Рімаділ для собак

Репутація цього препарату неоднозначна. З одного боку, рімадил для собак ефективно бореться з хворобами опорно-рухового апарату, але з іншого боку, вкрай небезпечний при нерозумному застосуванні.

Що таке рімаділ

Він віднесений до нестероїдних протизапальних засобів, що призначаються для усунення болю/запалення при остеоартриті або після операцій. Підтримуюча терапія з римадилом (при дотриманні правил) можлива протягом усього собачого життя.

Фармакологічна дія

Препарат покликаний пригнічувати вироблення циклооксигенази, а точніше ЦОГ-2 як провідника запальних реакцій. Цей фермент (ЦОГ-2) задіяний у синтезі простагландинів, які беруть участь у запальному процесі, викликаючи набряклість та біль. Паралельно з цим, рімаділ для собак практично не торкається ЦОГ-1, внаслідок чого фізіологічні функції тварини залишаються незмінними і організм працює в штатному режимі.

Дія римадила на органи/системи зводиться до кількох пунктів:

• ліквідація больових відчуттів;
• зняття запалення;
• нормалізація температури (у разі підвищення);
• усунення набряків та інших ознак запалення.

Максимум активного компонента в крові спостерігається через 1-3 години, але більша його частина виводиться із собачого організму разом з калом (80%) та сечею за 8 годин.

склад

Він варіюється в різних лікарських формах - це може бути розчин для внутрішньом`язових/підшкірних ін`єкцій або таблетки по 20/50/100 мг діючої речовини. У ролі останнього виступає карпрофен, чия концентрація дещо відрізняється залежно від призначення. Тим не менш, рімадил (таблетований і в розчині) має єдиний принцип дії і схожий фармакологічний механізм.

Пігулки

Це круглі світло-коричневі пігулки з літерою R на одній стороні та роздільною борозенкою на другій. Смужка полегшує завдання, якщо потрібна менша доза, ніж міститься у цілій таблетці.

До таблетованого рімадилу для собак, поряд з карпрофеном, входять такі допоміжні інгредієнти, як:

• порошок свинячої печінки;
• кукурудзяний крохмаль;
• рослинний білок;
• лактози моногідрат;
• сироп та цукор;
• магнію стеарат;
• желатин.

Таблетки фасуються в білі пластикові флакони (з написом Рімаділ Р для собак), які забезпечені кришкою, що загвинчується, має захист від дітей. На квадратному флаконі (де знаходиться 14, 20, 30, 50, 60, 100 або 180 штук) зазначено назву та призначення препарату, а також дані про термін його виготовлення та придатність.

Розчин для ін`єкцій

Це прозора рідина з ледь помітним світло-жовтим відтінком: тут є ідентична активна речовина (карпрофен), але немає смакових добавок.

Важливо! Після того, як ковпачок проколоти, ліки можна використовувати протягом 4 тижнів, а потім його треба утилізувати.

Розчин розфасований у флакони (20 мл) з коричневого скла, кожен з яких упакований у коробку та укомплектований інструкцією.

Правила призначення

Рімаділ для собак призначений для попередження/блокування запалення або знеболювання у таких випадках:

• при хронічних хворобах опорно-рухового апарату (частіше стадії загострення);
• при суглобових нездужаннях (у тому числі бурсіті та остеоартриті), особливо у гострій формі;
• при травмах (включаючи розтягнення зв`язок, вивихи, переломи, тріщини та забої);
• після оперативних втручань.

Оскільки головна функція препарату полягає у блокуванні рецепторів та загальному знеболюванні, при хронічному перебігу недуги рімадил призначають на якийсь час (для полегшення симптоматики).

У той же час лікар проводить лікування, націлене на боротьбу з основною причиною захворювання.

Інструкція із застосування

Рімаділ застосовують, орієнтуючись на форму його випуску, і розраховують дозу, виходячи з ваги собаки. Зазвичай на 1 кг маси припадає 4 мг карпрофену.

Пігулки

Таблетована форма користується більшою популярністю. Таблетки призначають, спираючись на концентрацію в них карпрофену: наприклад, собаці вагою 12,5 кг знадобиться 50 мг.

При використанні таблеток враховуйте прості правила:

• діліть добову дозу ліків на 2 прийоми;
• зменшуйте дозу вдвічі, якщо лікування тривало (за рекомендацією лікаря);
• якщо ліки не прийнято у потрібну годину, прийом відновлюють при першій нагоді, продовжуючи за схемою;
• давайте таблетки з їжею, щоб мінімізувати їх негативний вплив на ШКТ.

Пігулки не викликають у тварин відторгнення, тому що випромінюють приємний для собачого нюха аромат печінки. Якщо собака пропускає планові прийоми рімадилу, його ефективність знижується.

Розчин для ін`єкцій

Ця лікарська форма частіше затребувана після операцій, щоб усунути больовий синдром і запобігти можливим запальним процесам.

Важливо! Ін`єкції призначаються підшкірно або внутрішньовенно. Укол разовий - 1 мл рімадилу 5% на 12,5 кг ваги собаки. Виходячи з її стану, процедуру повторюють через 24 години.

Надалі, якщо лікар визнає за потрібне, ін`єкції замінюють таблетками.

Протипоказання

Рімаділ (в розчині та таблетках) заборонено давати собакам у кількох випадках:

• при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, включаючи гастрит;
• при багатьох хронічних хворобах серця, нирок та печінки;
• при вагітності та лактації;
• у разі порушення кровообігу;
• у ранньому (щенському) віці;
• при непереносимості карпрофену/додаткових компонентів.

Перелік протипоказань становить ветлікар, який обстежує собаку і знає її слабкі місця. Тим не менше, вдома слід уважно стежити за реакцією вихованця, який вперше отримує рімадил: це дозволить уникнути ускладнень і одразу надати допомогу.

Запобіжні заходи

У клініці собаці проводять всебічне обстеження (з низкою аналізів), щоб мати об`єктивну картину стану серця, печінки та нирок.

Інформація, яку має знати ветеринар:

• наявність у вихованця аномалії, пов`язаної з кровотворною системою, наприклад, хвороба Віллебранда;
• чи є у тварини вроджені/набуті захворювання нирок або печінки;
• чи не спостерігалися у пса (особливо за останній період) розлади травлення з проносом/блювотою;
• схильність собаки до алергічної реакції;
• чи проводиться зараз медикаментозна терапія, зокрема антипаразитарная;
• чи помічалися раніше побічні ефекти прийому ліків;
• чи бере собака у планових в`язках (найближчим часом).

Прийнявши рішення про призначення рімадилу, лікар нагадає, що таблетки ніколи не дають на голодний шлунок. Більшість лікарів радить попередньо захистити шлунок вихованця киселями/кашами, що обволікають.

Важливо! Не можна поєднувати рімадил з іншими нестероїдними протизапальними засобами, а також давати нефротоксичні ліки, доки не минула доба після прийому римадилу. Порушення заборони може призвести до важких наслідків для організму.

Працюючи з римадилом для собак у домашніх умовах, не нехтуйте заходами особистої гігієни та простими правилами безпеки, встановленими для маніпуляцій з ветеринарними препаратами.
При роботі з римадилом надягніть хірургічні рукавички та виключіть прийом води/їжі. Після завершення процедури вимийте руки водою (краще теплою) та милом.

Побічна дія

Незважаючи на повну впевненість виробника в безпеці рімадилу для собак, на практиці заводчики та собаківники нерідко переконуються у зворотному. З іншого боку, як показує досвід, серйозні побічні прояви після вживання рімадилу часто пов`язані з недостатньою компетентністю лікаря або халатністю власника собаки.

При неуважному та необережному використанні препарату можливі такі реакції:

• відсутність/посилення апетиту чи потяг до неїстівному;
• нудота чи блювання;
• запор/пронос (особливо з кров`яними виділеннями);
• пожовтіння слизових, білків очей та шкіри;
• часте і рясна сечовипускання;
• підвищена спрага;
• почервоніння епідермісу, включаючи виникнення виразок або струпів (особливо після ін`єкцій римадилу);
• дивності у поведінці (агресія, погана координація, збільшення/зниження активності).

Важливо! Найбільш важкими побічними проявами стають шлунково-кишкові кровотечі, а також глибокі (погано гояться) виразкові ураження.

Якщо ветеринар не помітить хворі нирки/печінка, ці органи (після призначення римадилу) можуть відмовити. Сигналом до відміни препарату мають стати навіть незначні побічні ефекти. У цьому випадку лікар, як правило, виписує симптоматичні та антигістамінні засоби.

Вартість

На ціну римадилу для собак впливає не тільки лікарська форма, в якій він випущений, але також кількість таблеток у флаконі та цінова політика магазину. Найбільше «кусається» розчин для ін`єкцій 20 мл: за нього просять від 1740 до 3080 рублів. Найменш витратним стане флакон на 20 таблеток з 20 мг активного компонента - 479-488 рублів. Така ж кількість таблеток з 50 мг карпрофену коштуватиме 527–575 рублів, а зі 100 мг карпрофену – вже 755–870 рублів.

Відгуки

Ірина, Москва:

«Працюю ветеринаром понад 20 років і призначаю Рімаділ після операцій та при хворобах суглобів, оскільки переконалася у його ефективності. Я чула про смерть від деяких людей, але в моїй практиці загибелі від рімадилу не було, хоча цілком припускаю загрозу для тварин при неправильному прийомі.

Саме тому завжди докладно розповідаю клієнтам, що робити, якщо з`явилися небажані побічні реакції. Вважаю, що результативність препарату визначається кваліфікацією спеціаліста та педантичністю власників.»

Ольга, Нижній Новгород:

«Головне, що я винесла після знайомства з рімадилом для собак, це чітке усвідомлення його плюсів за дотримання професійних рекомендацій. Мій собака, якому виповнилося 2,5 роки, завжди багато бігав - не менше 10-12 км щодня, і раптом після 3-4 км у нього з`явилося помітне накульгування. Протягом півроку ми пробували лікуватися самотужки, купуючи кальцій, вітаміни та хондропротектори.

Самолікування не призвело до жодних позитивних зрушень, і ми звернулися до лікаря. Про те, що у пса чудові суглоби, розповів перший рентгенівський знімок. Тоді ж лікар поставив нас перед альтернативою - почати прийом рімадила (детально проінформувавши про його «побочки») або обстежити тварину далі.

Ми вибрали другий шлях, зробивши розгорнутий аналіз крові та перевіривши кишечник. Для власного спокою ми показали рентгенівські знімки в парі інших клінік: і тут лікарі запевнили нас, що у собаки гарні суглоби. Ми повернулися до свого ветеринара, який, перш ніж призначити рімадил, влаштував допит із пристрастю щодо відхилень у роботі собачого ШКТ. Ми запевнили, що у цій сфері у пса проблем немає, після чого отримали докладну не лише усну, а й письмову інструкцію.

Основні пункти цього документа, яких ми неухильно дотримувалися:

• давати омез (за півгодини-годину до їди) за 2-3 дні до початку курсу рімадилу;
• суворо дотримуватися дози та схеми прийому, наказані лікарем;
• давати рімадил тільки після їди;
• під час його прийому також давати омез за півгодини-годину до годування;
• при розладі шлунково-кишкового тракту виключити рімадил, дати вентер і відразу звернутися до лікаря;
• завершити прийом рімадилу після закінчення курсу (у нашому випадку він склав 7 діб).

Через 5 днів після отримання рімадила мій пес знову літав лісом, але ми не стали форсувати процес і зараз повертаємо навантаження поступово. Щодня долаємо без найменшого натяку на кульгавість вже по 7 км. І за це лікування я вдячна рімадилу і нашому відповідальному лікарю.»

Відео як дати пігулку рімадилу собаці