Мілпразон для собак

Мільбеміцин є макроциклічним лактоном. Він активний щодо личинок нематод, що мешкають у шлунково-кишковому тракті собак, личинок дирофілярій. Фармакологічна дія цієї речовини полягає у підвищенні проникності клітинних мембран паразитів, їх паралічі та загибелі. Концентрація мильбеміцину досягає максимуму в плазмі протягом 2-4 годин. Біодоступність цієї речовини становить 80%, виводиться вона з організму у незміненому вигляді.

Празиквантел як компонент ліки є похідним піразінізохіноліну. Він добре знищує нематод і цестод, викликаючи деполяризацію їх мембран, скорочення мускулатури, загибель паразитів. Речовина також сприяє виведенню з організму псів залишків хробаків. Максимальна концентрація празиквантелу в крові досягається через 1-4 години. Речовина швидко і повністю трансформується у печінці. Воно виводиться із собачого організму із сечею протягом 2 діб. Пігулки Мілпразон є малонебезпечними. При дотриманні рекомендованих інструкцією дозувань препарат не має ембріотоксичної та сенсибілізуючої дії. Як показує ветеринарна практика, ліки собаками переноситься добре.

Як правильно застосовувати Мілпрзон для псів

Препарат для домашніх тварин призначають з лікувальною та профілактичною метою. Показаннями для його використання є наявність в організмі нематодо-цестодозних інвазій. Інструкція радить застосовувати таблетки одноразово, у процесі годування. Їх можна подрібнювати до стану порошку і змішувати з їжею або вводити на корінь язика і змушувати ковтати примусово. Щодо дозування, то вона повністю залежить від маси тіла собаки. Так, цуценятам до одного кілограма одноразово дають ½ таблетки Мілпразону, від 1 до 5 кг – 1 пігулку, від 5 до 10 кг – півтори, від 10 до 25 кг – 2, від 25 до 50 кг – 3.

Невикористану половинку таблетки можна зберігати до наступної дегельмінтизації, але не довше, ніж 6 місяців. Препарат не вимагає дотримання псом попередньої голодної дієти, використання проносних засобів. Для профілактики дирофіляріозу в неблагополучних регіонах препарат рекомендується використовувати перед початком активізації москітів та комарів одноразово. І ще один раз ліки дають після закінчення сезону активності комах.

Протипоказаннями до застосування Мілпразону є порушення роботи печінки та нирок собаки, а також індивідуальна чутливість до компонентів антигельмінтного засобу. Не підлягають дегельмінтизації виснажені та хворі на інфекційні недуги пси, цуценята, що не досягли двотижневого віку та ваги 0,5 кг. Якщо йдеться про необхідність антигельмінтної обробки жінок, що годують і вагітних, цуценят породи бобтейл, коллі, шелті, то лікування проводять під контролем ветеринарного лікаря.

Інструкція попереджає власників, що при передозуванні ліків у тварин можуть спостерігатися тремтіння, парез м`язів, пригнічений стан, гіперсалівація, хиткість ходи. Побічних дій ліки в більшості випадків не спостерігається. В окремих особин можливі прояви атаксії, млявості, тремору. У таких ситуаціях застосування ліків припиняють. Псам призначають препарати симптоматичної терапії.