Симптоми та лікування лімфоми у собаки, прогнози та шкірна лімфома

Патологія системного характеру, яка вражає всю лімфатичну систему, кістковий мозок та тканини органів. Точна етіологія виникнення у собак досі не з`ясована, проте вважається, що має місце спадковий фактор.

У собаки лімфома губи.

Діагностується шляхом візуального та тактильного огляду, за допомогою збору анамнезу. А також застосовується дослідження морфологічних особливостей пухлин, лабораторне дослідження крові, біопсія кісткового мозку. Додаткові методи – рентгенографія, ультразвукове дослідження, імунологія.

Класифікація симптомів

Клінічна картина вимальовується відповідно до локалізації розвитку хвороби. Від того, де, в якій системі або на якому органі прогресує процес, лімфому класифікують таким чином:

• мультицентрична лімфома;
• середостінні форми;
• аліментарна патологія;
• шкірна форма;
• екстронодальна форма.

Хвороба може бути виявлена ​​на різних частинах тіла.

Мультицентричний процес

Мультицентричний процес не виражається яскравими симптомами.

• Тварина здебільшого не відчуває змін.
• При цьому типі характерне лише збільшення лімфатичних вузлів, але рухливість їх збережена.

При мультицентричному процесі змін собака не відчуває.

Середостінне поразка

• При середостінній поразці видимі ознаки виявляються у вигляді ціанозу слизових поверхонь.
• Тварина кашляє, настає задишка, дисфагія.
• При аускультації чується дещо глухий стукіт серця, що може пояснюватися наявністю плеврального випоту. Цю поразку можна виявити при рентгенологічному дослідженні.

Середостінне ураження характеризується наявністю кашлю у собаки.

Аліментарний вигляд

• Аліментарний вигляд характеризується стрімкою втратою ваги, збільшеним животом.
• Настають ознаки розлади травної системи - блювота, пронос, кахексія, анорексія, дегідратація.
• Якщо промацати живіт, можна відчути пухлину, ущільнення кишкових петель, збільшену селезінку.
• Калові маси будуть із кров`ю.

При аліментарному вигляді спостерігається пронос.

Виявити подібний тип можна за допомогою ультразвукового дослідження очеревини.

Шкірна форма лімфоми

При шкірному ураженні утворюватимуться нарости на поверхні шкіри, виразки, ерозії, мокнучі екземи. Залежить від стадії процесу. Вузли ущільнюватимуться лише на останній стадії захворювання.

Шкірна форма лімфоми може проявитися у вигляді екземи, що мокне.

Екстранодальна патологія

Екстранодальна патологія виражатиметься по-різному. Ця форма відрізняється від інших тим, що захворює не обов`язково орган, у якому є лімфатичний вузол.

• Симптоми різноманітні, якщо це зараження очей, буде присутній увеїт, геморагічні вогнища на рогівці, гіфема.
• Якщо це ніс, буде розвиватися розмитість носових контурів, виділення різного характеру.
• Зараження нирок – ниркова недостатність, кривава сеча, блювання.
• Порушення в центральній нервовій системі - непритомність, судоми, напади, параліч.
• Якщо уражене серце – збій серцевого ритму, ціаноз, колапс ортостатичної природи.

При екстранодальній патології можливі різні виділення з носа.

Також наявність симптомів проступає відповідно до стадій хвороби. Усього їх налічують п`ять. Починаючи від першої стадії і закінчуючи четвертою стадією, ураження можуть бути осередковими, тобто згідно з хворим органом. Щодо п`ятої стадії, то тут патологія буде генералізованою, захопить весь організм і лікуванню не підлягає. Прогноз захворювання в цілому відштовхується від прогресуючої стадії.

Лікування лімфоми у собак

Необхідно пам`ятати, що з моменту встановлення діагнозу, якщо негайно не розпочати лікування, тварина може прожити не більше двох місяців.

1. Головним терапевтичним заходом у цьому випадку виступає хіміотерапія. Лімфосаркома повністю не виліковується і всі заходи, що вживаються, спрямовуються на зупинення розвитку патогенного процесу та продовження життя собаки.
2. Запобігають зростанню злоякісних новоутворень на сьогоднішній день за допомогою препаратів, що використовуються самостійно або в комплексі з іншими заходами - хірургічне втручання, радіоактивне опромінення. Рекомендовані препарати: доксорубіцин, циклофосфан, вінкрістин, L-аспарагеназа. Одним хіміопрепаратом, як правило, практично не користуються, так як ця методика приносить мало ефекту. Тільки в окремих випадках, якщо у вихованця настає сильна інтоксикація, застосовують циклофосфан або доксорубіцин.
3. Як ліки першого порядку виступає схема лікування СОР – циклофосфан, вінкрістин, преднізолон. Далі призначається схема АСОР – доксорубіцин, вінкрістин, циклофосфамід, преднізолон. Ремісія після цієї схеми настає на шість або п`ять місяців, у половини хворих тварин можливе повне одужання, при цьому приблизно двадцять п`ять відсотків живуть рік і більше.
4. Препарати другого порядку включають: вінкрістин, L-аспарагеназа, циклофосфамід, преднізолон. Після застосування цієї схеми у шістдесяти двох відсотків пацієнтів реєструються ускладнення. На сьогоднішній день все більше віддається перевага використанню препаратів нітрозосечовини. Схема включає: циклофосфан, вінкрістин, преднізолон, ломустин.
5. Променева терапія в більшості випадків застосовується разом із хіміотерапією. До хірургічного методу вирішення проблеми вдаються в тих випадках, коли через пухлину є ризик порушення нормального функціонування систем та органів. Але також коли пухлина досить об`ємна і заважає псу, наприклад, при ходьбі або диханні.

Препарат Доксорубіцин зупиняє зростання злоякісних новоутворень.

Профілактика

Говорити щось про профілактику цього захворювання недоцільно. Як самостійне захворювання лімфосаркому виникає рідко, тому є сенс берегти домашніх улюбленців від виникнення будь-якої недуги і своєчасно реагувати на найменшу зміну в організмі та в поведінці собаки. Не допускати травм, тому що в рану може потрапити інфекція, уникати стресових ситуацій. Особливого значення має своєчасна вакцинація, плановий лікарський огляд. Ігнорування проблем домашніх улюбленців неминуче призведе до розвитку патологій та створить сприятливе середовище для інфікування.

Профілактичним заходом є своєчасна вакцинація.

Відео про інфекційні хвороби у собак