Далматін
Зміст
Основна інформація
Назва породи: | Далматін |
Країна походження: | Хорватія (Далмація) |
Час зародження породи: | точно невідомо |
Тип: | гончі та споріднені породи |
Вага: | 24 - 32 кг |
Зростання (висота в загривку): | 54 - 62 см |
Тривалість життя: | 10 - 13 років |
Оцінка характеристик породи
Короткий опис породи
Завдяки мультфільму Діснея «101 далматинець» ця порода собак добре відома у всьому світі. Її історія налічує жодну сотню років, протягом яких далматинець був незамінним помічником на полюванні, у рятувальних компаніях, у цирку… Дійсно, порода по-своєму унікальна. Особливості забарвлення далматинця помітно виділяють цю домашню тварину серед безлічі інших, а особливості фізіології роблять їх взагалі дивовижними собаками.
Більшість людей вибирають цих собак за їхній екстравагантний зовнішній вигляд, але насправді, далматинець підійде не для кожного собаківника. Ці чотирилапі люблять перебувати в колі сім`ї. Вони відмінні компаньйони, які наповнені активною енергією та силою, що виплескується назовні. Відданість цих собак безмежна, вони дуже чуйні та вдячні.
Далматинці спочатку були виведені для того, щоб бігти біля карети аристократів, що рухається, підкреслюючи, таким чином, їх значимість. Не дивно, що сучасний далматин любить бігати як зі своїм господарем, так і самотужки. Ця схильність призвела до того, що далматинці досягають величезних успіхів у різних видах спорту, особливо в аджиліті. Така фізіологічна особливість домашнього улюбленця говорить про те, що тварина потребує достатніх щоденних фізичних вправ. Тому не варто купувати собаку цієї породи людям, які не є прихильниками активного способу життя. Якщо ви не любите спорт, а також не зовсім готові щодня по кілька годин на день бігати та стрибати з вихованцем – відмовтеся від свого вибору.
Якщо, все ж таки, ви твердо вирішили придбати далматину, то вам потрібно знати, що собаки цієї породи не тільки активні, але ще й дуже розумні. Вони потребують навчання та дресирування з раннього віку. Далматинці можуть бути трохи неслухняними, тому навчання має бути твердим та послідовним. У той же час ці собаки дуже чутливі, тому негативно реагують на агресію, яка може виявлятися з боку господаря під час дресирування. Обов`язково знаходите позитивний підхід у навчанні, адже грубе поводження з вихованцем – найгірше, що може зробити його господар. Навчання – річ непроста, тому новачкам найкраще звернутися за допомогою до професійного тренера, який навчить вашого далматинця.
Поширена серед далматинів проблема – глухота. Часто ця недуга передається у спадок. Наприклад, 20-24% цуценят цієї породи народжуються з патологіями слуху або вже взагалі глухими на одне вухо. Американський клуб далматинців рекомендує застосовувати евтаназію для таких цуценят. Таке рішення було прийнято через те, що хворі собаки часто виявляють агресію, а отже, є потенційно небезпечними. Але багато людей вважають таку думку надуманою і виховують цуценят із глухотою, з яких виростають віддані друзі.
Якщо ви серйозно задумалися про придбання цуценя або дорослого далматину з проблемами слуху, слід ретельно вивчити всі нюанси, що стосуються утримання хворого собаки.
Сечова система далматинів унікальна у своєму роді, тому існують певні вимоги щодо утримання цієї породи, виконання яких дозволить уникнути різноманітних захворювань. Дієта далматину не повинна включати продукти з надмірним вмістом білка. Також у вихованця має бути можливість сходити в туалет відразу за першим позивом, сечова система не повинна бути перевантажена. Дотримуючись таких двох простих порад можна забезпечити довге та щасливе життя вашому улюбленому собаці.
Якщо далматинця соціалізувати зі щенячого віку, він буде добре ладнати з усіма домашніми тваринами та маленькими дітьми. Він із задоволенням грає з хлопцями, але будь-які ігри дітей з тваринами повинні проходити під суворим поглядом дорослих. Зазначимо, що далматинець сповнений енергії та бажання грати з дітьми, але краще обмежувати діток молодше 6 років від активних ігор із собакою. М`язисте тіло тварини може завдати, хоч і не умисного, але шкоди.
Власники далматинів мають чудову нагоду брати участь у багатьох спортивних кінологічних змаганнях. Собаки цієї породи процвітають у змаганнях з виконання різних команд, також далматинці успішні в бігу.
Ці собачки люблять піші прогулянки, лазіння по вибоїнах та пагорбах. Якщо ви ретельно доглядаєте зовнішній вигляд собаки, то, на додаток до всього, зможете взяти участь у різних виставках.
Незалежно від того, чи утримуєте ви далматинця як собаку – компаньйона, чи з метою участі у спортивних змаганнях, чи просто так, у будь-якому випадку, цей собака стане відмінним доповненням до вашої родини.
Фото далматину
Історія походження
Точна історія походження далматинців невідома. Але достовірно встановлено, що деякі плямисті собаки були постійними супутниками кочуючих циган, але місце і час походження породи встановити не вдалося.
Свою назву ця порода отримала під час появи сучасних далматинців у провінції Далмація на східному березі Адріатичного моря, де на сьогоднішній день розташована Хорватія.
Далматинов використовували для різних робіт під час усієї їх багатовікової історії, так що важко виділити якесь одне головне покликання цих плямистих собак. Наприклад, їх активно використовували як сторожових собак, також вони допомагали пастухам, виступали в цирку і т.д.д.
Англійці дещо вдосконалили породу. Селекціонери постаралися вивести собаку, який міг би невпинно бігати на тривалі відстані разом з кіньми, запряженими в упряжки з каретою. Також далматинці охороняли коней та кучера, коли ті відпочивали.
Характер далматину
Зміст та догляд
Далматинці, незважаючи на наявність світлого забарвлення, відносяться до дуже охайних собак. Причиною цього є унікальні властивості вовни, яка добре відштовхує бруд. Ці собаки також не виділяють неприємного запаху, що вказує на відсутність необхідності частого купання. Досить буде купання лише кілька разів на рік. Часте купання неприпустимо ще й через небезпеку видалення корисних масел, які сприяють чистоті вовни.
Собаки цієї породи сильно линяють. Власнику доведеться вичісувати вихованця щодня. Правильний догляд за Далматином позбавить неприємної появи вовни в будинку. Обов`язковим є щотижневий ретельний огляд вух щодо подразнень чи запалень. Обробляють вуха спеціальним розчином, призначеним ветеринаром. При обробці слід уникати використання ватних тампонів, краще взяти тампон із м`якої тканини. Регулярні чищення зубів дозволять уникнути виникнення зубного каменю та неприємного запаху з рота.
Якщо далматинець не стирає пазурі в процесі прогулянок на вулиці, їх доведеться обрізати самостійно в міру необхідності. Найкраще привчати домашнього улюбленця до цієї процедури з раннього віку. Тоді собака не буде чинити опір, а проводити підстригання пазурів буде набагато простіше.
Дресирування та навчання
Здоров`я та хвороби
Декілька цікавих фактів
- Далматини потребують щоденних активних вправ. Інакше їм стане нудно, що призведе до поганої поведінки тварини.
- Собаки цієї породи схильні до линяння, тому необхідно часто вичісувати шерсть.
- Далматинці потребують раннього навчання та соціалізації. Вони можуть впертись, тому в навчанні потрібно виявляти наполегливість та послідовність. Крім того, рання соціалізація – гарантія того, що собака потоваришує з усіма іншими домашніми тваринами.
- Ці плямисті собаки ненавидять самотність. Вони люблять перебувати у колі сім`ї та брати участь у всіх сімейних заходах, спати та жити там, де живе господар.
- Мультфільм Діснея «101 далматинець» призвів до популяризації цієї породи, що спричинило недобросовісну поведінку деяких заводників, які реалізують хворих та слабких цуценят.
- Якщо ви хочете бути власником здорового собаки, то звертайтеся виключно до перевірених собаківників та заводчиків, або ж скористайтеся порадами своїх добрих знайомих.