Собаче життя: скільки воно триває

Середня тривалість життя собак

У середньому собаки живуть 9-12 років. Але довжина цього терміну насправді залежить від багатьох факторів, один з яких розмір вихованця. Помічено, що великі собаки живуть набагато менше за дрібних. Різниця може бути дуже відчутною - у 7-8 років.

У житті будь-якого собаки, як і людини, є кілька періодів, які послідовно змінюють один одного: дитинство, юність, зрілість, старість. У великих собак перші два періоди проходять дуже швидко, трохи довше триває зрілість, але вже у 6 років настає старість. Як і скільки вона триватиме, багато в чому залежить від догляду, який господар проводить протягом усього життя тварини. Маленьким собачкам пощастило більше - у них тривалі дитинство та юність, зрілість настає років у 8 і теж не відразу закінчується. Старими вони стають не раніше 12 років, але багато хто живе ще й глибокими 15-16-річними стариками.

Тривалість перебігу різних періодів життя залежить у собак не тільки від приналежності до породи, а й від розміру

Деякі перераховують роки життя собаки на людські. Наприклад, є думка, що 1 рік собачого життя дорівнює 7 років людського. Але це докорінно неправильно. Не можна зіставити однорічну собаку великої породи та декоративної. Остання буде дитиною, тоді як першу можна назвати майже дорослим псом.

Ці дані не можна віднести до вуличних безпритульних псів. Провести дослідження тривалості їх життя неможливо. Помічено лише, що особин старше 5 років надворі практично немає, а пса 7-річного віку вже неможливо зустріти. Це не дивно. Голод, холод, хвороби, жорстка боротьба за лідерство та виживання, машини обривають життя вуличних собак дуже рано. Зате якщо такий вихованець раптом потрапить під чиюсь турботу, він має всі шанси прожити довго. Безпритульні собаки мають міцний імунітет і високу пристосованість до будь-яких умов.

Таблиця: середня тривалість життя різних порід собак

У межах однієї породи тривалість життя представників також може відрізнятися, тому представлені дані можна як приблизні значення.

Фотогалерея: собаки різних порід

Що і як впливає на тривалість життя собак

На тривалість життя собаки незалежно від породи впливає ряд факторів. Вони можуть як суттєво зменшити відведений природою термін, і продовжити його.

Спадковість

У багатьох порід собак існують захворювання, які передаються з покоління до покоління на генетичному рівні. Деякі проблеми можуть бути обумовлені анатомічними особливостями конкретної породи, так:

• Такси часто страждають від дископатії - усунення дисків хребта. Це зумовлено коротколапістю, через що основа скелета зазнає посилених навантажень.
  

  Проблеми з хребтом - часта патологія у такс

• Великі породи собак часто зустрічаються з дисплазією тазостегнових суглобів. Маса тіла негативно впливає на формування кісткової системи.
• Брахицефальні породи (мопси, бульдоги, пекінеси) мають проблеми з диханням аж до бронхіальної астми. Їхні носові ходи сильно викривлені і звужені, що перешкоджає вільному проходженню повітря через них.

Багато генетичних захворювань можна виявити за допомогою спеціальних тестів. Їхні результати зазвичай запитують у заводчика при придбанні цуценя.

Щось скоригувати може й сам господар. Такс, наприклад, рекомендують при спуску зі сходів брати на руки, а брахіцефалів залишати вдома в спеку і не давати їм надмірне фізичне навантаження.

Умови утримання

Умови життя можуть відіграти вирішальну роль для тривалості життя вихованця. Так, є породи, які призначені лише для квартирного утримання. Це все декоративні та дрібні собаки. Сюди відноситься більшість короткошерстих порід, покрив яких не може захистити в морози, чому собаки переохолоджуються і починають хворіти.

Ветеринарами доведено, що утримання ланцюга сильно скорочує життя собаки. Справа не тільки в обмеженні рухливості, яка послаблює організм, а й у глибокому стресі, який починають відчувати такі вихованці.

Втім, є породи, які цілком можуть жити у дворі (але не на ланцюзі) у просторому вольєрі. Зазвичай це собаки з вовною середньої довжини та густим підшерстком. Сюди можна віднести всіх лайок, північних їздових собак. Але відмежування від життя сім`ї все одно позначиться несприятливо на їхньому самопочутті. Тому такому вихованцю слід приділяти максимум уваги і обов`язково вигулювати не менше 2 разів на день, бажано з активними іграми.

По моєму місту розклеєно величезну кількість оголошень про зникнення хаски або лайок. Це не викликає подиву. Люди, віддаючи данину моді, заводять собак, про сутність яких нічого не знають. Але самі весь день перебувають на роботі або крутяться у своїх справах. Адже це дуже активні породи, яким необхідно бігати по 5-6 годин на добу. Ось собаки і використовують найменшу нагоду втекти від таких недбалих господарів.

Собаці дуже важливо розуміти, що вона потрібна людям для якоїсь роботи: нехай це буде охорона двору, подача якихось речей (та хоч кімнатних тапочок). У вихованця мають бути якісь обов`язки, щоб він відчував свою значущість.

Фізична активність

Фізична активність - запорука довголіття собаки. Є породи, яким вона життєво потрібна (наприклад, всі мисливські собаки). Але й інших вихованців не можна залишати без руху. Посильні фізичні навантаження допомагають боротися із зайвою вагою та тренують дихальну та серцево-судинну системи, що може уберегти вихованця від різних захворювань.

Рух - життя не тільки для людини, а й для собаки

Інші фактори

До несприятливих факторів, які можуть скоротити життя вихованця, можна віднести:

• часті пологи - організм собаки просто виснажується від постійних гормональних перебудов, між пологами має проходити щонайменше рік;
• статева помірність - якщо собака не задовольняє свої статеві інстинкти, це закінчиться плачевно для її здоров`я, багато вихованців гинуть від онкологічних захворювань органів репродуктивної системи;
• медична допомога - заразитися інфекцією собака може навіть за відсутності вигулу, заразу принесе до будинку господар на одязі або підошві взуття, тому вихованців обов`язково вакцинувати та регулярно проходити з ним огляди у ветеринара;
• особливості харчування - багато господарів не можуть встояти, щоб не почастувати вихованця ласощами зі свого столу (ковбаскою, шматочком сиру, котлеткою), забуваючи, що спеції, жир і сіль завдають непоправної шкоди здоров`ю собак.

Як продовжити життя вихованцю

В силах людини зробити так, щоб вихованець прожив максимум відведеного йому терміну, почати потрібно з того, щоб вивчити всі особливості породи, включаючи можливі захворювання. Виходячи з цього і потрібно будувати утримання цуценя в будинку.

харчування

Собаки повинні збалансовано харчуватися. Їхні потреби відрізняються від людських, тому при складанні раціону слід проконсультуватися з ветеринаром. Але одразу треба сказати: їсти з одного столу з господарем їм протипоказано. Якщо у вас немає часу готувати спеціальну собачу їжу, зверніть увагу на готові раціони класом не нижче преміум, а ще краще суперпреміум. Таке харчування містить усі необхідні для тварини вітаміни та мікроелементи, збалансований склад поживних речовин, щоб ваш вихованець ні чого не потребував.

Зайва вага завжди провокує проблеми зі здоров`ям. Орієнтуватися треба не тільки на апетит собаки (деякі породи, наприклад, біглі, можуть жувати добу безперервно), а на вимоги стандарту та рекомендації ветеринарів.

Догляд

Стежити за вовною, вухами, очима та зубами собаки слід регулярно. Це основа її здоров`я та вхідні ворота для багатьох інфекцій. Тому щоденні (для очей та вух) або щотижневі (для решти) гігієнічні процедури допоможуть гарному самопочуттю вихованця.

Крім того, не слід забувати і про профілактичні заходи:

• вакцинування за графіком;
• антипаразитарної обробки (раз на 3 місяці та за 2 тижні до кожного щеплення);
• регулярних оглядах у ветеринара.

Стерилізація

Якщо вам не потрібне потомство від вашого собаки, краще буде його стерилізувати. Доведено, що ця процедура скорочує ризик онкологічних захворювань статевих органів, та й характер у багатьох тварин стає спокійнішим, підвищується стійкість до стресів.

За допомогою стерилізації можна продовжити життя своєму вихованцю

Відео: як продовжити життя своєму собаці

Життя собаки в багато разів коротше за людську. Тварина не може ухвалити правильне рішення для свого здоров`я. Тому вся відповідальність за це лягає на господаря.