданими тваринами. Купуючи собі такого вихованця, обов`язково слід враховувати, що вони зовсім не переносять зміну господаря і в такій ситуації просто гинуть від туги.

Поведінка у неволі

Якщо дикі пси потрапляє в неволю, то намагатися її приручити абсолютно марно, хоча деякі жителі Австралії намагаються все-таки зробити це.

Коли собака з раннього дитинства утримується в домашніх умовах, тоді шанс виховати собі відданого і відмінного друга значно зростає. Також потрібно враховувати, що дресирування зовсім не піддаються дорослі особини і в Австралії ці тварини вважаються хижаками, тому що дуже агресивно поводяться до людей.

Особливості утримання динго в домашніх умовах

Якщо ви вирішили придбати собі вихованця такої породи, тоді обов`язково в процесі його утримання слід дотримуватися наступних рекомендацій:

• цей вид відноситься дуже активними тваринам, тому слід забезпечити їм щоденні тривалі прогулянки, так як пес зовсім не може залишатися на тому самому місці тривалий час;
• не слід заводити такого вихованця в тому випадку, якщо у вас вже є домашні тварини, тому що вони сприйматимуть їх як видобуток;
• під час утримання слід бути готовим до того, що динго, буде, досить холодно ставиться до всіх членів сім`ї, але при цьому він може все ж таки дуже прив`язатися до свого господаря;
• виховуючи тварин, потрібно пам`ятати, що вони набагато краще приживаються у дворі і несуть при цьому хорошу службу;
• за вовняним покровом зовсім не потрібно доглядати, єдине, що слід робити, так це купати свого динго в міру потреби;
• до раціону харчування обов`язково повинні бути включені каші, молочні та м`ясні продукти харчування.

Щодо здоров`я, то воно у них дуже міцне. Це можна пояснити, перш за все, тим, що завдяки умовам проживання в Австралії динго набули дуже гарного імунітету і стали відрізнятися чудовою виживаністю. Але, незважаючи на це при утриманні їх у домашніх умовах слід обов`язково проводити вакцинацію відповідно до рекомендацій ветеринара. Окрім іншого обов`язково необхідно систематично обробляти свого домашнього пса від різних паразитів, які можуть завдати дискомфорту тварині і призвести до розвитку певних патологічних процесів.

Дикі представники породи, за жодних обставин не зможуть стати спокійними компаньйонами. Швидше за все, вони поводитимуться неадекватно і завдадуть величезну кількість турбот і неприємностей своєму господареві, так що буде краще, якщо вони залишаться проживати і розмножуватися на просторах Австралії та Азії, адже в таких умовах вони живуть повноцінним і щасливим життям.