Найменші породи собак

Невеликі собачки здебільшого мало функціональні. Їхнє основне завдання – радувати господаря і розчулювати оточуючих. Зараз маленькі породи собак у тренді та затребувані по всьому світу.

Навіщо треба заводити маленького собаку

Причин, з яких люди обзаводяться декоративними собаками, може бути кілька: страх великих псів (через побоювання не впоратися з їх дресируванням/вихованням), затворницький спосіб життя (при якому вихованця не випускають з дому), данина моді і бажання покрасуватися на виставках.

Відомі дві класифікації собачих порід на основі розмірів. Перша включає 3 категорії:

• ті – зріст у загривку не більше 28 см при середній вазі до 2 кг;
• карлики – до 35 см у загривку та масі 2–5 кг;
• малі собаки – зріст до 45 см і вага до 10 кг.

Друга класифікація передбачає поділ на 2 групи:

• маленькі (зростання в загривку 30-40 см і вага 5-10 кг) - сіба-іну (35-41 см, 8-10 кг), схіпперці (26-35 см, 4-7 кг), цвергшнауцер (30-35) см, 4-8 кг), японський шпіц (30-40 см, 5-10 кг) та інші;
• дуже маленькі (зростання до 30 см при вазі до 5 кг) - континентальний той спанієль (20-28 см, від 2,5 до 5 кг), кроляча такса (12-16 см при вазі 2-3 кг), пекінес (15 –25 см та 3–3,5 кг), йоркширський тер`єр (17–23 см та 2–3,5 кг) та інші.

Важливо! Іноді люди заводять маленьких собак, сподіваючись, що їх утримання буде менш затратним. Але це помилка, особливо щодо виставкових тварин, що вимагають елітного корму, дорогого догляду (з оплатою послуг грумера) та лікування.

Плюси та мінуси маленьких собак

Якщо ви придбали цуценя однієї з таких порід, не думайте, що ваше спільне існування буде завжди безхмарним – маленькі собаки принесуть у вашу родину не лише щастя, а й клопіт.

Переваги

Зрозуміло, що за місяць мініатюрний вихованець (через свою фізіологію та розміри) з`їсть у рази менше корму, ніж великий собака. І це велика економія для сімейного бюджету. Маленькому собаці не потрібна величезна житлова площа: вона обійдеться малогабаритною квартирою і навіть кімнатою. Чим крихітніше песик, тим менше від нього шерсті, пилу, характерного запаху та бруду після прогулянок (до речі, і протерти лапи йому набагато легше).

Вирушаєте на світський раут або зібралися за покупками? Ваш чотирилапий друг легко поміститься в дамській сумці і із задоволенням (на відміну від великих побратимів) проведе там час, періодично опиняючись на ваших руках. Маленькі собаки (при правильному вихованні) дружать з усім домашнім звіром, люблять дітлахів і незлобиві до незнайомців. Ці собачки тануть від ласки, люблять часті погладжування та ніжні розмови.

Важливо! Собак маленьких порід зазвичай привчають справляти потребу на лоток/пелюшку, відводячи спеціальне місце на балконі або лоджії. Це зручно, тому що дозволяє зайнятим людям вільніше розпоряджатися робочим часом.

Єдине, що можна заперечити, це думка про довгожиття декоративних собак. Серед них, дійсно, трапляються окремі екземпляри, що доживають до 20 і навіть до 23 років, але такі ж рекорди трапляються і серед представників середніх порід.

Недоліки

Не всі власники кімнатних собак усвідомлюють, що мають справу з серйозними тваринами (особливо у випадку з йорками та тоями, що перебувають у тісній спорідненості з тер`єрами). Та й мисливські собаки, такі як кроляча такса і схипперке, теж особливо поступливим характером не відрізняються. Більшість маленьких собак демонструє високі збудливість та активність, які можна пригасити, направивши дресируванням у потрібне русло. Нервова збудливість, помножена на посилену м`язову діяльність, призводить до відчутних енерговитрат, що поповнюються за допомогою раціону.

Це цікаво! Більш енергоємний і процес травлення, тому що ШКТ маленьких собак важче, ніж у великих (стосовно ваги тіла). Ось чому харчування перших має бути висококалорійним, збагаченим вітамінами/амінокислотами і легко перетравлюваним.

Ще одна складність годівлі - швидке звикання до одного, часто шкідливого, виду їжі. Якщо ви привчили вихованця до ковбаси або курячого стегенця, він ніколи не погодиться перейти на збалансований раціон (або зробить це при загрозі голодної смерті). Власникам мініатюрних собак доведеться зіткнутися і з іншими проблемами, пов`язаними з психологією цих тварин, які ходять за домочадцями буквально по п`ятах. Не дивно, що собачки потрапляють під ноги, одержуючи тяжкі травми, у тому числі черепно-мозкові.

У деяких, особливо штучно виведених порід, спостерігаються вроджені патології, наприклад:

• вивих колінної чашки;
• некроз головки стегнової кістки;
• незаростаюче джерельце;
• відсутність чи подвійний ряд зубів;
• схильність до зубного каменю;
• різноманітні алергії.

Привчання собаки до лотка має не тільки позитивний бік – замкнені в чотирьох стінах собаки приймаються мітити кути. Запобігти появі різкого запаху допоможе кастрація. Щоправда, більш гуманним та фізіологічним методом вирішення проблеми стануть регулярні вигули.

ТОП-20 маленьких порід собак

До тих двох десятків, про які буде розказано нижче, можна сміливо додати ще 20–30, можливо, менш відомих широкому загалу порід. Серед них – маленький левовий собака (левхен), шелті, хаванез, норфолк-тер`єр, аффенпінчер, австралійський шовковистий тер`єр та інші, цікаві та незвичайні маленькі собаки.

Празький щурик

Визнаний найменшою породою Європи і навіть світу, якщо виходити з породного стандарту, що визначає найменше серед усіх собак зростання в загривку (20-23 см при масі до 2,6 кг). Нагадаємо, породний стандарт чихуахуа обмежує лише їхню вагу.

Це цікаво! Окрасом / статурою гостромордий і лопухий щур нагадує російського тоя. Пацюк позбавлений нервозності, відмінно піддається дресурі, розумний, азартен (як усі мисливські пси), але слухняний і мовчазний.

Празький щурик воліє суспільство господаря, але вміє бути ненав`язливим, ладнає з дітьми, любить рух і свіже повітря, на прогулянках ганяється за дрібною живністю. Схильний до домінування над іншими домашніми вихованцями.

Чихуахуа

Уродженець Мексики, який отримав ім`я на честь штату Чіуауа, названий найменшим собакою планети, якщо брати до уваги породні параметри ваги (0,5–3,0 кг). На думку кінологів, предки чихуахуа вплинули на становлення сучасних маленьких собачих порід.

Завдяки генам чихуахуа практично не хворіють, доживаючи до 15, а часто й до 20 років. Представники породи дружелюбні до тварин і людей, товариські, поступливі і мають високий інтелект. Злісні або боягузливі особини при розведенні вибраковуються. Чихуахуа – чудові компаньйони. Це допитливі, грайливі, невтомні та надзвичайно рухливі створіння, які абсолютно не знають страху.

Брюссельський гриффон

Разом з бельгійським гриффоном та пті-брабансоном він утворює одну групу малих бельгійських собак, що походять від Smousje (невеликих жесткошерстних собачок, що мешкали в околицях Брюсселя).

Це цікаво! Породні стандарти встановлюють лише вагу (3,5–6 кг), приблизно позначаючи зростання у загривку (26–32 см). Три близькі породи мають схожий екстер`єр з відмінностями у забарвленні/типі шерстного покриву.

Так, брюссельський гриффон покритий густою жорсткою вовною з будь-якими відтінками рудого (дозволена чорна маска). Це кремезний і міцний собака, наділений чепурною поставою і дивує людським виразом морди.

Мала італійська хорт

Найменший собака з розряду хортів (32-38 см при вазі до 5 кг) відомий також як італійський грейхаунд, або левретка (фр. lièvre – заєць). Як компаньйон вона рекомендована бездітним парам, активним пенсіонерам та сім`ям з дітьми старшого віку.

Миролюбний характер поєднується з обережністю, що цілком зрозуміло - через тендітну статуру левретка легко травмується, що особливо часто трапляється при іграх з дітворою. Мала італійська хорт має розвинену мускулатуру і потребує щоденних довгих вигулів і бігу.

Йоркширський тер`єр

Чи не найпопулярніша з декоративних собачих порід з`явилася в Англії (графство Йоркшир).

Важливо! Всі йорки, всупереч скромним габаритам (2,3–3,1 кг), пам`ятають про спорідненість із великими тер`єрами, регулярно виявляючи завзятість, сміливість, цікавість та мисливський азарт.

Останній не завжди йде на користь самому собаці, який в запалі переслідування підбирає гризунів, випадково упущених пернатими хижаками. Йоркширські тер`єри кумедні і чудово приживаються в місті. Через відсутність підшерстка вони майже не линяють, привчаються до лотка, уживаються з домашнім звіром і надзвичайно віддані господареві.

Карликовий пінчер

Колись ці собачки, чиєю батьківщиною вважають Німеччину, ловили мишей та щурів, але пізніше перекваліфікувалися на компаньйонів. Через дивну кінську ходу (з високим підйомом передніх ніг) собаку прозвали верхової поні бідняка. У породи кілька імен цвергпінчер, мініатюрний пінчер та мініатюрний доберман.

Це енергійний і м`язистий, квадратного формату собачка, що виростає до 25-30 см при вазі 4-6 кг. Гладка шерсть полегшує догляд, але мало захищає від холоду. Цвергпінчер непогано піддається дресируванні і привчається до туалету просто неба. Карликові пінчери не довіряють незнайомим людям.

Котон-де-тулеар

У породному імені злилися назва мадагаскарського порту Tuléar (де жили предки собачок) та французьке слово Coton (бавовна), що позначає м`якість та колір їхньої вовни.

Це цікаво! Альтернативне найменування породи – мадагаскарський бішон, а неофіційне – клоун. Так прозвали собаку французи, які помітили її неабиякі ексцентричність та артистизм.

Стандартом визначено вагу 4–6 кг та зріст у загривку 25–28 см. Мадагаскарські бішони по-сільськи невибагливі, витривалі, здорові та живуть близько 15 років. Жвавість темпераменту передбачає часті прогулянки на свіжому повітрі та рухливі ігри. Котон де тулеар любить свою сім`ю, але не схильний заохочувати настирливу увагу незнайомців, заливаючись при їх наближенні гучним гавкотом.

Китайська чубата

Порода поділена на два різновиди:

• паудерпуфф – тіло собаки вкрите м`яким, як вуаль, волоссям;
• гола – з присутністю волосся на голові, хвості та ногах.

Важливо! За стандартом китайський чубатий собака має 23-33 см зростання в загривку при масі 2-6 кг. Вона призначена не для полювання чи охорони, а виключно для обожнювання.

Безшерстного різновиду породи приписують надприродні можливості. Китайська чубата приваблює не лише екзотичним екстер`єром – собачки наділені веселим і живим характером, що легко завойовує друзів та шанувальників.

Мальтійська болонка

Батьківщиною собак (з переважною вагою 1,8-2,7 кг) вважають острів Мальту, через що породу також називають мальтезі. Ключова особливість зовнішності – чисто біла шерсть (рідше з відтінком слонової кістки). Мальтезе грайливі, люблять наздоганяння та фізичні вправи, ніжні з членами своєї сім`ї, особливо з хлопцями, але погано сприймають сторонніх. До собак інших порід ставляться доброзичливо та охоче йдуть з ними на контакт.

Мопс

Порода зародилася в Китаї, а до Європи потрапила лише 1553 року. У Піднебесній собачки з зморшкуватим чолом (чиї складки нагадували ієрогліфи) жили тільки в багатих китайців, через що зберегли делікатність і вибагливість.

Сучасні мопси обходяться дорого і вимагають пильної уваги, доживаючи при грамотному догляді до 13-15 років. Це благородні та врівноважені тварини, які виявляють жвавість та допитливість, а також дуже віддані господареві. При зростанні мопса 28-32 см стандарт допускає вагу 6,3-8,1 кг.

Континентальний той спанієль

Описано два різновиди з однаковими габаритами (2-3,5 кг при зростанні 20-28 см), що відрізняються один від одного положенням вух:

• зі стоячими – папійон, або папільйон від papillon (метелик);
• з висить – фален від phalène (метелик).

Це цікаво! Континентальний той спаніель утримує 2 місце по IQ серед декоративних порід і восьме в загальному собачому рейтингу.

Собака орієнтована на власника, вміє підлаштовуватися під його спосіб життя, не вимагає складного догляду та легко уживається з іншими домашніми тваринами. Прив`язаний до сім`ї, із задоволенням поділяє дитячі забави, позбавлений нервозності, не кусається, чудово дресирується.

Пекінес

Він був виведений у Піднебесній понад 2 тис. років тому і вважається священною твариною китайських імператорів. Цей маленький собака (зростом 15-25 см і вагою 3,0-5,5 кг) не забуває про коріння, підкреслюючи свій аристократизм при кожному зручному випадку.

Собачка не прощає байдужості: за відсутності уваги або під тиском заборон вона влаштовує безлад, наприклад, розкидаючи господарські речі. Пекінес незалежний і пихатий, але поблажливий до тих, кого любить, і відважний.

Померанський шпіц

Не всі кінологічні федерації розглядають помаранча як окрему породу, відносячи його до різновидів німецького шпіца.

Це цікаво! Є 3 типи померанських шпиців, з яких лише один (з вузькою лисячою мордою) відповідає стандарту, де закріплені та обмеження щодо зростання в інтервалі 18–22 см.

Помаранець, всупереч своєму малому зросту, не полохливий і хоробрий, а іноді надзвичайно впертий, через що потребує раннього дресирування. Також померанський шпіц намагається стати альфа-самцем, намагаючись домінувати над великими псами і людиною.

Пудель тієї

Це найкомпактніша з чотирьох ростових різновидів пуделя, де знаходяться тварини нижче 28 см у загривку. По інтелекту пуделі перевершують всіх собак, пропустивши вперед тільки бордер-коллі. Той-пудель так само розумний, уважний, гордий і азартен, як і його більші родичі.

Порода націлена на контакт з людиною, тому легко навчається не тільки базовим командам, але й циркових трюків. Треба контролювати раціон пуделів через їх гостру реакцію жирну їжу.

Російський той тер`єр

Маленька порода собак, що має на увазі 20-29 см зростання при вазі до 3 кг, яку вивели в Росії. Відданий власнику, енергійний і жвавий песик, що вміє ладнати з усіма, за винятком крикливих дітлахів, що пояснюється лабільною психікою і низькою стресостійкістю.

Важливо! Російського тою оберігають від падіння/стрибків з висоти понад 0,4 м, тому що у нього дуже тонкі та тендітні кістки. Також не слід допускати тісного контакту з великими собаками: той наскакує на них, не порівнюючи свою силу.

Кроляча такса

Як усі типові такси (незалежно від їхньої крупності), кролячі має яскраву індивідуальність, самостійність, відвагу, кмітливість і... впертість, що нерідко перетікає в непослух.

Характер такси пояснюється її мисливськими генами, коли вона сама вибирає тактику відстеження норного звіра. Натягують кролячу таксу обережно: помилки у тренуваннях призводять до травм міжхребцевих дисків і далі до паралічу. Стандарт обумовлює вагу такси (до 3,5 кг) та обхват її грудної клітки (до 30 см).

Цвергшнауцер

Найменша (зріст у загривку 30-35 см) службовий собака планети, а також найдрібніший з усіх шнауцерів, який іноді називають мініатюрним або карликовим шнауцером.

Важливо! У невеликому тільці живе величезний пес, що створює чимало проблем цвергу, готовому щомиті протистояти ворогам, навіть якщо вони в рази перевершують його масою та зростанням.

Цвергшнауцер, як і інші шнауцери, активний і завжди напоготові, не особливо дружелюбний до сторонніх, але розумний і відгукується на команди.

Фокстер`єр тієї

Маленький собака родом з Америки - допустиме зростання в загривку 21,5-29,2 см і маса від 1,5 до 3,5 кг. Складе хорошу компанію навіть людям похилого віку, тому що не вимоглива до догляду за вовною, але слід пам`ятати про її сприйнятливість до холоду та схильність до харчової алергії. Від звички гавкати позбавляється дресируванням. При спілкуванні зі світом той фокстер`єр рішучий, енергійний і сміливий.

Російська кольорова болонка

Зародження породи почалося 1951 року, але породний стандарт затвердили лише 1964 р. У 80-ті роки кольорова болонка стає популярною, створюються розсадники та клуби, включаючи загальноросійський. Російська кольорова болонка відрізняється палітрою ефектних монохромних забарвлень та маленькими розмірами (зростання 20-24 см). Це ласкавий песик з урівноваженим характером, який пропонується до продажу за 50–70 тис. рублів.

Японський хін

Виведений у Японії та завезений до Європи у 1613 році. Параметри – висота у загривку до 25 см при вазі 1,8–3,2 кг. Хін мало гавкає і не терпить фамільярності. Сміливість хіна межує з божевіллям: розгніваний собака, не зважаючи на величину супротивника, шипить, волає і обурено плюється.

Відео про маленькі породи собак