Гірський піренейський собака – опис, характер, догляд та утримання

Піренейський гірський собака по праву вважається дуже чарівною твариною, яка завдяки своєму привабливому зовнішньому вигляду не залишить байдужою жодну людину. Але, незважаючи на свої зовнішні дані в нашій країні, вони все ж таки не є такими популярними, як у країнах Європи.

Історія походження

Історія цієї породи налічує близько шести тисяч років. Вважають, що предки піренейців потрапили на територію сучасної Франції з іспанського півострова, на честь якого і отримали свою назву. Одомашнені пси виявилися чудовими охоронцями та вірними супутниками у довгих та небезпечних гірських переходах.

Завдяки тому, що гірські вівчарки зарекомендували себе як вірні та віддані тварини, а також як неперевершені охоронці їх стали використовувати для захисту прикордонних замків та фортець. Там цих гарних псів і побачив французький монарх. Як каже легенда, саме за наказом короля сонце представники породи опинилися при дворі, що вражав своєю розкішшю всю Європу. Вони прижилися там досить швидко, оскільки відрізнялися м`якою і спокійною вдачею.

Піренейський гірський собака вважається дуже чарівною твариною, яка завдяки своєму привабливому зовнішньому вигляду не залишить байдужою жодну людину

Під час французької революції чисельність піренейських вовкодавів знизилася, а ті, що залишилися живими, голодували і гинули. Завдяки групі ентузіастів, які в двадцятому столітті зібрали піренейців, що залишилися, відбулося їх відновлення. Остаточне затвердження стандарту породи відбулося лише 1986 року.

Опис породи

Якщо гірська Піренейська вівчарка йде вулицею, то не помітити її неможливо. Це пояснюється, насамперед, тим, що їхні представники досить великі та красиві, а вовняний покрив переважно головним чином білого кольору.

Пси цієї породи у висоті холки досягають в середньому близько 83 сантиметрів, а суки близько 75 сантиметрів. При цьому вони не лише високі, але ще й відрізняються досить потужною мускулатурою. Пси важать приблизно близько 55 кілограм, а вага суки може варіюватися від 36 до 45 кілограм.

Голова собаки пропорційна тілу, невелика, з короткою мордою. Очі мигдалеподібні, погляд розумний і спокійний. Взагалі, весь вид пса говорить про його врівноважену силу та сміливість. Цікаво й те, що мочка носа завжди чорна, незалежно від забарвлення. Вуха невеликі, трикутні.

Крім того, примітна подвійна шерсть цих тварин, а також розкішна аристократична грива, якою особливо виділяються самці. Така будова – щільний підшерсток та довга "верхня" шерсть - необхідно для збереження тепла в суворому гірському кліматі.

В основному в описах стандартів породи йдеться про чисто-білих її представників, але, незважаючи на це, можуть також зустрічатися сірі, руді, палеві або плямисті пси.

Характер та темперамент

За своїм характером піренейці просто люблять простори, саме тому утримувати собакуу міській квартирі категорично не рекомендується, тому що вона здасться їй місцем ув`язнення. Саме тому найкраще утримувати їх у приватних домоволодіннях з великою дворовою територією, оскільки тільки в таких умовах пес поводитиметься природно.

Якщо забезпечувати своєму вихованцю необхідне фізичне навантаження, то пес буде відрізнятися просто відмінним здоров`ям, а також мирним і добродушним характером.

Якщо ви вперше вирішили взятися за дресирування цих, то спочатку це може здатися вам абсолютно безнадійним. Але зневірятися в такій ситуації зовсім не варто, найголовніше стати для свого вихованця авторитетом і в такому разі собака дуже швидко вивчить абсолютно всі команди. В іншому випадку, якщо господар не зможе проявити свій характер, то тоді вихованець виросте некерованим і норовливим.

За своїм характером піренейці просто люблять простори, саме тому утримувати собаку в міській квартирі категорично не рекомендується

Завдяки своєму м`якому характеру вони відмінно підходять для сімей, в яких є маленькі діти та інші тварини. Незважаючи на свої великі розміри, вони дуже розумні та врівноважені, саме тому вихованець ніколи не стане нападати без вагомої причини.

При належному підході та дресурі ці собаки стають чудовими охоронцями. Цьому сприяють і їх природні дані – чималі габарити та грізний вигляд.

У піренейців безліч переваг, але є і кілька недоліків. До основних мінусів цього різновиду можна віднести те, що вони дуже часто гавкають, особливо це проявляється ночами. Впертість теж можна віднести до недоліків, але, незважаючи на це, при правильному підході зі своїм вихованцем завжди можна домовитися.

Догляд та утримання

Якщо ви вирішили придбати собі цуценя Піренейської породи, то обов`язково необхідно вивчити певні основи, що стосуються догляду за цією великою і білою твариною.

Незважаючи на те, що шерсть у цієї породи дуже густа і довга, догляд за нею не завдасть багато клопоту, але все ж таки рекомендується обов`язково дотримуватися наступних рекомендацій:

• не рідше одного разу протягом семи днів слід розчісувати вихованця, особливу увагу при цьому слід приділяти області за вухами;
• під час линяння найкраще добре вичісувати шерсть кілька разів на день;
• купати рекомендується не частіше одного разу на два-три місяці або ж у міру забруднення;
• якщо під час прогулянки забруднені певні ділянки вовни, рекомендується просто протерти їх мокрою рукавичкою;
• якщо кігті у собаки не сточуються самостійно необхідно систематично їх підстригати, для цього потрібно отримати спеціальну кігтерізку;
• систематично потрібно оглядати й очі, які краще добре промивати чаєм за наявності сильних виділень;
• щодня оглядати потрібно і вуха, виділення з яких просто неприпустимі.

Якщо ви вирішили придбати собі цуценя Піренейської породи, то обов`язково необхідно вивчити певні основи утримання

Деякі заводчики відмовляються купувати собак з білою вовною, тому що побоюються того, що за таким вихованцем доведеться ретельно доглядати, але в ситуації з піренейською породою ситуація зовсім по-іншому. В цьому випадку навпаки не рекомендується занадто часто мити свого улюбленця, тому що таким чином можна порушити захисний шар шкірного покриву.

Прогулянки для представників цієї породи визнаються невід`ємною частиною утримання, тому що вони дуже люблять бігати і грати в активні ігри. Щорічно потрібно проводити вакцинацію, а також систематично виконувати необхідні процедури захисту від різноманітних паразитів.

Дресирування

Ці великі білі собаки протягом тривалого часу залишаються цуценятами. Це виявляється зовсім у всьому, як у поведінці, так і в душі. Саме тому до дресирування слід приступати негайно, тому що таким чином можна забезпечити вихід пустотливої ​​грайливості.

Дуже часто цю породу називають собакою одного ватажка, тому не слід займатися вихованням цуценят людині слабохарактерній, слабонервній і боягузливій, тому що в такій ситуації домогтися якихось результатів зовсім не вдасться. Найоптимальнішим варіантом буде довірити процес виховання та дресирування професійному кінологу.

Також вони категорично не переносять грубого ставлення до себе, а тим паче насильства. Під час дресирування слід обов`язково враховувати і діяти наполегливо, але при цьому в жодному разі не ламати характер. Ніколи не слід кричати чи намагатися залякати пса. У цій ситуації тільки такт, завзятість і терпіння допоможуть подолати всі труднощі та досягти результату.

До дресирування слід приступати негайно, тому що таким чином можна забезпечити вихід пустотливої ​​грайливості собаки

Зверніть увагу! Кінологи рекомендують приступати до соціалізації собаки відразу після її придбання. Це потрібно робити для того, щоб представники цієї породи не сприймали оточуючих як стадо.

Для того щоб виховати піренейця належним чином найкраще скористатися спеціальною програмою розробленою для цього виду. У жодному разі не можна віддавати вашого вихованця на виховання професійному дресирувальнику, тому що приручати її повинен лише господар.

Особливості годування

Як уже було сказано раніше собаки протягом перших трьох років ростуть та дорослішають. Але при цьому щеня в однорічному віці за своїми розмірами значно перевищує багатьох дорослих собак. Для того щоб ваш вихованець ріс і правильно розвивався, йому потрібно забезпечити правильне і збалансоване харчування.

У щенячому віці потрібен значний обсяг їжі, саме тому професіонали в цій галузі рекомендують годувати своїх вихованців натуральними продуктами, в яких містяться білки та жири. Об`єм їжі слід розраховувати відповідно до ваги цуценя. До раціону харчування обов`язково повинні входити такі продукти:

• м`ясо;
• субпродукти;
• каші, виготовлені на м`ясному бульйоні;
• овочі та фрукти.

У щенячому віці потрібен значний обсяг їжі

Два рази на тиждень рекомендується давати своєму вихованцю яйця, мед та вершкове масло. Щоденний раціонможна доповнити висівками, пивними дріжджами та олією. Також не забороняється годувати собак готовими кормами, але при цьому слід враховувати, що вони мають бути збалансованими та обов`язково преміум класу. У зимовий проміжок часу слід збільшувати порціональність їжі, а літній навпаки зменшувати. При годівлі вихованця сухим кормом обов`язково слід стежити, щоб у нього завжди була чиста вода.

Хвороби породи

Піренейські собаки виділяються досить міцним здоров`ям та гарним імунітетом. Це пояснюється тим, що протягом усього свого існування вони були ізольовані і завдяки цьому не зазнавали змін. Але, незважаючи на це все ж таки і у них є певні породні захворювання, до яких відносяться аномалії органів зору та різноманітних проблем пов`язані з кінцівками та суглобами.

Багато захворювань і відхилень, звичайно ж, можна уникнути, якщо забезпечити своєму вихованцю збалансоване і правильне харчування, а також необхідну фізичну активність. У такому разі ви зможете виростити з цуценя красивого та здорового собаку.

Де купити цуценя і як правильно його вибрати?

Якщо ви вирішили придбати собі Піренейську вівчарку, то робити це рекомендується тільки в спеціалізованих розплідниках, тому що в даний час існує безліч недобросовісних продавців, які видають за представників цієї породи інших собак, які мають білу та кудлату вовну.

У розпліднику придбати собі такого вихованця можна за ціною від однієї до двох тисяч доларів. Для того, щоб дізнатися адресу необхідного розплідника, можна через Російський клуб.

Придбати цуценя рекомендується у трьох місячному віці. При його виборі обов`язково необхідно уважно поглянути на весь послід, в якому всі цуценята обов`язково повинні бути приблизно однакового розміру, бути активними, здоровими та доглянутими.

Очі у щенят повинні бути чистими, а висячі вуха щільно прилягати до голови. Увага потрібно звертати на лапи, які мають бути рівними та паралельними один одному. Що стосується задніх лап, то відмінною особливістю цієї породи є те, що на них розташовані не п`ять пальців, а шість.

Хвости у цуценят у спокійному стані повинні бути опущені вниз, а в той момент, коли вони починають грати, вони піднімаються вгору у формі півмісяця. Якщо хвіст неживо важить, то від придбання такого вихованця слід відмовитись, оскільки це може свідчити про розвиток певних недуг.

Придивившись до темпераменту цуценят віддавати перевагу, звичайно ж, слід тому, що припаде до душі саме вам.